ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ программа

2

УДК 82(091) ББК 83.3(0)р30-2

I-90

Друкується за рішенням ради факультету кіно,телемистецтва

(протокол № 10 від 15.06.2010 р.)

Рекомендовано кафедрою мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства (протокол № 13 від 15.06.2010 р.)

Рецензенти:

З. І. Алфьорова, д-р мистецтвозн., проф. Харківської державної академії культури;

Н. І. Варич, канд. філол. наук, доцент кафедри українознавства Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди;

Укладачі:

Л. С. Мітіна, канд. філол. наук, доц.; О. М. Білик, канд. пед. наук, доц.

Історія світової літератури: прогр. для студентів

I-90 ІІ курсу напрямів «Театральне мистецтво», «Кіно,-теле- мистецтво» та «Музичне мистецтво» / Харк. держ. акад. культури; уклад. : Л.С. Мітіна, О.М. Білик. — Х., 2010. — 36 с.

Навчальний курс «Історія світової літератури» починає істориколітературну освіту студентів і містить стислий огляд історії світової літератури від зародження до сучасності, є своєрідним дайджестом лекцій, присвячених зазначеній тематиці. Зміст курсу розкриває такі поняття, як літературний процес, етапи розвитку світової літератури, художньо-творчі методи, знайомить з національною специфікою літератур світу, а також розвиває вміння осмислено підходити до літературно-критичного аналізу художніх текстів. Програма і методичні матеріали орієнтують студентів на порозуміння потенційних можливостей театру, кіно і телебачення в реалізації головних ідей світової літератури, спрямовують на пошуки новихформперекладухудожньогослованамовирізнихвидівмистецтва.

Для студентів, аспірантів та викладачів напрямів «Театральне мистецтво», «Кіно,-телемистецтво» та «Музичне мистецтво». Буде корисною для тих, хто цікавиться історією літератури, театру, кіно й телебачення, проблемами сучасної літератури, спеціалізується в галузі компаративістики, прагнезнайомствазвидатнимиіменамисвітовоїлітератури.

УДК 82(091) ББК 83.3(0)р30-2

©Харківська державна академія культури, 2010

©Мітіна Л. С., Білик О. М., 2010

3

Програма навчальної дисципліни «Історія світової літератури»

І. Опис предмета навчальної дисципліни Предмет: історія світової літератури

ІІ. Мета та завдання навчальної дисципліни

«Історія світової літератури» – навчальна дисципліна, яка в контексті сучасних досягнень літературознавчої думки надає світоглядну і теоретичну підготовку з історії світової літератури у бакалаврів напрямів «Театральне мистецтво», «Кіно,-телемистецтво» та «Музичне мистецтво».

Мета навчальної дисципліни: дати загальне поняття про літературний процес, внутрішні і зовнішні фактори його розвитку; ознайомити студентів з основними етапами розвитку світової літератури, головними художньо-творчими методами в історії світової літератури, сучасним станом світової літератури.

Завдання навчальної дисципліни:

•формування у студентів цілісної системи фактологічних знань з історії світової літератури;

•формування навичок історико-літературного мислення;

•формування навичок художнього аналізу тексту будь-якої епохи розвитку світової літератури.

4

ІІІ. Вимоги до знань, умінь та навичок

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

•об’єкт, предмет, структуру історії світової літератури як науки;

•основні концепції розвитку історії світової літератури;

•основні етапи розвиту світової літератури;

•поняття літературного процесу, складові літературного процесу;

•творчість класиків світової літератури;

•творчість сучасних письменників.

Уміти:

•вільно орієнтуватися в шляхах розвитку світової літератури від давнини до сучасності;

•самостійно і творчо аналізувати, зіставляти і порівнювати історико-літературні явища і факти;

•застосовувати принципи системного підходу до аналізу літературних творів;

•точно виявляти художні смисли літературного твору;

•логічно й аргументовано викладати свої думки в усній та письмовій формі;

•виявляти національну специфіку головних методів світової літератури;

•осмислювати літературні процеси і події, розуміти їх суть та виділяти причинно-наслідкові зв’язки;

•провадити самостійний науковий пошук;

•розрізняти поняття «літературно-художній твір як факт власної творчої біографії автора» і «літературно-художній твір як літературний факт епохи».

Мати навички:

•фахового та об’єктивного аналізу змін літературних епох, методів у історії світової літератури;

•художнього осмислення аксіологічних структур авторських універсумів;

•обґрунтування національної специфіки будь-якої літератури в рамках курсу;

•визначення основних параметрів світоглядних та естетичних координат світового літературного процесу.

5

ІV. Зміст і структура дисципліни Навчальна дисципліна складається з 3-х модулів, які

містять 9 тем, зв’язаних між собою змістовими складовими. 1 МОДУЛЬ містить 3 теми: Поняття літературного проце-

су. Етапи розвитку світової літератури. Художньо-творчі методи світової літератури; Література Давнього Сходу; Література Античності.

2 МОДУЛЬ містить 3 теми: Література Середніх віків; Література Відродження; Література доби Просвітництва.

3 МОДУЛЬ містить 3 теми: Література XIX ст. Романтизм, реалізм і модернізм як художньо-творчі методи доби; Література XX ст. Модернізм і постмодернізм як художньо-творчі методи доби; Сучасний літературний процес.

Підсумковий контроль з освоєння знань здійснюється у формі заліку. Передбачено рубіжні етапи контролю у формі

усного опитування, перевірки конспектів, рефератів, якості виконання завдань самостійної роботи студентів, тестування.

V. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

(денне відділення)

6

Заліковий модуль 3. Змістовний модуль 3

7

VІ. ЗМІСТ КУРСУ Заліковий модуль 1.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 Тема 1. Поняття літературного процесу. Етапи розвитку

світової літератури. Художньо-творчі методи світової літератури

Етапи розвитку світової літератури від давнини до сучасності: література Давнього Сходу, література Античності, література Середніх віків, література Відродження, література ХVІІХVІІІ ст., література ХІХ ст., література ХХ ст., література початку ХХІ ст. Між орієнтом і окцидентом. Художньо-творчі методи: наївний тотемізм, міфологічний реалізм античності, символізм середньовіччя, реалізм Відродження, бароко, класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм.

8

Тема 2. Література Давнього Сходу

Наївний тотемізм як метод давньої літератури.

Література Стародавнього Єгипту. Бажання смертного на-

бути безсмертя як головна ідея всієї літератури. Література Старого царства: «Тексти пірамід». Три основні прийоми художнього оформлення текстів: алітерація, паралелізм, повтор. Тексти автобіографічних написів. Тексти дидактичних написів. «Повчання Птахотепа». Аксіологічні структури дидактичних та автобіографічних написів. Література Середнього царства. Тексти оповідань. «Розповідь Сінухе» і «Рассказ потерпевшего кораблекрушение» (рос.) як мемуарна література. Тексти похвали. Цикли «Похвала життю» та «Похвала смерті». Цикл текстів «Пісні арфіста». Головні ідеї. Тексти жалоб. «Суперечка розчарованого зі своєю душею» як парадигма добра і зла в розумінні давнього єгиптянина. Література Нового царства: тексти казок. «Казка про двох братів». Ремінісценції казки у світовій літературі. Любовна лірика. Любовні універсуми чоловіка і жінки.

Самостійна робота: Ремінісценції єгипетської казки про двох братів у світовій літературі.

Література Месопотамії. Шумерські сказання про Гільгамеша. Поняття епосу. Акадське епічне полотно «Про діяння Гільгамеша». Парадигма смерті-безсмертя в поемі.

Самостійна робота: Епос про Гільгамеша в різних перекладах, переказах та адаптаціях.

Література Давньої Індії. Головні ідеї та художні образи упанішад. «Дхамапада» як шедевр класики індійської літератури. Афористичність і філософська глибина художнього змісту. Епоси Давньої Індії. «Махабґарата». «Рамаяна». Ідея вищого знання.

Самостійна робота: Епоси Давньої Індії в сучасних виданнях та сучасних прочитаннях.

Література Давнього Китаю. Лао-цзи. «Даодецзин». Кун-

цзи. «Лунь Юй». Послідовники ідей і художніх образів учителя Лао і учителя Куна. Жанр фу як головний у філософській прозі і поезії. Книги «Шу-цзин» і «Ши-цзин».

Самостійна робота: Стародавній Китай в сучасних прочитаннях.

Література Давнього Ірану. «Авеста» як найдавніша іран-

ська літературна пам’ятка та як священна книга зороастризму

9

(парсизму). Гати Заратуштри. Роль вимовленого Слова та пророча місія Поета. Моральна тріада «Мисль – Слово – Діло» у гатах і яштах.

Давньоєврейська література. Поетика біблійної прози.

Ідея монотеїзму. Союз бога і людини щодо змісту тексту. Лапідарність, лаконізм, прийом прихованої передачі емоцій щодо форми твору. Книга Іова. Сюжет, головні ідеї і образи. Книга Еклезіаста. Сюжет і головні ідеї. Апокаліпсис. Зміст, головні ідеї і художні образи.

Самостійна робота: Біблійні ремінісценції у світовій літературі та кіно.

Тема 3. Література Античності Міфологічний реалізм як метод доби. Міфологія Давньої

Греції. Міфологія Давнього Риму. Гекатонхейри – титани – олімпійці.

Самостійна робота: Міфологія античного світу у різних перекладах, дослідженнях і кіноверсіях.

Гомер і Вергілій як епіки античності

Гомер. Гомерівське питання. Зміст «Іліади». Зміст «Одіссеї». Законодавство Гомера в галузі змісту і форми художнього твору. Головні концепції гомерівського епосу у світовому літературознавстві. Війна та мирне життя у Гомера. Боги і люди у Гомера. Світ, створений Гомером. Аксіологічні структури.

Публій Вергілій Марон. «Буколіки» – перша велика поема Вергілія. «Георгіки» як гімн землі і людині, працюючій на ній. Епос Давнього Риму – «Енеїда». Зміст поеми. Вергілій – учень і послідовник Гомера. Ідея пророцтва у поемі.

Самостійна робота: «Енеїда» Вергілія та «Енеїда» Котляревського.

Лірика античності. Загальна характеристика.

Лірика Давньої Греції. Логаеди Сапфо. Гедоністична поезія Анакреонта. Епінікії Піндара. Ямби Архілоха. Елегії Фіогніда. Філософська епіграма Платона.

Лірика Давнього Риму. Світ поезії Катула. Парадигма «ззовні-зсередини» в зображенні почуття любові. Елегії Тібула і Проперція. Світ поезії Овідія. «Наука поезії» Горація та ідея «exegi monumentum» у світовій літературі. Епіграми Марциала як енциклопедія Давнього Риму.

10

Антична трагедія. Загальна характеристика. Трагедія Давньої Греції. Поетика трагедій Есхіла, Софокла, Еврипіда. Від трагедії роду у Есхіла до трагедії індивіда у Софокла і Еврипіда. Герої протагоністи – девтерагоністи – тритагоністи. Інтелектуалізація (за Ф. Ніцше) жанру трагедії у Еврипіда. Есхіл. Трилогія про Прометея, трилогія «Орестея». Софокл. «Антігона», «Едіпцар». Еврипід. «Медея». Зміст трагедій та художні смисли.

Самостійна робота: Нове прочитання античних трагедій драматургією ХХ–ХХІ ст.

Антична комедія. Загальна характеристика. Поетика комедій Арістофана. Гуманістична основа арістофанівського гумору. Ідея здорового глузду як ідея людяності і добра. Вміння поета знаходити комічне у будь-якому матеріалі. Невичерпна винахідливість і геніальна сміливість по відношенню до Гомера («Оси») та Сократа («Хмари»). Дух пародії без ніяких табу. Від Менандра (Давня Греція) через Плавта і Теренція (Давній Рим) до європейської комедії характерів і положень у Шекспіра і Мольєра, у Гольдоні, Гоцци і Бомарше. Розробка античною комедією складних відношень «хазяїн – слуга».

Самостійна робота: Гуманістичні ідеї комедій Давньої Греції та Давнього Риму.

Античний роман. Загальна характеристика. Жорстка заданість сюжету. Розрізнення романів для низового читача та читача обізнаного. Міфологічні екскурси як одна з головних структур побудови.

Роман Давньої Греції. Ахілл Татій. «Левкіппа та Клітофонт». Лонг. «Дафніс і Хлоя». Зміст та художні смисли. Сучасні кіноверсії.

Роман Давнього Риму. Апулей. «Метаморфози, або Золотий осел» як один з перших бестіаріїв у світовій літературі. Філософські ідеї роману. Вишуканий стиль тексту. Поєднання мови аристократів та мови простого люду. Роман мандрів Люція-віслюка як кишенькова енциклопедія Давнього Риму. Вплив роману на подальший розвиток світової літератури.