Тема 8. Література XX ст. Модернізм і постмодернізм як художньо-творчі методи доби.

Література кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Модернізм. Опанування методом світу і людини. Вплив філософії А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, О. Шпенглера, А. Берґсона, психоаналізу З. Фрейда на розвиток світової літератури.

Французька поезія. Імпресіоністські пошуки С. Малларме. Символістська ідея "поезії таїни" П. Верлена, "поезії пророцтва" А. Рембо. Поетичний авангард Ґ. Аполлінера. Інтелектуальність лірики П. Валері. Сюрреалістичні поезії Л. Арагона.

Австрійська поезія. Г. Гофмансталь. Поезія асоціацій. Космос Р. М. Рільке. Відгук філософії зодчества Рільке в поезії Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої, О. Мандельштама.

Іспанська поезія. Оновлення традиційних форм Г. Лоркою.

Бельгійська поезія. Символізм Е. Верхарна.

Англійська поезія. Філософські медитації Т. С. Еліота.

Російська поезія. Модерністський пошук нових змістів і форм С. Надсоном, Д. Мережковським, В. Брюсовим, А. Бєлим, О. Блоком, В. Івановим, М. Волошиним, М. Кузьміним, І. Аннінським, Ф. Сологубом, З. Гіпіус, С. Чорним, Д. Хармсом, М. Гумільовим, М. Клюєвим, В. Хлєбніковим, В. Ходасєвічем, В. Маяковським, С. Єсеніним, Б. Пастернаком, М. Цвєтаєвою, О. Мандельштамом, А. Ахматовою.

Самостійна робота: Поезія кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ліричне опанування світу.

Модерністська драма.

Норвегія. Символістична драма Г. Ібсена "Ляльковий дім". Аналітизм п'єси. Внутрішня динаміка. Мотив звільнення людини.

Германія. Ґ. Гауптман. Символістична драма "Перед сходом сонця". Час від сходу та заходу світила як довгий шлях країни. Темрява майбутнього.

Росія. А. Чехов. "Чайка". "Три сестри". "Вишневий сад". Символіка. "Нова мова" драматургії. Поліфонічна організація всієї структури драматичної дії.

Англія. Б. Шоу. "Дім, де розбиваються серця" як "фантазія в російському стилі на англійські теми" (за автором). Драма-парадокс. Драма-дискусія. Символіка п'єси.

Бельгія. Театр М. Метерлінка. "Сліпці". Символіка. Жага любові і страх смерті як провідні структури п'єси.

Швеція. А. Стріндберг. "Панна Жулі", "Танець смерті". Любов та ненависть у нещасливому шлюбі.

Італія. Л. Піранделло. "Шість персонажів шукають автора", "Сьогодні ми імпровізуємо". "Піранделлізм" як своєрідне зображення людської особистості.

Самостійна робота: Європейська драма кінця ХІХ – початку ХХ ст.

На межі двох епох. Нові тенденції художньої прози. Від реалізму до модернізму.

Росія. А. Чехов як представник психологічного реалізму. "Філософія життя" в оповіданнях "У різдвяну ніч", "Хористка", "Володя великий, Володя маленький", "Студент", "Чорний монах", "Палата номер шість", "В ярузі", "Людина у футлярі". Г. Успенський. Нарис "Випрямила". Публіцистичність стилю, категорія красоти в естетиці письменника. Л. Андрєєв. "Життя Василія Фивєйського". "Іуда Іскаріот". "Безодня". Тяжіння до притчі. Алегоричність прози. О. Купрін. "Поєдинок". "Безумство". "Олеся". "Гамбринус". "Лістригони". "Гранатовий браслет". "Брегет". Аксіологічні структури в естетиці письменника. В. Короленко як майстер малої літературної форми. Оповідання "Сон Макара", "Ліс шумить", "Ріка грає", "Соколинець", "Парадокс". Імпресіонізм прози. І. Бунін. Оповідання "Легке дихання", "Брати", "Пан з Сан-Франциско", "Мітіне кохання". Філософія любові і смерті. М. Горький. Романтична естетика ранніх творів. Вплив ніцшеанства. Оповідання "Челкаш", "Старуха Ізергіль", збірка "Весінні мелодії".

Франція. Р. Ролан. Романи "Жан Крістоф", "Кола Брюньйон", "Зачарована душа". Ромен Ролан як Лев Толстой Франції (за М. Горьким).

Германія. Т. Манн. Новели "Тоніо Крегер", "Тристан", "Смерть у Венеції". Трансформація ідей Ніцше і Шопенгауера.

Англія. О. Уайльд. Афористичні казки "Рибак і його душа", "Соловей і роза". Красота в естетиці письменника. Д. Ґолсуорсі. "Сага про Форсайтів". Епічний образ життя англійського міщанства та аристократії. Вірність принципам реалізму. "Сага про Форсайтів" поруч з сімейними хроніками того ж часу: Т. Манн "Буденброки" (Германія), М. дю Ґар "Родина Тібо" (Франція), М. Горький "Життя Кліма Самгіна" (Росія). Г. К. Честертон. "Людина, яка була четвергом". Метафоричність роману. Ідея звільнення від інерції буденного мислення. Категорія красоти в естетиці письменника. Д. Лоренс. Психологічно-побутовий роман "Коханець леді Чаттерлей".

США. Д. Лондон. Збірки оповідань "Син вовка", "Діти морозу", "Любов до життя". Повість "Поклик предків". Роман "Мартін Іден". Боротьба людини-одинака із суспільним ладом, долею, силами природи. Роман як передвістя великих американських романів ХХ ст. – "Американської трагедії" Т. Драйзера та "Великого Гетсбі" Ф.С. Фіцджеральда.

Самостійна робота: Концепція світу і людини літератури зламу століть в театрі та кіно.

Модерністська проза.

Англія. О. Уайльд як прихильного крайнього естетизму, майстер парадоксу. Символічний роман "Портрет Доріана Грея". В. Вулф. Символіко-психологічні романи "Місіс Делловей", "До маяка". Особлива техніка внутрішнього монологу. Роман "Орландо" як екстравагантна містифікація. Д. Джойс. "Улісс". Новаторська проза. Параболічно-філософська мова. "Потік свідомості". Роман як "біблія модернізму". Роман як "одіссея" Леопольда Блума, сучасного Улісса, і як трагіко-комічний епос сучасного людського життя.

Франція. М. Пруст. Цикл романів "У пошуках втраченого часу". Поєднання витонченого психологічного аналізу та спостереження за життям епохи з естетично-філософськими роздумами. Імпресіоністський принцип "враження – критерій істини".

Австрія. Ф. Кафка. Герметичні романи-параболи "Процес", "Замок". Сюрреалістичність та екзистенційність прози. Самотність людини у байдужому світі. Алогізм, абсурдність того, що відбувається з героями. Новела "Перетворення". Мотиви відчуження від сім'ї та загибелі через службу. Р. Музіль. Збірки новел "З'єднання", "Три жінки". Роман "Людина без властивостей". Поєднання філософського аналізу, гротеску та іронії.

Норвегія. К. Гамсун. "Голод". "Пан". "Благословення землі". Ідея містичних зв'язків людини з природою.

Швеція. А. Стріндберг як предтеча експресіонізму. Збірки оповідань "Шлюби", "Утопії у дійсності".

Росія. Ф. Сологуб. Неоміфологізм "Дрібного біса".

Японія. А. Рюноске. Новели "Расьомон", "У хащі", "Осінь", "Холод". Загадковість, непередбаченість людської свідомості, трагічні колізії добра у світі соціального зла. Роман "Життя ідіота". Самотність людини, її безсилля перед часом і історією.

Семінарське заняття: Концепція світу і людини в модерністській прозі.