4.1 Характеристика об'єктів дослідженя
Пробна площа № 1
Розташована у кварталі 18 виділ 2.1 Задеснянського лісництва.
Площа пробної площі 0,2 га. Рельєф хвилястий. Тип ґрунту -дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання - свіжий субір (В2). Лісові культури на цій ділянці було створено в 2002 році на свіжому зрубі. Був проведений обробіток ґрунту борознами під посадку культур.
Мал
2.
Ґрунтовий розріз.
Посадку культур провели ручним способом, під меч Колєсова. Висаджували однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5 м., відстань між рядами становила 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом.
Склад культур 7Сз3Бп, середня висота культур сосни становить 3,1 м, середній діаметр 2 см. Бонітет I.
Пробна площа №2
Розташована в кварталі 29 виділ 14 Задеснянського лісництва. Площа виділу 1,6 га.
Площа пробної площі 0,5га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання свіжий субір В2. Лісові культури на цій ділянці були створені в 2002 році, посадкою під меч Колесова. Ґрунт під культури був підготовлений борознами, плугом ПКЛ-70. Відстань в ряду 0.5 м, між рядами 2,0 м.
Догляд за культурами проводився вручну. Середня висота культур на час обстеження становила 3,0 м, середній діаметр 2.1 см, сосна зростає по І бонітету.
Пробна площа №3
Розташована в кварталі 1 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП «Н.-Сіверське лісове господарство»Площа виділу 1,5 га. Склад насадження 10 Сз.
Площа пробної площі 0,18 га. Рельєф рівнинний. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий бір (А2).
Мал
3.
Ґрунтовий розріз
Вік лісових культур 46 років. Підготовка ґрунту проводилась борознами, плугом ПКЛ – 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м.
Догляд за лісовими культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середня висота насадження 19 м, середній діаметр - 20 см, культури зростають за Іа бонітетом.
Пробна площа №4
Розташована в кварталі 30 виділ 14 Задеснянського лісництва ДП «Н.-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 2,5 га.
Площа пробної площі 0,09 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, піщаний. Тип умов місцезростання - свіжий бір(А2 ). Склад насадження 10 Сз.
Підготовка грунту під культури проводилась борознами, плугом ПКЛ – 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м.
Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом упродовж 4років.
Повнота насадження 0,83. Середня висота культур 19 м, середній діаметр 22 м. Бонітет І.
Пробна площа № 5
Розташована в кварталі 17 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП. «Н.-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 1,1 га,
Площа пробної площі 0,16 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий субір (В2). Живий надґрунтовий покрив представлений конвалією, злаками...
Культури створені посадкою. Ґрунт, під культури, підготовлено смугами, механізовано, культиватором КЛБ – 1,7 Посадку проводили зручну під меч Колєсова. На площу висаджували однорічні сіянці сосни за схемою розміщення садивних місць 2.0Х0.5м.
Догляд за культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середній діаметр становить 30см, середня висота – 25 м, зростають по І бонітету.
Пробна площа № 6
Розташована в кварталі 18 виділ 15 Задеснянського лісництва ДП. «Новгород-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 10,0 га.
Площа пробної площі 0,09га. Рельєф ділянки хвилястий. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання - свіжий субір (В2).
Підготовка ґрунту – борознами. Посадку проведено вручну однорічними сіянцями сосни звичайної, під меч Колєсова. Відстань в рядах 0.5 м та між рядами 2.0м.
Догляд за лісовими культурами проводились вручну упродовж 4 років.. Середня висота становить 25 м, середній діаметр – 28 см.
4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичпйної на об'єктах дослідження у Задеснянському лісництві ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство»
Таблиця 4.1 – Характеристика лісових культур за даними пробних площ
|
№ пробної площі |
Склад насаджень |
Вік, років |
Клас бонітету, ТУМ |
Повнота |
Таксаційні показники | |||
|
складова порода |
висота, м |
діаметр, см |
запас, м3 | |||||
|
1 |
7Сз3Бп |
7 |
І / В2 |
0,85 |
Сз Бп |
3,1 |
2,0 |
- |
|
2 |
7Сз3Бп |
7 |
І / В2 |
0,85 |
Сз |
3,0 |
2,1 |
- |
|
3 |
10Сз |
47 |
Іа / А2 |
0,86 |
Сз |
19,0 |
20,0 |
327 |
|
4 |
10Сз |
46 |
І / А2 |
0,83 |
Сз |
19,0 |
22,0 |
304 |
|
5 |
10Сз |
66 |
І / В2 |
0,73 |
Сз |
25,0 |
30,0 |
388 |
|
6 |
10Сз |
66 |
І / В2 |
0,76 |
Сз |
25,0 |
28,0 |
411 |
Проаналізувавши дані таблиці 4.1, можна зробити наступні висновки: щодо типу умов зростання, то породи підібрані вірно, як в чистих так і в мішаних соснових насадженнях. Досить нормальним є запас та процент виходу ділової деревини. Також з даної таблиці помітно, що в насадженнях з більшим віком запас більший, ніж в насадженнях з меншим віком, наприклад: запас у чистому насадженні сосни звичайної у 47 років становить 304 м3, а в 65 років цей запас становить 411 м3. Отже, в цілому, можна сказати, що ведення лісокультурної справи на підприємстві задовільне.
Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком.
Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на нашу думку є:
розширення робіт з сприяння природному поновленню;
використання високоякісного садивного матеріалу, зокрема з покращеними спадковими властивостями;
створення культур з веденням до їх складу порід, що відповідають корінним типам лісу.
Динаміка росту і приживлюваності сосни звичайної в лісотипологічних умовах А2, В2, С2.
Мал..
Мал..
Мал..
2. Середньовікові насадження
На староорних землях .
В умовах свіжого бору (А2 ).
Культури 1970року посадки розташована в кварталі №6 виділ 5 на території на землях бувшого сільгоспкористування (галявинах).
Мал.7.
Ґрунтовий розріз:
d -0.-3 см - лісова підстилка
НЕ - 3-33см –гумусово –елювіальний, світло –сірий, рівномірно –забарвлений , при підсиханні світлішає, свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід різкий по кольору.
НІ - 33 -58см –гумусово –ілювіальний , темно-сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, , з глибини 53см слабооглеений, піщаний , перехід різкий по кольору і складенню.
РІ - 58-110см –ілювіальний пісок світло –жовтого кольору, оглеений, щільний.
Ґрунт - дерново –підзолистий на сучасних алювіальних відкладеннях.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
Масштаб 1:10000
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
ПдСх:45 |
60 |
|
2-3 |
ПдСх:2 |
60 |
|
3-4 |
ПдСх:76 |
40 |
|
4-5 |
ПнСх:1149 |
43 |
|
5-6 |
ПдСх:1 |
50 |
|
6-7 |
ПдСх:61 |
25 |
|
7-8 |
ПдЗх:13 |
45 |
|
8-9 |
ПнЗх:65 |
58 |
|
9-10 |
ПдЗх:55 |
43 |
|
10-11 |
ПдСх:21 |
60 |
|
11-12 |
ПнЗх:46 |
60 |
|
12-13 |
ПнЗх:73 |
40 |
|
13-14 |
ПнЗх:55 |
100 |
|
14-1 |
ПнСх:42 |
185 |
Площа ділянки 4,2га
ТУМ А2
Тип лісу А2С –свіжий сосновий бір.
Категорія лісокультурної площі - галявина
Рельєф –рівнинний.
Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.
Ступінь задерніння –помірна
Наявність природного поновлення - відсутнє
Ґрунтовий покрив –зозулин льон ялівцевий, брусниця.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості грунту личинками хрущів –відсутня.
Розміщення -2,0х0,7
Кількість садивних місць на 1га 7143 шт.
на всій площі 30000шт.
Головні породи сосна звичайна.
Схема змішування 8Сз2Бп
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури
8Сз2Бп Вік 39 висота 15,4м діаметр 15,2см. група віку 4. Клас бонітету 1 ТЛУ А2С Повнота 0,77 запас деревини: на 1га м 228 на виділі 0,96 тис.м3
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 25.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | ||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| ||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | |||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | ||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | |
|
1970 |
230 |
0,3 |
0,1 |
200 |
0,2 |
0,1 |
210 |
0,2 |
0,1 |
200 |
0,3 |
0,1 |
214 |
0,2 |
0,1 |
219 |
0,3 |
0,1 | |
|
1975 |
200 |
1,0 |
0,9 |
215 |
1,1 |
1,1 |
201 |
1,3 |
1,3 |
238 |
1,1 |
1,1 |
200 |
1,0 |
0,9 |
210 |
1,1 |
1,1 | |
|
Проводилась рубка догляду ( освітлення) . Інтенсивність -15% | |||||||||||||||||||
|
1980 |
190 |
2,0 |
1,8 |
170 |
2,5 |
2,2 |
150 |
2,4 |
2,1 |
160 |
2,5 |
2,2 |
160 |
2,8 |
2,5 |
170 |
2,8 |
2,4 | |
|
1985 |
158 |
5,0 |
4,9 |
160 |
5,2 |
5,1 |
180 |
5,4 |
5,3 |
140 |
5,2 |
5,1 |
130 |
5,0 |
4,9 |
158 |
4,2 |
4,0 | |
|
Проводилась рубка догляду ( прочистка). Інтенсивність -15% | |||||||||||||||||||
|
1990 |
100 |
6,5 |
5,9 |
130 |
6,8 |
6,4 |
140 |
6,4 |
6,3 |
120 |
6,8 |
6,4 |
138 |
6,8 |
6,4 |
130 |
6,8 |
6,4 | |
|
1995 |
100 |
8,9 |
8,6 |
120 |
8,9 |
8,6 |
120 |
8,1 |
7,8 |
100 |
9,1 |
8,7 |
112 |
8,9 |
8,6 |
110 |
8,9 |
8,6 | |
|
2000 |
90 |
11,0 |
10,4 |
100 |
10,8 |
10,3 |
85 |
11,1 |
10,4 |
80 |
10,9 |
10,3 |
100 |
10,8 |
10,3 |
85 |
10,8 |
10,3 | |
|
Проводилась рубка догляду( проріджування). Інтенсивність -15% | |||||||||||||||||||
|
2005 |
62 |
13,4 |
13,8 |
85 |
13,7 |
14,0 |
54 |
13,7 |
14 |
62 |
13,7 |
14 |
70 |
13,4 |
13,8 |
62 |
13,5 |
13,9 | |
|
2009 |
40 |
15,0 |
15,3 |
52 |
15,2 |
15,4 |
48 |
15,5 |
15,7 |
35 |
15,5 |
15,7 |
60 |
15,0 |
15,3 |
48 |
15,2 |
15,4 | |
З таблиці № 25 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 48 шт. на обліковому відрізку
Діаметр -15,2см.
Висота-15,4м.
Запас -228м3/га
В лісовому фонді.
В умовах свіжого бору (А2)
Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №95 виділ №15 на
Мал.8.
Ґрунтовий розріз
d- 0-5см –дернина, лісова підстилка
НЕ - 5-38см -гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком,
рихлий , супіщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід
ясний.
Рні – 38-120см -перехідний, свіжий, донизу вологий, сіро –жовтого кольору, з вкрапленнями заліза та марганцю, супіщаний .
Ґрунт –дерново –опідзолений супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.
ПЛАН ДІЛЯНКИ
Масштаб 1:10000
Журнал зйомки ділянки
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
0-1 |
ПдЗх:30 |
171 |
|
1-2 |
ПдЗх:87 |
50 |
|
2-3 |
ПдЗх:79 |
50 |
|
3-4 |
ПдЗх:75 |
50 |
|
4-5 |
Зх:90 |
57 |
|
5-6 |
ПнЗх:39 |
50 |
|
6-7 |
ПнЗх:29 |
52 |
|
7-8 |
ПнСх:84 |
50 |
|
8-9 |
ПнСх:71 |
106 |
|
9-0 |
ПнСх:82 |
220 |
Площа ділянки 4,1га. .
Тип лісу - А2С –свіжий сосновий бір.
Категорія лісокультурної площі –зруб РГК 2002 року.
Склад насадження до рубки 6Сз2Бп+Ос+Дз.
Стан очистки –задовільний.
Рельєф –рівнинний.
Ґрунтовий покрив –зозулин льон, куничник наземний.
Ґрунти та їх вологість –свіжий дубово –сосновий субір.
Ступінь задерніння –помірна.
Наявність природного поновлення –4Сз6Бп
Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.
Спосіб підготовки грунту –борознами, механізовано.
Метод створення культур –посадка вручну під меч Колесова.
Характеристика посадкового матеріалу: саджанців сосни звичайної другого року вирощування ,першого класу якості.
Розміщення 2,0м х 0,7м.
Кількість садивних місць на1 га. 7142.
На всю площу 29282тис.шт.
Головні породи сосна звичайна.
Схема змішування :10Сз.
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури
10Сз Вік років 38. Висота 15,5м; діаметр 15,7см. Клас бонітету І.ТЛУ А2С. Повнота 0,62. Запас деревини : на 1 га.260м3; на виділі 1,07тис.м3
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
Шт. |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1971 |
250 |
0,4 |
0,1 |
200 |
0,5 |
0,1 |
210 |
0,4 |
0,1 |
200 |
0,5 |
0,1 |
230 |
0,2 |
0,1 |
225 |
0,4 |
0,1 | ||||||||||||
|
1976 |
200 |
1,0 |
0,9 |
185 |
1,2 |
1,1 |
190 |
1,4 |
1,2 |
200 |
1,2 |
1,1 |
185 |
1,2 |
1,1 |
185 |
1,2
|
1,1 | ||||||||||||
|
1981 |
180 |
2,8 |
2,2 |
165 |
3,0 |
2,4 |
170 |
2,8 |
2,2 |
160 |
3,0 |
2,4 |
180 |
2,8 |
2,2 |
165 |
2,8 |
2,2 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду ( прочистка). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1986 |
120 |
5,9 |
5,4 |
135 |
6,0 |
5,7 |
138 |
6,2 |
5,8 |
140 |
6,0 |
5,7 |
110
|
5,9
|
5,7 |
135 |
5,9
|
5,7
| ||||||||||||
|
1991 |
100 |
7,0 |
7,9
|
90
|
8,2 |
8,0 |
85 |
8,2 |
8,0 |
100 |
7,0 |
7,9 |
100 |
8,0
|
8,2 |
101 |
7,6 |
8,0 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду ( проріджування). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1996 |
50 |
10,1 |
10,1 |
67 |
10,1 |
10,1 |
70 |
9,9 |
9,9 |
60 |
10,1 |
10,1 |
70 |
10,1 |
10,1 |
67 |
10,0 |
10,0 | ||||||||||||
|
2001 |
40 |
11,6 |
12,0 |
40 |
11,9 |
12,1 |
65 |
11,9 |
12,1 |
50 |
11,0 |
11,9 |
50 |
11,9 |
12,1 |
50 |
11,6 |
12,0 | ||||||||||||
|
2009 |
36 |
13,0 |
13,4 |
45 |
13,7 |
14,0 |
30 |
13,7 |
14,0 |
30 |
13,0 |
13,4 |
42 |
13,7 |
14,0 |
36 |
15,5 |
15,7 | ||||||||||||
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 26.
З таблиці № 26 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 36шт на обліковому відрізку
Діаметр -15,5см
Висота-15,7м
Запас -260 м3/га
На староорних землях.
В умовах свіжого субору В2.
Культури 1971року посадки розташовані в кварталі №87 виділ №5.
Мал.9.
Ґрунтовий розріз.
d-0-10 –лісова підстилка.
Н- 10-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.
Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.
Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
Масштаб 1:10000
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
ПнЗх:45 |
10 |
|
2-3 |
ПнСх:46 |
300 |
|
3-4 |
ПнСх:55 |
220 |
|
4-5 |
Пн:0 |
130 |
|
5-6 |
ПнСх:55 |
210 |
|
6-7 |
ПнСх:56 |
200 |
|
7-8 |
ПнСх:67 |
300 |
|
8-9 |
ПнСх:60 |
80 |
|
9-10 |
ПдЗх:10 |
10 |
|
10-11 |
ПдСх:60 |
250 |
|
11-12 |
ПдСх:58 |
150 |
|
12-13 |
ПдСх:57 |
150 |
|
13-14 |
ПдСх:57 |
150 |
|
14-1 |
ПдСх:53 |
150 |
Площа ділянки 5,7га.
Тип лісорослинних умов В2.
Тип лісу В2ДС.
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість –свіжий дубово –сосновий субір.
Ґрунтовий покрив –костриця овеча , тимофіївка степова.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142.
На всю площу -40709тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -8Сз2Бп
Схема посадки 2,0х0,7.
Схема змішування 7Сз3Бп.
Початкова густота культур 7142шт./га.
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
8Сз2Бп Вік років 38 Висота 16,2м; діаметр 15,2см. Група віку 3. Клас бонітету І . ТЛУ В2ДС. Повнота 0,89. Запас деревини на 1га 240м3; на виділі 1,37тис.м3
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 27.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1974 |
200 |
0,5 |
0,1 |
250 |
0,5 |
0,1 |
210 |
0,6 |
0,2 |
200 |
0,5 |
0,1 |
220 |
0,5 |
0,1 |
210 |
0,5 |
0,1 | ||||||||||||
|
1979 |
210 |
1,2 |
0,90 |
200 |
1,4 |
1,1 |
190 |
1,3 |
1,0 |
200 |
1,2 |
0,9 |
210 |
1,2 |
0,9 |
200 |
1,2 |
0,9 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (освітлення). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1984 |
200 |
3,6 |
3,2 |
170 |
3,8 |
3,6 |
180 |
3,6 |
3,2 |
200 |
3,8 |
3,6 |
180 |
3,1 |
2,9 |
200 |
3,6 |
3,2 | ||||||||||||
|
1989 |
160 |
5,9 |
5,5 |
140 |
6,1 |
5,7 |
180 |
5,9 |
5,5 |
140 |
5,2 |
4,9 |
170 |
5,6 |
5,2 |
170 |
5,9 |
5,5 | ||||||||||||
|
1994 |
150 |
8,6 |
8,2 |
130 |
8,9 |
8,5 |
140 |
8,6 |
8,2 |
130 |
9,0 |
8,6 |
130 |
8,6 |
8,2 |
130 |
8,6 |
8,2 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду( прочистка). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1999 |
100 |
10,6 |
10,2 |
110 |
11,0 |
10,6 |
90 |
10,6 |
10,2 |
85 |
10,7 |
10,3 |
100 |
10,6 |
10,2 |
90 |
10,6 |
10,2 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду( проріджування). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2004 |
80 |
13,4 |
13,1 |
89 |
14,0 |
13,7 |
60 |
13,9 |
13,6 |
70 |
13,0 |
12,8 |
70 |
13,0 |
12,8 |
70 |
13,4 |
13,1 | ||||||||||||
|
2009 |
60 |
15,2 |
12,2 |
52 |
15,8 |
12,8 |
48 |
15,2 |
12,2 |
52 |
15,0 |
12,0 |
52 |
15,1 |
12,1 |
52 |
15,2 |
12,2 | ||||||||||||
З таблиці № 27 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 52шт на обліковому відрізку
Діаметр -15,2см
Висота-12,2м
Запас -240м3/га
В лісовому фонді.
В умовах свіжого субору.
Культури 1970 року посадки розташована в кварталі №15 виділ № 4.
Мал.10.
Ґрунтовий розріз.
d- 0-4 лісова підстилка.
Н - 0-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком , суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.
Рні- 38-100см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.
Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладення.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
Масштаб 1:10000
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін,м. |
|
1-0 |
ПнСх:28 |
125 |
|
1-2 |
ПдСх:60 |
46 |
|
2-3 |
ПдЗх:20 |
70 |
|
3-4 |
ПдЗх:40 |
150 |
|
4-5 |
ПдЗх:80 |
53 |
|
5-6 |
ПдСх:30 |
102 |
|
6-7 |
ПдЗх:40 |
35 |
|
7-8 |
ПнЗх:85 |
82 |
|
8-9 |
ПнЗх:10 |
64 |
|
9-10 |
ПнЗх:17 |
97 |
|
10-11 |
ПнЗх:7 |
45 |
|
11-12 |
ПнСх:30 |
115 |
|
12-1 |
ПнСх:87 |
150 |
Площа ділянки 3,6га.
Тип лісорослинних умовВ2.
Тип лісу вВ2ДС.
Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість – свіжий дубово –сосновий субір.
Ґрунтовий покрив - орляк , моління, буквиця, веснівка.
Ступінь задерніння –помірна.
Наявність природного поновлення – 6Бп3Сз1Дз.
Вік -5-10 років.
Щільність 370 шт\га.
Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142.
На всю площу -25711 тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -10Сз.+ пБп
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
10Сз+Бп. Вік років 40. Висота 18,6м; діаметр 17,6см.Група віку 3.Клас бонітету 1.
ТЛУ:В2ДС. Повнота 0,72. Запас деревини: на 1га.270м3; на виділі 0,97 тис.м3.
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 28.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1970 |
210 |
0,3 |
0,1 |
230 |
0,3 |
0,1 |
220 |
0,4 |
0,1 |
192 |
0,3 |
0,1 |
200 |
0,3 |
0,1 |
226 |
0,3 |
0,1 | ||||||||||||
|
1975 |
200 |
1,0 |
0,9 |
210 |
1,3 |
1,1 |
230 |
1,1 |
1,0 |
214 |
1,0 |
0,9 |
206 |
1,0 |
0,9 |
216 |
1,0 |
0,9 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (освітлення). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1980 |
180 |
3,2 |
2,9 |
200 |
3,7 |
3,4 |
160 |
3,2 |
2,9 |
200 |
3,3 |
3,0 |
180 |
3,2 |
2,9 |
184 |
3,2 |
2,9 | ||||||||||||
|
1985 |
160 |
4,4 |
4,1 |
180 |
4,8 |
4,5 |
120 |
4,6 |
4,3 |
200 |
4,4 |
4,1 |
190 |
4,4 |
4,1 |
170 |
4,4 |
4,1 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду ( прочистка). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1990 |
180 |
7,8 |
7,5 |
150 |
8,0 |
7,7 |
120 |
7,9 |
7,6 |
140 |
7,8 |
7,5 |
171 |
7,8 |
7,5 |
145 |
7,8 |
7,5 | ||||||||||||
|
1995 |
100 |
10,2 |
9,8 |
110 |
11,0 |
10,6 |
100 |
10,2 |
9,8 |
120 |
10,2 |
9,8 |
100 |
10,6 |
10,3 |
110 |
10,2 |
9,8 | ||||||||||||
|
2000 |
95 |
12,1 |
11,0 |
100 |
12,5 |
11,4 |
80 |
12,4 |
11,3 |
82 |
12,1 |
11,0 |
82 |
12,1 |
11,0 |
82 |
12,1 |
11,0 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (проріджування). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2005 |
60 |
15,4 |
16,5 |
52 |
16,2 |
15,9 |
70 |
16,1 |
15,8 |
50 |
15,6 |
16,7 |
50 |
15,6 |
16,7 |
52 |
16,2 |
15,9 | ||||||||||||
|
2009 |
40 |
17,7 |
18,7 |
30 |
17,2 |
18,5 |
34 |
17,7 |
18,7 |
45 |
17,6 |
18,6 |
34 |
17,7 |
18,7 |
34 |
17,6 |
18,6 | ||||||||||||
З таблиці № 28 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 34шт на обліковому відрізку
Діаметр -17,6см
Висота-18,6м
Запас -270м3/га.
На сільськогосподарському користуванні.
В умовах свіжого суг руду (С2)
Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №5 виділ №1.
Мал.11.
Ґрунтовий розріз.
d-0-3 - лісова підстилка
Не - 3-45см –гумусово-елювіальний, світло –сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.
Phi- 45-80см –перехідний до породи, світло –сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.
Р- 80-140см –порода –лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.
Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
ПдЗх:50 |
330 |
|
2-3 |
ПнЗх:36 |
290 |
|
3-4 |
ПнЗх:36 |
280 |
|
4-5 |
ПнЗх:36 |
190 |
|
5-6 |
Сх.:0 |
90 |
|
6-7 |
ПнСх:48 |
200 |
|
7-8 |
ПнСх:6 |
90 |
|
8-9 |
ПдСх:74 |
300 |
|
9-10 |
ПнСх:87 |
300 |
|
10-1 |
ПдСх:46 |
250 |
Площа ділянки 6,8га.
Тип лісорослинних умов С2.
Тип лісу С2ГДС.
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість –свіжий грабово –дубово –сосновий сугруд.
Ґрунтовий покрив –вероніка лікарська, медунка темна.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142.
На всю площу -48571тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -10Сз
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
10Сзк. Вік років -38 Висота -14,2; діаметр -14,6.Клас бонітету -ІІ ТЛУ - С2ГДС Повнота -0,64. Запас деревини: на 1 га.158м3 ;на виділі-1,07тис.м3
Ступінь ураження -11%
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 29.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1973 |
200 |
0,5 |
0,1 |
190 |
0,6 |
0,1 |
230 |
0,6 |
0,1 |
200 |
0,5 |
0,1 |
210 |
0,4 |
0,1 |
206 |
0,5 |
0,1 | ||||||||||||
|
1978 |
203 |
1,9 |
1,6 |
200 |
2,0 |
1,7 |
190 |
1,9 |
1,6 |
160 |
2,2 |
2,0 |
150 |
1,9 |
1,6 |
180 |
1,9 |
1,6 | ||||||||||||
|
Проводилась санітарна рубка вибіркова з метою локалізації вогнищ кореневої губки. Інтенсивність -25% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1983 |
160 |
4,2 |
3,4 |
140 |
4,6 |
3,8 |
112 |
4,2 |
3,4 |
190 |
4,3 |
3,5 |
110 |
4,2 |
3,4 |
130 |
4,2 |
3,4 | ||||||||||||
|
1988 |
100 |
7,1 |
6,2 |
85 |
7,2 |
6,3 |
115 |
7,9 |
7,0 |
96 |
7,1 |
6,2 |
150 |
6,8 |
5,1 |
110 |
7,1 |
6,2 | ||||||||||||
|
Проводилась санітарна рубка вибіркова з метою локалізації вогнищ кореневої губки. Інтенсивність -25% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1993 |
80 |
10,7 |
10,3 |
95 |
10,8 |
10,4 |
84 |
10,8 |
10,4 |
60 |
10,7 |
10,3 |
97 |
10,8 |
10,4 |
82 |
10,7 |
10,3 | ||||||||||||
|
1998 |
80 |
12,7 |
12,4 |
60 |
13,0 |
12,8 |
25 |
12,8 |
12,5 |
97 |
12,7 |
12,4 |
50 |
12,5 |
12,0 |
60 |
12,7 |
12,4 | ||||||||||||
|
2003 |
50 |
13,9 |
13,6 |
65 |
14,1 |
13,8 |
40 |
13,6 |
13,2 |
23 |
13,9 |
13,6 |
57 |
13,9 |
13,6 |
42 |
13,9 |
13,6 | ||||||||||||
|
2009 |
20 |
18,6 |
19,7 |
12 |
18,0 |
19,1 |
34 |
18,0 |
19,1 |
42 |
18,6 |
19,7 |
20 |
18,6 |
19,7 |
28 |
14,6 |
14,2 | ||||||||||||
З таблиці № 29 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 28 шт на обліковому відрізку
Діаметр -14,6см
Висота-14,2м
Запас -158м3/га
В лісовому фонді.
В умовах свіжого суг руду (С2).
Культури 1969 року посадки розташовані в кварталі № 16 виділ № 8
Мал.12.
Ґрунтовий розріз.
d-0-6 - лісова підстилка
Не- 6-65см –гумусово-елювіальний, світло –сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до45см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.
Phi- 65-90см –перехідний до породи, світло –сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.
Р- 90-150см –порода –лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.
Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.
ПЛАН ДІЛЯНКИ
Масштаб 1:10000 Журнал зйомки ділянки
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін |
|
1-2 |
ПдЗх:34 |
210 |
|
2-3 |
ПдЗх:66 |
137 |
|
3-4 |
ПнСх:15 |
120 |
|
4-5 |
ПнСх:21 |
170 |
|
5-6 |
ПнСх:27 |
100 |
|
6-7 |
ПнСх:37 |
120 |
|
7-1 |
ПдСх:64 |
100 |
Площа 3,6га.
Тип лісорослинних умовС2.
Тип лісу вС2ГДС.
Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість – свіжий грабово - дубово –сосновий субір.
Ґрунтовий покрив –верес , чорниця , орляк .
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142.
На всю площу -25711 тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -10Сз.
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
10Сз. Вік років -40. Висота -21,5; діаметр -20,5. Клас бонітету І.ТЛУ -С2ГДС. Повнота -0,87. Запас деревини: на 1га.336м3; на виділі 1,21 тис.м3
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 30.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1968 |
280 |
0,3 |
0,1 |
240 |
0,3 |
0, |
200 |
0,3 |
0,1 |
210 |
0,3 |
0,1 |
250 |
0,3 |
0,1 |
236 |
0,3 |
0,1 | ||||||||||||
|
1974 |
230 |
2,7 |
2,2 |
210 |
2,5 |
1,9 |
210 |
2,7 |
2,2 |
200 |
2,7 |
2,2 |
210 |
2,7 |
2,2 |
220 |
2,7 |
2,2 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (освітлення). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1979 |
200 |
5,1 |
4,2 |
210 |
5,0 |
4,1 |
179 |
5,3 |
4,4 |
190 |
5,3 |
4,4 |
210 |
5,3 |
4,4 |
187 |
5,2 |
4,3 | ||||||||||||
|
1984 |
190 |
8,2 |
7,9 |
180 |
8,1 |
7,8 |
190 |
8,0 |
7,7 |
180 |
8,2 |
7,9 |
160 |
8,2 |
7,9 |
167 |
8,1 |
7,8 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (прочистка). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1989 |
120 |
10,8 |
11,0 |
180 |
11,0 |
11,3 |
180 |
10,8 |
11,0 |
130 |
11,0 |
11,3 |
150 |
11,0 |
11,3 |
142 |
11,0 |
11,2 | ||||||||||||
|
1994 |
199 |
13,7 |
14,4 |
208 |
13,5 |
14,1 |
200 |
13,7 |
14,4 |
220 |
13,7 |
14,4 |
220 |
13,5 |
14,1 |
130 |
13,6 |
14,3 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (проріджування). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1999 |
90 |
16,0 |
17,0 |
110 |
16,2 |
17,2 |
85 |
16,2 |
17,2 |
90 |
16,0 |
17,0 |
90 |
16,2 |
17,2 |
90 |
16,1 |
17,1 | ||||||||||||
|
2004 |
81 |
18,3 |
19,5 |
70 |
18,6 |
19,7 |
75 |
18,6 |
19,7 |
60 |
18,5 |
19,6 |
65 |
18,6 |
19,7 |
70 |
18,5 |
19,6 | ||||||||||||
|
2009 |
50 |
20,0 |
21,0 |
45 |
20,3 |
21,3 |
34 |
20,9 |
21,9 |
30 |
20,8 |
21,8 |
34 |
20,9 |
21,9 |
34 |
20,5 |
21,5 | ||||||||||||
З таблиці № 30 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 34шт на обліковому відрізку
Діаметр -20,5см
Висота-21,5м
Запас -336м3/га
Висновки :
Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо –типологічних умовах А2, В2, С2, створених на староорних землях можна зробити такі висновки:
В умовах А2.
Деревостан 39 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількість на обліковій площі -48 шт.
Діаметр -15,2см. за нормою 15,5см.-98%
Висота -15,4м. за нормою 15,3м. -98%
Запас 228м3/га. при нормі 311м3/га.
Деревостан має продуктивність 74%
В умовах В2.
Деревостан 38 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 52 шт.
Діаметр -16,2см. за нормою 15,7см.-103%
Висота -15,8м. за нормою 15,5м. -101%
Запас 240м3/га. при нормі 311м3/га.
Деревостан має продуктивність 79%
В умовах С2.
Деревостан 38 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 28 шт.
Діаметр -14,6см. за нормою 15,7см.-90%
Висота -14,2м. за нормою 15,5м. -90%
Запас 158м3/га. при нормі 490м3/га.
Деревостан має продуктивність 30%
Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісо типологічних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на староорних землях можна відмітити що ріст і продуктивність деревостанів збільшується відповідно до покращення ґрунтових умов – А2- 74%; В2-79%.
Деревостани в умовах С2 мають зараження кореневою губкою -10% площі, в наслідок чого сформувався зріджений деревостан . Діаметр та висота ділянки близько норми -90%, проте приріст не може компенсувати низької продуктивності 158м3 на 1га.
Культури були висаджені чистим породним складом, внаслідок чого відбулось ураження хворобами та шкідниками, що призвело до зниження продуктивності деревостану.
Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо –типологічних умовах А2, В2, С2, створених в лісовому фонді можна зробити такі висновки:
В умовах А2.
Деревостан 38 років, чистий за породним складом(10Сз) має на 2009 рік кількість на обліковій площі -36 шт.
Діаметр -15,7см. за нормою 15,5см.-102%
Висота -15,5м. за нормою 15,3м. -102%
Запас 270м3/га. при нормі 311м3/га.
Деревостан має продуктивність 87%
В умовах В2.
Деревостан 40 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.
Діаметр -17,6см. за нормою 15,5см.-114%
Висота -18,6м. за нормою 15,3м. -122%
Запас 315м3/га. при нормі 311м3/га.
Деревостан має продуктивність 102%
В умовах С2.
Деревостан 40 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.
Діаметр -20,5см. за нормою 20,9см.-90%
Висота -21,5м. за нормою 21,9м. -90%
Запас 336м3/га. при нормі 490м3/га.
Деревостан має продуктивність 68%
Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісорослинних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на землях лісового фонду можна відмітити що приріст в діаметрі та висоті деревостанів у лісовому фонді вища ніж на староорних землях, оскільки на зрубах вже існують відповідні грунтові умови. Проте, на прикладі трьох різних ділянок в лісовому фонді можна помітити що деревостани в лісорослинних умовах В2 , що стоврені з домішкою берези мають продуктивність 102%,тоді як деревостани в більш багатих умовах місцезростання С2 створені чистим породним складом мають лише 68%.
Динаміка приросту середньовікових деревостанів за діаметром, висотою та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.
Мал.1.
Мал.2.
Мал.3.
3. Старшовікові насадження.
На староорних землях.
В умовах свіжого бору.(А2)
Культури1940 року посадки розташовані в кварталі №70 виділ №18
Мал.13.
Ґрунтовий розріз.
d-0-3см-дернина.
НЕ-3-32см - гумусово –елювіальний , світло-сірий, різноманітно-забарвлений, при підсиханні світлішає ,свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями злакової рослинності до 5см, перехід різкий по кольору
НІ (gl)- 32-56 см –гумусово –ілювіальний ,темно –сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, з вкрапленнями відновленого заліза та марганцю, з глибини 50см слабооглеений, піщаний, перехід різкий по кольору і складенню.
РІ (gl)- 56-102cм –ілювіальний пісок світло-жовтого кольору ,оглеєний, щільний з вкрапленнями відновленого марганцю та заліза.
Ґрунт - дерново –підзолистий піщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.
П
ЛАН
ДІЛЯНКИ Журнал
зйомки ділянкиМасштаб 1:10000
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін,м. |
|
0-1 |
ПнЗх:45 |
60 |
|
1-2 |
ПнСх:32 |
210 |
|
2-3 |
ПнСх:23 |
104 |
|
3-4 |
ПнСх:18 |
158 |
|
4-5 |
ПдСх:36 |
193 |
|
5-6 |
ПдЗх:19 |
22 |
|
6-7 |
ПдСх:56 |
102 |
|
7-8 |
ПдЗх:30 |
160 |
|
8-9 |
ПнЗх:60 |
110 |
|
9-0 |
ПдЗх:321 |
230 |
Площа 5,4га
Тип лісу А2С
Тип лісорослинних умов А2
Рельєф – схил південної експозиції. .
Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.
Ґрунтовий покрив –дрік , папороть.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142
На всю площу -38567тис. шт.
Головні породи сосна звичайна .
Схема змішування -6Сз4Бп+ Чг
Таксаційна характеристика:
Лісові культури.
6Сз4Бп+Чг Вік років -70. Висота -20,6м Діаметр -21,4 см. ТЛУ.-А2С. Повнота -0,75.Клас бонітету –І. Запас деревини: на 1га.-445 м3.;на виділі -2,40 тис.м3. % ділових дерев -72
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 31.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (проріджування). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
1990 |
47 |
16,9 |
16,7 |
25 |
16,4 |
16,2 |
80 |
16,8 |
16,6 |
50 |
16,9 |
16,7 |
62 |
16,9 |
16,7 |
51 |
16,9 |
16,7 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2000 |
30 |
19,6 |
19,1 |
20 |
19,8 |
19,3 |
73 |
19,4 |
18,9 |
30 |
19,6 |
19,1 |
50 |
19,6 |
19,1 |
43 |
19,6 |
19,1 | ||||||||||||
|
2009 |
20 |
21,4 |
20,6 |
18 |
21,8 |
21,0 |
51 |
21,3 |
20,5 |
21 |
21,4 |
20,6 |
20 |
21,8 |
21,0 |
28 |
21,4 |
20,6 | ||||||||||||
З таблиці № 31 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить28 шт. на обліковому відрізку (10%)
Діаметр -21,4см
Висота-20,6м
Запас на 1 га -445м3
В лісовому фонді.
В умовах свіжого бору (А2).
Культури 1941 року посадки розташовані в кварталі №9 виділ№ 6.
Мал.14.
Ґрунтовий розріз.
d-0.5см лісова підстилка
Н - 5-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.
Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.
Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал бусольної зйомки
Масштаб 1:10000
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
ПдСх:75 |
78 |
|
2-3 |
ПнСх:64 |
160 |
|
3-4 |
ПнСх:70 |
120 |
|
4-5 |
ПдСх:79 |
160 |
|
5-6 |
ПдЗх:38 |
49 |
|
6-7 |
ПдЗх:21 |
46 |
|
7-8 |
ПдЗх:16 |
157 |
|
8-9 |
ПнЗх:43 |
148 |
|
9-10 |
ПдЗх:69 |
80 |
|
10-11 |
ПдЗх:89 |
152 |
|
11-12 |
ПнСх:2 |
43 |
|
12-13 |
ПдЗх:62 |
54 |
|
13-14 |
ПдЗх:19 |
55 |
|
14-15 |
ПнЗх:83 |
45 |
|
15-16 |
ПнСх:10 |
66 |
|
16-17 |
ПнСх:51 |
67 |
|
17-1 |
ПнСх:35 |
50 |
Площа ділянки 6,2га.
Тип лісорослинних умов А2.
Тип лісу А2С
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.
Ґрунтовий покрив –ожина ,цмин пісковий.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142
На всю площу -38567тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -10Сз
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
10Сз. Вік років -70. Висота-21,4м. Діаметр -22,6см. Клас бонітету –І. ТЛУ. –А2С. Повнота -0,86. Запас деревини: на 1га.м3.-475м3; на виділі -2,95 тис.м3. % ділових дерев -95.
Хід росту сосни звичайної Таблиця 32.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1991 |
71 |
13,4 |
12,6 |
60 |
13,8 |
13,0 |
60 |
13,6 |
12,8 |
50 |
13,4 |
12,6 |
78 |
13,4 |
12,6 |
67 |
13,4 |
12,6 | ||||||||||||
|
2001 |
50 |
17,8 |
16,3 |
30 |
18,0 |
16,5 |
52 |
17,8 |
16,3 |
45 |
17,8 |
16,3 |
57 |
18,0 |
16,5 |
45 |
17,8 |
16,3 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2009 |
30 |
22,6 |
21,4 |
18 |
21,8 |
20,6 |
23 |
22,7 |
21,5 |
20 |
22, 9 |
21,7 |
25 |
22,6 |
21,4 |
30 |
22,6 |
21,4 | ||||||||||||
З таблиці № 32 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 30шт на обліковому відрізку (11,0%)
Діаметр -22,6см
Висота-21,4м
Запас на 1 га -475м3
На староорних землях.
В умовах свіжого субору (В2)
Культури 1940 року посадки розташовані в кварталі № 9 виділ №8 на
Мал .15.
Ґрунтовий розріз
d-0.4см лісова підстилка
НЕ- 2-28см -гумусово –елювіальний ,світло –сіро –жовтий ,плямистий, свіжий, при
підсиханні світлішає до блідо –сіро –жовтого, наявність інтенсивного аморфного кремнію по всьому профілю, на фоні різнокольорових плям грунту –плями відновленого заліза, рихлий, безструктурний, супіщаний, перехід ясний по кольору.
Рі - 78 -160см –глинистий пісок світло –жовтого кольору , вологий, в нижній частині щільний.
Ґрунт - дерново –підзолистий супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях
.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
|
1-2 |
Пн:0 |
150 |
|
2-3 |
ПдЗх:90 |
700 |
|
3-4 |
Пд.:0 |
290 |
|
4-5 |
ПнСх:67 |
300 |
|
5-6 |
Пд.:0 |
270 |
|
6-7 |
Сх.:0 |
140 |
|
7-8 |
ПдСх:23 |
190 |
|
8-1 |
ПнСх:67 |
210 |
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін , м. |
Площа ділянки 10,8га.
Тип лісорослинних умов В2.
Тип лісу В2ДС
Рельєф – схил південно –західної експозиції .
Ґрунти та їх вологість –свіжий дубово-сосновий субір.
Ґрунтовий покрив –перестріч гайовий, веснівка..
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142
На всю площу -77134тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -6Сз2Бп2Дз+Чг
Таксаційна характеристика ділянки:
Лісові культури.
Склад -10Сз+Бп. Вік -69 років. Висота -23,1м. Діаметр -24,4см. Клас бонітету –І. Тип лісу –В2ДС. Повнота -0,75. Запас на 1га\м3 -460. ; на виділі -4,97тис.м3.
Хід росту насадження сосни звичайної. Таблиця 33.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | ||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| ||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | |||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | ||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16
|
17 |
18 |
19 | |
|
1991 |
98 |
19,3 |
19,1 |
120 |
19,0 |
18,9 |
100 |
19,0 |
18,9 |
95 |
19 |
18 |
120 |
19 |
18,8 |
50 |
19 |
18,9 | |
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | |||||||||||||||||||
|
2001 |
100 |
22,3 |
21,7 |
100 |
22, |
22,5 |
100 |
22,3 |
22,0 |
100 |
22,1 |
22,6 |
100 |
22 |
21,5 |
30 |
22,1 |
21,6 | |
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | |||||||||||||||||||
|
2009 |
20 |
25,0 |
23,6 |
12 |
23,7 |
23,9 |
10 |
24,8 |
24,0 |
12 |
25 |
23,7 |
10 |
24,8 |
24 |
29 |
24,4 |
23,1 | |
З таблиці № 33 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить29шт на обліковому відрізку (11%)
Діаметр -24,4см
Висота-23,1м
Запас на 1 га -460м3
В лісовому фонді.
В умовах свіжого субору (В2).
Культури 1939 року посадки розташовані в кварталі № 8 виділ № 7 на
Мал .16.
Ґрунтовий розріз.
d-0.5см лісова підстилка
Н- 0-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.
Рні -38-95 см перехідний , свіжий, до низу вологий, сіро –жовтого кольору, суглинистий.
Грунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
Пд.:0 |
100 |
|
2-3 |
ПдСх:40 |
250 |
|
3-4 |
ПдСх:77 |
220 |
|
4-5 |
ПнСх:54 |
430 |
|
5-6 |
ПдСх:40 |
110 |
|
6-7 |
ПдСх:78 |
250 |
|
7-8 |
ПнЗх:28 |
190 |
|
8-9 |
ПнСх:56 |
140 |
|
9-10 |
Пн:0 |
210 |
|
10-11 |
ПнЗх:70 |
300 |
|
11-12 |
Пд.:0 |
260 |
|
13-14 |
Зх:0 |
150 |
|
13-14 |
ПдЗх:20 |
200 |
|
14-1 |
ПнЗх:67 |
210 |
Масштаб 1:10000
Площа ділянки 16,2га.
Тип лісорослинних умов В2.
Тип лісу В2ДС
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.
Ґрунтовий покрив –ковила, орляк, тимофіївка степова.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142
На всю площу -38567тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -8Сз2Бп
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
8Сз2Бп. Вік років-70. Висота -30,7м. Діаметр -31,0см. Клас бонітету –І.ТЛУ.-В2ДС. Повнота -0,83. Запас деревини: на 1га м3 -500 ; на виділі -8,10 тис.м3.
Хід росту сосни звичайної. Таблиця 34.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16
|
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1990 |
20 |
27,1 |
26,9 |
24 |
27,2 |
27,0 |
30 |
27,6 |
27,4 |
28 |
27,2 |
27,0 |
24 |
27,2 |
27,0 |
24 |
27,2 |
27,0 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2000 |
26 |
29,5 |
29,2 |
20 |
29,0 |
28,7 |
24 |
29,4 |
29,1 |
22 |
29,0 |
28,7 |
22 |
29,0 |
28,7 |
22 |
29,0 |
28,7 | ||||||||||||
|
Проводилась санітарна рубка вибіркова. Інтенсивність -10% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2009 |
18 |
30,9 |
30,6 |
18 |
31, |
30,9 |
20 |
30,9 |
3 |
21 |
30, |
3 |
26 |
31,2 |
3 |
20 |
31,0 |
30,7
| ||||||||||||
З таблиці № 34 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить22шт на обліковому відрізку (8,9%)
Діаметр 31,0см
Висота-30,7м
Запас на 1 га -500м3
На староорних землях.
В умовах свіжого суг руду (судіброви ,С2)
Культури 1941 року посадки розташована в кварталі №130 виділ №16.
Мал.17.
Ґрунтовий розріз.
d- 0-6- лісова підстилка
Н - 6-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.
Рні -38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.
Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
Пд:0 |
100 |
|
2-3 |
ПдЗх:20 |
190 |
|
3-4 |
ПдСх:42 |
250 |
|
4-5 |
ПнСх:35 |
100 |
|
5-6 |
ПнСх:4 |
230 |
|
6-7 |
ПдСх75 |
180 |
|
7-8 |
ПнСх:5 |
160 |
|
8-9 |
ПнСх:59 |
260 |
|
9-10 |
Пн:0 |
210 |
|
10-11 |
ПнЗх:70 |
300 |
|
11-12 |
Пд.:0 |
260 |
|
12-13 |
Зх:0 |
150 |
|
13-14 |
ПдЗх:20 |
200 |
|
14-1 |
ПнЗх:67 |
210 |
Площа ділянки 12,8га.
Тип лісорослинних умов С2.
Тип лісу С2ГДС
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість –свіжий грабово –дубово –соснова судіброва.
Ґрунтовий покрив –дрік, зірочник лісовий, підмаренник пахучий.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142.
На всю площу -48571тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -8Сз2Д
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
10Сз.+Чг Вік років -70. Висота ,м -30,2. Діаметр,см -30,5. Клас бонітету –І. Повнота -0,76. Т.Л.У. –С2ГДС. Запас деревини: на 1га. м3 -467; на виділі -5,98тис.м3
Хід росту сосни звичайної Таблиця 35
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 | ||||||||||||
|
1990 |
32 |
24,6 |
25,1 |
25 |
24,8 |
25,4 |
34 |
24,6 |
25,1 |
41 |
24,6 |
25,1 |
10 |
24,8 |
25,4 |
30 |
24,7 |
25,2 | ||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
2000 |
20 |
27,9 |
28,0 |
15 |
28,1 |
28,2 |
25 |
27,9 |
28,0 |
31 |
28,2 |
28, 3 |
8 |
27,9 |
28,0 |
20 |
27,9 |
28,1 | ||||||||||||
|
2009 |
17 |
30,5 |
30,2 |
12 |
30,1 |
29,8 |
18 |
30,8 |
30,5 |
25 |
30,5 |
30,2 |
6 |
30,5 |
30,2 |
18 |
30,5 |
30,2 | ||||||||||||
З таблиці № 35 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить18шт на обліковому відрізку (7,0%)
Діаметр 30,5см
Висота-30,2м
Запас на 1 га -467м3
В лісовому фонді.
В умовах свіжого сугруду (С2)
Культури 1940 року посадки розташована в кварталі №68 виділ № 20.
Мал.18.
Ґрунтовий розріз.
d- 0-5см –лісова підстилка.
Не- 5-50см –гумусово-елювіальний, світло –сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.
Phi- 50-100см –перехідний до породи, світло –сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.
Р -100-120см –порода –лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.
Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.
ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки
Масштаб 1:10000
|
Позначення сторін |
Румби |
Довжина сторін, м. |
|
1-2 |
Сх.:0 |
450 |
|
2-3 |
Пн:0 |
140 |
|
3-4 |
ПнСх:41 |
120 |
|
4-5 |
Пн:0 |
270 |
|
5-6 |
ПнЗх:62 |
460 |
|
6-7 |
Пд.:0 |
300 |
|
7-8 |
ПдЗх:23 |
190 |
|
8-9 |
ПдСх:31 |
250 |
|
9-1 |
ПдЗх:50 |
240 |
Площа ділянки 10,8га.
Тип лісорослинних умов С2.
Тип лісу С2ГДС
Рельєф - рівнинний .
Ґрунти та їх вологість –свіжий грабово –дубово –сосновий сугруд (судіброва).
Ґрунтовий покрив –вероніка лікарська , медунка темна.
Ступінь задерніння –помірна.
Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.
Розміщення -2,0м х0,7м.
Кількість садивних місць на 1 га.-7142
На всю площу -38567тис. шт.
Головні породи - сосна звичайна .
Схема змішування -8Сз2Бп
Таксаційна характеристика насадження:
Лісові культури.
8Сз2Бп. Вік, років -70. Висота ,м-30,8 .Діаметр, см -31,1.Клас бонітету –Іа. Тип лісу (Т.Л.У.) –С2ГДС. Повнота -0,86. Запас деревини : на 1 га.510 м3 ; на виділі -5,51 тис.м3.
Хід росту сосни звичайної . Таблиця 36.
|
Рік спостереження |
Кількість на облікових площах | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 площа -200м2
|
2 площа -200м2
|
3 площа -200м2
|
4 площа -200м2
|
5 площа -200м2
|
Середнє
| |||||||||||||||||||||||||||||||
|
фактично |
фактично |
фактично |
фактично |
фактично | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
шт |
D см |
H м |
шт
|
D см |
Н м |
шт |
D см
|
Н м
|
шт |
D см |
H м |
шт.
|
D см |
Н м |
шт |
D см |
H м | |||||||||||||||||||
|
|
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 | ||||||||||||||||||
|
1990 |
50 |
25,1 |
25,7 |
48 |
25,0 |
25,6 |
56 |
24,9 |
25,5 |
43 |
25,1 |
25,7 |
50 |
25,1 |
25,7 |
50 |
25,0 |
25,6 | ||||||||||||||||||
|
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2000 |
41 |
28,4 |
28,7 |
38 |
28,6 |
28,9 |
46 |
28,3 |
28,4 |
31 |
28,2 |
28,3 |
30 |
28,3 |
28,4 |
38 |
28,3 |
28,5 | ||||||||||||||||||
|
2009 |
35 |
31,1 |
30,8 |
21 |
31,1 |
30,8 |
32 |
30,9 |
30,6 |
20 |
31,4 |
31,0 |
20 |
31,1 |
30,8 |
26 |
31,1 |
30,8 | ||||||||||||||||||
З таблиці № 36 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить26шт на обліковому відрізку (10,0%)
Діаметр 31,1см
Висота-30,8м
Запас на 1 га -510м3
Висновки .
Аналізуючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної на староорних землях можна зробити такі висновки:
ділянки були висаджені на землях які мали повну непридатність до сільськогосподарського користування як то яри , дуже круті схили , заболочені місця , які не можна використовувати навіть під сінокоси ( дані з опитувань місцевих робітників , та деяких колгоспних документів 1946-50 років).
Умови місцезростання культур круті схили та вибалки.
Ділянка культур сосни звичайної в умовах свіжого бору (А2).
Культури створені 1940 року і мають такі показники:
Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.
Склад -6Сз4Бп +чагарники – бузина червона.
Діаметр -21,4см - 83% за нормою - 24,8см.
Висота-20,6 м- 82% за нормою -23,6м.
Запас - 445м3/га за нормою -511м3/га
Продуктивність деревостану -86%
Особливістю цієї ділянки є те що перші ( низові ) ряди займають чагарникові породи , які в умовах схилу відіграють велику роль в утриманні в ґрунті поживних речовин. Також введена більша кількість листяної породи –берези похилої , яка створює поживний шар грунту набагато швидше ніж соснові, сприяючи також розкладу опадів сосни. Тому , в результаті видно , що дерева доволі добре для таких умов місцезростання, набрали висоту і діаметр.
Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого субору (В2) 1940 року посадки на крутому схилі. Ділянка має складний склад -6Сз2Дз2Бп+ чагарники –бузина червона, карагана дерев’яниста (акація жовта). Велику площу займають ряди чагарникових.
Насадження має такі показники:
Кількість дерев на обліковій площі -19 шт.
Діаметр -24,4 см -98% за нормою -24,8см.
Висота -23,1 м -97% за нормою -23,6м.
Запас -460 м3. за нормою -511м3
Продуктивність деревостану -90%
Сосна звичайна на ділянці має високі показники по висоті і діаметрі майже 100% , а також запас на 1 га.
Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого сугруду (С2) 1941 року посадки висаджена по розлогому дну яру, тому має рівнинний характер.
Культури чисті за складом -10Сз+ бузина чорна , мають такі показники:
Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.
Діаметр -30,5 см - 84% за нормою -30,9см.
Висота -30,2 м. -84% за нормою -30,6м.
Запас на 1 га -467 м3. за нормою 640
Продуктивність деревостану 73%
Незважаючи на те, що ділянка розташована в умовах свіжого суг руду та на дні яру, тобто доволі рівнинна, має покращені умови грунту, оскільки всі поживні речовини з схилів яру приносяться до низу, деревостани мають нижчий процент показників.
Порівнюючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів в лісо типологічних умовах місцезростання А2,В2.С2. можна відмітити що деревостани в умовах А2, В2 створені з домішкою листяних порід мають більший процент продуктивності ніж деревостани чисті за породним складом .Найбільшу продуктивність має ділянка в умовах В2, створена з дубом черещатим та чагарниковими.
Аналізуючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної в лісовому фонді можна зробити такі висновки:
Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого бору(А2)1941 року посадки. Насадження чисте за складом і має такі показники:
Кількість на обліковій площі-20шт.
Діаметр -22,6см -84% за нормою - 24,8см
Висота -21,4м -86% за нормою -23,6м.
Запас на 1 га. 475 м3. за нормою 511м3/га
Продуктивність деревостану -93%
Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого субору (В2)1939 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники :
Кількість на обліковій площі -20 шт.
Діаметр -31,0см - 125% за нормою -24,8см.
Висота - 30,7 м. -130% за нормою -23,6м
Запас на 1 га. 500м3. за нормою -511м3/га
Продуктивність деревостану -98%
Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого суг руду(С2) 1940 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники:
Кількість на обліковій площі -18 шт.
Діаметр -31,1см -101% за нормою - 30,9см.
Висота -30,8м. -101% за нормою -30,6м.
Запас на 1 га.-650 м3. за нормою 640м3/га
Продуктивність деревостану 102%
Динаміка приросту старшовікових деревостанів за діаметром, висотою, та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.
Мал.1.
Мал.2.
Мал.3.
Порівнюючи результати ходу росту ділянок старшовікових деревостанів в умовах А2, В2, С2 можна зробити висновок , що деревостани сосни звичайної мають задовільні показники як для даних лісо типологічних умов.
Як і в деревостанах, створених на староорних землях , спостерігається залежність соснових від опадів листяних порід, проте таксаційні характеристики в лісовому фонді вищі за показники на староорних землях.
Таке пояснюється тим , що на час закладки культур вже мали потужний корисний шар грунту створений з лісової підстилки, тому сіянці , отримавши хороший ріст, швидше ввійшли у фазу деревостанів, тим самим накопичивши більший запас деревини на 1 га.
4.2.Особливості створення та росту культур сосни звичайної .
Культури сосни на староорних землях.
Особливістю дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лісової зони Полісся - є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призводить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недоступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається внаслідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу. На староорних землях послаблюється розвиток мікроорганізмів і знижується нітрифікаційна спроможність. Значно змінюються і фізичні властивості грунтів. Об'ємна вага верхнього 10-сантиметрового шару орних грунтів становить 1,48 г/см3, а на глибині 10-20 см -1,60 г/см3. На цілинних землях цей показник становить 1,10 і 1,47 г/см3. Погіршення фізичних властивостей староорних земель зумовлене розривом і частковим закупоренням капілярів під час оранки, крізь які відбувається обмін повітря і просочується основна маса води.
За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верхніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.
Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише гальмуванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом (Aradus cinnamomeus Panz), масове розмноження якого призводить до відмирання дерев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає. Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староорних землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідливими комахами. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою.
Відомо, що під час посух кількість вологи у верхніх горизонтах грунту незначна. Це згубно позначається на деревах з поверхневою кореневою системою. Тому для покращення росту і підвищення біологічної стійкості сосни звичайної в культурах на староорних землях, необхідно застосовувати заходи, що сприяють розвитку глибинної кореневої системи (Гордієнко М.І. 1995р) . З цією метою при створенні культур обробляють грунт розпушувачем РН-60 на глибину понад 60 см. Через 2-3 роки коренева система саджанців сосни, як правило, засвоює весь розпушений шар грунту. Щоб культури швидше зімкнулися, доцільно висаджувати 10-15 тис. сіянців на 1 га , що запобігає зараженню підкоровим клопом (Б.М. Литвинов , М.Д. Євтушенко, Г. В. Байдик 2005 рік). Для покращення росту і розвитку культур необхідно також внести мінеральні та органічні добрива, оскільки ріст і приживлюваність культур напряму залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті, оскільки землі сільськогосподарського користування мають збіднілу структуру грунту, крім того на таких землях не існує корисного шару лісової підстилки, як це є в лісовому фонді, тож поживні речовини сіянці мають отримати саме від внесення добрив (Гордієнко М. І. 1995 рік). З досвіду Боярської ЛНДС в Київській області самим ефективним в районі Полісся виявилось внесення мінеральних добрив водночас із садінням сіянців на глибину 10-15 см. та на відстані 10 см. від посадкового ряду. Норма внесення добрив на всіх ділянках повинна розроблятись окремо, зваживши на вміст у ґрунті доступних сполук в елементах живлення. Особливо ефективні для вирощування сосни звичайної органічні добрива, як то торф. Проте, цей метод має також і мінусові сторони , так являючись якісним добривом торф дає змогу сіянцям у період 3-4 років розвинути сильну кореневу систему, проте, в подальші роки спостерігається нагромадження коріння саме в торф’яному субстраті. При виході коріння за межі добривної подушки спостерігається пригнічення росту культур ( Науковий звіт Новгород –Сіверської ЛНДС за 1977 рік). Також негативно впливає торфова суміш на насадження в стані жердняків (Гордієнко М.І.) , буває помітне пригнічення росту саджанців , а в посушливі роки їх загибель. Тому, торф рекомендовано вносити суворо за дозою та лише на поверхні грунту.
Також дуже корисно вводити в склад насадження люпин (Гордієнко М.І.) , який не тільки сприяє підвищенню родючості грунтів , а й знищує багаторічні бур’янисті рослини такі як пирій повзучій який розповсюджений майже всюди на староорних землях. Він є багаторічним і являє собою значну загрозу для культур, оскільки завдяки сильно розгалуженій кореневій системі дуже швидко проникає в розораний грунт.
Проте , невважаючи на значну користь , люпин має переваги лише в достатньо зволожених місцях , оскільки завдяки міцній кореневій структурі захоплює вологу з грунту, зневоднюючи тим самим сіянці сосни, тому його потрібно вводити в культури на більш багатих і зволожених ґрунтах.
Так, спостерігається, що після осінньої прокладки борозен, навесні в борознах вже проявляються паростки пирію повзучого. Боротьба з ним дуже складна ,оскільки потребує постійного розпушення міжрядь. Проте в умовах свіжого бору проводити часті розпушування міжрядь є шкідливим. Так, у 3-4 річних культурах сосни, створених в умовах свіжого бору при розпушуванні у середньому відрізається 56-68% бічного коріння першого порядку що позначається на стані сіянців. Так, після розпушування вміст води в ґрунті зменшується в 2-2,6 % (Гордієнко М.І.). Також супіщані ґрунти мають нестійку консистенцію тож легко зміщуються , оголяючи бічні корінці , внаслідок чого , сіянці зневоднюються і гинуть.Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкорового клопа і кореневої губки (Fomes annosus). Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке пронизує товщу грунту. У бідних і сухих борах, де листяні породи не ростуть, у насадження сосни звичайної бажано вводити сосну Банкса, а на більш родючих ґрунтах — березу повислу, дуб звичайний, клен татарський, грушу звичайну. Сосну Банкса і листяні породи на староорних землях доцільно вводити в культури через 2-3 ряди сосни звичайної.
Багато сказано про те, що чисті культури, наприклад, ялини, у Середній Європі обов'язково повинні страждати від дії шкідників, хвороб та різних факторів абіотичного середовища. Проте , деякі факти свідчить про інше: кілька поколінь штучно створених ялинників у Німеччині не призвели до погіршення ґрунтів. Упорядкований за класами віку ялиновий ліс у Саксонії виявився вітростійким. Тому ,вважають що досвід саксонських лісоводів і свідчить, що вирощування чистих ялинників не потребує поправок.
У зімкнутих молодих соснових культурах накопичується значний шар підстилки. Внаслідок малої щільності заселення староорних грунтів безхребетними тваринами розкладання її уповільнюється. Ґрунтові безхребетні тварини не лише прискорюють розкладання органічних залишків, а й змінюють фізичні властивості грунту. При зміні сезонів в пошуках їжі безхребетні тварини мігрують, лишаючи нірки, які хоча і руйнуються, але систематичне їх поновлення покращує фізичні властивості грунту. Скрізь нірки проникає повітря, вода і коріння деревних рослин до більш глибоких горизонтів грунту. Ґрунтові безхребетні тварини є бажаним компонентом лісових ценозів. Збільшення щільності заселення грунту цими тваринами в культурах на староорних землях досягається шляхом внесення підстилки зі старих соснових насаджень. Через 10 років після такої інокуляції чисельність безхребетних збільшується у 9-22 рази порівняно з культурами, де підстилка не вносилася (контроль). Підстилку бажано вносити в культури до змикання крон у кількості 1,5-1,7 т/га і розміщувати купами вздовж рядів сосни на відстані 3-6 м одна від одної восени чи ранньою весною у період найактивнішої життєдіяльності тварин. Проте існує думка що не всі багаті видами ліси є стойкими. Так, чисті ліси (за Еленбергом), як правило, переважають за стійкістю мішані. Деякі автори (наприклад, Дж.Смітт, 1976) вважають, що ускладнення екосистеми не обов'язково призводить її до підвищення стійкості, буває й так, що вона стає менш стійкою. Таким чином, стійкість лісостану не є наслідком зростаючої його складності. Наприклад, сосняки-брусничники часто стійкіші за сосняки-кисличники або сосняки різнотравні.
У північно-східній частині Європейської рівнини сосна та ялина утворюють корінні лісові угруповання, тобто - первинні насадження (за Г.Ф.Морозовим). Тому створення чистих соснових і ялинових лісів не слід відносити до штучних монокультур, приписуючи їм усілякі недоліки, бо вони найкращим чином відповідають лісорослинним умовам. Можна навести приклади і по Дзвінківському лісництву Боярської ЛДС (Київська область). Чисті соснові культури у цих умовах забезпечують кращі деревостани, ніж мішані.
Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо широколистяні, суттєво поліпшують ґрунт. Проте, не завжди буває доречним вводити листяні породи у культури соснових. Наприклад, евтрофізація умов доцільна при вирощуванні більш вимогливих до родючості ґрунту екзотів. Якщо вирощуються корінні хвойні ліси, то потрібно враховувати, що вони зростають при участі грибів (мікоризи). Для нормальної життєдіяльності грибів потрібне кисле середовище у межах рН 3-4. Тому різні заходи у сосняках та ялинниках, які спрямовані на пониження кислотності ґрунтового розчину (вапнування, збереження листяних порід) часто не мають успіху. Зниження кислотності приводить до прискорення розкладання підстилки та короткострокового підвищення поточного приросту. Але потім продуктивність зменшується і, завдяки заміні грибної флори сапрофітними бактеріями, знижується стійкість лісостану до ураження кореневою губкою.
Евтрофізація ґрунтових умов змінює їх на користь листяних порід, особливо порід-піонерів: берези та осики, а це не завжди доцільно з точки зору ведення лісового господарства. Українські вчені П.С.Пастернак та І.І.Смольянінов дійшли висновку, що вплив на ґрунт насаджень, які ростуть добре (мають високі бонітети), буде тільки поліпшуючим, якщо на цей процес не вплине антропогенна чи якась інша дія.
У лісівницькій науці та лісогосподарській практиці давно поширена думка, що мішані листяно-ялинові, сосново-ялинові деревостани є більш стійкими до дії вітру порівняно з чистими ялинниками і сосняками. Але у 70-80-х рр. XX ст. коли на широких просторах Східно-Європейської рівнини часто проходили літні шквали, виявилося, що домішки берези не підвищують стійкість хвойних лісів, а, навпаки, знижують її. Вітростійкість чистих деревостанів була вищою. Справа у тім, що для лісу найнебезпечнішими є пориви вітру, а чисті хвойні насадження сприяють їх роздрібненню, порушенню, в цілому зменшують швидкість вітру шершавістю. Дерева берези й осики мають більшу вітрильність, що призводить до більшого ступеня їх пошкодження вітром. Особливо відчутні пошкодження при домішках листяних порід у вигляді біогруп. У цих випадках повітряні потоки проявляють турбулентність, яка більш відчутно впливає на лісостан.Створення сосняків на староорних землях майже гарантує їх захворювання та загибель від кореневої губки. Рекомендації щодо створення хвойно-листяних насаджень зі значною долею листяних порід себе не зовсім виправдали, оскільки доведено(А.А.Гаас, 1980)., що запас березових насаджень, у мішаних дерево станах до 20 років перевищує запас сосняка, проте після 30 років запас березових насаджень знижується. Товарність берези низька, ділова деревина становить не більше 50%. Тому, необхідно впровадити рубку березових після 30-35 річного віку, оскільки збереження великої домішки берези до 45-річного віку призводить до розкладу соснового молодняка, шкода від чого буде не меншою, ніж від ураження кореневою губкою.
Створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень на староорних землях можливе за умов застосування комплексу заходів, до яких входять глибоке розпушення грунту, внесення добрив, створення змішаних насаджень, оптимальне розміщення посадочних місць, своєчасна рубка догляду.
Культури сосни в лісовому фонді.
Культури сосни в борах.
Бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф'яних та інших бідних ґрунтах. На таких ґрунтах можуть виростати сосни звичайні й Банкса, береза повисла та деякі види верб( Воробьев, 1953 рік , Погребняк 1968 рік) .
У сухих борах для захисту саджанців сосни від перегріву, суховіїв, а також для прискорення розкладу органічного опаду в культури доцільно вводити червоний верболіз. Сосну і верболіз висаджують чистими рядами поперек напряму пануючих вітрів. В Середино –Будському агролісгоспі (в умовах Полісся) в сухих борах із сосною звичайною доцільно висаджувати сосну Банкса, яка у цих умовах відзначається високою біологічною стійкістю і в перші два десятиліття швидко росте. Вводити сосну Банкса в культури слід чистими рядами через 1-2 ряди сосни звичайної.
Сосна Банкса виконує таку ж меліоративну роль, що й верболіз, крім того, вона утворює багато підстилки, що значно прискорює накопичення органічних речовин у ґрунті, і має більш глибоку кореневу систему. Оскільки деревина сосни Банкса не має господарської цінності, дерева її після досягнення 20-25-річного віку постійно видаляють з насадження. По відмерлому корінню сосни Банкса в грунт проникає коріння сосни звичайної (Гордієнко М.І 1995 р) . При закладанні культур площах по низинах доцільно вводити в насадження сосни звичайної березу повислу. Вона в цьому випадку прискорює розкладання підстилки і підвищує родючість ґрунту.
У насадженнях Українського Полісся в органічному опаді берези вміст азоту в 2,1 раза, фосфору в 1,8, калію в 1,9 раза більше, ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново-підзолистих супіщаних грунтів (свіжі субори) у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70 %) і калію (на 83-190 %). У верхньому 10-сантиметровому шарі грунту сосново-березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12 % більше, ніж у чистих насадженнях сосни.
Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни. За цих умов у перші роки життя береза росте інтенсивніше за сосну. Тому в сосново-березових культурах необхідно своєчасно (через 4-7 років) проводити рубки догляду. Проте , відмічається ( Бабич 1978р.), що береза має розгалужену кореневу систему, яка в декілька разів більша від кореневої системи сосни і витісняє останню з верхніх шарів грунту у більш глибокі ( Гордієнко, Шаблий , Шлапак 1995 р.). Вва жають також що домішка берези сприяє розселенню хрущів. Дослідники відмічають що при наявності у складі лісових культур берези понад 10%, продуктивність сосняків зменшується, але зменшення продуктивності компенсується підвищенням біологічної стійкості сосняків та поліпшенням родючості грунтів (Бабич 1978 р.). Тому рекомендовано підтримувати частку берези на рівні 20-30% (Мірошников 1955 р. , Романов 1980 р.)Важливу роль відіграє домішка берези в середньовікових деревостанах, оскільки вони дуже часто уражаються кореневою губкою –грибом родини трутовикових. Уражуються переважно хвойні породи, проте коренева губка іноді розвивається на листяних –пнях, лісоматеріалах ,проте ніколи не уражуються коріння листяних порід .В умовах Середино –Будського лісгоспу ,де майже 30% насаджень має ураження кореневою губкою дотримання правильності змішування порід особливо важливо.
У вогких і мокрих борах часткові культури закладають з введенням лише сосни звичайної, оскільки за цих умов спостерігається інтенсивне насіннєве відновлення берези і чагарників.
Культури сосни в суборах.
Порівняно з борами субори займають більш родючі ґрунти, які представлені пісками з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких ґрунтах у природних насадженнях, крім сосни звичайної, ростуть дуб звичайний, ялина звичайна, береза повисла, осика, горобина звичайна та інші деревні рослини.
У сухих і дуже сухих суборах у культури сосни звичайної доцільно вводити також один чистий ряд берези повислої через кожні 3-5 рядів сосни із систематичним проведенням рубок догляду, починаючи з 3-5-річного віку. Щоб забезпечити порослеве поновлення берези, дерева її необхідно рубати у стані зимового спокою.
Враховуючи бідність ґрунту у сухих борах і суборах на поживні речовини, надмірність атмосферних опадів і високу вологість повітря Полісся, обмежену кількість і невеликі розміри трав'яних рослин те, що основним джерелом вологи для рослин є атмосферні опади, а також поширення коріння сосни у верхніх горизонтах ґрунту, догляд культур сосни у районах Полісся доцільно проводити лише у перші два роки.
У свіжих і вологих суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Пропонується вводити у склад культур приблизно однакову участь сосни і дуба ( Юхимець 1996 р.)
У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років ( при відстані між рядами 1,5-2 м). При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати стійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування ( Гордієнко 1995 р.).
У віці 80-100 років у сосново-дубових культурах запас стовбурової деревини дуба звичайного становить 40-50 м3/га. Для подовження інтенсивного зростання дуба у висоту його вводять у культуру з буферними рядами із супутніх порід. При ширині міжрядь 1,5-2 м в культурах з буферними рядами крона сосни над трирядними листяними кулісами змикається в 30-35-річному віці. Після чого крона сосни починає рідшати і пропускати багато світла й тепла під намет насадження. У дуба до цього віку розвивається досить могутня коренева система, і він досягає більш значних розмірів, ніж при введенні його в культури одним рядом. Слід відзначити, що введення буферних рядів виправдано у лісівницькому відношенні в культурах, де відстань між рядами становить до 2 м.У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих соснових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7 % маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в насадженнях сосни підвищує вміст гумусу в ґрунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію — в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 років після висаджування на дерново-підзолистих ґрунтах дуб розвиває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну стійкість.
У свіжих суборах на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах клен татарський біологічно стійкий, а інтенсивність росту до 12 років в нього така ж, як і у дуба. У нього в ранньому віці розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Він так само, як і берест, попереджає заростання трав'яною рослинністю куліс листяних порід і розростання коріння сосни у бік дуба. Проте з 15 років клен татарський починає рости повільніше за дуб звичайний.У суборах кращими породами для висаджування у буферні ряди є берест (в'яз листуватий), липа дрібнолиста, груша дика, клен татарський, а із чагарників — ліщина звичайна. На більш родючих ґрунтах у буферні ряди можна висаджувати липу дрібнолисту і бузину чорну. Берест розвиває густооблистнену крону, яка попереджає задерніння ґрунту і добре затінює дуб з боків, а також обмежує розростання гілок і коріння сосни у бік листяних куліс. На порівняно бідних супіщаних ґрунтах свіжих суборів берест на відміну від насаджень на чорноземах не пригнічує дуб. Не відмічається пригнічення й сосни.
У груші дикої у свіжих суборах розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Вона попереджає розростання в культурах бур'янистих трав і добре затінює дуб з боків. У свіжих і вологих суборах 7-10-річна груша вища, а після 20 років — нижча за дуб. У перші 10-15 років після садіння у верхніх шарах ґрунту переважає коріння груші, в наступні роки —дуба. У насадженні з участю груші у дерев дуба стовбури добре очищаються від сучків, рівні і малозбіжисті.
Серед чагарників ефективною для буферних рядів у насадженнях дуба і сосни є ліщина звичайна. Вона добре росте у свіжих і вологих суборах на дерново-підзолистих, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтах. У ліщини розвивається поверхнева коренева система, але вона не витісняє коріння дуба й сосни у нижні горизонти грунту. В неї слабка транспіраційна спроможність. Маса органічного опаду ліщини на одиниці площі перевищує його кількість в опаді липи, в'яза, скумпії та інших порід. В органічному опаді ліщини калію в 2,5 і кальцію в 2 рази більше, ніж в опаді дуба. Ліщина розвиває густооблистнену крону і цим попереджає розростання трав'яної рослинності. У перші роки життя вона добре затінює з боків дерева дуба, але на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, як і інші чагарники, досягає висоти 5-6 м. Тому в буферних рядах разом з нею доцільно висаджувати деревні породи, які більш тривалий час створюватимуть сприятливі умови для росту дуба.
У вогких суборах і суборах на болотах створюються сприятливі умови для самосіву берези, осики і вільхи сірої, а також крушини ламкої та деяких видів чагарникових верб. За цих умов досить ввести лише сосну звичайну, створюючи часткові культури.
Культури сосни в сугрудках.
Сугрудки (судіброви, складні субори) розміщуються на піщаних ґрунтах з потужними прошарками супісків і суглинків, що неглибоко залягають, на пісках, підстелених на глибині розташування коріння суцільним шаром суглинків, дерново-підзолистих супіщаних і сильноопідзолених суглинкових ґрунтах. У природних насадженнях на таких ґрунтах зустрічається сосна звичайна, ялина звичайна, клен гостролистий, граб звичайний, груша дика, осика, береза повисла та багато інших мезотрофних деревних порід.
Головною породою у цих лісорослинних умовах є сосна звичайна найчастіше І-ІІ класу бонітетів. Дуб звичайний у сухих сугрудках знаходиться у другому ярусі і має III - V класи бонітету. При закладанні штучних насаджень за цих умов доцільно 3-5 рядів сосни чергувати з одним рядом дуба звичайного. В ряди ланками (3-5 посадочних місць у ланці) можна вводити чагарник.
У насадженнях на свіжих сірих суглинкових ґрунтах дуб у перші роки росте у висоту повільніше, ніж клен гостролистий. Після жерднякового віку інтенсивність росту дерев клена знижується і він переходить у другий ярус, створюючи сприятливі умови для росту дуба.У свіжих і вологих сугрудках добре росте багато деревних порід. Однак при виборі головної породи перевагу слід віддавати сосні звичайній. Куліси з 3-5 рядів сосни треба чергувати з одним рядом дуба або з трьома рядами інших листяних порід. У середній ряд листяної куліси краще висаджувати дуб звичайний. Замість нього можна вводити модрину сибірську, ялину звичайну або дуб північний. Модрина і ялина в культурах, створених у свіжих сугрудках, знаходяться в одному ярусі з сосною. Дуб північний у культурах з сосною утворює стійкий другий ярус. У крайніх рядах листяної куліси бажано висаджувати разом з ліщиною звичайною, липу дрібнолисту, грушу дику, клени гостролистий і польовий, граб звичайний тощо.
Модрину сибірську і ялину звичайну в культурах сосни слід вводити у вологих сугрудках, де після жерднякового віку вони ростуть з однаковою інтенсивністю, а стовбури їх мають приблизно однакові діаметри та об'єми.
У крайніх рядах листяної куліси слід висаджувати деревні породи, що сприяють росту дуба, висота і діаметр якого у свіжих і вологих сугрудках звичайно менші, ніж у сосни. До таких порід належать липа дрібнолиста, клени, вільха та ін. Домішок липи дрібнолистої в насадженнях сосни і дуба прискорює розклад органічного опаду, підвищує родючість грунту і поліпшує їх ріст.Граб повертає у грунт поживних речовин менше, ніж дуб, і більше їх поглинає. До завершення жерднякового віку граб росте інтенсивніше за дуб, потім переходить у другий ярус і сприятливо впливає на зростання дуба. У вологих сугрудках у крайні ряди листяних куліс можна вводити вільху клейку. Протягом усього життя вона трохи більша (на 1-1,5 м) за дуб, але менша за сосну. У ранньому віці вільха розвиває конусоподібну густооблистнену крону і добре затінює дуб з боків. Органічний опад вільхи клейкої прискорює розклад опаду дуба і сосни. Домішок вільхи в культурах сосни збагачує грунт азотом. У вільхи клейкої відсутній стрижневий корінь. Бічне коріння її сильно розвинене, але не витісняє коріння дуба і сосни у нижні горизонти грунту. У вологих сугрудках дуб звичайний відрізняється слабким ростом внаслідок близького залягання ґрунтових вод, тому висаджувати його в культури за цих умов недоцільно. При створенні суцільних штучних насаджень за таких умов слід вводити один чистий ряд вільхи через 3-4 ряди сосни. При наявності на ділянці природного поновлення висаджують тільки сосну, створюючи при цьому часткові культури.
РОЗДІЛ 5. Проект створення лісових культур сосни звичайної на свіжих суборах та свіжих борах в Задеснянському лісництві ДП «Н.-Сіверське л/г»