5.4. Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісових культур.

Собівартості запроектованих лісових культур визначають з урахуванням витрат на їх виробництво.

До собівартості відносяться такі витрати:

1. Тарифна заробітна плата робітникам.

2. Інші види заробітної плати.

3. Відрахування на соцстрах.

4. Вартість робіт, що виконуються на тракторній тязі.

5. Вартість робіт, що виконуються на кінній тязі.

6. Вартість садивного матеріалу.

7. Вартість хімікатів, добрив та інших матеріалів.

Інші види зарплати (графа 6), у т.ч. виплата робітникам премій за приживлення культур та якість робіт, за перевиконання норми, оплата відпусток, складають 10% суми заробітної плати робочих (графа 5).

Нарахування на зарплату передбачає затрати на виплату робочим грошових допомог по соціальному страхуванню у випадку хвороби. Розмір нарахування в лісовому господарстві складає 4.4% суми тарифної та інших видів зарплат.

Підсумки даних, що вказані в стп. 5, 6, 7 складає загальний фонд заробітної плати (стп.8).

Дані про вартість садивного матеріалу заповнюються за даними таблиці 5.3.

У стп. 11 показується технологічна собівартість запроектованих лісових культур. Її одержують додаванням прямих затрат, що наведені в стп. 8, 9, 10.

Таблиця 5.4 Кошторис прямих витрат на створення лісових культур у Смілянському лісництві на 2005 р.
№ діл.	Категорія лісокультурної площі	Площа ділянки, га	Спосіб створення культур	Види витрат на 1 га ( на всю площу) у грн.
				Тарифна зп робочих	Інші види зп	Відрахування на соцстрах	Разом затрат по зп	Тракторна тяга	Вартість садивного матеріалу	Разом затрат
1	Свіжий не задернілий зруб з частковим природним поновленням	1,1	Садіння	1053,05 1158,35	105,30 115,8	46,33 50,97	1204,68 1325,12	374,50 5842,25	796,45 876,1	686,96 10716,56
2	Свіжий не задернілий зруб з частковим природним поновленням	4,3	Садіння	4528,09	452,8	199,24	5180,13	490,31	3040,38	872,12 1133,75
3	Свіжий не задернілий зруб з частковим природним поновленням	2,0	Садіння	2106,09	210,6	92,67	2409,36	539,92	1484,8	1000,44 1800,80

РОЗДІЛ 6. Безпека життєдіялльності при виконанні лісокультурних робіт.

Охорона праці важливим фактором продуктивності праці. Охорона праці передбачає систему міроприємств направлених на створення безпечних і нормальних умов праці Вона включає всі правові‚ технічні та санітарно-гігієнічні норми. Правила охорони праці є обов’язковими для дотримання всіма працівниками лісового господарства

Основою охорони праці є проведення інструктажів та виробничого стажування на робочому місці. Інструктажі повинні проводитись з усіма працівниками незалежно від терміну роботи. Після проведення інструктажів всі робітники повинні розписатись в журналах по техніці безпеки про те, що вони прослухали правила техніки безпеки при виконанні даних робіт. При цьому повинні бути перевірені знання проінструктованих працівників.

При виконанні лісокультур них робіт основними правилами , яких потрібно дотримуватись є такі:

1. перед початком робіт всі працівники зобов’язані пройти інструктаж по техніці безпеки‚ про що повинні розписатися в спеціальному журналі;

2. до роботи допускаються робітники які досягли необхідного віку та пройшли стажування на робочому місці;

3. до спеціальних робіт, які потребують певної кваліфікації, допускаються робітники які мають відповідне посвідчення;

4. при роботі агрегатів заборонено стороннім знаходитись поблизу;

5. заборонено знаходитись на тракторі та агрегаті, якщо це не передбачено умовами виконання роботи;

6. при переїздах на нове місце та при розворотах всі працівники повинні злізти з агрегатів;

7. між трактористом та робітниками , які знаходяться на агрегаті повинна бути встановлена двостороння сигналізація;

8. перезаправку тракторів пальним потрібно проводити тільки в спеціально відведених місцях;

9. трактористові заборонено виглядати з кабіни та покидати її при русі;

10. машини‚ що працюють у зчіпці з тракторами‚ повинні мати жорстке з’єднання;

11. не можна працювати на несправних машинах;

12. перед початком руху трактора з навісною машиною потрібно впевнитись‚ що немає небезпеки зачепити когонебудь піднятою машиною;

13. забороняється їздити на піднятій навісній машині;

14. поворот трактора з піднятою навісною машиною потрібно виконувати плавно і впевнившись‚ що в межах його досягання немає людей;

15. при зустрічному роз’їзді тракторів необхідно дотримуватись відстані 2 м один від одного;

16. під час зупинки трактора та після закінчення роботи робоче знаряддя опускається на землю;

17. після закінчення тракторист повинен прийняти міри для недопущення використання трактора іншими особами;

18. опускання і піднімання машини в робоче положення дозволяється тільки на прямолінійних ділянках руху;

19. забороняється працювати в нічний час без відповідного освітлення;

20. не можна повертати агрегат‚ якщо його робочі органи занурені в ґрунті;

21. пере заправку сівалок та саджалок потрібно проводити на спеціально відведених майданчиках;

22. не можна їздити на причіпних машинах‚ ставати під час роботи між трактором і причіпними машинами під час руху;

23. для від’єднання навісної машини від трактора необхідно опустити машину в крайнє нижнє положення і тільки після цього відокремити від трактора;

24. на роботах‚ що пов’язані з використанням хімічних отруйних речовин‚ необхідно суворо дотримуватися наступних правил безпеки:

• всі робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту;

• всі роботи‚ де використовуються отруйні речовини‚ повинні виконуватись під керівництвом керівника робіт;

• особи‚ що працюють з отрутами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни;

• при перевезені отрути потрібно ретельно їх запакувати і перевозити в герметичній тарі;

• не можна одночасно перевозити отрутохімікати і продукти харчування;

• ділянки‚ де проводяться хімічні заходи потрібно закрити для доступу сторонніх осіб не менше, ніж на одну добу;

• на оброблених ділянках необхідно встановити попереджувальні знаки‚ що забороняють доторкатися до обробленої рослинності;

• після закінчення роботи робочі повинні прийняти душ та вдягти чистий одяг;

25) ручний інструмент повинен бути справним та гострим;

26) при роботі всі бригади повинні бути забезпечені питною водою та аптечками;

27) при виникненні нещасного випадку потерпілому потрібно надати першу допомогу та негайно відправити до лікарні;

28) про інцидент необхідно повідомити на підприємство.

Нагляд за правильним проведенням робіт проводять майстри та бригадири.

Правильна організація праці та дотримання правил техніки безпеки є запорукою вчасного та якісного виконання робіт.

Пропозиції виробництву.

І.Підготовку грунту проводити на глибину 0,30-35 см.Створення глибоких борозенок дає змогу корінню сіянців розташуватись у більш вологих горизонтах і отримати у перші роки максимально можливу кількість вологи. Застосовувати плоско- різи для без відвальної оранки.Проте, глибші горизонти є бідніші на поживні речовини ,що теж відіграє важливу роль у перші роки після посадки культур. Тому ,дуже важливо внесення мінеральних добрив.

На староорних землях , у рік що передує посадці культур, по можливості провести внесення гербіцидів ( типу Раундап) та інсектицидів, з метою знищення багаторічних бур’янів та комах –шкідників.

ІІ.Розпушування грунту у міжряддях в умовах піщаних та супіщаних грунтів проводити на глибину не більше 8-10см, По можливості збільшити кількість ручних доглядів, зменшивши механізовані, особливо в лісорослинних умовах А2 , де переважають легко сипучі піщані ґрунти.

ІІІ. Створювати лісові культури виключно з участю листяних порід як на староорних землях , так і на зрубах , плануючи процент їх присутності не менше 25-30% від основного складу. Обов’язково , особливо в умовах А2 на піщаних легкоструктурних ґрунтах вводити в склад культур чагарникові, оскільки у насадженнях Українського Полісся в органічних опадах берези вміст азоту в 2,1 рази , фосфору в 1,8, калію в 1,9 рази більше ніж в опадах сосни. В гумусовому горизонті дерново –підзолистих супіщаних грунтів у культури берези концентрація іонів водню нижча , проте більше фосфору -17-70%, калію -83-100%. У верхньому 10-ти сантиметровому шарі грунту сосново –березових насаджень вміст гумусу на 12% більше ніж у чистих насадженнях, що дуже важливо у перші роки після посадки, особливо при розміщені на староорних землях.

IV.На більш багатих грунтах, в лісотипологічних умовах С2 створювати деревостани сосни з участю дуба, оскільки перевагою дуба є виключно висока якість деревини. Проектуючи насадження культур сосни звичайної на більш багатих ґрунтах С2, потрібно відавати перевагу сосново –дубовим деревостанам, вводячи у склад культур дуб за схемою 1Дз5Сз, оскільки товарність інших деревних порід , зокрема берези ,є набагато нижчою,ніж дуба. У сосново – дубових деревостанах опадів у 1,5-2 рази більше ніж у сосново –березових. Окрім того, навіть незначна домішка опаду дуба прискорює розклад опаду сосни у 2 рази.

V. У середньовікових змішаних насадженнях сосни звичайної з березою похилою ( за схемою 7Сз3Бп, 8Сз2Бп) 30-35 річного віку обов’язково провести вирубку берези, яка є швидкоростучою породою, і до 30-річного віку досягає товарної структури, оскільки присутність берези у деревостанах сосни після 30-35 річного віку призводить до втрати продуктивноті сосни.

VI. У старшовікових соснових насадженнях 60-70-річного віку з участю дуба провести вирубку соснових деревостанів, які вже є пристигаючими, тобто такими , деревина яких вже має товарні якості.