Архітектурно-планувальне рішення
Сквер - упорядкована і озеленена територія всередині житлової або промислової забудови. Розміщується зазвичай на площі , перехресті вулиць , або на прилеглій до вулиці ділянці кварталу. Планування скверу включає доріжки , майданчики , газони , квітники , окремі групи дерев , чагарників. Призначається для короткочасного відпочинку пішоходів; художнього оформлення архітектурного ансамблю.
Істотне планувальне значення має організація в сквері пішохідного руху. У скверах , розміщених на майданах чи перехрестях вулиць , може бути організовано наскрізний рух. У скверах , розташованих на вулицях між будинками , не повинно бути транзитного руху пішоходів. У відповідності з тим , як організовано пішохідний рух у сквері , вирішується і питання про розміщення входів в нього.
При плануванні скверу важливо визначити баланс його території , для чого необхідно знайти правильне співвідношення основних елементів, що складають територію скверу ( майданчиків , доріжок і різних типів посадок ) . Це співвідношення залежить у кожному конкретному випадку від не скількох факторів: , можливої кількості відвідувачів , призначення скверу , його місця в плані міста , кліматичних умов , рельєфу , характеру навколишньої забудови і необхідності розкриття видових панорам на ландшафт. Залежно від кількості відвідувачів встановлюють розміри майданчиків у сквері , ширину і протяжність доріжок.
При плануванні скверів на центральних площах міста або перед великими громадськими будівлями найчастіше застосовують регулярні прийоми , причому вся композиційна структура такого скверу зазвичай підпорядкована архітектурі основної будівлі . Це виражається в тому , що простір скверу не ізолює від будівлі високими рослинами , а є як би парадним підходом до нього. Щоб підсилити це враження , з боків скверу створюють щільні і високі «стіни » з дерев і чагарників. Іноді такі сквери вирішують цілком у вигляді партеру. Регулярні композиції застосовують і в тих випадках , коли за характером забудови площі і за графіком пішохідного руху по ній сквер доводиться перерізати наскрізними доріжками.
У сквері Перемоги дуже гарне і зручне архітектурно планувальне рішення. З обох боків скверу ми можемо побачити алеї, які слугують, як для короткочасного відпочинку, так і для зручного транзиту пішоходів( не заважаючи при цьому іншим відвідувачам, які відпочивають в середині скверу, частим рухом повз нього). Середина скверу поділена на дві частини: місця для відпочинку безпосередньо біля фонтану та віддалена частина, для тихого відпочинку, але з можливістю споглядати фонтан на відстані в незмінній його красі. На центральному вході до скверу ми можемо бачити розташований(у центрі) великий квітник, який кожен рік змінює своє забарвлення і приваблює своєю красою на фоні «Дзеркального струміння».
Моє архітектурно планувальне рішення дуже схоже з існуючим, адже моєю головною метою було залишити звичне бачення скверу, проте внести в його планування «свіже дихання». Я залишила алеї з обох боків скверу(по 7.5м) котрі мають вихід на віддалену зону відпочинку(10м шириною) та головний майданчик, де встановлено зручні лави в карманах та ліхтарі. Головний майданчик біля фонтану я зробила більшим ніж вже існуючий з лавами сидячи на яких можна споглядати красиві групи дерев. Входячи до скверу із східної сторони можна потрапити до віддаленої зони відпочинку. Вона створена для більш тривалого та тихого відпочинку на зручних лавах, впродовж проводження вільних годин на лавах у компанії ми можемо милуватися видом красиво-квітучих рабаток, які розміщенні повз усієї зони та прекрасних по-одиночних та групових посадок висаджених навпроти. На центральному вході до скверу на фоні «Дзеркального струмінню», я розмістила великий круглий квітник. З центрального входу можна потрапити до головного майданчика та до невеличких алей( по 5м) з видом на театр опери та балету та проїзну частину вул. Сумська.