- •Завдання прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах Зміст завдання
- •1.2 Завдання
- •1.3 Порядок виконання завдання
- •1.4 Приклад виконання завдання
- •1.5 Таблиці, необхідні для проведення розрахунків Таблиця 1.3 – Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
- •Таблиця 1.5 – Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км
- •1.6 Варіанти завдань
- •Контрольні запитання
Завдання прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах Зміст завдання
1.2 Завдання
На відстані RХНО-ПШРХ , км від ХНО з підповітряної сторони розташований ліс глибиною RПШРХ, км.
Для здійснення прогнозної оцінки обстановки необхідно:
1. Навести вихідні дані згідно зі своїм варіантом (п. 1.6, таблиця 1.15) у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Форма таблиці для запису вихідних даних
Назва параметра, його позначення та розмірність |
Значення параметра | |
Координати ХНО |
ХХНО |
5846300 |
YХНО |
2580400 | |
Час аварії (години, хвилини, число місяця, номер місяця) |
7.00.10.12 | |
Назва НХР |
Хлор | |
Кількість НХР Q, т |
10 т. | |
Характер розливу («вільно» чи «у піддон») |
П | |
Висота обвалування (для розливу «у піддон») Н, м |
1 м. | |
Швидкість вітру Uвітру, м/с |
1м/с | |
Температура повітря t, 0С |
0 | |
Азимут вітру А0 |
0 | |
Ступінь вертикальної стійкості повітря |
Изометр. | |
Глибина перешкоди на шляху розповсюдження хмари RПШРХ, км |
2км | |
Відстань від перешкоди до ХНО RХНО-ПШРХ, км |
3км | |
Середня щільність населення на місцевості ρ, чол/км2 |
110чол/км2 | |
Умови розташування населення |
вм | |
Забезпеченість засобами захисту |
вп | |
Відстань до визначеного об’єкту RХНО-об, км |
5,1км | |
Час, на який здійснюється прогнозування N, години |
4 год. |
2. Визначити:
– глибину розповсюдження хмари НХР Гуточн, км з урахуванням наявності обвалування і перешкод на шляху розповсюдження хмари;
– площу зони можливого хімічного забруднення SЗМХЗ, км2;
– площу прогнозованої зони хімічного забруднення SПЗХЗ, км2 та її ширину ШПЗХЗ, км;
– час підходу хмари до об’єкта t, год;
– загальні втрати в зоні можливого хімічного забруднення ZЗМХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZЗМХЗ л, чол, середньої важкості ZЗМХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZЗМХЗ сн, чол.
– загальні втрати в прогнозованій зоні хімічного забруднення ZПЗХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZПЗХЗ л, чол, середньої важкості ZПЗХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZПЗХЗ сн, чол.
– термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.
3. Нанести хімічну обстановку на карту.
1.3 Порядок виконання завдання
1. У залежності від типу і кількості речовини, температури повітря, швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря за таблицями 1.3-1.5 (п. 1.5) визначають глибину поширення хмари Г, км.
2. У залежності від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери за таблицею 1.6 (п. 1.5) визначають швидкість переносу фронту хмари Uпep, км/год.
3. Визначають максимальну глибину переносу хмари за 4 години:
Гмах = 4·Uпep, км. |
(1.1) |
4. Порівнюють значення глибини поширення хмари Г, км (п. 1) зі значенням максимальної глибини переносу хмари Гмах (п. 3). Якщо Г > Гмах, то Г = Гмах. Якщо Г ≤ Гмах, то для подальших розрахунків використовується значення Г, км, обчислене у п.1.
5. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності обвалування. Якщо згідно з вихідними даними характер розливу – «у піддон», то за таблицею 1.7 (п. 1.5) визначається коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР kобв. Якщо ж характер розливу – «вільно», то kобв = 1.
6. Визначають глибину розповсюдження хмари НХР з урахуванням обвалування:
Гобв = Г / kобв, км |
(1.2) |
7. За таблицею 1.8 (п. 1.5) визначають коефіцієнт для урахування наявності перешкоди на шляху розповсюдження хмари kПШРХ.
8. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари:
(1.3) |
9. За таблицею 1.9 (п. 1.5) визначають коефіцієнт φ, який чисельно дорівнює кутовому розмірові зони можливого хімічного зараження.
10. Визначають площу можливого хімічного забруднення, тобто площу території, у межах якої під впливом змін напрямку вітру може виникнути переміщення хмари:
SЗМХЗ = 8,72· 10 -3 · Гуточн2· φ, км2. |
(1.4) |
11. За таблицею 1.10 (п. 1.5) визначають коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря К.
12. Визначають площу прогнозованої зони хімічного забруднення:
SПЗХЗ = К· Гуточн2·N0,2, км2. |
(1.5) |
13. Визначають ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:
(1.6) |
14. Наносять обстановку, що склалася, на карту (рис. 1.1).
Рис. 1.1 –Нанесення на карту хімічної обстановки для випадку:
А0 =1800 (західний вітер), швидкість вітру Uвітру = 2 м/с.
15. Якщо Гуточн ≥ RХНО-Об, то обчислюється час підходу хмари до об’єкта:
t = RХНО-Об / Uпep, год. |
(1.7) |
Якщо Гуточн < RХНО-Об, то параметр t не обчислюється, а робиться запис «Заражене повітря не дійде до _________».
назва об’єкта
16. Визначають кількість людей, що потрапляє до зон забруднення.
16.1 До ЗМХЗ:
(1.8) |
16.2 До ПЗХЗ:
(1.9) |
17. Визначають втрати населення (значення загальних втрат округляють до найбільшого цілого числа).
17.1 Визначають втрати в ЗМХЗ.
17.1.1 Визначають загальні втрати:
(1.10) |
де kвтр – частка втрат людей, які опинилися у ЗМХЗ або ПЗХЗ (п. 1.5, таблиця 1.11).
17.1.2 Визначають структуру втрат:
– легкі:
(1.11) |
– середньої важкості:
(1.12) |
– зі смертельними наслідками:
(1.13) |
17.2. Визначають втрати в ПЗХЗ.
17.2.1 Визначають загальні втрати:
(1.14) |
17.2.2 Визначають структуру втрат:
– легкі:
(1.15) |
– середньої важкості:
(1.16) |
– зі смертельними наслідками:
(1.17) |
18. За таблицею 1.14 (п. 1.5) визначають термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.