МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Коледж МНУ імені В.О.Сухомлинського

РЕФЕРАТ

на тему:

«Протиправна діяльність сатаністів в Україні»

Виконала: студентка ІІІ курсу

Групи 3122.11

Спеціальності: 5.060101. Правознавство

Нікора Олена Володимирівна

Перевірила: викладач

Шевчук Альона Валентинівна

Миколаїв – 2014

План

Вступ

1. Історія виникнення сатанізму.

2. Культ сатаністів.

3. Сатаністи в Україні.

4. Протиправна діяльність сатаністів вУкраїні.

Висновки Список використаної літератури Додатки

Вступ

Що спадає на думку при слові "сатанізм"? Ну, звичайно, з'їдені живцем немовлята, кров, що ллється річкою на чорних месах, суцільний стрвх. Згадується також псування, наведене відьмами на урожай, змови, польоти на мітлі. Служителі цього культу асоціюються у звичних людей з персонажами з фільмів жахів: вампірами, перевертнями, вбивцями-маніяками і іншою мерзотою. Але цікаво все-таки, хто ж такі ці сатаністи і з чим вони їдять (якщо їдять) бідних християн. Адже що характерне, не тільки на Заході, але в з Україні росте число прихильників сатанізму.

Послідовники “Церкви Сатани” вважають Сатану символом сили, яка дозволяє досягти влади та успіху. Віросповідні догмати і культові дії сатаністів є своєрідним антиподом християнства, побудовані на дзеркальному відображенні останнього. Сатаністи шанують не Бога, а Сатану, читають Біблію “навпаки”, проводять так звані “чорні меси” з використанням чорних ряс, “чорних” свічок, перекинутих розп’ять, проклять, ритуальних приношень тощо.

Сатаністи вважають, що сила християнського Бога убуває, а сила Сатани, князя світу зростає. Ісус Христос зображається ними як талановитий містифікатор, котрий обдурив людей, обіцяючи їм спасіння в обмін на покірність. Під Хеловін Україна знову відчула загрозу з боку темних сил. Різноманітні «бісівські» розваги та окультна тематика, притаманна святу, нагадали, що в нас існує сатанізм. Річ дуже незрозуміла, адже про нього частенько говорять і дуже мало знають. Релігійний рух, небезпечна секта, одне з найбільш деструктивних захоплень молоді, субкультура, угруповання злочинців – це лише кілька визначень, які намагаються дати сатанізму. А тим більше українському, який начебто не існує взагалі, але час від часу нагадує про себе вандалізмом на цвинтарях.

1. Історія виникнення сатанізму.

Сатанізм дійшов до нас (і не тільки до нас) із стародавнього Іраку, в якому він з'явився ще до виникнення християнства. Заповіти сатанізму містяться в Синій книзі, яка є для віруючих в диявола своєрідною біблією: там і накази що вступив на диявольський шлях, "основні положення" цієї релігії, "молитви", опис сатаністськіх сект. Найкрупніша і відоміша з них — "Чорний Ангел", утворена близько 1975 рік.

Люцифер

Люцифер - Страшне ім'я, що зразу ж представляє нашій уяві огидливий лик диявола. Адже ім'я це перекладається дослівно як "несуче світло", так був названий один з прекрасних Божих ангелів. Але Люциферу і цього виявилося мало. Він упивався своїм ангельським походженням, надприродними здібностями, безсмертям і наближеністю до Бога. Проте гордість його з часом стала така велика, що він не захотів мати над собою ніяких панів, навіть Пани Бога. І Люцифер збунтувався, здійснивши своєрідний військовий переворот і очоливши армію таких же незадоволених своєю долею ангелів, разом з якими і повів війну за панування.

Бог вирішив покарати бунтівних ангелів за гординю і доручив командування своїми військами архангелу Михайлу. "І відбулася на небі війна: Михайло і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали (проти них), але не встояли, і не знайшлося вже для них місця на небі. І нізвержен був великий дракон, стародавній змій, званий дияволом і сатаною, спокушаючий весь всесвіт, нізвержен на землю, і ангели його нізвержени з ним.

Отже веселитеся, небеса і що мешкають на них! Горе що живе на землі і на морі! Тому що до вас зійшов Діавол в сильній люті, знаючи, що небагато йому залишилося часу". Так сказано в 12-й главі Апокаліпсису. А скинутий з небес Люцифер перестав існувати як ангел. Він одержав нове ім'я - Сатана, і нову обитель - пекло. Ангели, занепалі разом з ним, стали демонами. Що ж, ніхто не обходиться без діла. Прокляті Богом і приречені на вічні муки, Сатана і його оточення знайшли собі заняття - спокушати і підкуповувати людину. І, як виявилося, людей, які виявилися дуже грішні і безрозсудні, щоб протистояти спокусам, знайшлося більш ніж предостатньо у всій історії людства. Так свідчать біблійні легенди. А що ж говорять факти? "Церква Сатани", "Сатанинська Біблія", "Чорна меса", "Легіон диявола", "Сатанинські тіхи" - ці і інші назви книг або фільмів говорять про те, що прихильників сатанізму на Землі розвелося понад десятки мільйонів. Ось і у нас на телеекрані промайнув вітчизняний фільм, гіркий і безжальний, з тим же зухвалим заголовком "Сатана".

2. Культ сатаністів.

Тим, хто вступає до громади сатаністів, пропонують звільнитися від почуття вини і комплексу неповноцінності, користуватися усіма радощами і насолодами життя.

Члени громад збираються щотижня чи щомісяця “на служби” (збори), здебільшого в кількості 13 осіб, надаючи перевагу темряві, тому збори починаються опівночі, їх проведенням керує “Князь темряви”.

Під час зборів проводяться ритуальні поклоніння Сатані, каяття за добрі справи, трапези, молитви тощо. За трапезою настає “чорна меса” з певним ритуалом, що відкривається загальним колективним паплюженням Бога, потім наступає “богохульна служба”, в якій використовуються вищезгадані свічки (виготовлені іноді з людського жиру), свята вода (розбавлена сечею або кров’ю немовляти), молитовник, переплетений інколи в людську шкіру нехрещеного немовляти.

Служба проходить у спеціально підготовлених приміщеннях із жертовником, покритим чорною тканиною, а стіни - в чорних драпіровках, на яких зображено Диявола. Особливого значення сатаністи надають знущанню над хрестом та іншими символами християнства. Зібрання супроводжуються найчастіше гнівом і люттю, мстивими закликами на адресу своїх ворогів, тобто християн. Трапляється, що під час таких “чорних мес” скоюються тяжкі злочини (вбивство дорослої людини, а частіше - дитини, що розглядаються як жертви Сатані).

Ритуальна зала у сатаністів називається “кімнатою інтелектуального розкріпачення”. Майбутню жертву кладуть на червоний стіл, зв’язують руки і ноги і починають різати, повільно шматуючи тіло. Адже з точки зору сатани жертвою є не сама смерть живої людини, а її муки. Тобто, чим довше тягнуться муки, тим якіснішою є жертва Сатані. При останніх конвульсіях вирізається серце і печінка і по шматочку вони з’їдаються всіма учасниками “чорної меси”.

Чоловіки, як правило, на сатанинських месах одягаються в чорні ряси, жінки, навпаки, повинні виглядати сексуально. Капюшони або ж ковпаки - не данина моді, а частина ритуального одягу, за допомогою якого приховуються сатанинські обличчя під час “розкріпачення негативних емоцій”.

Іншими необхідними атрибутами меси є дзвін, меч, фалос (або його муляж), гонг, пергамент, кубок (обов’язково не золотавого кольору), пентаграма- п’ятикінцева зірка як символ одного з імен Сатани і перевернутий християнський хрест.

У сатаністів всього два свята - свій день народження і хелоуін -істино-сатанинське свято, що прийшло зі Штатів.

Приблизно один раз в тиждень сектанти влаштовують нічні оргії в пустуючих будинках, на пустирях або християнських кладовищах. При цьому вони використовують наркотики і, роздягтись догола, займаються груповим сексом. Згодом відсікають курці або кішці голову, п’ють їх кров і обмазуються нею.

Останнім часом сатаністи стали помишляти і про кров немовлят. Для цього деякі жінки з секти спеціально для того, аби мати жертву, заводять дітей від своїх одновірців.

“Сатанинська Біблія” має також свої десять заповідей, а саме: Сатана - сильніший за всіх; життя - це насильство; необхідно коритись своїм низинним інстинктам і потягам; на суспільні закони і владу - начхати; все, що пов’язано з офіційними релігіями, має осквернятись; головний ворог — християнство і ін.

Ненависть до християнства у сатаністів особлива. Вона у них виділена в окремий закон: “Порок є християнство”. Неважко помітити, що всі сатанинські обряди є антихристиянськими. Є у них своя молитва, свій алфавіт, так званий “єнохіанський”.

Важливим моментом сатанинських культів є залучення й посвячення нових прихильників. Воно передбачає укладення договору з Сатаною. Договір цей може бути усний чи письмовий, але підписаний власною кров’ю вступаючого. “Новонавернений” до сил зла проходить “хрещення”, яке здійснюється при допомозі суміші води, солі та сірки, і отримує нове ім’я. При цьому обов’язково ставиться знак Сатани на інтимному місці. Перед залученням в організацію здійснюється випробування кандидата.

Щоб потрапити, скажімо, дівчині в секту, треба пройти сатанинський обряд. Вночі її приводять на кладовище, “накачують” наркотиками, роздягають, обмазують кров’ю, кладуть на надгробну плиту і вступають з нею в груповий секс всім “братством”.

В Україні сатаністи з’явилися у 80-ті рр. ХХ ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисленні прихильники є й сьогодні. Умовно їх можна поділити на теоретиків (“ідейних одинаків”) та практиків (“груповиків”). Найбільш багаточисельні з них - «Орден чорного кола», «Зірка смерті», «Партія сатаністів», «Церква Сатани», «Чорне братство», «Чорний орден», «Легіон темряви» За неофіційними даними, лише в Києві нараховується більше двохсот прихильників сатанізму. Діють вони і в інших містах України. Зокрема, правоохоронними органами Запоріжжя викрито діяльність секти «Чорна зоря», яка в складі 20 осіб протягом двох років безчинствувала на кладовищах, оскверняла могили, влаштовувала сексуальні оргії, приносила в жертву кішок і собак.