Фінансово-економічний аналіз пат кб «Приватбанк»(тис.Грн.)

Показники	2014рік (4 квартал)	2013рік	2012 рік
Активи	204 585 003	209 002 682	148 840 720
Зобов*язання	181 888 644	188 093 089	130 539 959
Власний капітал	22 696 359	20 909 593	18 300 761

Розглянувши дану таблицю, можна зробити висновок, що Приватбанк з 2012р. по 2013р. збільшив, всі свої наведені вище, показники, але в 2014 році Приватбанк збільшив тільки свій власний капітал – це очевидно пов’язано зі складною ситуацією в країні.

РОЗДІЛ 7

Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк»

Стосовно банку контроль може бути не тільки зовнішнім, а й внутрішнім. Система внутрішнього контролю — це важлива складова управління комерційним банком, яка є основою безперебійного його функціонування. Дієві заходи внутрішнього контролю сприяють вирішенню головних завдань банку, досягненню ним стратегічних та оперативних цілей. Така система спонукає співробітників банку дотримуватися чинного законодавства та нормативних актів, а також розробленої банком політики, планів, внутрішніх правил та процедур, вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачених витрат чи втрати репутації банку.

З метою забезпечення надійності, законності, ефективності, а також безпеки банківських операцій та діяльності кожен комерційний банк повинен мати внутрішній механізм, який захищає від потенційних помилок, втрат та різноманітних порушень. Саме цю роль відіграє внутрішній контроль банку у вигляді акціонерного, внутрішньотехнологічного контролю та внутрішнього аудиту.

Згідно з Положенням "Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України" внутрішньотехнологічний контроль визначено як "внутрішній контроль у банку", що є сукупністю процедур, які забезпечують достовірність та повноту інформації, що передається керівництву банку, дотримання внутрішніх та зовнішніх нормативних актів під час здійснення операцій банку, збереження активів банку та його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоряджень органів управління банку для досягнення мети, поставленої в стратегічних та інших планах банку.

Суб'єктами внутрішнього контролю банку е: спостережна рада; ревізійна комісія; правління (рада директорів); функціональні підрозділи; служба внутрішнього аудиту.

Акціонери здійснюють прямий контроль за діяльністю банку шляхом отримання необхідної інформації від його керівництва про результати діяльності установи за звітний період. Рада банку контролює діяльність правління, а ревізійна комісія — фінансово-господарську діяльність банку.

Крім того, діяльність банку контролюється з боку Правління (Ради директорів) банку та його функціональних підрозділів. Цей контроль називається внутрішньотехнологічним. Його постійно здійснює головний бухгалтер щодо правильності та законності відображення в обліку всіх банківських операцій. Такий контроль входить до посадових обов'язків усіх співробітників банку — відповідальних виконавців та керівників підрозділу.

Внутрішній аудит — основний та обов'язковий елемент системи внутрішнього контролю в банку.

Внутрішній аудит спрямований на перевірку стану внутрішньотехнологічного контролю в усіх підрозділах банку. Внутрішній аудитор надає рекомендації щодо удосконалення систем внутрішньотехнологічного контролю, але не може безпосередньо його змінити, оскільки ці рекомендації керівництво може прийняти чи відхилити. Тому внутрішній аудитор не несе відповідальності за стан систем внутрішньотехнологічного контролю в банку. Чим ефективніше працює ця система, тим менше часу потрібно витрачати на проведення внутрішнього аудиту.

В Україні юридичне внормування внутрішнього аудиту в банках першим розпочав НБУ, прийнявши 20 березня 1998 р. постанову № 114, якою затвердив Положення "Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України" (далі — Положення).

Згідно з ним під внутрішнім аудитом банку розуміється "незалежна оцінка системи внутрішнього контролю, встановленого у комерційному банку". Головна увага за внутрішнього аудиту приділяється аналізу інформаційної системи, включаючи систему бухгалтерського обліку і супутніх видів контролю, вивчення фінансової та операційної інформації, дослідження економічності та ефективності операцій.

Підрозділи Приватбанку здійснюють такі види банківської діяльності: казначейську; операційну (розрахунково-касову, депозитну); кредитну; інвестиційну; посередницьку тощо. Отже, об'єктами внутрішнього аудиту є функціональні (департаменти, управління, відділи) та виробничі структурні підрозділи (філії) банку, а також види банківської діяльності: банківські операції, системи внутрішнього контролю тощо.

ВИСНОВКИ

ПАТ КБ «Приватбанк» — найбільший український універсальний комерційний банк, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку України № 22 від 05.10.2011 року, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів всіх форм власності, входить до складу семи системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і чистих активів. За оцінкою експертів журналів Euromoney і Global Finance в 1999 р. ПАТ КБ «Приватбанк» був визнаний найкращим українським банком в номінації найкращих банків на ринках, що розвиваються. 

Активи банку за підсумками 2014 р. зменшилися до 204,585 млрд ₴ (з 214,490 млрд ₴ за підсумками 2013 р.) — це очевидно пов'язано зі складною політичною ситуацією в Україні.

Основну частину корпоративних клієнтів, що обслуговуються банком, складають підприємства малого і середнього бізнесу. При цьому значну долю вжитку банківських продуктів забезпечують крупні фінансові і промислові корпорації. Особлива увага протягом року приділялася обслуговуванню компаній, що мають широку мережу структурних підрозділів, — мережевих корпорацій. 

Міжнародна група ПриватБанку включає 4 дочірні банки в таких країнах як Грузія (ПриватБанк), Латвія (ПриватБанк), Португалія (ПриватБанк) та Італія (ПриватБанк). Крім того, відкриті представництва у Кіпрі, Китаї, Казахстані, Великобританії, Іспанії та Німеччині.

У 2009-му році Global Finance сьомий рік поспіль визнає «ПриватБанк» найкращим банком в Україні, так само як й інші впливові видання у різні роки віддавали «ПриватБанку» звання «The Bank of Year» (журнал «The Banker») та «Найкращий банк» (журнал «Euromoney»). На звітну дату Приватбанк був учасником системи гарантування вкладів населення.

Метою виробничої практики було опанування сучасних методів, форм організації та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових, виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності. На мою думку мета практики була виконана

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. М. Мороз, М. Д. Олексієнко, М. Ф. Пуховкіна та ін.., Банківські операції, - 360с.

2. Бернстайн Л.А.Анализ финансовой отчетности:Пер.с англ.. - М.:Финансі и статистика,1996;.

3. Дедіков О.І., Фінансовий аналіз:Навчально-методичний посібник.- Дніпропетровськ,ДДФЕІ,2002;

4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" із змінами і доповненнями // Галицькі контракти, №7, 1997;

5. Закон України “Про Національний банк України” №679-Х1У із змінами і доповненнями за станом на 7 грудня 2000;

6. Інструкція НБУ №10 "Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків" (у новій редакції) // Галицькі контракти, №2, 1997;

7. Ефимова О.В. Финансовій аналіз-М.:Бухгалтерский учт,1996;

8. Иванов В.В. Анализ надежности банка. Практическое пособие.-М.:Русская Деловая література,1996.-320с.;

9. Івасів Б.С. Операції комерційних банків : навчальний посібник.-К.: НМК ВО, 2006.

10. Заруба О., Шиллер Р. Фінансова стійкість комерційних банків : способи визначення. // Вісник НБУ, №7, 2003. 11. Ковальчук Т.Г., Коваль М.М. Ліквідність комерційних банків.-К.:Знання, 2006.

12. Количественніе методі фінансового анализа: Пер. С англ../Под ред.. С.Дж.Брауна и М.П. Крицмена-М.:ИНФРА,1996;.

13. Кочетков В.М., Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку. Навчальний посібник. - К.:Центр учбової літератури, 2005. - 375с. ;

14. Кульчицька Р.Б. Щибиволок З.І. Аналіз фінансово-господарської діяльності комерційного банку:Збірник задач/Під ред.. проф.. Р.І.Тиркала.-Тернопіль:ТАНГ, 1996.-50с.;

15. В Мец.О.Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч.посібник.-К., КНЕУ,1999.-132с.;

16. Панова Г.С. Анализ фінансового состояния коммерческого банка.-М.: Финансі и статистика, 1996, 272с.;

17. Примостка Л. Методика аналізу фінансової стійкості банку за допомогою динамічного нормативу//Вісник НБУ.-2002.-№10.-С.40-45;

18. Тиркало Р.І., Щибиволок З.І. Фінансовий аналіз комерційного банку:основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг.Навч.посібник, - К.:"Слобожанщина"в 1999 году. - 236 с.

19. Юхимчук С.В,, Азарова О.А. Багаторівнева система оцінки фінансового ризику//Фінанси України.- 2003.-С.53-63.;

20. Усоскин В.М, Современній коммерческий банк: управление и операции.- М.: "ВСЕ ДЛЯ ВАС", 1993.-320с.;

21. Экономический анализ деятельности банка/Учебное пособие.-М.:Инфра-М,1996.-144с.

Інтернет ресурси:

22. http://privatbank.ua/html/2_13r.html;

23. http://bankografo.com/analiz-bankiv/bankivska-statystyka\