5. Порядок відбування покарання у виді виправних робіт засудженими особами

5.1. Після оформлення у встановленому вище порядку документів стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, працівник інспекції не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку /постанови, ухвали/ суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженої особи, направляє на підприємство копію вироку та повідомлення /додаток 37 до цієї Інструкції/ про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

5.2. Кожну засуджену особу після взяття на облік негайно викликають до інспекції на співбесіду /неповнолітні - з батьками або особою, яка їх заміняє/, під час якої їй роз’яснюються порядок та умови відбування виправних робіт, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у засудженої особи відбирається підписка /додаток 38 до цієї Інструкції/, у якій вона власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до виправних робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.

5.3. Якщо при уточненні місця роботи засудженої особи з’ясується, що на час звернення вироку до виконання вона не працює, засуджена особа дає письмове пояснення, у якому вказує причину звільнення з роботи. Засудженій особі видається направлення до відповідного центру зайнятості населення і встановлюється строк для працевлаштування 15 днів та роз’яснюється, що вона не має права відмовитися від запропонованої роботи чи перекваліфікації. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалася у установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, то вона викликається до інспекції і дає письмове пояснення про причини ухилення від відбування покарання. Засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. У разі подальшого ухилення від відбування покарання від засудженої особи відбирається письмове пояснення, виноситься письмове застереження у виді попередження та надається ще 10 днів для працевлаштування.

5.4. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалась у установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, працівник інспекції, узявши довідку про це з відповідного центру зайнятості, надсилає подання, копію вироку та матеріали, які свідчать про ухилення від відбування покарання, прокуророві для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України. Копії цих документів долучаються до особової справи засудженої особи.

5.5. Особи, засуджені до виправних робіт, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження /на тій самій посаді чи роботі/. Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та кримінально-виконавчим законодавством.

5.6. У період відбування покарання у виді виправних робіт засудженим особам забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без письмового дозволу інспекції.

5.7. Працівники інспекції перевіряють обґрунтованість заяви засудженої особи про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість її працевлаштування, виносять постанови про дозвіл або відмову у звільненні.

Винесене рішення працівника інспекції засуджений може оскаржити його у вищого керівництва.

5.8. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання /частина 2 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.9. Засуджені особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, зобов’язані:

додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання;

сумлінно ставитися до праці;

з’являтися за викликом до інспекції;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з’являтися на реєстрацію до інспекції у встановлені постановою дні;

відмічатися в листку реєстрації;

не виїжджати без дозволу інспекції за межі України;

не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу інспекції;

не порушувати порядок і умови відбування покарання;

виконувати встановлені обов’язки;

не вчиняти проступки, за яких їх може бути притягнуто до адміністративної відповідальності;

не допускати прогулів, а також порушень трудової дисципліни;

не з’являтися на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

5.10. Працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів реєстрації щодо кожної засудженої особи окремо та контролює явку їх на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється в залежності від вчиненого злочину та ставлення засуджених осіб до відбування покарання від одного до шести разів у квартал, наприклад, перший та третій вівторок кожного місяця. Постанова про встановлення днів реєстрації оголошується кожній засудженій особі під підпис. Зміна періодичності реєстрації здійснюється постановою працівника інспекції.

5.11. Працівник інспекції може надавати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки у випадках направлення їх у відрядження з місця роботи, потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича /подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки/, що обов’язково повинно підтверджуватися документально. У таких випадках оригінали відповідних документів або їх ксерокопії долучаються до особових справ засуджених осіб.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України /відмову у наданні дозволу на виїзд/, працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

5.12. У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ.

5.13. Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені /частина 6 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.14. Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання стала непрацездатною, працівник інспекції надсилає до суду подання, особову справу та зазначений вище висновок про заміну покарання у виді виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України та частини п’ятої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.

5.15. Стосовно засудженої особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції надсилає до суду подання /особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку/ про звільнення такої особи від відбування покарання відповідно до частини другої статті 57 Кримінального кодексу України та частини шостої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.