- •Розділ 1 поняття про психологічну і медико-cоціальну реабілітацію та основні поняття в реабілітології
- •Розділ 2 найбільш важливі законодавчі акти відносно реабілітації хворих та інвалідів в україні
- •2.1. Конституція україни про реабілітацію хворих та інвалідів
- •2.2. Питання про реабілітацію в законі
- •2.3. Питання реабілітації в законі про основи соціальної захищеності інвалідів
- •2.4. Питання реабілітації інвалідів в «інструкції
- •2.5. Найбільш важливі питання реабілітації
- •Міжнародні інструктивно-методичні матеріали про життєдіяльність людини та її порушення
- •3.1. Найбільш важливі міжнародні документи
- •3.2. Наслідки хвороби за даними вооз
- •2. Обмеження життєдіяльності
- •3. Соціальна недостатність у відповідності до міжнародної номенклатури порушень (1989)
- •3.2.1. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.2.2. Соціальна недостатність
- •3.2.3. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.2.4. Соціальна недостатність через обмеження здібності до отримання освіти:
- •3.2.5. Соціальна недостатність через обмеження здатності до професійної діяльності
- •3.2.6. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.2.7. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.4. Обмеження життєдіяльності,
- •3.5. Мкф (2001)
- •Розділ 4 тимчасова непрацездатність та питання профілактики інвалідності
- •4.1. Тимчасова непрацездатність
- •4.2. Етапи проведення експертизи
- •4.3. Експертні висновки при тимчасовій
- •4.4. Заходи по зменшенню тимчасової непрацездатності
- •4.5. Організація проведення експертизи
- •4.6. Роль лкк у збереженні й відновленні
- •4.7. Спільна робота мсек і лкк по продовженню термінів тимчасової непрацездатності
- •Розділ 5 основні принципи встановлення груп інвалідності
- •5.1. Визначення інвалідності
- •5.2. Сучасне визначення поняття життєдіяльності
- •5.3. Сучасні категорії життєдіяльності
- •5.4. Ступені обмеження життєдіяльності,
- •5.5.Ступені обмеження життєдіяльності
- •5.6. Сучасна трактовка понять і термінів
- •5.7. Порядок встановлення груп інвалідності
- •5.8. Перелік причин інвалідності
- •5.9. Основні критерії встановлення
- •5.10. Терміни переогляду інвалідів
- •Розділ 6 організація, управління та функціонування міжрайонних, спеціалізованих, обласних мсек та центрів (бюро) медико-соціальної експертизи
- •6.1. Деякі сучасні законодавчі акти
- •6.2. Загальні положення
- •6.3. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
- •6.4. Обов’язки медико-соціальних
- •6.5. Права медико-соціальних експертних комісій
- •6.6. Проведення огляду громадян
- •6.7. Порядок оскарження рішень
- •Індивідуальна програма реабілітації та основні принципи її складання
- •7.1. Загальні дані про індивідуальну
- •7.2. Основні принципи реабілітації
- •7.3. Основні принципи медичної реабілітації
- •7.4. Основні принципи професійної
- •7.5. Основні принципи відбору інвалідів
- •7.6. Формування та реалізація індивідуальної
- •Розділ 8 організація та управління системою професійної реабілітації інвалідів
- •8.1. Основні законодавчі акти україни з питань професійної реабілітації інвалідів
- •8.2. Основні принципи професійної орієнтації та професійної реабілітації в україні
- •8.3. Питання профорієнтації та перекваліфікації
- •8.4. Система державної професійної реабілітації
- •8.5. Контроль проведення
- •Розділ 9 організація та управління системою медичної реабілітації інвалідів
- •9.1. Лікування і медична реабілітація
- •9.2. Найбільш важливі законодавчі
- •9.3. Види та форми реабілітаційних заходів
- •9.4. Система медичної реабілітації інвалідів
- •9.5. Задачі та функціональні обов'язки
- •9.6. Організація медичного обслуговування
- •Розділ 10 причини інвалідності
- •10.1. Загальні дані про причини інвалідності
- •10.2. Загальне захворювання
- •10.3. Інвалідність з дитинства
- •10.4. Трудове каліцтво
- •10.5. Професійні захворювання
- •10.6. Причини інвалідності
- •10.7. Інвалідність, що пов’язана
- •Розділ 11 охорона праці та визначення втрати професійної працездатності у відсотках хворим, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків
- •11.1. Загальні положення про охорону праці
- •11.2. Гарантії прав на охорону праці
- •11.3. Організація охорони праці
- •11.4. Державний нагляд за охороною праці
- •11.5. Роль фонду соціального страхування
- •11.6. Порядок встановлення мсек ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків
- •11.7. Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках
- •Розділ 12 психологічна реабілітація хворих та інвалідів
- •12.1. Визначення психологічної реабілітації
- •12.2. Внутрішня картина хвороби
- •12.2.1. Стать
- •12.2.2. Вік
- •12.2.3. Професія
- •12.2.4. Особливості темпераменту
- •12.2.5. Особливості характеру
- •12.2.6. Особливості особистості
- •12.3. Типи психологічного реагування на хворобу
- •12.4. Корекція психологічних розладів
- •12.5. Розробка та реалізація психологічного аспекту індивідуальної програми
- •Додатки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів»
- •II. Заключні положення
- •Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
- •IV. Працевлаштування, освіта і професійна підготовка інвалідів
- •V. Створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури
- •VI. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів
- •Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»
- •Законодавства про реабілітацію інвалідів
- •Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»
- •Інструкція «Про застосування переліку професійних захворювань»
- •Інструкція «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» (Наказ міністра охорони здоров’я № 455 від 13.11.2001 р.)
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок видачі листків непрацездатності в разі захворювання та травми
- •4. Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію
- •5. Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність при карантині.
- •6. Порядок видачі листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами.
- •7. Порядок видачі листка непрацездатності на період санаторно-курортного лікування
- •8. Контроль та відповідальність за порушення Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян
- •Інструкція «Про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті» (№ 16-01/220 від 20.11.1992 р.)
- •Інструкція «Про порядок забезпечення населення України протезно-ортопедичними виробами»
- •1. Загальні положення
- •2. Забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами
- •3. Забезпечення населення ортопедичним взуттям
- •4. Забезпечення інвалідів та інших громадян спеціальними засобами пересування, індивідуальними пристроями та іншими засобами реабілітації
- •5. Строки виготовлення й ремонту протезно-ортопедичних виробів ортопедичного взуття
- •6. Гарантійні зобов'язання підприємств-виготівників
- •7. Оплата протезно-ортопедичних виробів та їх ремонту
- •Порядок участі представників Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в роботі медико-соціальних експертних комісій
- •Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України
- •Розділ IV
- •Інструкція «Про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»
- •1. Загальні положення
- •Конвенція про відшкодування працівникам під час нещасних випадків на виробництві
- •Конвенція про допомоги у випадках виробничого травматизму
- •Конституція україни (Витяги)
- •Мсе у реабілітованих осіб
- •Перелік медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням (№ 13 від 23.01.1995 р.)
- •Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Перелік професійних захворювань
- •Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування
- •Загальна частина
- •Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів
- •Компенсація на транспортне обслуговування інвалідів
- •Положення про державну службу зайнятості
- •Положення про Індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда
- •Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності
- •Положення про навчально-реабілітаційний Центр
- •II. Структура та режим функціонування навчально-реабілітаційного Центру
- •III. Порядок комплектування закладу
- •IV. Організація навчально-виховного та реабілітаційного процесу
- •V. Фінансово-господарська діяльність і матеріально-технічна база навчально-реабілітаційних центрів
- •VI. Управління навчально-реабілітаційним центром та контроль за його діяльністю
- •Положення про Раду у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України
- •Положення про систему експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •II. Організація і склад експертних комісій
- •III. Розгляд медичних справ в експертних комісіях
- •IV. Порядок оскарження рішення експертних комісій
- •Положения про спеціальний будинок-інтернат для пристарілих та інвалідів
- •1. Загальні положения
- •II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
- •Положения про Фонд України соціального захисту інвалідів
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання і функції Фонду України соціального захисту інвалідів
- •Порядок видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 poків
- •Порядок встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •2. Коло осіб, які мають пройти огляди мсек
- •3. Встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках
- •4. Відшкодування додаткових витрат
- •5. Терміни переогляду потерпілих у медико-соціальних експертних комісіях
- •Порядок забезпечення інвалідів автомобілями
- •Порядок обстеження інвалідів медико-соціальними експертними комісіями
- •Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •1. Загальні положення
- •2. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •3. Надбавка на догляд за інвалідами з дитинства 1-ї групи та дітьми-інвалідами
- •4. Виплата державної соціальної допомоги
- •5. Допомога на поховання
- •6. Кінцеві положення
- •Порядок та межі норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість
- •Посадові інструкції лікарів мсек моз України
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки.
- •3. Головний експерт має право:
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки.
- •3. Голова мсек має право:
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки.
- •3. Лікар-експерт має право:
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки
- •3. Права
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •Правила опіки та піклування
- •1. Загальні положення
- •2. Установлення опіки (піклування).
- •Принципи захисту психічно хворих осіб і поліпшення психіатричної допомоги
- •Про внесення змін та доповнень до Інструкції про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті
- •Про додаткові заходи щодо поліпшення соціального захисту та медичного обслуговування інвалідів
- •Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»
- •«Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності»
- •1. Загальні положення
- •2. Критерії встановлення груп інвалідності
- •3. Терміни переогляду інвалідів
- •4. Анатомічні дефекти і прирівняні до них стани
- •«Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»
- •«Про затвердження Інструкції про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»
- •Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей
- •Серцево-судинна система
- •Відсоток втрати професійної працездатності залежно від зорового дефекту внаслідок травми
- •Відсоток втрати професійної працездатності при
- •Відсоток втрати професійної працездатності у зв'язку з пошкодженням додаткового апарату ока посттравматичної патології, периферійного зору
- •«Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській аес»
- •Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда
- •II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
- •III. Обов'язки і права медико-соціальних експертних комісій
- •IV. Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях
- •V. Порядок оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій
- •Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (№ 875-хіі від 21 березня 1991 року)
- •IV. Працевлаштування, освіта і професійна підготовка інвалідів
- •V. Створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури
- •VI. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів
- •Закон України
- •Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»
- •Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-хіі
- •Про утворення Національного центру здоров'я (постанова Кабінету Міністрів України
- •Типове положення (взірцеве) про відділення соціальної допомоги вдома
- •II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
- •III. Умови прийняття і порядок обслуговування громадян
- •1. Загальна частина
- •II. Умови прийняття на обслуговування та обслуговування громадян
- •III. Припинення обслуговування
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання будинку-інтернату
- •3. Умови прийому, утримання і виписки з будинку-інтернату
- •6. Контроль за діяльністю будинку-інтернату
- •Типове положення про психоневрологічний інтернат
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання інтернату
- •3. Умови прийому, утримання і виписки з інтернату
- •6. Контроль за діяльністю інтернату
- •Типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації
- •Типове положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання Центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів
- •3. Структура Центру і його обладнання
- •4. Показання і протипоказання для направлення до Центру
- •5. Фінансова і виробничо-господарська діяльність Центру
- •6. Керівництво, штат Центру
- •7. Контроль діяльності Центру
- •Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців
11.4. Державний нагляд за охороною праці
Державне керування охороною праці в Україні здійснюють:
– Кабінет Міністрів;
– спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці;
– міністерства й інші центральні органи виконавчої влади;
– місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоуправління.
Державний нагляд за виконанням законів і інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
– спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці;
– спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
– спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
– спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарчих органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади по нагляду за охороною праці мають право:
– безперешкодно відвідувати підконтрольні виробництва (об’єкти), виробництва фізичних осіб, які у відповідності з законодавством використовують найману працю, і здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку виконання законодавства з питань, що віднесені до їх компетенції;
– отримувати від роботодавця і посадових осіб письмові або усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріалів профілактичної роботи, про причини порушення законодавства і вжиті заходи по їх усуненню;
– видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам і іншим посадовим особам, які у відповідності до законодавства використовують найману працю, міністерствам і іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків в області охорони праці, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;
– заперечувати, призупиняти, обмежувати експлуатацію виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будов, споруджень приміщень, випуск і експлуатацію машин, механізмів, обладнання, транспортних та інших знарядь праці, виконання певних праць, використання нових шкідливих речовин, реалізацію продукції, а також відміняти або призупиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, що створюють загрозу життю працюючих;
– притягувати до адміністративної відповідальності працівників, що винні в порушенні законодавства про охорону праці;
– висилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній ними посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення таких осіб до відповідальності у відповідності з законом.
Суспільний контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборчих органів і представників.
11.5. Роль фонду соціального страхування
ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ У ВІДШКОДУВАННІ ШКОДИ,
ЩО ЗАПОДІЯНА ПРАЦІВНИКАМ НА ВИРОБНИЦТВІ
У відповідності до Конституції та Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що привели до втрати працездатності» в Україні створений Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання.
11.5.1. Основні обов’язки Фонду:
1) своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, що була заподіяна працівнику внаслідок пошкодження його здоров’я або у випадках його смерті, виплачуючи йому або особам, що знаходяться на його утриманні:
а) допомогу по тимчасовій непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу у випадках стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісячно грошову суму у випадках часткової або повної втрати працездатності, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію в зв’язку з втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
є) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту нанесення цієї шкоди потерпілому;
ж) допомогу дитині, в тому числі й дитині, яка була зачата потерпілим до нещасного випадку (при втраті годувальника);
2) організувати похорони потерпілого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг у відповідності з місцевими умовами;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому у випадках настання нещасного випадку, швидкої допомоги у випадках необхідності його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване і ефективне лікування потерпілого в своїх спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою швидкого відновлення здоров’я потерпілого;
5) забезпечити потерпілому спільно з відповідними службами охорони здоров’я при призначеннях лікарів повний об’єм постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями і лікарями загальної практики;
б) догляд медичних сестер вдома, в лікарні або іншому лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та інший догляд вдома або в лікарні під час вагітності або пологів;
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, корегуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
6) вживає всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення і відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечує згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) у відповідності до висновків лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) проводить навчання, перенавчання та перекваліфікацію потерпілого в особистих навчальних закладах або на договірній основі в інших навчальних закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок пошкодження здоров’я або нанесення моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштування осіб зі зниженою працездатністю;
9) організовує робочі місця для інвалідів самостійно або спільно з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування або з іншими зацікавленими суб’єктами підприємницької діяльності; компенсуючи при цьому витрати виробництва, що не покриваються доходами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
10) у випадках невідкладної необхідності надавати інвалідам одноразову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та його регіональних управлінь – за рахунок Фонду;
11) сплачувати за потерпілих внески на медичне і пенсійне страхування;
12) організувати притягнення інвалідів до суспільного життя.
Усі перелічені вище соціальні послуги та виплати надаються застрахованим і особам, які знаходяться на його утриманні, незалежно від того, зареєстроване виробництво, на якому відбувся страховий випадок, в Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.
11.5.2. Відшкодування шкоди, що нанесена застрахованому пошкодженням його здоров’я.
Страховими виплатами є грошові суми, що їх Фонд виплачує застрахованому або особам, які мають на це право, при настанні страхового випадку.
Страховий випадок – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, які нанесли застрахованому професійно обумовлену фізичну або психічну травму.
Вказані грошові суми складаються з:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) в залежності від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї і особам, що знаходились на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії в зв’язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання його матері під час вагітності;
6) страхові витрати на медичну і соціальну допомогу.
За наявності факту нанесення моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.
Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим встановлюється МСЕК за участі Фонду у відсотках у залежності від пошкодження здоров’я потерпілого.
Одноразова допомога визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток ступеня втрати професійної працездатності, який визначений МСЕК.
Середньомісячний заробіток для розрахунків суми страхових виплат потерпілому в зв’язку з втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або три останніх календарних місяці роботи, що передували каліцтву, а в зв’язку з професійним захворюванням – стійкої втрати працездатності.
Якщо професійне захворювання встановлене після переходу (звільнення) потерпілого з роботи, з якою воно пов’язане. Середній заробіток визначається за 12 місяців, за бажанням потерпілого, за три останніх повних календарних місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.
Якщо у потерпілого не набереться 12 або три повних календарних місяці роботи протягом 24 місяців, які передували каліцтву, встановленню стійкої втрати професійної працездатності або переходу (звільнення) робітника з роботи, з якою пов’язане пошкодження здоров’я, середньомісячний заробіток визначається за фактичний час роботи протягом останніх трьох місяців (двох або одного у випадках, коли потерпілий пропрацював тільки два або один календарний місяць), що передував цьому, шляхом ділення суми заробітку на кількість відпрацьованих днів за цей період. Визначений таким способом середньоденний заробіток помножується на кількість робочих днів за місяць, що вираховуються в середньому за рік.
Середньомісячний заробіток у вказаний період підлягає корекції на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) виробництва, де працював потерпілий до моменту пошкодження здоров’я, або індексації доходів у відповідності з законодавством. Відкоректований середньомісячний заробіток не може бути більше середньомісячного заробітку відповідного працівника.
Страхові виплати у випадках смерті потерпілого мають непрацездатні особи, які знаходились на утриманні померлого або які мали право на день його смерті на отримання від нього допомоги, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше десятимісячного строку після його смерті.
У випадках смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятилітньої заробітної плати потерпілого і, крім цього, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожну особу, яка знаходилась на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після смерті потерпілого.
У випадках смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання суми страхових виплат особам, що мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку за винятком частки, що припадала на потерпілого і працездатних осіб, які знаходились на його утриманні, але які не мали права на ці виплати.
Сума страхових виплат кожній особі, яка маэ таке право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на таких осіб, на їх кількість.
Сума виплати особам, які втратили годувальника, проводиться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у випадках втрати годувальника і інших доходів.
Висновок про причинний зв’язок смерті інваліда з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання проводиться на запит Фонду МСЕК на підставі даних медекспертної справи, довідки про причину смерті або даних патолого-анатомічного розтину та ін.
Моральна шкода, що нанесена умовами виробництва і яка не потягнула за собою втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладенням характеру нанесеної моральної шкоди й за подання відповідного висновку медичних органів (висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичного закладу або лікувально-консультативної чи медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого). Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної платні, що встановлена на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.