- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1 Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Тема №2 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •5. Фізичний або психічний примус
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Тема №4 Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Важливо!
- •Тема №5 Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк). Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7 Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема №9 Кримінальний процесуальний кодекс України. Докази та доказування. Заходи забезпечення кримінального провадження. Затримання особи. Початок кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •4. Затримання особи
- •Тема №10 Загальні положення досудового розслідування. Допит працівника овс у суді
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •4. Повідомлення про підозру
- •2. Допит патрульного як свідка у судовому засіданні
Тема №10 Загальні положення досудового розслідування. Допит працівника овс у суді
Загальні положення досудового розслідування
Початок досудового розслідування
Підслідність. Строки досудового розслідування
Слідчі (розшукові) дії. Допит, пред’явлення особи/речей для впізнання, обшук, огляд.
Повідомлення про підозру. Закінчення досудового розслідування
Показання патрульного у кримінальному провадженні
Допит як свідка у досудовому слідстві
Допит як свідка у судовому засіданні
1. Початок досудового розслідування
Досудове розслідування – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта або закриттям кримінального провадження. Можливим результатом також є клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України. Доступ до ЄРДР мають працівники слідчих відділів МВС та прокуратури. Патрульні не мають доступу до ЄРДР, і їх участь у здійсненні досудового розслідування є доволі обмеженою. Розглядається можливість для патрульних діяти як оперативні працівники.
ВАЖЛИВО
Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється негайно після завершення огляду.
До ЄРДР вносяться відомості, зокрема:
прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела
Таким чином, патрульний у випадку реагування на кримінальне правопорушення повинен мати такі відомості.
ВАЖЛИВО
Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків – у формі дізнання7. Загалом, дізнання дуже подібне до досудового слідства, однак закону про кримінальні проступки наразі не прийнято.
Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою. Дозволяються всі слідчі (розшукові) дії, окрім негласних.
2. Підслідність. Строки досудового розслідування
Підслідність кримінального провадження необхідна для визначення відповідального за досудове розслідування органу чи відділу правоохоронних органів. Предметна підслідність8 – за кваліфікацією кримінального правопорушення – дозволяє визначити відповідального з-поміж СБУ, Прокуратури і МВС. Територіальна – за місцем вчинення правопорушення – дозволяє конкретизувати відділ відповідального органу.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк може бути продовжено за рішенням прокуратури.
ЦІКАВО
Чимало адвокатів вважають початок відрахування строку досудового розслідування з моменту пред’явлення підозри некоректним, адже значною мірою позбавляє потенційного підозрюваного права на захист.
3. Слідчі дії
Слідча дія є засобом пізнання, збирання, дослідження та перевірки доказів. Слідча дія є також актом правозастосовної діяльності, тобто створює юридичні наслідки. Процесуальні дії у кримінальному провадженні можуть фіксуватися у: 1) протокол; 2) носій інформації (технічний); 3) журнал судового засідання.
Основні слідчі дії: допит (ст.ст. 225, 352, 353, 351, 226); пред’явлення особи для впізнання (ст.ст. 228, 229, 230); огляд (ст.ст. 237, 238, 239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242).
Загалом, патрульні не можуть здійснювати слідчі дії, оскільки це належить виключно до повноважень слідчих. В той же час, патрульні повинні враховувати можливі наслідки своїх дій на подальше здійснення досудового розслідування, а також можуть взаємодіяти із слідчими органами. Процесуальні форми взаємодії слідчих і оперативних працівників, до яких можливо належатимуть і патрульні:
доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
надання допомоги слідчому при провадженні окремих слідчих дій: обшуку, огляду місця події, слідчого експерименту.
Огляд місця події полягає у дослідженні території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки кримінального правопорушення, з метою пошуку, виявлення та фіксації слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів. Патрульний не може бути слідчим, тому здійснення ним огляду місця події не матиме правових наслідків, однак в будь-якому разі є корисним, головне з метою якнайшвидшої фіксації можливих слідів.
Так само обшук особи, огляд трупа може де-факто здійснюватись патрульним у виключних випадках необхідності якнайшвидшого виявлення слідів злочину чи для запобігання вчиненню правопорушень.
НАПРИКЛАД
Одразу після затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, її варто обшукати на предмет наявності у неї зброї. Такий обшук не матиме безпосереднього процесуального значення, однак є необхідним для забезпечення безпеки та фіксації слідів злочину.