3. Програма навчальної дисципліни

1. Вступ до криміналістики

(теоретичні засади)

Тема №1. Предмет, методи та система криміналістики,

її зв'язок з іншими науками

Визначення предмета криміналістики. Поняття механізму злочину та його елементи. Поняття та види слідів злочину. Закономірності слідутоворення.

Поняття і значення методів криміналістики (практичний і науковознавчі аспекти). Діалектичний метод як основа методології криміналістики та базовий метод пізнання її об’єктів. Загальнонаукові методи. Метод системного аналізу-синтезу. Роль дедукції, індукції, аналогії. Гіпотетичний метод пізнання. Метод моделювання. Використання логічних прийомів: аналізу, синтезу, порівняння, абстракції, узагальнення, класифікації.

Окремі наукові методи фізики, хімії, соціології, психології та інших наук.

Спеціальні методи криміналістики, їх характеристика, критерії допустимості.

Система науки криміналістики. Загальнотеоретичні положення, кримiналiстична техніка, тактика i методика, їх взаємозв'язок. Місце кримiналiстики у системі юридичних наук, її спiввiдношення з іншими природничими, технічними та гуманітарними науками.

Тема №2: Криміналістична діагностика та ідентифікація

Розслідування злочину як процес пізнання події минулого. Діагностика та ідентифікація – методи пізнання і одержання доказів під час розслідування злочинів.

Поняття кримiналiстичної діагностики. Її використання і значення в розслідуванні злочинів.

Поняття та наукові основи криміналістичної ідентифікації. Об’єкти ідентифікації та їх ознаки. Зразки для ідентифікаційного дослідження, способи їх одержання та вимоги, що висуваються до них.

Види ідентифікації. Ідентифікація об’єкта за матеріально-фіксованими відбитками. Ідентифікація об’єкта за його частинами. Ідентифікація об’єкта за уявним образом. Ідентифікація об’єкта за його описом.

Встановлення групової належності. Значення встановлення групової належності у розслідуванні злочинів.

Взаємозв’язок діагностики і ідентифікації. Процесуальна і непроцесуальна форми ідентифікації та діагностики.

Тема №3: Криміналістичні версії та прогнозування

Поняття та значення версії як методу гіпотетичного пізнання злочину під час його розслідування. Види версій та їх роль в організації розслідування.

Побудова версій. Основні правила побудови версій. Обґрунтованість версій доказами, оперативно-розшуковою інформацією. Роль узагальнень слідчої практики в побудові версій. Використання логічного апарату (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії тощо).

Перевірка версій. Основні правила перевірки версій. Роль версій під час планування розслідування, підготовки і проведення окремих слідчих дій (відшукання і вилучення слідів злочину).

Поняття та види прогнозування. Прогнозування поведінки підозрюваного (обвинуваченого) під час розслідування злочину.

Тема №4: Загальні положення використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів

Поняття спеціальних знань i можливості їх використання для одержання орієнтуючої та доказової інформації під час розслідування злочинів. Непроцесуальна і процесуальна форми використання спеціальних знань, їх правові основи.

Мета залучення спеціаліста до проведення слідчих дій. Взаємодія слідчого i спеціаліста під час проведення слідчих дій.

Поняття експертизи та її види в залежності від спеціальних знань, що використовуються. Роль експертизи у розслідуванні злочинів. Загальний порядок підготовки, призначення і проведення експертизи. Оцінка висновків експерта.

Система державних експертних установ в Україні. Експертні криміналістичні установи міністерства внутрішніх справ України, міністерства юстиції України, міністерства охорони здоров’я України, їх структура i задачі.