2.1.5 Розрахунок вікон

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі R_qmin визначаємо за додатком Б в залежності від температурної зони міста.

Обираємо за додатком К тип заповнення світлових перерізів, орієнтуючись на умову R_Σпр ≥ R_{q min}. Коефіцієнт теплопередачі виписуємо з додатка К для підібраного типу.

2.1.6 Розрахунок вхідних дверей до будинку

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі, R_qmin, визначаємо за додатком Б в залежності від температурної зони міста.

Обираємо за додатком Ж двері, орієнтуючись на умову R_Σпр ≥ R_{q min}. Коефіцієнт теплопередачі виписуємо з додатку К для підібраного типу.

Рисунок 2.1 - Порядок розбивки на зони підлоги на грунті (лагах)

Рисунок 2.2 - Розподіл додатків до основних тепловтрат за сторонами світу

2.2 Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується

Визначення втрат теплоти приміщеннями здійснюється згідно з [6, 7]. Тепловтрати опалюваних приміщень складаються з основних і додаткових. Втрати теплоти приміщенням визначаються складанням втрат через окремі огороджувальні конструкції.

Розрахункові тепловтрати, Вт, для кожного опалювального приміщення розраховуються за формулою:

Q = Q_a + Q_в, (2.10)

де Q_a – тепловий потік, Вт, через огороджувальні конструкції;

Q_в – втрати теплоти, Вт, на нагрівання вентиляційного повітря.

Тепловий потік крізь огородження Q_а, Вт, визначаємо за формулою:

(2.11)

де A - площа огороджувальної конструкції, м²;

К – коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (визначений в розділі 2.1), (м²·К)/Вт;

t_в - температура внутрішнього повітря приміщення, °С, що приймається за додатком Л;

t_з - розрахункова температура зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (середня п’яти найхолодніших діб) за додатком А.4,°С;

n- коефіцієнт урахування положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря (за додатком Д);

 b – додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат.

Для зовнішніх стін, дверей, вікон і похилих горищних або безгорищних перекрить додаткові втрати b з урахуванням орієнтації на сторони світу (рис. 2.2) приймаються за орієнтації на:

- північ, схід, північний схід і північний захід - 0,1;

- південний схід і захід - 0,05;

- південь і південний захід - 0.

Додаткові втрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин у разі їхнього відчинення, розраховуються за формулою (при висоті будівлі H, м):

, (2.12)

де В – коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів: для одного тамбура (двоє дверей) В=1,0, для двох тамбурів (троє дверей) В=0,6;

р – кількість людей, що перебувають в будівлі ( для житлових будинків р = 0).

Додаткові втрати теплоти, Q_в ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуються для кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей в зовнішних стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну за годину за формулою:

, (2.13)

де А_п – площа підлоги, м²;

h– висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5м.

У практичному завданні допускається не враховувати зменшення загальних втрат теплоти приміщеннями на величину побутових тепловиділень.

Результати підрахунку втрат теплоти зводимо до таблиці (додаток Л).

Розрахунок тепловтрат виконуємо в наступній послідовності:

1) для всіх приміщень виконується нумерація тризначними числами (на першому поверсі - 101, 102 і т.д., на другому - 201, 202 і т.д.), сходові клітини позначаємо великими літерами: А, Б;

2) визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу;

3) позначаємо назви огороджувальних конструкцій в розрахунковій таблиці наступним чином:

– зс - зовнішня стіна,

– пз - подвійне засклення,

– оз - одинарне засклення,

– ст - горищне перекриття або безгорищне покриття,

– пл - перекриття над підвалом або підлога на ґрунті,

– пд - подвійні двері зовнішні,

– од - одинарні двері зовнішні,

– бд - балконні двері;

4) визначаємо лінійні розміри й площу огороджувальних конструкцій (рис. 2.3) таким чином:

– площу світлових прорізів і дверей - за найменшими розмірами будівельних прорізів у світлі l₁, l₂;

– площу стелі і підлоги - за розмірами між осями внутрішніх стін, l₃, і від внутрішньої поверхні зовнішніх стін до осей внутрішніх стін, l₄, l₅;

– висоту першого поверху, h₁ - за розміром від рівня нижньої поверхні конструкції підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності неопалювального підвалу; за розміром від чистої підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності підлоги, розташованої безпосередньо на ґрунті; за розміром

від нижнього рівня підготовки підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності підлоги на лагах;

– висоту стін проміжного поверху, h₂ - за розміром між рівнями чистих підлог даного поверху і того, що лежить вище;

– висоту стін верхнього поверху, h₃ - за розміром від рівня чистої підлоги до верху утеплювача горищного перекриття за наявності горища або за розміром від рівня чистої підлоги до перетинання внутрішньої поверхні зовнішньої стіни з верхньою площиною покриття за відсутності горища; довжину зовнішніх стін: некутових приміщень - за розмірами між осями внутрішніх стін, l₆; кутових приміщень - від зовнішніх поверхонь зовнішніх стін до осей внутрішніх стін, l₇ і l₈.

Площу ділянок підлоги на ґрунті або на лагах, які примикають до кутів, що утворюються зовнішніми стінами (в першій двометровій зоні), вводимо до розрахунку двічі, тобто за напрямком обох зовнішніх стін, що утворюють кут (див. рис. 2.1).

Лінійні розміри огороджувальних конструкцій визначаємо з точністю до 0,1 м, площу - до 0,1 м²;

5) приймаємо розрахункові температури внутрішнього та зовнішнього повітря, t_в і t_з;

6) знаходимо значення коефіцієнта n для кожної огороджувальної конструкції;

7) виписуємо значення коефіцієнта теплопередачі кожної огороджувальної конструкції, в процесі виконання теплотехнічного розрахунку;

8) розраховуючи тепловтрати через стіни, площу вікон не віднімаємо від площі стін, але під час розрахунку тепловтрат через вікна в графі 10 додатка Л записуємо різницю: К_вікна  К_зс. Втрати теплоти через підлогу, яка розташована на ґрунті або лагах, визначаємо по зонах завширшки 2 м, відносячи до 4 зони іншу внутрішню площу підлоги після 3 зони;

9) знаходимо тепловтрати для кожної огороджувальної конструкції за формулою (2.11), а після цього знаходимо додаткові тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря. До графи 14 додатка М заносимо загальні втрати теплоти кожної огороджувальної конструкції з урахуванням кількості теплоти, Q_в, на нагрів зовнішнього повітря, що потрапляє через зовнішні двері (для сходових клітин). У графі 15 додатка М записуються втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря, які підраховані для приміщення, також у графі потрібно підрахувати суму втрат теплоти всіх огороджувальних конструкцій приміщення та втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря в приміщенні;

10) для кожного поверху потрібно підрахувати суму втрат теплоти всіх приміщень та суму втрат теплоти приміщень для всього будинку.