Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання завдання

„УТВОРЕННЯ І ЗОБРАЖЕННЯ ПОВЕРХОНЬ”

з курсу “Нарисна геометрія”

Харків 2009

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІКИ

до виконання завдання

”УТВОРЕННЯ І ЗОБРАЖЕННЯ ПОВЕРХОНЬ”

з курсу “Нарисна геометрія”

для студентів усіх спеціальностей

Затверджено на засіданні

кафедри графіки.

Протокол № 11 від 24.04.2009р.

Харків 2009

Методичні вказівки до виконання завдання „Утворення і зображення поверхонь” з курсу “Нарисна геометрія” для студентів усіх спеціальностей / Укладачі: Л.Б. Лелюк, Н.В.Чуєва – Харків: ХДТУБА, 2009 – 32 с.

Рецензент В.В. Пальченко

Кафедра графіки

ВСТУП

У нарисній геометрії застосовуються два основні способи утворення поверхні: каркасно-параметричний та каркасно-кінематичний. В обох інтерпретаціях на кривій поверхні задається неперервна множина відповідних ліній, які, збільшуючи наочність поверхні, утворюють на ній лінійний або сітчастий каркас.

При цьому поверхня розглядається, як двопараметрична множина точок або однопараметрична множина ліній. Оскільки зобразити всі точки та лінії кривої поверхні неможливо, то вони зображуються з певним інтервалом. Форму та величину конкретної лінії на поверхні визначають параметром каркаса. Визначником поверхні являється сукупність умов як необхідних, так і достатніх для задання поверхні. Визначник складається з двох частин: геометричної та алгоритмічної. Наприклад, для задання циліндра обертання потрібні вісь циліндра та одна твірна (геометрична частина), а алгоритмічною частиною є вказівка на те, що твірна обертається навколо осі.

Дані методичні вказівки складені відповідно до Держстандарту України ДСТУ 3321 – 96 і містять необхідний матеріал для самостійного виконання завдання.

У виданні наведено об’єм і зміст завдання, пояснення щодо виконання кожної його складової частини та оформлення креслень, приклад і варіанти для індивідуального виконання (див. додатки А, Б).

1 Мета завдання

1. Вивчити розділ нарисної геометрії „Проектування елементів простору”, зокрема, „Утворення і зображення поверхонь”.

2. Уяснити класифікацію поверхонь і вміти за заданим визначником зобразити на рисунку дану поверхню.

3. Оволодіти технікою побудови трьох проекцій геометричних тіл і ліній на їх поверхні.

2 Об’єм і зміст завдання

Завдання складається із двох задач.

1. Побудова двох проекцій поверхні, заданої формулою і елементарним рисунком (визначником). При побудові основного креслення поверхні (каркас і обрис) необхідно зобразити 8 – 10 положень твірної лінії. Виконати відповідно до варіанта (додаток А).

2. Побудува двох відсутніх проекцій (всього три проекції) за однією заданою проекцією геометричного тіла і лінією на його поверхні. Задана проекція геометричного тіла супроводжується пояснювальним написом, що вказує, яка проекція і якого геометричного тіла задана.

Наприклад, г.п. (горизонтальна проекція) конуса; ф.п. (фронтальна проекція) призми; п.п. (профільна проекція) кулі. Виконати відповідно до варіанта (додаток Б).

Завдання виконати на двох форматах А3 (297х420) (рис. 3, 4).

Діаметр кулі, коло основи конуса і циліндра, а також коло, описане навколо правильного многокутника (основи призми, піраміди), дорівнює 100 мм.

Висота всіх геометричних тіл, у тому числі і зрізаних, дорівнює 120 мм.

Під час побудови відсутніх проекцій геометричного тіла і лінії на його поверхні за лінії відліку можна прийняти осьові лінії.

На рисунку зберігаються лінії проекційного зв’язку для характерних точок елементів, проекції яких визначаються. Для кривих ліній необхідно показати проміжні точки і допоміжні лінії їх побудови.

Перш ніж виконувати завдання, необхідно спочатку вивчити теоретичні положення розділу нарисної геометрії щодо проектування елементів простору.

3 Графічне оформлення креслення

1. Визначити робоче поле креслення, для чого нанести внутрішню рамку на відстані 5 мм від краю аркуша з трьох сторін заданого формату, виділивши зліва поле в 20 мм, а також накреслити основний напис (рис. 2). Розміри і заповнення основного напису подано на рис. 1.

2. Продумати розташування зображень на рисунку для кожної із двох задач (рис. 3, 4).

3. Виконати зображення на рисунку спочатку в тонких лініях твердим олівцем без натиску. Креслення в тонких лініях показати викладачеві для перевірки.

4. Навести креслення основною суцільною лінією згідно з СКД ДСТУ 3321-96, враховуючи що:

1. видимий контур елементів, що проектуються, наводиться суцільною лінією, товщина якої приймається в межах 0,8 – 1 (мм);

2. лінія невидимого контуру виконується штриховою лінією товщиною S/2, де S – товщина лінії видимого контуру;

3. осі і допоміжні побудови виконуються відповідно штрихпунктирною і суцільною тонкою лініями товщиною S/3;

4. внутрішня рамка і основний напис наводяться лінією товщиною S.

5 Цифри, умова задачі, заповнення основного і додаткового напису виконуються стандартним креслярським шрифтом розміром 7 мм; 3,5 мм за ГОСТ 2.304 – 81.

Приклад виконання завдання наведено на рис. 3 та 4, варіанти завдання – в додатках А і Б.

Рисунок 1 – Оформлення креслярського аркуша

Рисунок 2 – Основний напис

Рисунок 3 – Приклад виконання завдання (аркуш 1)

Рисунок 4 – Приклад виконання завдання (аркуш 2)