- •Розділ 1 особливості процесів адаптації дитини у процесі фв
- •Розділ 2 перспективи та методика подальших досліджень
- •2.1. Методи дослідження
- •2.2. Організація дослідження
- •Загальні висновки
- •Список використаних джерел
- •Розділ іі. Експериментальне дослідження ефективності застосування ігрової діяльності під час адаптаційного процесу першокласників в початковій школі
- •2.1 Взаємозвязок ігрової діяльності з іншими формами організації навчального процесу у початковій школі
- •2.2 Експерементально-діагностичне дослідження реалізації ігрової діяльності в процесі адаптації першокласників в початковій школі
- •2.3 Рекомендації педагогам по успішній адаптації першокласників до умов навчання засобами ігрової діяльності
- •Висновки
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток є
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток і
- •Додаток ї
- •Додаток к
- •Додаток л
Додаток б
Методика «Пізнавальна потреба»
Ця методика запропонована В.Юркевичем призначена для вчителів, які на основі спостережень і бесід з іншими вчителями, з батьками школярів повинні вибрати відповіді на питання наступної анкети:
№ п/пЗапитанняМожливі відповідібал1Як часто учень довго займається якоюсь розумовою роботою (година - півтори для молодшого школяра)?А) часто Б) іноді В) дуже рідко5 3 12Що вважає за краще школяр, коли поставлено питання на кмітливість?А) помучитися, але самостійно знайти відповідь Б) як коли В) отримати готову відповідь від інших5 3 13Чи багато читає школяр додаткової літератури?А) постійно, багато Б) іноді багато, а інколи зовсім не читає В) мало або зовсім нічого не читає5 3 1 4Наскільки емоційно учень відноситься до цікавого для нього заняття, пов'язаного з розумовою роботою?А) дуже емоційно Б) як коли В) емоції досить виражені (порівняно з іншими ситуаціями)5 3 15Чи часто задає запитання?А) часто Б) іноді В) дуже рідко5 3 1
Обробка результатів проводиться таким чином: відповіді оцінюються відповідно до таблиці. Отримані бали підсумовуються. За результатами тесту робляться висновки: інтенсивність пізнавальної потреби визначається сумою балів: 17 - 25 балів - потреба виражена сильно, 12 - 16 балів - помірно, менше 12 балів - слабо.
Додаток в
Визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву дитини
Проведення дослідження:
Дитину запрошують в кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і пропонують їй протягом хвилини розглянути їх. Потім експериментатор кличе її до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву (для її віку) казку, яку вона раніше не чула. На найцікавішому місці читання уривається, і експериментатор запитує випробовуваного, що йому в даний момент більше хочеться: пограти з виставленими на столі іграшками або дослухати казку до кінця.
Текстовий матеріал
Казка «Чому зайці взимку носять білі шубки»
Зустрілися якось в лісі Мороз і заєць. Мороз розхвастався:
Я найсильніший в лісі. Будь-кого здолаю, заморожу, на бурульку перетворю.
Не хвастай, Мороз Васильович, не здолаєш! - каже заєць.
Ні, здолаю!
Ні, не здолаєш! - стоїть на своєму заєць.
Сперечалися вони, сперечалися, і надумав Мороз заморозити зайця. І говорить:
Давай, заєць, об заставу битися, що я тебе здолаю.
Давай, - погодився заєць. (Тут читання уривається.)
Прийнявся тут Мороз зайця морозити. Холоднечу напустив, крижаним вітром закрутив. А заєць що є сил бігати та скакати взявся. Скаче - то й не холодно. А то катається по снігу, та співає:
Князеві тепло.
Князеві жарко!
Гріє, горить -
Сонечко яскраве!
Втомлюватися став Мороз, думає: «От який міцний заєць!» А сам ще сильніше лютує, такого холоду напустив, що кора на деревах лопається, пні тріщать. А зайцеві усе дарма - то на гору бігом, то з гори сторчака, то чертогоном по лугу носиться.
Зовсім з сили Мороз вибився, а заєць і не думає замерзати. Відступився Мороз від зайця:
-Хіба тебе, косий, заморозиш - спритний та прудкий ти дуже!
Подарував Мороз зайцеві білу шубку. З тієї пори усі зайці взимку ходять у білих шубках.
Висновки
Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай вважають за краще дослухати казку. Діти із слабкою пізнавальною потребою вважають за краще пограти. Але гра їх, як правило, носить маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.