45. Операції, способи і форми мислення.

Мислення – це психологічний пізнавальний процес відображення істотних зв’язків і відносин предметів і явищ об’єктивного світу.

Процес мислення розгортається у певній послідовності таких операцій:

-  Порівняння – зіставлення виділених ознак предметів і явищ з метою відшукання схожих і відмінних властивостей;

-   Аналіз – уявне розчленовування предмету або явища на частини, виділення певних його елементів, властивостей, зв’язків;

- Синтез – з’єднання різних частин, елементів предметів або явищ в єдине ціле;

-  Абстракція – уявне виділення суттєвих властивостей, ознак предметів або явищ при одночасному відволіканні від несуттєвих;

-  Узагальнення – уявне об’єднання предметів або явищ за їх загальними суттєвими ознаками;

- Конкретизація – уявний перехід від загального до одиничного, застосування виявлених закономірностей до конкретних випадків.

Форма мислення – це спосіб організації думки, спосіб її побудови та виразу. Форма мислення виражає дещо загальне, інваріантне в різних за змістом думках.

По формі думка може бути побудована правильно і неправильно. Формальна правильність розсудів і міркувань, висновків означає їх відповідність законам мислення.

Мислення оперує елементарними (образ, уявлення) і логічними формамимислення. До останніх відносять:

- Поняття – форма мислення, що відображає загальні, суттєві і відмінні властивості, зв’язки і відношення предметів або явищ через слово чи словосполучення;

- Судження – форма мислення, що містить ствердження або заперечення зв’язку предметів і явищ з їх властивостями або відношення між предметами і явищами (судження властивості, судження відношення);

- Умовивід – логічна форма, в якій відображається процес мислення; в умовиводі з одного, двох або кількох суджень, з’єднаних відношенням логічного слідування, виводиться судження, що містить нове значення.

Способи мислення. Усім нам відомо, що різні люди по різному мислять. Одні мають мислення аналізу, тобто те, що вони розглядають, вони ділять на маленькі частини, розмірковуючи над кожною окремо. Інші мають мислення синтезу, тобто таке, коли вони усе зводять до нуля, усе що розглядають, розмірковуючи над загальною картиною. Розглядаючи економічні способи мислення, одні люди не шкодують грошей, інші ж, часу. Взявши ж до уваги політичний світогляд; для однієї частини світу найважливішим є мир, навіть якщо він приводить до рабства, для іншого світогляду - найважливіша є свобода, навіть, якщо потрібно втратити мир, щоб боротися за свободу.

Таким чином ми завжди маємо різні способи мислення.

46. Особливості діяльності в підлітковому віці. Важкі підлітки.

У підлітковому віці провідними видами діяльності є міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця і навчання, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Міжособистісне спілкування підлітка. Реалізується воно у спілкуванні з дорослими та спілкуванні з ровесниками, їх роль у формуванні особистості неоднакова. Якщо у спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу навколишньої дійсності і способи дій, то спілкування з ровесниками є своєрідним випробуванням себе у сфері особистісної, зокрема специфічної моральної, проблематики. Для підлітка характерна зміна ставлення до дорослих. Він починає критичніше оцінювати їх слова і вчинки, аналізувати поведінку, стосунки, соціальну позицію. Однак вимоги підлітка до дорослого є дещо суперечливими. Він прагне самостійності, протестує проти опіки, контролю, недовіри, відчуваючи водночас тривогу і ляк за необхідності долати проблеми, сподівається на допомогу і підтримку дорослого, але не завжди відверто зізнається в цьому.

У зв'язку з появою в дітей підліткового віку нових психологічних особливостей інколи їхні стосунки з дорослими супроводжуються конфліктами, негативними формами поведінки, зокрема проявами грубості, впертості. Це пов'язане, як правило, з прагненням до самостійності, яке дорослі не сприймають і не підтримують. Однак прояви негативних форм поведінки і конфліктність підлітків не є неминучими. У підлітковому віці дитина більше часу проводить з друзями, наслідує їх. Дружба підлітків ґрунтується на спільних інтересах та вподобаннях. Важливе значення для підлітка має оцінка друзями його особистісних якостей, знань і вмінь, здібностей і можливостей. У товаришів він знаходить співчуття, адекватне сприйняття своїх радощів і негараздів, які дорослим часто здаються незначущими.

Групі підлітків-ровесників характерні непостійність, змінюваність стосунків та інтересів. Зміна симпатій, авторитетів, посилення і послаблення впливу однолітків у групі є свідченням постійного внутрішнього осмислення і переосмислення, переживання, приміряння вчинків і стосунків друзів до вимог моралі.