BJD_OOP_part1

випаровування рідини невелика, і кількість пари рідини у повітрі недостатня для того, щоб відбулося її загоряння від джерела запалювання. З підвищенням температури рідини інтенсивність пароутворення зростає, і над її поверхнею утворюється підвищена концентрація пари, яка, досягнувши певної насиченості, може загорітись від джерела запалювання. Якщо при цьому згорає тільки утворена парова фаза рідини, після чого полум’я згасає, то вважається, що температура рідини досягла температури спалаху.

Температуру спалаху (°С) можна орієнтовно визначити за емпіричною формулою:

де tк – температура кипіння рідини, °С.

Точне значення температури спалаху знаходять експериментальним шляхом, використовуючи спеціально призначені дляцього прилади і апарати.

Рідини за величиною температури спалаху tс прийнято поділяти на

Перші три класи рідин відносять до легкозаймистих (ЛЗР). Характерною особливістю для ЛЗР є те, що вони навіть при звичайних температурах у виробничих приміщеннях можуть утворювати вибухонебезпечні пароповітряні суміші.

Четвертий і п’ятий класи рідин належать до горючих (ГР). Пароповітряні суміші з концентраціями в межах поширення полум’я для ГР можуть мати місце при температурах, нехарактерних для виробничих приміщень.

Значення температури спалаху застосовують при визначенні категорії приміщення за вибуховою і пожежною небезпекою.

Відповідно до нормативного акту пожежної безпеки НАПБ Б.03.002– 2007 всі приміщення за пожежною та вибухопожежною небезпекою поділені на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д (табл. 9.2).

Приміщення відносять до тієї або іншої категорії залежно від характеристики речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) у даному приміщенні, та їх кількості.

Залежно від того, до якої категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою віднесені приміщення, які знаходяться в будинку, і яка їхня площа, будинки також поділяються на категорії за вибуховою і пожежною небезпекою.

Точне віднесення приміщень і будинків до тієї чи іншої категорії виключно важливе, тому що прийнята категорія в значному ступені визначає вимоги

71

до конструкції будинку, його планування, організації пожежної охорони та її технічного оснащення.

Таблиця 9.2 – Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежноюнебезпекою (НАПБ Б.03.002–2007)

Горючігази(ГГ),легкозаймистірідини(ЛЗР)зтемпературоюспалахуне

Абільше 28 °С утакійкількості, щоможуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітрянісуміші,уразізайманняякихрозвиваєтьсярозрахунко-

БГорючий пил, волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати

Водинзоднимвибухатиігорітиаботількигоріти;горючийпиліволокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що примі-

Гномустані,процесобробкиякихсупроводжуєтьсявиділеннямпроменистого тепла, іскорта полум’я; горючі гази, рідинита тверді речовини, що спалюютьсяабоутилізуютьсяякпаливо.

Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б,

В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках пло-

Дщею не менше 10 м2 кожна не перевищує 180МДж/м2, а також негорючі і (або) матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносятьсядокатегорійА,БіВ.

Примітка. Пожежна навантага – кількість теплоти, що може виділитися в разі повного згоряння всіх горючих матеріалів, які є у приміщенні або іншому просторі, включно з покривами стін, перегородок, підлоги та стель.

72

Прилади для визначення температури спалаху

Експериментальні методи визначення температури спалаху базуються на застосуванні спеціальних приладів, які мають резервуари (тиглі). Тиглі можуть бути відкритими і закритими. Крім тиглів у склад приладів входять нагрівальні ванни і термометри.

У роботі використовується прилад ПВНЭ (рис. 9.1).

Рисунок 9.1 – Прилад ПВНЭ:

1 – нагрівальна ванна; 2 – нагрівальна спіраль; 3 – мішалка; 4 – стакан (тигель); 5 – запалювальна лампочка; 6 – термометр; 7 – гнучка передача; 8 – заслінка

Він складається з латунного стакана (тигля) 4, в який заливають досліджувану рідину. Тигель закривають кришкою, на якій змонтовані мішалка 3 з гнучкою передачею 7, запалювальна лампочка 5 і механізм відкривання заслінки 8. У кришці є отвір, в який вставляється термометр 6: тигель поміщено у нагрівальну ванну 1, яка обладнана нагрівальною спіраллю 2 з вивідними клемами, які знаходяться на корпусі. Всередині корпус заповнено теплоізоляційним матеріалом. Прилад підключають до мережі напругою 220 В через лабораторний автотрансформатор (ЛАТР), який дозволяє плавно регулювати напругу живлення нагрівальної спіралі приладу і, відповідно, швидкість нагрівання досліджуваної рідини.

73

Послідовність виконання роботи

1.З’ясувати назвугорючої рідини, яка буде досліджуватися.

2.Визначити орієнтовне значення температури спалаху горючої рідини за формулою (9.1). Температурукипіння рідини прийняти відповідно до таблиці А.19. Знайдену таким чином температуру спалаху в подальшому розглядати як очікувану.

3.Визначити температуру спалаху досліджуваної рідини експеримен-

тально.

Якщо тигель не заповнений досліджуваною рідиною, промити його розчинником, просушити і наповнити досліджуваною рідиною до мітки на його внутрішній поверхні.

Закрити тигель кришкою, встановити у нагрівальну ванну. Вставити в отвір на кришці термометр.

Включити прилад у мережу 220 В через ЛАТР. На ЛАТР виставити напругу 150 В. Для рівномірного нагріву рідину перемішувати за допомогою мішалки.

Визначити атмосферний тиск за допомогою барометра.

При температурі, на 20 °С нижчій за очікувану температуру спалаху, запалити запалювальну лампочку. Відрегулювати полум’я так, щоб воно мало форму кулі діаметром 3 ... 4 мм.

При температурі, на 17 °С нижчій за очікувану температуру спалаху, почати випробуванняз визначення температури спалаху.

Випробування на спалах проводиться при підвищенні температури на кожний градус для продуктів з температурою спалаху до 140°С і на кожні два градусидля продуктів з температурою спалаху вище 140 °С.

У момент випробування на спалах перемішування рідини припинити, відкрити заслінку і опустити полум’я лампочки в атмосферу пари, яка знаходяться над поверхнею досліджуваної рідини. Полум’я опустити за 0,3 секунди; залишити його в нижньому положенні на одну секунду, потім підняти у верхнє положення.

За температуру спалаху слід прийняти показ термометра в момент появи полум’я над поверхнею досліджуваної рідини. Не слід приймати за спалах ореол, що іноді оточує полум’я перед тим, як воно викличе фактичний спалах.

За результат дослідження прийняти середнє арифметичне трьох послідовних експериментів. Після кожного експерименту тигель з рідиною витягати з нагрівальної ванни, охолоджувати, а потім проводити наступні досліди.

Вирахувати, з точністю до цілих, значення температури спалаху досліджуваної рідини з поправкою на атмосферний тиск за формулою:

74

де tс – температури спалаху, показана термометром під час досліду, °С; Р –

атмосферний тиск у момент дослідження, мм рт. ст. Результати записати в таблицю 2.3.

4. Зробити висновки, вказавши до якої категорії за НАПБ Б.03.002-2007 може бути віднесено приміщення, в якому знаходиться в обігу (використовується) досліджувана рідина. Визначення категорії приміщення слід здійснювати шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, які наведені у таблиці 9.2, від найвищої (категорія А) до найнижчої (категорія Д).

Заходи безпеки при виконанні роботи

1.Експеримент повинен проводитися тільки уприсутності викладача.

2.Під час виконання дослідження необхідно бути обережним з метою запобігання ураження електричним струмом та отримання опіків при дотикудо гарячих поверхонь приладу.

Контрольні питання

1.Сутьгоріння.

2.Основний показник пожежної небезпеки рідин.

3.Температура спалаху.

4.Класифікаціягорючихрідин.

5.Класифікація приміщень за ступенем пожежної небезпеки.

6.Будова і принцип дії приладуПВНЭ.

Література

1. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці / В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников. – Львів : Афіша, 2001. – C. 304-311.

2.НАПБ Б.03.002–2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

:затв. наказом МНС від 03.12.2007 № 833. – К., 2007. – 60 с.

3.ГОСТ 12.1.044–89. Пожароопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методов их определения. – М. : Изд-во стандартов, 1988.

75