7.Поняття матерії. Види та форми існування матерії

У перекладі з латини «матерія» означає речовину, У давньогрецькій філософії активно використовувалося етимологічне розуміння матерії. З матерією пов'язували уявлення про первовеществе, з якого складалися всі інші речі. У Фалеса - це вода, у Анаксимена - повітря, у Геракліта - вогонь. атегорія матерії одночасно виконує і гносеологічну, і методологічну функції: 1) матерія визначає сутність світу і є основою єдності світу; 2) логіка речей (об'єктивного) світу і визначає логіку понять, знань людини, формуючи їх в єдину систему (наукова картина світу); 3) матеріальна діяльності людини - джерело пізнання і критерій достовірності знань, оскільки є відображенням, чином об'єктивної реальності. Поняття «матерія» світоглядно і методологічно цінне не тільки для природознавства, але і для соціальної практики. Воно дозволяє розглядати суспільне життя як функціонування і розвиток складної матеріальної системи - людського суспільства, яке являє собою єдність матеріального і духовного чинників: суспільна свідомість - відображення суспільного буття, а й суспільну свідомість впливає на суспільне буття, змінюючи його в процесі людської діяльності. Види матерії. В яких видах зустрічається матерія як конкретна об’єктивна реальність? Існує така класифікація конкретних видів матерії:

1) речовинні види (речовина). Речовина – матеріальне утворення, котре складається з елементарних частинок, які мають масу спокою;

2) неречовинні види матерії (поле) – магнітне поле; поле ядерних сил; гравітаційне; електричне; радіохвилі; ультразвук; рентгенові промені; йонізуюче випромінювання тощо. Неречовинні види матерії не мають маси спокою.

3) антиречовинні види матерії (антиречовина). Антиречовина – матерія, котра складається з античастинок. Ядра атомів антиречовини мають у собі антипротони і антинейтрони. У речовини ядро зі знаком плюс (+), у антиречовини дро зі знаком мінус (-) – антиядро. У речовини електрон зі знаком мінус (-), у антиречовини електрон зі знаком плюс (+) – антиелектрон. Експериментально на прискорювачах заряджених частинок отримані антиядра гелія, антипротон, антинейтрон, антиелектрон тощо.

8.Рух, види руху

Перший тип руху здійснюється при збереженні якості речі. Але виникає питання: чи можна міркувати про сталість речі і робити висновок про її постійну зміну, тобто рух? Античний мислитель Кратіл вважав, що мінливість речей не дозволяє робити про них якісь висновки, навіть назвати річ, можна тільки вказати на неї пальцем. І все ж є досить підстав вважати, що в процесі руху речі зберігають специфічні властивості і характер відносин. Так, здатність магніту притягувати метали — внутрішня здатність предмета, хоча і залишається прихованою, поки нема таких речей, які могли б бути притягненими. У процесі взаємодії з іншими предметами магніт тривалий період зберігає властивості

Другий тип руху зв'язаний з переходом від одного якісного стану речі або системи до другого якісного рівня організації матерії. Розвиток суспільства від ранніх часів до сучасності зумовив перехід у виготовленні знарядь праці від примітивних до комп'ютерного виробництва, перехід від неорганічної природи до біологічних рівнів організації.

 Між формами руху і різними структурними рівнями організації матерії існує зв’язок. У чому же виявляється органічний зв’язок? По-перше, форми руху матерії, що розглядаються історично – це послідовні етапи еволюції матеріальних систем, а всі класифікації відображають найважливіші якісні зміни еволюції. Тому субординація форм руху співпадає з реальним процесом еволюції матеріальних систем від нижчого до вищого. По-друге, кожна вища форма руху породжується простішою: вище включає нижче як одну із генетичних передумов, як свій власний момент. Біологи, наприклад, встановили, що рішення одного із найін-тимніших питань біологічної науки (проблеми спадковості) залежить від хімії і що життя є хімія не тільки білкових тіл, але й хімічних компонентів, у тому числі нуклеїнових кислот. По-третє, матерія -субстанціональна основа руху.