19821 50529 89202 2943J

20086

18493 64204 18721 30385 17575

рівіденс.ька Сумська

7660 10004

10238

миколаївська одаська

17520 68761 33131

21576

52452 39274 9192

23586 45727 40346 22264

62859 16000 48764

44233 12127

13. Луганська Лі

15921

9487 64913

89980 39794

20027

58916 56135 48960

95402

5302]

77085 41211 17590

23173 18990 17084 19898

24509

25015

18Ш

24314

13736

53912

95234

86662

37870

17860

13342

61611

26407 30928

21523

20079 16958 62164

23281 36586 24621

області Вінницька Волинська_

1643955 686657

Ї874233ІЇ9911688

1502031ІЇ704562

Тернопільська

2001

Г?.6. f Чернігівська ' 7"_'Ї6128 [' 16786 I..1.6154_X_1881_4__Q.14569_L"17969

Jj. [[ б 154 18814 f 14569 ] 17969

* Туризм в Україні. Статистичний збірник. - К.: Державний комітет статистики України, 2006. -С. 54.

Особливе місце н екскурсійній діяльності сучасної України належить Національній системі туристсько-екскурсійких маршрутів "Намисто Славутича". За даною програмою на території України пиділяється сім регіонів, сприятливих для розвитку туризму:

1. Карпатський (західний): Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області.

2. Волинсько-Тернолільський (північно-західний): Волинська. Тернопільська, Хмельницька, Рівне»:ька області.

3. Київський (центральний): Чернігівська, Київська, Черкаська, Кіровоградська області.

4. Житомирсько-Віиницький (буферний): Житомирська, Вінницька області,

5. Харківський (північно-східний): Сумська, Полтавська, Харківська, Луганська області.

6. Дніпровсько-Донецький (південно-східний): Дніпропетровська, Запорізька, Донецька області.

7. Причорноморським (південний): Одеська, Миколаївська, Херсонська області та АР Крим.

Розвиток туристської діяльності в цих регіонах зумовлюється наявністю багатьох туристських ресурсів: природно-рекреаційних та історико-культурних у поєднанні з відповідними соціально-економічними умовами. У зазначених реґоінах найцінніші пам'яткк знаходяться поряд з різноманітними рекреаційними та лікувальними ресурсами.

Система туристе ько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" передбачає вичярпну інформацію презентацію історико-культурного потенціалу регіону під час туристських подорожей та екскурсій. З цією метою складено легальний перзлік історико-культурних пам'яток "Намисто Славутича" за географічним принципом, відомості про наявність екскурсійних об'єктів надаються it розрізі населених пунктів туристського регіону з урахуванням часу створеній. Такий підхід наочно виявляє туринські можливості цих населених пунктів, що є важливим при створенні та детальній розробці туристсько-екскурсійних маршрутів.

Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" задовольнити пізнавально- рекреаційні потреби вітчизняних та іноземних туристів і екскурсантів, збільшить туристські потоки, забезпечить ефективне використання природно-заповідного фонду, пам'яток історії та культури у регіоні, сприятиме активному розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, оздоровлення та духовного збагачення народу України, збереження її природно-рекреаційних ресурсі» і культурної спадщини для майбутніх поколінь.

ІЯ,

Внаслідок поступального розвитку міжнародного співробітництва в сфері туризму, кількість в'їзних (іноземних) туристів, які відвідують Україну, щороку зростає. Якщо в 2000 р. їх кількість становила 6,3 млн. осіб, я 2002 р. - 10,5 млн. осіб, 2003 р. - 12,5 млн. осіб, то в 2005 р. - 17,6 млн. осіб.

Розподіл іноземних туристів за громадянством має наступну структуру: 34,3 % припадає на громадян Росії, 19,8 % - громадян Польщі, 15,3 % — громадян Молдови. Також значною була частка громадян Угорщини (11,1 %) та Білорусі (10,5%).

Табл.

і

2003

2СО2

2001

2004

2005

14794932

14729444

14849033

15487571

16453704

1240577

1611909 '3601218

1716695

1429382

1634657

1199422

2074D65 і 2101283 11141)311 і 11198779

1476010 .11602227

1318191! 129699:51

9174166

12513883

10516665

15629213

1028026

2215603

123855ІМ

: 7630760

1655111

574284 6944771

954493

1192574

722860 8601231

1039996

1012257 10547133

213.3980 J4456784

юмзний іі$/£іпм в

	2000
Кількість
громадян
України, які
виїжджали за
кордон	13422320
з них з метою
туризму:
службова	940533
організованого
туризму	2595331
приватна	9886456
Кількість
іноземних
громадян, які
відвідали
Україну	6430940
з них з метою
туризму:
службова	142453-і
організованого
туризму	729701
приватна	4276706

* Туризм в Україні. Статистичний збірник. — ІС: Державний комітет статистики України, 2006. -С. 48.

Але переважно іноземні туристи подорожують приватно, кількість тих, хто звертається до туристичних фірм є незначною.

Постійні зміни в динаміці потоку іноземних туристів до України зумовлені низкою чинників, зокрема:

- загальною економічною ситуацією в Україні, погіршення якої призвело до

зниження інтересу потенційних ділових партнерів і, як наслідок, скорочення обсягів "лілового туризму";

- невдрішеністю проблем, пов'язаних з механізмом отримання віз для в'їзду в Україну, та високою вартістю віз і консульських зборів;

- високими цінами на туристські послуги в Україні порівняно з країнами аналогічнім турисісько-рекреадійних можливостей;

- відсутністю належної реклами туристсько-рекреаційних можливостей

України на державному рівні;

- відсутністю системи реалізації послуг іноземним туристам санаторно- курортними закладами.

Загальним гальмівним чинником розвитку туризму, насамперед його матеріально-технічної бази, є проблеми, пов'язані з податковим законодавством України. Це стосується передусім сплати податку на додану вартість, земельного податку, готельного та курортного зборів. Не відпрацьовано механізм заохочувального оподаткування шформаційно-рекламноГ діяльності, стимулювання інвестицій у туристичну галузь.

На початку 2005 р. в Україні працювало 900 туроператерів та близько 1300 турагетнів,

Важливим для розвитку туристської галузі України є формування потужної інфраструктури, що в першу чергу пов'язано з місцями розміщення.

Хоча готельне господарство дає досить швидке повернення вкладених коштів, в Україні воно розвивається недостатньо швидкими темпами. Протягом 1999-2002 pp. доходи готельного господарства складали щорічно близько 0,3 % валової доданої вартості всіх галузей економіки України, у 2003 р. цей показник дещо збільшився і склав 0,4 %, у 2004 р. та 2005 р. - близько 0,5 %.

Однією з головних проблем розвитку готельного господарства України є створення сприятливою інвестиційного клімату та пошуку джерел фінансування для будівництва нових і реконструкції вже діючих підприємств.

*