3. Вимоги до складання звітності

Інформація, відображена у звітності, повинна бути зрозумілою та розрахованою на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті такої інформації. Інформація, що міститься у звітності, найчастіше використовується для прийняття управлінських і фінансових рішень, тому при складанні та поданні звітності зацікавленим особам слід забезпечити відповідність її певним вимогам: Достовірність - звітність повинна давати достовірне та повне уявлення про фінансовий стан і його зміни, а також результати діяльності підприємства. Для забезпечення достовірності звітності оцінка її статей повинна відповідати об'єктивній дійсності

Послідовність - полягає в тому, що кожна наступна звітна інформація (звітні дані) повинна випливати з попередньої. На підприємстві, яке функціонує декілька років, застосовуються однакові методи оцінки при складанні звітності

Зіставність - дотримання встановлених норм заповнення звітності, і забезпечення постійності в змісті та формах звітності, що надає користувачам можливість порівнювати: звітність підприємства за різні періоди, звітність різних підприємств

Доречність - полягає у тому, що звітність повинна відповідати вимогам часу і надаватися у строки, встановлені для її подання. Наявність лише доречної інформації у звітності дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому

Своєчасність - необхідна для ефективного використання звітних показників, для контролю і оперативного керівництва та управління суб'єктом господарювання та іншими користувачами. Недотримання строків представлення призводить до втрати цінності даних, що містяться у звітності та сплати штрафів

Повнота - у звітності наводяться всі дані, пов'язані з діяльністю підприємства за звітний період, а також раніше не відображалися у ній (вони повинні розшифровуватися у пояснювальній записці)

Економічність - звітність має містити тільки ті показники, які необхідні для прийняття рішень та висновків. Показники звітності мають зводитися у найбільш компактні та зручні для використання таблиці. Саме тому більша частина форм звітності представляється на типових або стандартних формах, тобто у вже наявний бланк з таблицею проставляються звітні відомості

Наведений вище перелік вимог не є повним. Він може змінюватися та доповнюватися залежно від виду звітності (наприклад, секретність, конфіденційність тощо). Саме зі звітністю часто пов'язують поняття комерційної таємниці.

4. Нормативне регулювання процесу складання звітності

Основним призначенням будь-якого виду звітності є надання інформації про діяльність господарюючого суб'єкта зацікавленим користувачам. Саме користувачі визначають зміст і форму подання цієї інформації, викладаючи свої вимоги у нормативних (на державному рівні) і внутрішніх розпорядчих документах. їх положення визначають перелік показників звітності, які необхідні користувачам, ступінь і розрізи деталізації цих показників, терміни подання. Вимоги законодавчих документів, які визначають порядок формування показників фінансової звітності, поширюються на всіх суб'єктів господарювання України. Це гарантує, що показники звітності будуть однаково зрозумілі користувачам різних регіонів. Однак розпорядчі документи конкретного підприємства стосуються тільки його внутрішньої звітності та відповідають індивідуальним потребам управлінців.

Звітним періодом для складання фінансової звітності згідно з Законом № 996 є календарний рік. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Згідно із Законом 996 фінансова звітність складається у грошовій одиниці України. Якщо валюта, в якій ведеться бухгалтерський облік, відрізняється від валюти, в якій повинна складатися фінансова звітність, у примітках до звітності має бути розкрито причину цього та описано методи переведення даних бухгалтерського обліку в єдину валюту.

Вимоги Закону 966 щодо складання звітності доповнюються також ПСБО та іншими нормативними актами: ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», ПСБО 2 «Баланс»,ПСБО 3 «Звіт про фінансові результати», ПСБО 4 «Звіт про рух грошових коштів», ПСБО 5 «Звіт про власний капітал», Примітки до річної фінансової звітності, ПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», ПСБО 17 «Податок на прибуток», ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність», ПСБО 22 «Вплив інфляції», ПСБО 24 «Прибуток на акцію», ПСБО 25 «Фінансовий звіт суб'єктів малого підприємництва», Положення 88 «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкція до плану рахунків, Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, План рахунків суб'єктів малого підприємництва.

Дотримання дії вимог такого комплексу нормативних документів дозволяє забезпечити дотримання принципів бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності, затверджених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». У цілому ж, в процесі складання фінансової звітності слід пам'ятати, що:

- проміжна фінансова звітність складається наростаючим підсумком з початку року;

- згортання статей активів і зобов'язань, доходів і витрат не допускається (крім випадків, передбачених П(С)БО);

-у разі якщо стаття звітності залишається незаповненою через відсутність у підприємства відповідних показників, вона прокреслюється;

-у звітності не допускаються підчистки та помарки; виправлення повинні бути відповідним чином застережені та завірені особою, яка підписала звіт, із зазначенням дати;

- інформація, що розкривається у фінансових звітах, має бути дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення.

Усі форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером.