Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія.doc
Скачиваний:
278
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
453.12 Кб
Скачать

42. Особливості емпіричного рівня пізнання та його методи.

1. Обєкт відображається на рівні явищ: загальні звязки і відношення між ними.

2. Найбільш ефективними є методи:

-спостереження (сукупність спрямованих дій з бажанням пізнати обєкт, що дослідується), - експермент (метод дослідження, за допомогою якого наперед запланованим чином проводяться зміни в досліджуваному обєкті з метою виявлення змінених його загальних ознак),

- опис (використовується для фіксації методів есперменту і спостереження).

3. Знання оформлені у вигляді емпіричних фактів, емпіричних висловлювань і мають переважно ймовірнісний, гіпотетичний характер.

4. Емпіричні зання дуже цінні, адже не замінні у нашому буденному досвіді.

43. Особливості теоретичного рівня пізнання та його методи.

1. Обєкт розглядається з точки зору сутності: того, без чого він існувати не може.

2. Найбільш ефективними є методи:

- індукція (висновок про загальне робиться на основі одиничних фактів. Результат індукції є правдоподібний, але не завжди достовірний),

- дедукція (метод, де висновок про одиничне здійснюється виходячи із загального. Дедукція дає нам достовірне знання, але не сприяє суттєвому проросту знань.)

3. Знання оформлені у вигляді парадигми закону, теорії, що підпорядковується метіне лише достовірного пояснення явищ, але й їх передбаченням.

4. Теоретичні зання дуже цінні, адже з ними повязують кардинальні зрушення у технологіях розвитку продуктивних сил у суспільстві.

44. Специфіка наукового пізнання.

Квазінаукове знання існує як самостійне культурне явище. Воно поєднує у собі всі інші види знань. Представлене воно у магії, містиці, астрологічних прогнозах, азотеричних (прихованих) знань, нетрадиційній народній медицині. Функцією квазінаукового знання є компенсаційна.

Наукове знання. На сьогожні наука розглядається у тьох значеннях: 1) як діяльність, 2) як соц. Інститут, 3)як повне знання. Наука, як знання, характеризується такими ознаками: раціональність, об*єктивність, пояснювальність, доказовість, еврестичність.

Проблема критеріїв в науковості знань була сформульована в філософії неопозитивізму в 20-х р. ХХ ст.. Критерії науки: предмет, методи, проблемність, системна організованість, обгрунтованість, істинність знань.

45. Принцип пізнаваності світу.

Реальність можливо пізнати такою, як вона є, хоча на кожному історичному етапі пізнання обмежені різним рівнем розвитку практичної діяльності людини.

Принцип пізнаванності, тобто визнання того факту, що людські знання в принципі здатні давати адекватне відображення дійсності, її об'єктивно істинну картину; що пізнанню людини в принципі немає меж, хоч на кожному історичному етапі пізнання обмежене рівнем розвитку практичної діяльності людства.

46. Принцип об'єктивності в структурі пізнання.

Обєкт пізнання існує незалежно від субєкта, його свідомості. В отриманні результату людина не повинна вносити щось від себе.

Теорія пізнання ґрунтується на визнанні того, що речі, явища, пізнаються як частини об'єктивної реальності, незалежної від людини, її свідомості. Слід вивчати не суб'єктивістські переживання відносно речі, а саму річ, що в своєму існуванні не залежить від свідомості. Необхідно визнавати існування об'єктивної істини, тобто наявності в істині такого змісту, що не залежить ні від людини, ні від людства. Такою істиною буде реальне, неспотворене відображення у свідомості дійсних предметів, явищ та процесів, їх сторін та властивостей.

47.Пізнавальне значення принципу творчої активності суб'єкта.

Принцип творчої активності у пізнанні передбачає вибір суб'єктом об'єктів для вивчення, здібностей і вмінь мислити перспективно, використовувати оптимальні методи і методики, керувати пізнавальним процесом.

Пізнання є творчим відображенням дійсності, оскільки його результатом не є створення ідеальної копії наявного стану речей, "повторення" в ідеальній формі того, що існує, як це уявлялось споглядальному матеріалізму. Пізнання виявляє об'єктивний зміст реальності як діалектичної єдності дійсності і можливості, відображаючи не тільки дійсно існуючі предмети та явища, а й усі їхні можливі модифікації.