Не 2.1. Особливостi розвитку спiлкування дорослого і дитини у дошкiльному віцi

План:

1. Онтогенез спiлкування як найважливiший фактор психiчного розвитку дошкiльника.

2. Форми спiлкування в дошкiльному віцi.

3. Модель оптимального спiлкування педагога з дитиною.

4. Роль експресивних засобiв у спiлкуваннi дитини й дорослого.

Лiтература(основна):

1. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія. –К., 2007. – С.38-44.

Література(додаткова):

1. Авдеева Н. Н.,Мещерякова С. Ю. Вы и младенец: у истоков общения. М.: Педагогика, 1991. 160 с.

2. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. —К.: Рад. Школа, 1990. 368 с.

3. Кондратенко Т. Д., Коотырло В. К., Ладывир С. А. Обучение старших дошкольников. — К.: Рад. школа, 1986.— 152 с.

4. Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. — К.: Рад школа, 1991—221 с.

5. Кравцова Е. Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. — М.: Педагогика, 1991. — 152 с.

6. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения. — М.: Педагогика, 1986. — 144 с.

7. Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации / Отв. ред. А. А. Бодалев. — М.: Педагогика, 1987.— 164 с.

8. Островская Л. Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. — М.: Просвещение, 1990.— 160 с.

9. Урунтаєва Г. А. Дошкольная психология. — М.: Изд. Центр «Академия», 1997. —С. 98—107.

1. Онтогенез спiлкування як найважливіший фактор психiчного розвитку дошкiльника

Дошкiльне дитинство — важливий перiод психiчного розвитку, вiк початкового фактичного утворення особистостi, за словами О. М. Леонтьєва. Iнтенсивно формуються психiчнi функцiї , складнi види дiяльностi (гра, спiлкування з дорослими й ровесниками), виникають iєрархiя мотивiв i потреб, самооцiнка, вольова регуляцiя та моральні форми поведiнки. Найважливiшим фактором психiчного розвитку дошкiльника є його спiлкування iз дорослими. Поза спiлкуванням неможливий розвиток специфiчно людських психiчних функцiй, особистiсне становлення. Як зазначав Л. С. Виготський, «Будь-яка вища психiчна функцiя з’являється на сценi двiчi: перший раз як дiяльнiсть колективна, соцiальна дiялънiстъ, тобто функцiя iнтерпсихiчна, другий раз як дiяльнiсть iндивiдуальна, як внутрiшнiй спосiб мислення дитини, як функцiя iнтрапсихiчна» (Выготский Л. С. Избр. психологические исследования. . М., 1956. – С. 450).

Труднощi психiчного розвитку дошкiльника пов’язанi, як правило, із неадекватно побудованим спiлкуванням мiж дитиною i близькими дорослими.

Похрдження психологiчних проблем у дошкiльному вiдi подiляється на 2 групи:

1. Несприятливi тенденції у поведiнцi дитини, якi ще не порушили норми, але в результатi приведуть до цього.

2. Незнання батьками або iншими дорослими з оточення дитини норм розвитку. У них виникає необгрунтована стурбованiсть щодо дитини. Наприклад, тривога щодо надмiрної захопленостi дитини грою або фантазуванням у старшому дошкiльному вiцi, або з приводу непосидючостi, iмпульсивностi молодшого дошкiльника. Всi цi прояви є нормативними вiковими особливостями розвитку дошкiльника.

До особливостей труднощiв психiчного розвитку у дошкiльному вiцi слiд вiднести:

1) несприятливi тенденцiї носять прихований характер;

2) деякi з небажаних проявiв зникають з розвитком дитини, а деякi переходять у стiйкi утворення, що закладають фундамент особистостi;

3) подальша корекцiя недорозвинених у дошкiльному вiцi психiчних якостей є складною, а iнодi й неможливою.

4) встановлення вихователем, психологом наявностi й сутi труднощiв у розвитку дитини та їх корекцiя вiдбувається як порiвняння результатiв дiагностики з нормами розвитку. Слiд пiдкреслити, що i вихователь, i психолог веде роботу з дiтьми, психiчний розвиток яких перебуває у межах норми.

ВИСНОВКИ про роль спiлкування у психiчному розвитку дошкiльника:

• дошкiльний вік є періодом початкового фактичного утворення особистостi;

• спiлкування виступає найважливішим фактором психiчного особистiсного розвитку дошкiльника;

• труднощi психiчного розвитку дошкiльника пов’язані, як правило, iз неадекватно побудованим спiлкуванням мiж дитиною і близькими дорослими;

• характер психологiчних проблем у дошкільному вiцi виявляється як несприятливi тенденції у поведiнцi дитини, або необгрунтована стурбованiсть батькiв (чи інших дорослих з оточення малюка) щодо дитини через незнання ними норм її розвитку.