Тема 4. Методи, прийоми та засоби навчання освітньої галузі «Суспільствознавство»

ПЛАН

1. Особливості використання методів (прийомів) навчання у процесі вивчення «Я у світі». 2. Засоби навчання та їх використання на уроках «Я у світі».

2.1. Підручник як основний засіб навчання та особливості організації роботи учнів з ним. 2.2. Дидактичні засоби навчання на уроках «Я у світі».

1.Методи і методичні прийоми навчання суспільствознавству в початковій школі.

Метод навчання – це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учня відповідно до певних задач, до рівня пізнавальної активності, навчальних дій та очікуваних результатів для досягнення дидактичної мети. До педагогічної категорії навчання належить прийом, який є складовою частиною метода і спрямований на вирішення конкретної задачі. Найбільш розповсюджені словесні, наочні та практичні методи. Словесний метод навчання – це спосіб одержання знань учнями за допомогою усного або друкованого слова. Словесний метод може використовуватися без наочності або практичної роботи, тоді як наочні та практичні методи навчання потребують словесного супроводження. Функції усного слова вчителя в суспільствознавстві: інформаційна, навчальна, виховна, розвивальна. Види словесного методу: розповідь, опис, характеристика, бесіда, пояснення, робота з текстом підручника або хрестоматії. Розповідь – монологічна форма викладу навчального матеріалу вчителем, яка має певний сюжет. На уроках «Я у світі» найчастіше використовуються такі форми сюжетної розповіді як персоніфікація та драматизація, тому що морально-естетичні, моральні якості, позитивні та негативні, краще показати через долю окремого, навіть казковою, персонажу або завдяки діалогу. Розповідь розкриває сутність типового соціального явища. Вона може стати прологом для бесіди про причини певної ситуації, можливостях її розв’язання, можливих наслідках. Опис розкриває зовнішні ознаки об’єкта. Він не має сюжету, його головні ознаки – образність та конкретність. Педагогічні вимоги до нього – добір точних слів та порівнянь, а також – послідовність опису. Опис може бути картинним і аналітичним. Картинний опис здійснюється для ознайомлення з культурним, суспільним та господарським життям. Аналітичний опис використовується для ознайомлення з пам’ятниками культури, з предметами побуту та інше. Характеристика образна, порівняльна та узагальнююча. Пояснення – розкриває сутність суспільних явищ, закономірних зв’язків та залежностей між ними. Найбільш застосовується під час вивчення теоретичного матеріалу. Бесіда – діалогова форма спілкування вчителя та учнів, за допомогою запитань вчитель підводить учнів до розуміння нового матеріалу або перевіряє якість знань. Прийоми – організаційні, технічні, логічні.

Наочні методи навчання – способи організації діяльності учнів для набуття знань за допомогою засобів навчання.

Практичний метод навчання – спосіб набуття знань учнями самостійно відповідно до плану, який надає вчитель, формування практичних умінь та навичок. Практичні методи – вправи, лабораторні, практичні роботи. Ігра – вид діяльності на уроках суспільствознавства.

• Текстові та ситуативні ситуації та завдання.

Для успішного засвоєння матеріалу на уроках « Я у світі» великі потенціальні можливості мають текстові та ситуативні ситуації та завдання. Вони дають можливість вчителеві закріпити знання та загально пізнавальні уміння й навички, а також перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

5. Прислів’я та приказки-це мовне багатство, яке містить у собі високу мораль, розум народу. Це правовий кодекс, перевірений багатьма поколіннями українців.В них можна знайти пораду, підтримку, осуд. Різні завдання з короткими влучними народними висловами повчального характеру зацікавлюють учнів на уроках, активізують їх роботу, вчать глибокомислити, аналізувати,робити висновки, сприяють кращому засвоєнню матеріалу. Прислів’я приваблюють не тільки своєю яскравістю, співзвуччям. Вони впливають на думки і вчинки людей. Кінцева мета прислів’їв - це виховання.

Їх можна згрупуватиза темами, що вивчаються в 3-4 класах. Потім застосовувати різні вправи та завдання: «Початок - кінець», «Поєднай частини і утвори прислів’я», «Склади прислів’я із розсипаних слів», «Роз’єднай слова і запиши прислів’я», «Хто більше?», «Підпиши малюнок». Учні можуть працювати індивідуально, в парах, в групах.

Підручник «Я у світі», як і кожне подібне видання, є носієм змісту і повною мірою відображає завдання і зміст предмета відповідно до Державних стандартів початкової освіти (галузь «Суспільствознавство»). Він, водночас, має стати процесуально­мотиваційною базою для формування соціального досвіду учня, що має бути втілено у відповідній моделі навчання. Отже, у підручнику розгорнуто не лише матеріал, який підлягає засвоєнню відповідно до державних вимог, а й розкриті дидактично опрацьовані засоби (методи, форми, прийоми) досягнення навчальних результатів.

Тобто, у підручнику спроектовано не лише діяльність учня, а й учителя в своєрідній для оволодіння молодшими школярами діяльності у сфері соціальної практики.

Провідні функції підручника «Я у світі» реалізуються комплексно, з урахуванням взаємопов'язаних і взаємопрониклих властивостей кожної.

Інформаційна функція передбачає фіксування предметного змісту предмета «Я у світі» і тих видів діяльності, які зазначені у державних вимогах, з визначенням обов'язкового обсягу у кожному класі.

Зміст підручника відображає такі види знань:

• про навколишній світ у взаємозв'язку компонентів «Я - людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;

• про способи пізнавальної і практичної діяльності (для прикладу: встановлення зв'язків між конкретними вчинками і ставленням людей; володіння прийомами планування робочого часу; тренування уваги, зосередженості та ін.);

• оцінні знання, знання про норми ставлення до явищ життя. Цей вид знань набуває першорядного значення і реалізується у таких вимогах: учень розпізнає вчинки за критерієм добрий - злий; аргументує переваги добрих вчинків та ін.

навчання , зокрема:

• діагностична основа навчання;

• зосередження на потребах учнів;

• гуманізація навчального спілкування;

• співпраця, співтворчість між учнями і вчителем;

• переважання навчального діалогу;

• турбота про фізичне й емоційне благополуччя;

• стимулювання розвитку, саморозвитку і відповідальності учнів (за О. Я. Савченко).

Відповідно кожна тема підручника розгортається за такими етапами.

1. Діагностичний («Хто я і який я?», «Яким є інший?», «Чим відрізняється від мене?», «Що таке добро - зло?» і т.п.). На цьому етапі робиться своєрідний зріз наявного капіталу знань учня про себе, інших, навколишній світ. Пізнати себе - цю роботу не можна передоручити іншому. Отже, чим більше вправ на осмислення себе, своїх перспектив, тим гнучкішою й еластичнішою стає психіка дитини, тим успішніше вона входить у соціальні зв'язки.

2. Функціональний або операційний, коли висуваються гіпотези про об'єкт пізнання, розв'язуються прогностичні задачі; учні вступають у діалог щодо засадничих істин у системі: я - інший, я - навколишній світ; правда -неправда, добро - зло. Саме діяльність учня поєднує в єдине ціле множину процесів, які зумовлюють появу й функціонування нового знання, дають змогу розкрити неоднозначність впливу різноманітних умов. Саме тому підручник дає змогу накопичувати якомога більше прикладів таких діяльностей, які формують досвід: описати гарне в іншій людині; дати характеристику партнеру, визначити функцію об'єкта; розгорнути критичну характеристику явища, спробувати на щось подивитись з іншого боку, з іншої точки зору; передбачити різні варіанти розвитку подій тощо.

3. Етап практичної, а за певних умов і творчої самореалізації учня, оформлення компетентності у певній сфері життя. Цьому сприятимуть прийоми типу: навчи мене. Це презентації соціальних проектів, участь у колективних справах, іграх тощо. Як мовиться в одному з прислів'їв народів світу «Той, кого несуть на руках, не знає, яким довгим є шлях до міста». Тож лише через подолання пізнавальних утруднень, проблем, через власні дії учень набуває соціального досвіду.

Схема узагальненого аналізу підручника

№	Параметри для оцінювання	Відповіді
		так		ні	Пояснення
1	Зміст
1.1	Відповідність діючій програмі
1.2	Врахування вікових особливостей, попередньої підготовки учнів
1.3	Загальна характеристика науковості викладу навчального матеріалу
1.4	Спрямованість навчального матеріалу на формування: науково-теоретичного мислення; мотивації навчання; світоглядних позицій;
1.5	Використання інноваційних педагогічних технологій
1.6	Послідовність, логічність викладу матеріалу
1.7	Оптимальність розподілу матеріалу відповідно нормам навчального часу
1.8	Відповідність підручника принципу наступності, логічної послідовності, органічність поєднання з попередніми та наступними навчальними виданнями цього курсу
1.9	Якість та доцільність ілюстративного матеріалу (схеми, таблиці, малюнки, рисунки, фотознімки);
1.10	Використання засобів виразності і образності мови для посилення емоційного впливу навчального тексту
2.	Методичний апарат
2.1	Відповідність системи питань, завдань, вправ вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти
2.2	Наявність завдань різного ступеня складності
2.3	Різноманітність та оригінальність завдань
2.4	Спрямованість на: розвиток логічного мислення; творчих здібностей; пізнавальної активності;
2.5	Методична цінність ілюстративного матеріалу
3.	Поліграфічне виконання
3.1	Якість естетичного оформлення
3.2	Спрямованість на розвиток естетичного смаку
3.3	Дотримання гігієнічних, поліграфічних вимог (шрифт, формат, вага)
4.	Зауваження та пропозиції.
5.	Висновки.