Автореферат дисертації (від авто... і лат. refero — доповідаю, повідомляю) - стисле викладення основних результатів дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, складене автором дисертації.
Автореферати дисертацій призначені для ознайомлення наукового співтовариства з такими питаннями: - актуальність, мета і завдання дослідження; - новизна і вірогідність запропонованих методів і рішень; - практична і наукова значимість положень, які виносяться на захист; - апробація роботи й особистий внесок здобувача; - обсяг і структура дисертації; - реферативний виклад змісту роботи; - список публікацій по темі роботи.
Автореферат дисертації випускається у вигляді брошури і розсилається за 1 місяць до дати захисту дисертації. Відгуки на автореферат дисертації направляються окремими вченими, науковими установами і їхніми структурними підрозділами на адресу ради по захисту дисертацій.
Обсяг, структура і зміст авторефератів визначаються Вищою атестаційною комісією.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
Панасенко Ганна Олександрівна
УДК 336.717.3
Депозитна політика банків та інструменти її реалізації
Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Донецьк – 2008
Дисертацією
є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Волкова Неля Іванівна
Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри фінансів та банківської справи.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Корнєєв Володимир Вікторович,
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (м. Київ), заступник завідувача відділу досліджень розвитку та регулювання фінансових ринків;
кандидат економічних наук, доцент
Кононенко Алла Федорівна,
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри банківської справи.
Захист відбудеться "28" березня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий "25" лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Сталий розвиток вітчизняної економіки як на макро-, так і на мікрорівні залежить від прогресу в банківській системі і, перш за все, від її здатності генерувати необхідні обсяги кредитних ресурсів. У даний час характер банківських ресурсів зазнає істотних змін. Це пояснюється тим, що, по-перше, значно змінився загальнодержавний фонд банківських пасивів. По-друге, створення підприємств і організацій з різними формами власності приводить до виникнення нових власників тимчасово вільних коштів. Це сприяє формуванню ринку кредитних ресурсів, що органічно входить до системи грошових відносин.
Формування ресурсної бази у процесі здійснення банками пасивних операцій історично відіграло первинну і визначальну роль відносно до його активних операцій. Основна частина банківських ресурсів утворюється у процесі здійснення депозитних операцій банку, від ефективної і правильної організації яких залежить стійкість функціонування кредитної організації. Ефективне управління пасивами потребує здійснення науково обґрунтованої депозитної політики. Специфіка даної сфери діяльності полягає у тому, що стосовно пасивних операцій вибір банку звичайно обмежений певною групою клієнтури, до якої він прив'язаний набагато більше, ніж до позичальників.
Питанням формування депозитної політики в Україні до останнього часу не приділялося належної уваги. Це пов'язано з тим, що попит на банківські послуги значно перевищував пропозицію, висока інфляція, наявність дешевих ресурсів – усі ці умови забезпечували високу норму прибутку банківських операцій, змінюючи саму природу їх ризику. А наявність ринку міжбанківського кредитування, що добре виконує функцію рефінансування "довгих" операцій, дозволяла банкам підтримувати прийнятну структуру залучених коштів.
Серед наукових досліджень депозитної політики комерційних банків слід зазначити роботи А. Бєлоглазової, В. Вікулова, А. Вожжова, Н. Волкової, В. Гейця, О. Дзюблюка, З. Канценеленбаума, С. Козьменка, П. Конюховського, В. Корнєєва, А. Кононенко, В. Купчинського, І. Ларіонової, Г. Панової, Ю. Половньова, С. Шулькова, В. Дугласа, П. Друкера, М. Портера, Дж. Ф. Сінклі, Дж. К. Ван Хорна, спрямовані на розробку понятійного апарату, елементів депозитної політики банку, її складових частин.
Результати досліджень у сфері моделювання, розробки механізмів, способів і методів депозитної політики містяться у роботах І. Винниченка, І. Готовчикова, В. Іванова, О. Карачуна, О. Касимової, О. Лаврушина, І. Лукасевич, В. Малютіна, Р. Ольхової, А. Саркісяна, Л. Сергєєвої, В. Стельмаха, О. Стоянової, Л. Сухової, Е. Уткіна, В. Федотова, В. Черкасова, Гордона Тіссена, В.К. Бансала, Дж. Ф. Маршалла.
Інструментарій кількісної оцінки ефективності депозитної політики, визначення надійності та економічної безпеки розроблено і вдосконалено Л. Батраковою, Б. Бухвальдом, І. Волошиним, Д. Гладким, І. Кисельовою, В. Кочетковим, Н. Ліндером, Ю. Масленченковим, В. Павлюком, Н. Погостинською, Т. Раєвською, Л. Сергєєвою, Т. Тичиною, В. Черкасовим, А. Шереметом, К. Редхедом, С. Х'юзом, А. Мейданом.
Проте існуючий механізм формування депозитної політики банку навіть з урахуванням високого професіоналізму менеджерів і застосування сучасних рекомендацій щодо ведення фінансових справ, у яких береться до уваги вірогідність негативних результатів, в Україні все ще має значний ступінь ризику. У багатьох наукових дослідженнях вітчизняних фахівців не розглядаються у комплексі питання розробки такої депозитної політики банку, що ув'язувала б економічні, соціальні, політичні цілі як складові частини управління банківською системою, орієнтовані на досягнення високого рівня розвитку економіки, а роботи західних учених не підходять для специфічного інституційного середовища трансформаційної економіки. Критичний аналіз робіт попередників зумовив необхідність систематизації існуючих уявлень про формування концепції оптимальної депозитної політики банку у процесі акумуляції банківських ресурсів.
Актуальність теми дисертації обумовлена істотним підвищенням ролі депозитної політики у забезпеченні стійкості і надійності як окремо взятого банку, так і економіки країни і необхідністю комплексних досліджень механізму взаємодії банківських установ з клієнтами у процесі формування ресурсного потенціалу. Актуальність і недостатня наукова розробленість проблеми формування депозитної політики банку та обґрунтування її ролі в забезпеченні стійкості його функціонування визначили вибір теми, мету і задачі дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за темою "Удосконалення фінансово-кредитних механізмів регулювання економіки" (2004-2008 рр., номер держреєстрації 0104U004651). У рамках вказаної теми автором розроблено концепцію формування депозитної політики банку, яка дозволяє пов'язати в єдине ціле діяльність усіх підрозділів банку та надає можливість ефективно організувати систему оперативного і стратегічного планування ресурсного потенціалу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування механізму депозитної політики банку, налаштування інструментів її реалізації, що забезпечують сталий розвиток банківської установи. Для її досягнення в роботі поставлено і вирішено такі теоретичні, методичні і практичні задачі:
встановлено ступінь відповідності наукових розробок у сфері банківської теорії і методології сучасним потребам менеджерів;
обґрунтовано теоретичні основи понять "депозит" і "депозитна політика", визначено їх складові частини, розкрито суть, функції і принципи формування;
визначено роль депозитної політики у забезпеченні фінансової стійкості банку, сформульовано її цілі, визначено принципи, встановлено опорні точки;
на основі аналізу показників надійності і прибутковості банківських установ обґрунтовано критерії ефективності депозитної політики;
проаналізовано процес формування депозитних ресурсів банків в умовах трансформації економіки;
здійснено системне дослідження сучасних моделей банківської діяльності, що включають управління активами і пасивами банку;
побудовано та апробовано концептуальну модель механізму розробки депозитної політики банку, засновану на застосуванні методів імітаційного моделювання;
розроблено рекомендації щодо практичного використання імітаційної моделі у процесі розробки депозитної політики з метою підвищення ефективності банківської діяльності.
Об'єктом дослідження є комплекс фінансово-економічних відносин між банківськими установами та іншими інституційними одиницями (домогосподарствами, підприємствами, фінансовими організаціями), які виникають у процесі розробки депозитної політики.
Предмет дослідження – інструменти розробки і реалізації депозитної політики банку та їх вплив на діяльність самих банківських установ і загальні фінансово-економічні процеси у країні.
Методи дослідження. Теоретичну і методичну основу проведеного дослідження становлять наукові положення, обґрунтовані в роботах класиків економічної теорії, провідних сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються питань ресурсного потенціалу банківських установ, інструментів розробки і реалізації депозитної політики. У роботі використано:
загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції – для дослідження принципів розробки депозитної політики банків, концептуальних основ формування ресурсного потенціалу банківської установи, обґрунтування пропозицій з удосконалення системи залучення тимчасово вільних коштів у банківську систему;
кількісний аналіз фінансово-економічних показників – з метою дослідження структури і динаміки балансу банківських установ України, виявлення чинників і причин, що впливають на стійкість і надійність банківської системи, узагальнення зарубіжного досвіду розробки ощадної стратегії;
економіко-математичне моделювання – для визначення впливу депозитного залучення ресурсів на основні фінансово-економічні показники функціонування окремого банку і всієї банківської системи (надійність, платоспроможність, прибутковість), обґрунтування оптимальної структури пасивного портфеля банку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень, які визначають шляхи вдосконалення депозитної політики банків та інструментів її реалізації у контексті формування передумов для забезпечення ефективного розвитку економіки України. Положення роботи, які мають елементи наукової новизни, полягають у такому:
уперше:
на основі розширеної класифікації активів за ступенем ризику і ліквідності розроблено концепцію формування депозитної політики банку, відмітною особливістю якої є розгляд структури пасивів як екзогенного чинника за критеріями, що відображають різні аспекти фінансової стійкості банку, з урахуванням обмежень НБУ; обґрунтовано необхідність визначення горизонту, меж і генеральної лінії депозитної політики;
обґрунтовано сценарну імітаційну модель формування депозитної політики банку, що базується на застосуванні динамічного моделювання у банківській сфері, аналізі головних компонент фінансової стійкості і побудові деревовидної системи відповідних показників; розроблена модель, на відміну від відомих, дозволяє здійснювати дослідження складних бізнес-процесів і систем із великою кількістю змінних і високим рівнем невизначеності імітованих ситуацій;
удосконалено:
методичний підхід до розробки депозитної політики банку, що передбачає розподіл даного процесу на дві відособлені частини: перша побудована на базі логічного методу і призначена для формування принципів депозитної політики; друга заснована на емпіричних дослідженнях і визначає спрямованість, межі та правила депозитної політики;
дістали подальшого розвитку:
уточнення визначення поняття "депозит", яке: додає йому категоріального статусу, заснованого на природі економічних відносин між банком і клієнтами (включаючи державу); розглядає його як з теоретичної, так і з практичної точки зору; виходить за рамки тільки кредитних відносин щодо депозиту;
інструменти формування і реалізації депозитної політики банку, обґрунтовані з позицій необхідності і можливості вдосконалення наукового управління процесом створення ресурсного потенціалу банку; визначено методи, за допомогою яких ефективний банківський інструментарій має створюватися, коректуватися і поліпшуватися; обґрунтовано необхідність переходу від неформальних методів, таких як управлінська інтуїція, до формальних (статистичні, дедуктивні, метод очікуваних запитів споживачів, метод журі керівників);
методичні рекомендації з формування критеріїв оцінки ефективності депозитної політики банку, до яких віднесено економічну ефективність, доступність і комплексність банківських продуктів і послуг, багатоваріантність форм і урахування життєвого циклу банківського продукту, раціональність витрат часу на обслуговування і зручний для клієнта режим роботи; дотримання даних критеріїв дозволить банку сформувати стратегічні і тактичні напрями в організації депозитного процесу, забезпечуючи достатність ресурсної бази.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених пропозицій і рекомендацій у сфері формування і реалізації депозитної політики банку сприяє підвищенню ефективності функціонування банківської системи України та її узгодженості із завданнями забезпечення економічного зростання. Реалізація розробленої концепції дозволила одержати економічний ефект у філії "Центральне міське відділення Промінвестбанку у м. Макіївці Донецької області" у вигляді зниження витрат у 1,84 раза, підвищення точності прогнозу до 95%, акумулювання додаткового доходу у сумі 6377,52 тис. грн., з них частина дисертанта – 1,15%, тобто 73,81 тис. грн. на рік. Крім того, вдалося скоротити кількість зайнятих у 2 рази, збільшити вірогідність успішного завершення операції до 0,97, підвищити коефіцієнт якості депозитної політики на 34,6%, (акти впровадження № 10-67 від 02.10. 2006 р., ДО0304000015/03.10.2006 від 03.10.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. Усі наукові результати, які містяться в ній, одержано автором особисто і відображають авторський підхід до вирішення проблеми формування депозитної політики банку. Внесок автора в роботи, опубліковані в співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації обговорювалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: VI Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми" (2004 р., м. Донецьк), VII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми" (2005 р., м. Донецьк), V Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост” (2004 р., м. Донецьк), І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Проблеми глобалізації та моделі сталого розвитку економіки" (2005 р., м. Луганськ), ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (2005 р., м. Донецьк).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, зокрема 6 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 5 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,57 д.а., з них особисто автору належить 2,14 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 177 найменувань і 40 додатків. Основний текст викладено на 169 сторінках, робота містить 43 рисунки, 48 таблиць.