- •1. Предмет і завдання курсу «Перекладознавство».
- •2. Матеріал перекладу. Функціональнепризначеннятекстів.
- •3. Розділи перекладознавства.
- •5. Проблема визначення еквівалентності в перекладознавстві.
- •6. Поняттяеквівалентність й адекватність в перекладознавстві.
- •7. Проблема типології еквівалентності в перекладознавстві.
- •8. Проблема еквівалентності та тип перекладного тексту.
- •9. Трансформації як спосіб досягнення еквівалентності.
- •10. Моделі перекладу
- •11. Денотативна (ситуативна) модель перекладу.
- •12. Семантична модель перекладу.
- •18. Дискурсивна модель перекладу.
- •19. Установки перекладу.
- •20. Транслрація.
- •21. Транскрипція
- •23. Фонографічна заміна.
- •24. Заміна ритміко мелодійного малюнку віршів
- •25. Трансформація на словотвірному рівні (формальна транс-я)
- •28. Частиномовназаміна в перекладі.
- •29. Заміна морфологічних засобів лексичними.
- •30. Трансформації на синтаксичномурівні.
- •31. Замінисловосполуки словом і навпаки в перекладі.
- •32. Замінисинтаксичногозв’язку у словосполуках і реченнях.
- •33. Членуванняречень в перекладі.
- •34. Об’єднанняречень в перекладі.
- •35. Додаваннямовниходиниць і конструкцій в перекладі.
- •37. Перестановки в перекладі.
- •38. Денотативний аспект лексичних трансформацій.
- •39. Конотативний аспект лексичних трансформацій.
- •41. Переклад фразеологічних одиниць.
- •42. Фігуративні прагматичні трансформації.
- •43. Прагматичні концептуальні перетворення в перекладах.
- •44. Аксіологічні прагматичні трансформації.
- •45. Мегатекстові трансформації в перекладах.
- •46. Питання визначення інформації в перекладознавстві.
- •47. Типологія інформації в перекладознавстві.
- •48. Поняттєво-логічна інформація.
- •49. Конотативна інформація.
- •50. Прагматична інформація.
1. Предмет і завдання курсу «Перекладознавство».
ТП – це наука, що вивч процес та результат перекладу та перекладацької діяльності. Завдання: вивч перекладу і його закономірності; розкриття сутності, хар-руміжмовн перекладацьких відповідників різн рівнів шляхом узагальнення та систематизації спостережень над конкретними відповідниками різного рівня; опис прийомів та способів перекл; визнач ролі перекладів у розв вітчизн культури та вивчіст перекладацької теорії та практики.
2. Матеріал перекладу. Функціональнепризначеннятекстів.
ТП – це наука, що вивч процес та результат перекладу та перекладацької діяльності. Матеріалами є різні перекладацькі тексти та їх оригінали. тексти різних жанрів. Розмовні тексти: розмовно-побутові, розмовно-ділові (в усній діалогічній формі орієнтовані на взаємну комунікацію з будь-якою метою). Оф-ділові: інфрмативна функція, повідомлення. Сусп-інформат: газети, журнали, розрахована на розробляння сусп думки. Наукові: в залежн від галузі спеціальні та науково-популярні, несуть інформацію. Худ тексти: естетична ф-ція і вплив на читача, поділяються на види, мають свою специфіку. Релігійні твори: екзегетика – розділ богослов’я, що трактує багатознбібліййської лексики.
3. Розділи перекладознавства.
ТП – це наука, що вивч процес та результат перекладу та перекладацької діяльності. Розділи: загальна теорія перекладу(визн теоретичні засади міжмовн відповідників специфміжмовн усного та письмового пер); історія практики й теорії перекладу(пов’язана з досліджіст етапів та напрямків діяльності); теорія машинного перекладу (спроби змоделювати процес природного перекладу); методика викладання перекладу (розробляє методи вивч різних видів перекладу).
4. Контрастивна лінгвістика - напрям загального мовознавства метою якого є порівняльне вивчення двох мов для виявлення подібних і відмінних рис на всіх рівнях. В минулому чітка диференціація між КЛ та ТП нерідко була відсутня. Рецкер: «Переклад не можна цявити без міцної лінгвістичної основи. Такою основою має бути порівняльне вивчення мов та встановлення певних відповідностей між мовою оригіналу та перекладу, які і мають складати основу ТП». Таким чином співставлення мов та їх явищ фактично ототожнювалось з теорією перекладу. Лінгвісти в інтересах порівняльного вивчення мов використовували метод порівняння конкретних мовних творів на різних мовах, які фактично є оригіналом та перекладом. Дані КЛ створюють необхідний фундамент для побудови теорії перекладу. ТП потребує КЛ як джерело вихідних даних, що стають відправною точкою для власного перекладацького аналізу. Незважаючи на тісний зв'язок КЛ та ТП їх неможна ототожнювати. Завдання КЛ - порівняння мов. ТП досліджує переклад як спеціальний вид міжмовної діяльності. ТП крім вихідного і кінцевого текстів бере до уваги соціокультурні і психологічні відмінності між різномовними комунікантами. · Соціолінгвістика. Переклад - соціально детерміноване явище, тобто на процес і результат перекладу впливають соц. фактори. Саме тому він володіє рядом ознак, що входять в сферу компетенції соціолінгвістики. Серед соціолінгвістичних проблем які мають відношеннятдо перекладу можна виділити такі як «мова і соц. структура», «мова і культура», «мова і соціологія особистості». У відповідності з цим розглядають 3 сторони перекладу: П. як відображення соц. світу, як соц.. детермінований комунікативний процес, соціальна норма перекладу. · ТП та психолінгвістика. Переклад - це по своїй суті психологічний процес. Психологічну природу становлять 3 його стадії: розуміння вихідного тексту, осмислення та продукування. Виявлення психологічної основи перекладу є необхідною передумовою для його розуміння. На основі даних психолінгвістики відбувається моделювання процесу перекладу. Дані психолінгвістики використовуються при вивченні синхронного перекладу. Одною з тем психолінгвістичного аналізу є сама здатність перекладати, або перекладацька компетенція.