Semakov_OSPU_bitch

датів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості ва­ кантних посад суддів на опублікування такого оголошення в газе­ тах «Голос України» та «Урядовий кур'єр»;

2)подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Ви­ щої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів;

3)здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів Украї­ ни на основі поданих кандидатами на посаду судді документів пе­ ревірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки;

4)складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікацій­ ною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоре­ тичних знань у галузі права;

5)направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі чет­ вертого рівня акредитації;

6)направлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів Украї­ ни, кандидатів на посаду судді, після успішного проходження ними підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі для проходження спеціальної підготовки у національній школі суддів України;

7)допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготов­ ку, до складання кваліфікаційного іспиту перед вищою кваліфіка­ ційною комісією суддів України; Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складання кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;

9)оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів Украї­ ни у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;

10)проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів Ук­ раїни, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості на­ явних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;

11)розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до ре­ комендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання

40

про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді;

12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.

Для участі у доборі кандидатів на посаду судді особа подає:

1)письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду

судді;

2)копію паспорта громадянина України;

3)анкету кандидата на посаду судді, що містить інформацію про нього;

4)копію дипломів про освіту, науковий ступінь або вчене звання;

5)виписку з трудової книжки про стаж роботи в галузі права;

6)висновок медичної установи про стан здоров'я кандидата на посаду судді (медичні установи, що надають такий висновок,

атакож форма висновку визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням з уповноваженим цент­ ральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я);

7)письмову згоду на збирання, зберігання та використання ін­ формації про кандидата з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді та проведення щодо нього спеціальної перевірки.

Приймання документів завершується за два дні до проведення добору кандидатів. Заяви, що надійшли після зазначеного строку, не розглядаються.

Порядок обрання на посаду судді безстроково встановлюється законом та Регламентом Верховної Ради України.

Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду

судді безстроково.

Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

1)кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої квалі­ фікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;

2)Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та офіційних засобах масової інформації;

41

3)Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомо­ сті про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;

4)Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обран­ ня на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5)Верховна Рада України відповідно до подання Вищої квалі­ фікаційної комісії України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково.

Кандидат на посаду судді безстроково не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку перебування на посаді судді зверта­ ється до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про рекомендування його для обрання на посаду безстроково.

Із заявою до Вищої кваліфікаційної комісії України про реко­ мендування для обрання на посаду судді безстроково може звер­ татися також кандидат, якого звільнено з посади судді у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, та який раніше не звертався із заявою про обрання його на посаду судді безстро­ ково, протягом трьох років з часу звільнення.

Для участі у доборі кандидат на обрання суддею безстроково подає:

1)письмову заяву про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково;

2)копію паспорта громадянина України;

3)анкету кандидата на посаду судді безстроково, що містить інформацію про нього;

4)копію дипломів про освіту, науковий ступінь або вчене звання;

5)висновок медичної установи про стан здоров'я кандидата;

6)декларацію про майновий стан;

7)письмову згоду на збирання, зберігання та використання ін­ формації про нього з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді безстроково.

Рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково приймається

уприсутності кандидата в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та оголошується від­ разу після прийняття. Це рішення може бути оскаржене до Вищої ради юстиції України.

У разі залишення Вищою радою юстиції України рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекоменду-

42

ванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково в силі Вища рада юстиції вносить Президентові України подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

Подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та при­ йняття нею рішення про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково направляється до Верховної Ради України не пізніше як за місяць до закінчення строку перебування такого кандидата на посаді судді.

Переведення судді, обраного безстроково, з одного суду до ін­ шого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президен­ том України за письмовою заявою судді. До заяви додається довідка Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про наявність ва­ кантних посад у суді, до якого переводиться такий суддя.

Переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації здійснюється Верховною Радою України.

Переведення судді, обраного безстроково, до суду іншої спе­ ціалізації, здійснюється Верховною Радою України за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами складання суддею кваліфікаційного іспиту.

4.3. Державний захист працівників суду

Відповідно до Закону України «Про державний захист пра­ цівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року пра­ цівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право:

а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів і ус­ них вимог, що добровільно не виконуються, для захисту особистої безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна;

б) вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов'язків, а в разі необхідності - для особистого захисту, а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів;

в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки; г) отримувати матеріальну компенсацію в разі загибелі пра­

цівника, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, знищення чи пошкодження його житла і майна у зв'язку з виконанням службо­ вих обов'язків.

43

Життя і здоров'я працівників суду і правоохоронних органів під­ лягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Суддівська винагорода регулюється Законом України «Про судо­ устрій і статус суддів» та Законом «Про Конституційний Суд Ук­ раїни» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1)вислугу років;

2)перебування на адміністративній посаді в суді;

3)науковий ступінь;

4)роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Посадові оклади судді місцевого суду встановлюються у роз­

мірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що за­ проваджується поетапно:

з1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат;

з1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат;

з1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат;

з1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат;

з1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом:

1)судді апеляційного суду - 1,1;

2)судді вищого спеціалізованого суду - 1,2;

3)судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України- 1,3.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у роз­ мірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 ро­ ків - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям Конституційного Суду України, які вперше признача­ ються на посаду судді, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 5,5 відсотка за кожен рік роботи.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секре­ таря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України виплачується щомісячна допомога у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків.

44

За науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності здійснюється доплата у розмірі 15 і 20 відсотків.

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка перед­ бачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступе­ ню секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно»,- 10 відсотків посадового окладу суд­ ді, за ступінь секретності «таємно» - 5 відсотків.

Суддям надається відпустка тривалістю 30 робочих днів з ви­ платою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.

Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво­ рювань відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на ви­ робництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності».

Судді, члени їхніх сімей та їх майно перебувають під особ­ ливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вживати відповідних заходів для забезпечення безпеки судді, чле­ нів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ. Зокрема, спільним наказом № 102/765 Державної судової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 р. були затверджені Пра­ вила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транс­ портних засобів. Пропускний режим здійснюється працівниками спеціального підрозділу судової міліції «Грифон». На вході до приміщень судів обладнують пункти пропуску з відповідними технічними засобами контролю та зв'язку. Для речей, які заборо­ нено проносити до приміщень судів, поряд із пунктами пропуску обладнують камери схову. Дані про осіб, які прибули до суду, зано­ сяться працівниками судової міліції у журнал відвідувачів. Забороня­ ється пропуск осіб до приміщень судів у стані сп'яніння, що обра­ жає гідність і громадську мораль (алкогольного чи наркотичного);

45

з тваринами; з легкозаймистими, вибухонебезпечними, радіоактив­ ними та отруйними речовинами; з колюче-ріжучими предметами; з валізами, господарськими сумками, пакетами, розмір яких пере­ вищує 45 х 35 х 15 см.

4.4. Органи суддівського самоврядування

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» діє суддівське самоврядування.

Суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішен­ ня зазначених питань суддями. Суддівське самоврядування є од­ нією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечен­ ня нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питання внутрішньої діяльності судів належать питання ор­ ганізаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний за­ хист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1)забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2)зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання

вїхню діяльність;

3)участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріаль­ ного, технічного та іншого забезпечення судів та контроль за до­ держанням установлених нормативів такого забезпечення;

4)вирішення питань щодо призначення суддів на адміністра­ тивні посади в судах;

5)призначення суддів Конституційного Суду України;

6)призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

1)збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спе­ ціалізованого суду, Верховного Суду України;

46

2)ради суддів відповідних судів;

3)конференції суддів відповідних судів;

4)Раду суддів України;

5)з'їзд суддів України.

Збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суд­ дів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів місцевих та апеляційних судів склика­ ються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці.

Конференції суддів - це зібрання суддів (делегатів) відпо­ відних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. У системі судоустрою діють відповідно до системи судів конфе­ ренція суддів загальних судів, конференція суддів господарських судів та конференція суддів адміністративних судів.

До складу конференції суддів загальних судів входять:

1) по два судді від Автономної Республіки Крим, кожної області. Міст Києва і Севастополя, з яких один суддя є представником міс­ цевих загальних судів та один суддя є представником апеляційного суду відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

2)шість суддів Вищого спеціалізованого суду України з роз­ гляду цивільних і кримінальних справ;

3)суддя Верховного Суду України.

До складу конференції суддів господарських та адміністра­ тивних судів входять:

1) по одному судді від кожного місцевого, апеляційного суду відповідної судової юрисдикції;

2)шість суддів відповідного вищого спеціалізованого суду;

3)суддя Верховного Суду України.

Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за ініціативою відповідної ради суддів, або за пропозицією не менш як однієї третини від складу делегатів останньої конферен­ ції суддів.

У період між конференціями суддів функції суддівського само­ врядування виконує відповідна рада суддів. У системі судоустрою утворюються і діють відповідно до системи судоустрою рада суд­ дів загальних судів, рада суддів господарських судів, рада суддів адміністративних судів.

47

До рад суддів входять по одинадцять суддів, обраних відпо­ відними конференціями. Судді, які займають адміністративні по­ сади в судах, секретарі судових палат не можуть бути членами ради суддів.

Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України, його рішення є обов'язковим для всіх органів суддів­ ського самоврядування та всі суддів. Черговий з'їзд суддів склика­ ється Радою суддів України один раз на два роки. Позачерговий з'їзд може бути скликаний Радою суддів України або конференції суддів відповідних судів.

У період між з'їздами суддів України вищим органом суддів­ ського самоврядування є Рада суддів України, яка обирається з'їз­ дом суддів України у складі одинадцяти суддів. До її складу входять по три представники від кожної конференції суддів та по одному представнику від Конституційного Суду України та Верховного Суду України.

Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядуван­ ня здійснюється Державною судовою адміністрацією України та її територіальними управліннями за рахунок коштів Державного бюджету.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.Які вимоги ставляться до професійних судців?

2.Яким чином забезпечується незалежність суддів?

3.У яких випадках суддя може бути звільнений з посади?

4.Визначте порядок призначення чи обрання суддів.

5.Як здійснюється державний захист працівників суду?

6.Визначте завдання органів суддівського самоврядування.

7.Назвіть організаційні форми суддівського самоврядування. Охарак­ теризуйте їх.

48

5.1. Поняття та характеристика сучасної судової системи України

Судова система України - це сукупність судів (установ), яка побудована відповідно до завдань, поставлених перед ними.

Судову систему України становлять суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кож­ ної особи в порядку встановленому Конституцією та законами України.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституці­ єю України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими законами України.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Деле­ гування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних за­ сідателів і присяжних.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи право­ суддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції України і за­ конів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу

розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, збері­ гання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою від­ повідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанції і Верховний Суд України.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визна­ ченому процесуальним законом порядку в суді будь-якої ін­ станції.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його спра­ ви в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, міс­ ця проживання, мовних та інших ознак.

Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. Для за­ безпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах України діє адвокатура.

Відповідно до статті 11 цього Закону, ніхто не може бути обмеже­ ний у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про

результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є сторо­ ною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового про­ цесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні відеотехнічні засоби. Про­ ведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішен­ ням суду.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду у випадках, передбачених проце­ суальним законом.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується тех­ нічними засобами в порядку, встановленому процесуальним зако­ ном. Статтею 12 визначається, що судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У судах, поряд з державною, можуть використовуватися ре­ гіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.

Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів Дер­ жавного бюджету України.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території Ук­ раїни. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконан­ ня на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у ви­ падках, визначених процесуальним законом,- колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

У судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована сис­ тема документообігу.

Персональний склад суду для розгляду конкретної справи ви­ значається автоматизованою системою документообігу за принци­ пом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг. При визначенні персонального складу суду для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу забезпечується врахування ступеня завантаже­ ності кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону.

Положення про автоматизовану систему документообігу затвер­ джується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України з урахуванням специфіки спеціа­ лізації судів.

Символами судової влади є державні символи України - Дер­ жавний Герб України і Державний Прапор України.

Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.

Система судів загальної юрисдикції визначається статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Консти­ туції України будується за принципами:

1)територіальності;

2)спеціалізації;

3)інстанційності.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

1)місцеві суди;

2)апеляційні суди;

3)вищі спеціалізовані суди;

4)Верховний Суд України.

52

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрис­ дикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпе­ чується:

єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом судів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

забезпечення Верховним Судом України однакового засто­ сування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

обов'язковістю виконання на території України судових рі­ шень;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

фінансування судів виключно з Державного бюджету Ук­ раїни;

вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суд­ дівського самоврядування.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивіль­ них, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалі­ зація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалі­ зації та інстанційності.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адмі­ ністративно-територіального устрою.

Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміні­ страцією України за поданням Міністра юстиції України на під­ ставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи та в межах видатків, затверджених

Порядок призначення суддів на адміністративні посади визна­ чений у статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника (заступників) голови суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники признача­ ються на посади строком на п'ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відпо­ відної Ради суддів.

Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відпо­ відного суду більш як два строки підряд.

Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верхов­ ного Суду України обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України у порядку, встановленому законом.

Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.

Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноваження судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адмініст­ ративній посаді.

5.2. Судові інстанції та підсудність справ судам загальної юрисдикції

Суди першої інстанції - це суди, які розглядають справи і ви­ рішують їх по суті своїм вироком, рішенням чи постановою.

Суди апеляційної інстанції - це суди, які розглядають за апе­ ляційними скаргами чи апеляційними поданнями перевіряють за­ конність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, якщо це рішення не набрало законної сили.

Суди касаційної інстанції - це суди, які за касаційними скаргами чи касаційними поданнями перевіряють законність і обґрунтова­ ність судових рішень, що набрали законної сили.

54

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ.

Виділяють підсудність кримінальних справ, цивільних справ, гос­ подарських справ та справ з адміністративного судочинства. Кримінально-процесуальним законодавством передбачено такі види підсудності: предметна (родова), територіальна (місцева), спеціальна, альтернативна та підсудність за зв'язком справ. Пред­ метна (родова) підсудність визначається залежно від того, який зло­ чин учинений обвинуваченим та з урахуванням цього встанов­ люється ланка судової системи, що правомочна розглядати цю кримінальну справу як суд першої інстанції.

Предметна підсудність залежить від тяжкості вчиненого зло­ чину та його кваліфікації за обвинувальним вироком. Тобто - це розмежування по вертикалі повноважень судів для розгляду справ по суті.

За територіальною ознакою визначається, якому конкретно із однойменних судів (судів однієї ланки) підсудна ця справа.

Згідно з правилами територіальної підсудності справа підлягає розгляду в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Спеціальна (персональна) підсудність визначається особливостями суб'єктів злочинів (справи про злочини суддів).

Альтернативна підсудність щодо кримінальних злочинів перед­ бачає розгляд справ, підсудних двом або декільком однойменним судам. За загальним правилом справа підсудна тому суду, в районі діяльності якого порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство.

Підсудність за зв'язком справ дозволяє об'єднати в одному про­ вадженні справи по обвинуваченню однієї особи або групи осіб у вчиненні одного чи декількох злочинів, які (справи) за терито­ ріальною чи родовою ознакою підсудні різним судам - як одно­ йменним, так і різнойменним.

Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а та­ кож порядок їх розгляду визначається процесуальним законом. Так, відповідно до Кодексу про адміністративне судочинство Ук­ раїни, передбачається предметна, територіальна й інстанційна під­ судність. Відповідно до статті 18 КАСУ «Предметна підсудність адміністративних справ» визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2)усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи без­ діяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притяг­ нення до адміністративної відповідальності;

3)усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначен­ ня, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загаль­ нообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, облас­ на рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загаль­ ним судам як адміністративним судам.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розгля­ даються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністра­ тивним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною ви­ борчою комісією результатів виборів або всеукраїнського ре­ ферендуму, справи про дострокове припинення повноважень на­ родного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суд­ дів України.

У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адмі­ ністративним судом за вибором позивача. Територіальна підсудність адміністративних справ визначена таким чином: «Адміністративні

56

справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходжен­ ням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Аміністративні справи з приводу оскарження правових актів інди­ відуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних пов­ новажень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибо­ ром позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встанов­ леному законом порядку місцем проживання (перебування, зна­ ходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за мі­ сцеперебування відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебуван­ ня, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцеперебування відповідача.

Аміністративні справи з приводу оскарження нормативно-пра­ вових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку Ук­ раїни чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністратив­ ні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, терито­ ріальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У разі невизначеності Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адмі­ ністративним судом за вибором позивача.

Інстанційна підсудність адміністративних справ полягає в тому, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміні­ стративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, установлених цим Ко­ дексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстан­ ції. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як ад­ міністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляцій­ ному порядку як суди апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішен­ ня місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному

порядку як суд касаційної інстанції. У випадку, визначеному час­ тиною шостою статті 177 цього Кодексу, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляцій­ ної інстанції судові рішення Київського апеляційного адміністра­ тивного суду.

Верховний Суд України у випадках, установлених Кодексом, переглядає судові рішення адміністративних судів після їх пере­ гляду в касаційному порядку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.Дайте визначення поняття «судова система України».

2.Які суди належать до судів загальної юрисдикції?

3.Назвіть інстанції, які діють у судовій системі України. Проаналі­ зуйте їх.

4.Яким чином можна поділити підсудність за видами справ, які роз­ глядає певний суд?

5.Які види підсудності передбачені кримінально-процесуальним законодавством?

6.Які види підсудності передбачені цивільним процесуальним законо­ давством?

7.Які види підсудності передбачені Кодексом адміністративного судочинства України?

Розділ 6 КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

6.1. Поняття та принципи діяльності Конституційного Суду України

Конституційний Суд України - єдиний орган конституцій­ ної юрисдикції в Україні. Його статус, завдання та функції рег­ ламентуються Законом України «Про Конституційний Суд Ук­ раїни». Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Його діяльність ґрунтується на прин­ ципах:

1)верховенства права,

2)незалежності;

3)колегіальності;

4)рівноправності суддів;

5)гласності;

6)повного і всебічного розгляду справ;

7)обґрунтованості прийнятих ним рішень.

6.2.Склад та порядок формування

Конституційного Суду України. Повноваження його Голови, заступників та суддів

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суд­ дів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів. При цьому Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таєм­ ним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на ці посади вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1А народних депутатів України