- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) створюється з метою об'єднання дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, підлеглих ним сил для забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері ЦЗ в мирний час і в особливий період.
Єдину державну систему цивільного захисту складають:
- органи управління ЕДСЦЗ;
- сили, призначені для виконання завдань цивільного захисту;
- фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів;
- системи зв'язку, оповіщення і інформаційного забезпечення;
- система моніторингу техногенної і природної безпеки і прогнозування надзвичайних ситуацій;
- система навчання кадрів, керівного складу і фахівців у сфері ЦЗ, навчання населення діям в НС;
- система наукового забезпечення заходів ЦЗ.
Організаційна структура ЕДСЦЗ складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, що мають державний, регіональний, місцевий і об'єктовий рівні.
Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади по напрямах діяльності. На регіональному, місцевому і об'єктовому рівнях створюються ланки функціональних підсистем. Кожен рівень функціональних підсистем має усі елементи ЕДСЦЗ, окрім системи навчання кадрів.
Територіальні підсистеми створюються місцевими органами виконавчої влади. На місцевому і об'єктовому рівнях створюються ланки територіальних підсистем. Кожен рівень територіальних підсистем має усі елементи ЕДСЦЗ, окрім системи навчання кадрів з питань ЦЗ і системи наукового забезпечення заходів цивільного захисту.
Функціонування едсцз
ЕДСЦЗ може функціонувати в режимі повсякденного функціонування, підвищенної готовності і в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного положення.
Режим повсякденного функціонування ЕДСЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрометеорологічної, техногенної і пожежної обстановки, гідрогеології, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій. У режимі повсякденного функціонування органи управління ЕДСЦЗ і сили ЦЗ:
- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на об'єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях;
- здійснюють цілодобове чергування оперативно-рятувальних і пожежно-рятувальних підрозділів;
- розробляють і виконують цільові і науково-технічні програми по запобіганню виникненню НС і зменшення можливих втрат;
- здійснюють планові заходи по запобіганню НС, забезпеченню безпеки і захисту населення і територій від них;
- забезпечують підготовку органів управління і сил цивільного захисту відносно дій в надзвичайних ситуаціях;
- організовують навчання керівного складу і фахівців цивільного захисту і населення діям в надзвичайних ситуаціях;
- створюють і поновлюють матеріальні резерви для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків;
- здійснюють прогнозування обстановки, погіршення якої може привести до виникнення надзвичайних ситуацій;
- створюють і підтримують в постійній готовності системи оповіщення.
Режим підвищеної готовності ЕДСЦЗ встановлюється в межах конкретної території у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, епідемічної (епізоотичної), сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки гідрогеології, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації. У режимі підвищеної готовності органи управління ЕДСЦЗ і сили ЦЗ:
- здійснюють оповіщення населення про загрозу виникнення НС;
- формують оперативні групи для виявлення причин погіршення обстановки і готують пропозиції відносно її нормалізації;
- вводять цілодобове чергування членів комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і НС;
- посилюють спостереження і контроль за ситуацією на об'єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, здійснюють постійне прогнозування можливості виникнення НС і їх масштабів;
- здійснюють заходи по запобіганню виникненню НС;
- уточнюють, розробляють і здійснюють заходи відносно захисту населення і територій від можливої надзвичайної ситуації;
- приводять в стан готовності наявні сили і засоби реагування.
Режим надзвичайної ситуації ЕДСЦЗ встановлюється у разі виникнення НС, залежно від її масштабу, в межах конкретної території. У режимі надзвичайної ситуації органи управління ЕДСЦЗ і сили ЦЗ :
- здійснюють оповіщення населення про надзвичайну ситуацію і про їх дії в умовах цієї ситуації;
- призначають спеціальну комісію і/або керівника робіт по ліквідації НС, які створюють Штаб по ліквідації НС;
- визначають межі території, на якій виникла НС;
- здійснюють постійне прогнозування зони можливого поширення НС і масштабів можливих наслідків;
- організовують роботи по локалізації і ліквідації НС і її наслідків, притягають для цього необхідні сили і засоби;
- організовують і здійснюють заходи по життєзабезпеченню постраждалого населення;
- організовують захист населення і територій в умовах НС;
- здійснюють безперервний контроль за розвитком НС і обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях.
Режим функціонування ЕДСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
Особливості функціонування ЕДСЦЗ в умовах воєнного стану, визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану". Основними завданнями у сфері ЦЗ в режимі воєнного стану і в особливий період, додатково до тих, які визначені Законом України "Про правовий режим воєнного стану", являються:
- навчання населення способам захисту від небезпек, що виникають під час ведення військових дій або в результаті цих дій;
- оповіщення населення про небезпеки, що виникають під час ведення військових дій або в результаті цих дій;
- евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в безпечні райони;
- забезпечення населення засобами колективного і індивідуального захисту;
- проведення заходів світломаскування і інших видів маскування;
- проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
- надання медичної допомоги постраждалому населенню і проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
- здійснення заходів життєзабезпечення населення, постраждалого під час ведення військових дій;
- ліквідація пожеж, що виникають під час ведення військових дій;
- виявлення і позначення районів, що піддалися радіоактивному, хімічному і біологічному зараженню (окрім районів бойових дій);
- санітарна обробка людей і спеціальна обробка одягу, техніки, устаткування, будівель і територій, що піддалися радіоактивному, хімічному і біологічному забрудненню;
- участь в заходах по пошуку і знешкодженню вибухонебезпечних предметів, що залишилися після ведення військових дій;
- охорона громадського порядку в постраждалих районах;
- розробка і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення постійного функціонування об'єктів економіки у військовий час;
- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до дій в умовах воєнного стану і в особливий період.