_ст%20Укр%20КОНСП%20КУРСУ
.pdfМіністерство освіти і науки України
Донбаська національна академія будівництва і архітектури
Кафедра історії і політології
М.П. Парінов, В.О. Волошенко, О.О.Петров
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
КОНСПЕКТ КУРСУ
для студентів усіх спеціальностей
денної форми навчання
Затверджено на засіданні кафедри історії і політології
Протокол № 7 від 1 березня 2007 р.
Затверджено на засіданні ради факультету гуманітарної підготовки Протокол № 4 від 3 квітня 2007 р.
Макіївка
2007
1
УДК 94 (477.6)
М.П. Парінов, В.О. Волошенко, О.О.Петров. Історія України. Конспект курсу. Навчально-методичний посібник для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання. - Макіївка, ДонНАБА, 2007. – 118 с.
Конспект курсу з історії України містить скорочену версію лекційного курсу та методичні розробки до нього й дає уявлення з дисципліни в обсязі навчальної програми для студентів технічних вузів. Конспект курсу адаптовано до вимог кредитно-модульної системи.
Рецензенти: |
Л.О.Василенко, канд. іст. наук, доцент, |
|
доцент кафедри історії і політології ДонНАБА |
|
В.М.Нікольський, докт. іст. наук, професор, |
|
професор кафедри історії України ДонНУ |
Відповідальний за випуск: Парінов, докт. іст. наук, професор, завідувач кафедри історії і політології ДонНАБА
2
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………………………… 4
ТЕМА 1. Вступ
(проф. Парінов М.П., доц. Волошенко В.О.).…………………………………………..5
ТЕМА 2. Стародавня та рання історія України. Київська Русь. Русь в період феодальної роздрібненості. Галицько-Волинська держава
(проф. Парінов М.П., доц. Волошенко В.О.).…………………………………………11
ТЕМА 3. Українські землі в другій половині XIV ст. – першій половині XVII ст. Українське козацтво. Антифеодальний, національно-визвольний рух
(проф. Парінов М.П., доц. каф. Петров О.О.)…………………………………………20
ТЕМА 4. Українська національно-визвольна революція в середині ХVІІ ст. Україна наприкінці ХVІІ ст. – у ХVІІІ ст.
(проф. Парінов М.П., доц. Волошенко В.О.)………………………………………….29
ТЕМА 5. Економічний, соціальний та суспільно-політичний розвиток України в ХІХ ст.
(проф. Парінов М.П., доц. Волошенко В.О.)………………………………………….38
ТЕМА 6. Україна на початку ХХ ст. (1900 р. – лютий 1917 р.)
(проф. Парінов М.П., доц. Волошенко В.О.)………………………………………….47
ТЕМА 7. Національно-демократична революція в Україні
(лютий 1917 р. – 1920 р.)
(проф. Парінов М.П., доц. каф. Петров О.О.)………………………………………...57
ТЕМА 8. Україна в 20 – 30-х рр. ХХ ст.
(проф. Парінов М.П., доц. Волошенко В.О.)………………………………………….67
ТЕМА 9. Україна в період Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
(проф. Парінов М.П., доц. каф. Петров О.О.)………………………………………....79
ТЕМА 10. Україна в післявоєнне двадцятиліття (1945 – 1964 рр.)
(проф. Парінов М.П., доц. каф. Петров О.О.)………………………………. ………88
ТЕМА 11. Економічне, соціальне та політичне життя в Україні в 60-ті - 80-ті рр. ХХ ст.
(проф. Парінов М.П., доц. каф. Петров О.О.)………………………………………..97
ТЕМА 12. Україна незалежна (кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.).
(проф. Парінов М.П., доц. каф. Петров О.О.)……………………………………...107
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………..118
3
ПЕРЕДМОВА
Вивчення історії України є важливою складовою патріотичного виховання освіченого та свідомого фахівця й громадянина.
Метою курсу є формування системи знань студента щодо закономірностей історичного розвитку українського народу, його державності, політичного життя, економіки, соціально-
економічних відносин, місця в історії світової цивілізації, визначення української національної ідеї.
Завданням курсу є оволодіння історичним понятійним апаратом, сумою конкретних знань з дисципліни на рівні відтворення та використання історичного досвіду у вирішенні проблем сьогодення, визначенні свого місця в суспільному житті держави.
Студенти мають отримати знання з історії виникнення, формування та розвитку українського народу: його державності, особливостей суспільно-політичного та економічного життя, динаміки соціальної структури, формування української національної ідеї. Хронологічні рамки курсу: зі стародавніх часів до сьогодення.
Конспект курсу містить базові поняття та відомості, на які повинен спиратися студент під час вивчення дисципліни. Оскільки матеріал курсу викладений конспективно, це передбачає обов’язкову участь студентів в опрацюванні запропонованих до розгляду тем на аудиторних заняттях, а також самостійне студіювання спеціальної навчальної та наукової літератури (список рекомендованих видань вміщений наприкінці підручника).
Конспект курсу підготований у відповідності до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Він є розділеним на теми згідно навчальної програми.
Текст кожного змістового модулю містить: ключові слова та поняття (індексовані за модулями, що спрощує їх пошук та активізує тематичні зв’язки в межах курсу), вхідну інформацію для самоконтролю, структурно-логічну схему теми, тематичний зміст теми,
критерії засвоєння знань та вихід теми в інші дисципліни.
4
Тема 1. ВСТУП
Ключові слова та поняття
Предмет історії України; методологія історичного пізнання; історіографія; історичне джерело; понятійний апарат історії.
1.1. Вхідна інформація для самоконтролю
Успішному вивченню змісту цієї теми сприяє відновлення і використання наступних знань:
-з курсу історії України в загальноосвітній школі стосовно визначення місця дисципліни у системі наукових знань.
1.2.Зміст теми
1.2.1.Структурно-логічна схема змісту теми
1.Актуальність вивчення історії України.
2.Предмет історії України.
3.Методологія історичного пізнання.
4.Історіографія.
5.Історичні джерела.
6.Понятійний апарат.
1.2.2. Тематичний зміст
АКТУАЛЬНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
До 1991 р. історію України в технічних ВНЗ майже не вивчали. З набуттям Україною незалежності, із зростанням почуття національної самосвідомості значно підвищився інтерес до минулого свого народу. В історії шукають відповіді на суперечливі питання сучасної дійсності. Якщо знаєш минуле, краще розумієш сучасне.
Українці – нація молода. В її консолідації важливу роль має відіграти знання всіма членами суспільства спільного минулого. Знання спільної історії, спільного минулого зближує людей один до одного, об’єднує їх в народ, який спроможний самовизначитися і створити гідне для сучасної людини середовище в складі загальнолюдського співтовариства.
Цим визначається національне значення вивчення історії України майбутніми фахівцями народного господарства, інтелігенцією, яка покликана духовно об’єднувати людей.
5
Так виникла соціальна й державна потреба вивчення курсу історії України у всіх без винятку ВНЗ країни.
Періодизація історії України базується на національних засадах – історичні періоди відповідають етапам із спільними політичними, економічними, соціальними та культурними процесами, пов’язаними з територією та населенням України:
1.Давня історія України (з найдавніших часів до ІХ ст.).
2.Княжий період (ІХ-ХІVст.).
3.Литовсько-польський період (ХІVст. – середина ХVІІ ст.).
4.Козацько-гетьманський період (середина ХVІІ ст. – 1764 р.).
5.Імперський період (1764-1917 рр.).
6.Період національно-визвольної революції (1917-1920 рр.).
7.Радянський період (1920-1991 рр.).
8.Період незалежності (з 1991 р. до теперішнього часу).
ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Вивчення історії України зосереджується на вузлових питаннях, які становлять
предмет історії України (1.1.).
1.1. Предмет історії України – це вивчення історичного шляху українського народу, його країни, держави, внеску українців у світову цивілізацію.
При визначенні предмету історії України нас передусім цікавлять об’єктивні процеси,
які складають закономірності історичного розвитку.
Оскільки історію України вивчають у загальноосвітній школі, предмет історії України у ВНЗ не охоплює весь спектр проблем багаторічної історії.
Увага зосереджується на наступних питаннях:
-виникнення і розвиток державності України;
-політичні дії, які супроводжували ці процеси;
-особливості економічного розвитку й соціальної структури суспільства;
-місце України в світовій цивілізації.
МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ
Історію часто-густо використовують в політиці. Заідеологізований підхід до історії заважає пізнанню історичної істини, збіднює історичну культуру людини. Щоб не потрапити
6
до полону ідеології, ми рекомендуємо керуватися методологією історичного пізнання
(1.2.).
1.2. Методологія історичного пізнання – це вчення про принципи, форми і засоби
(методи) такого пізнання.
Методологічні принципи історичного пізнання:
1.Принцип історизму передбачає розгляд історичних подій у послідовності, у всіх зв’язках і взаємозв’язках. Щоб зрозуміти історичне явище, факт, потрібно вивчити їх у розвитку й зв’язках з іншими подіями та фактами.
2.Принцип об’єктивності містить в собі погляд на історію як на об’єктивний процес,
який має свої закономірності. Вивчення історії повинно бути об’єктивне, без перебільшень. Її треба відтворювати такою, якою вона була.
Методологічні принципи обумовлюють застосування конкретних методів пізнання історії України, серед яких вирізняють:
1. Загальнонаукові, серед яких:
-історичний,
-логічний,
-метод класифікації.
2. |
Специфічно історичні – це перед за все ті методи, в яких виявляються варіанти |
|
вивчення історичного процесу у часі. Серед них: |
- |
порівняльно-історичний, |
- |
синхронно-хронологічний, |
- |
ретроспективний (або метод історичного моделювання), |
- |
метод періодизації. |
3. |
Спеціальні – ті методи, що були запозичені з інших наук та пристосовані до |
|
специфіки історичного пізнання. Серед них: |
- |
статистичний, |
- |
соціологічний, |
- |
метод соціальної психології. |
ІСТОРІОГРАФІЯ
Вивчення історії студентами неісторичних спеціальностей здійснюється передусім за підручниками та спеціальною історичною науковою літературою – історіографією (1.3.).
7
1.3. Історіографія – це історична література, яка має використовуватися при вивченні історії України.
Існує чимало фундаментальних праць з історії України, серед яких – і книги істориків минулого (М.С.Грушевського, М.П.Драгоманова, В.Антоновича, І.Крип’якевича,
Д.І.Яворницького та ін.), і сучасні дослідження, у тому числі – наукові статті, монографії,
навчальні посібники. Їх розмаїття дозволяє формувати уявлення про історичні події,
базуючись на різних, часто – протилежних точках зору професійних істориків.
ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА
Історію України науковці відтворюють за історичними джерелами (1.4.).
1.4. Історичне джерело – це документальне свідчення історичних подій, в цілому історичного процесу.
Групи історичних джерел: 1. Письмові, серед яких:
-державна й міждержавна документація;
-документи громадсько-політичних організацій;
-праці державних, політичних і громадських діячів;
-статистика;
-матеріали засобів масової інформації.
2.Матеріальні, серед яких: - предмети побуту, - археологічні знахідки, - знаряддя праці,
- кіно-, фоно-, фотодокументи.
3.Усна народна творчість.
Систематичне знайомство з науковою літературою та історичними джерелами дозволяє сформувати цільне розуміння сутності й характеру історичного процесу в Україні, поширює картину світу й є інтелектуальним фундаментом осягнення особливостей сучасного життя країни.
8
ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ
Важливою частиною вивчення історії України є оволодіння її понятійним апаратом
(1.5.).
1.5. Понятійний апарат історії – це система термінів і понять історії як науки й навчальної дисципліни.
Терміни і поняття, які складають понятійний апарат предмету історії України, надалі будуть вживатися при вивченні курсу, треба запам’ятовувати і знати їх зміст.
Серед множини історичних понять чи не найчастіше будуть використовуватися етноніми “Русь”, “Україна”, “український народ” В цьому контексті відразу треба вказати їхнє походження.
Теорії походження слова “Русь”:
1.Місцева (південна, руська, українська). Так у VІ-ІХ ст. стали зватися слов’янські племена,
які жили в середньому Подніпров'ї згідно з назвами річок – Рось, Росава, Росавиця. За іншою гіпотезою слово “Русь” пішло від назви кочового племені роксоланів і походить від іранського “рос”, що означає “світ”, “світлий”.
2.Норманська (північна, варязька). Так звалося плем’я, яке жило на Скандинавському півострові, представники якого спустилися на південь до дніпровських порогів. Заснували там державу і дали їй своє ім’я.
Термін “Україна” вперше зустрічається в Київському літописі в 1187 р. і ймовірно походить від слова “край” або “країна”, тобто земля, яка лежить на краю Європи. Це слово вживалося в ХVІ-ХІХ ст., а в ХХ ст. після національно-демократичної революції 1917-1920
рр. воно одержало офіційний статус як назва держави.
Тлумачення терміну “український народ”:
1.Етнічне. Вбирає всіх етнічних українців, які жили і живуть не тільки в Україні, а й в інших країнах.
2.Територіальне (громадянське) – це люди різних національностей, які постійно живуть в Україні і є громадянами держави Україна. Це трактування закладене в Конституції, тому при вивченні історії України як держави, додержуються саме нього.
Таким чином, вивчення історії України як історії нашої Батьківщини є неодмінною
9
складовою частиною гуманітарної освіти майбутніх спеціалістів незалежної держави Україна. Воно має здійснюватися на методологічних засадах, на науковій основі шляхом опрацювання історичних джерел, праць історіографії, а також засвоєння понятійного апарату історичної науки.
1.3. Критерії засвоєння
За результатами вивчення даної теми Ви повинніРОЗУМІТИ, що з набуттям Україною незалежності, із зростанням почуття національної самосвідомості значно підвищилися інтерес до минулого свого народу та соціальна й державна потреба засвоєння курсу історії України майбутніми спеціалістами. Предметом історії України є вивчення історичного шляху українського народу, його країни, держави, внеску українців у світову цивілізацію. Це вивчення базується на методологічних засадах, опрацюванні історичних джерел та надбань історіографії, а також на знанні понятійного апарату історичної науки.
За результатами засвоєння теми Ви повинні ЗНАТИ, що таке: актуальність вивчення історії України; предмет історії України як навчальної дисципліни; методологія історичного пізнання; методологічні принципи; методи вивчення історії України; історіографія; історичні джерела; понятійний апарат.
Повне засвоєння навчального матеріалу по даній темі жадає від Вас УМІННЯ:
-визначати особливості вивчення предмету історії України як навчальної дисципліни;
-розрізняти методологічні принципи та методи вивчення історії України;
-розрізняти історіографічні праці й історичні джерела;
-порівнювати різні теорії походження історичних понять.
1.4. Вихід теми в інші дисципліни
Дана тема є базовою для розуміння всіх наступних тем курсу з історії України.
10