- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •1 Прогнозування необхідного обсягу сировини для організації виробництва
- •1.1 Загальні положення
- •1.2 Побудова математичної моделі прогнозу необхідної кількості сировини
- •1.3 Прогнозування необхідного обсягу сировини, з використанням розробленої математичної моделі
- •Таблиця 1.1 – Обсяги сировини, що споживалася по місяцях у 2009 р., млн. Т.
- •Таблиця 1.2 – Значення коефіцієнтів моделі сезонної хвилі з 3-а гармоніками
- •Таблиця 1.3 – Порівняння розрахункових значень по моделі сезонної хвилі з 3-а гармоніками і фактичними значеннями за даними 2009 року
- •1.4 Визначення потреби підприємства по кожній окремій позиції сировини
- •Норми витрат вихідних матеріалів на випуск одиниці продукції
- •Визначення можливих постачальників вихідних матеріалів
- •2.1 Визначення регіону розміщення постачальників сировини
- •Порівняльна таблиця можливих регіонів закупівлі сировини
- •2.2 Визначення постачальника в регіоні
- •Характеристика пропозицій постачальників
- •Визначення виду транспорту для перевезення вихідної сировини
- •Визначення прийнятного рівня запасів по ланках технологічного ланцюга постачань
- •4.1 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
- •4.1.1 При фіксованому розмірі замовлення
- •Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим рівнем замовлення
- •4.1.2 При фіксованому часі між замовленням у постачанні
- •Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим часом між замовленнями
- •4.2 Економічне обгрунтування способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
- •Витрати на запаси для системи відновлення
- •5 Графічна інтерпритація матеріального потоку в технологічному ланцюгу постачань
- •Висновки
- •Бібліографічний список
1.4 Визначення потреби підприємства по кожній окремій позиції сировини
Як правило для визначення потреб у сировині використовують метод прямих розрахунків. Він виходить з того, що відомо скільки продукції підприємству необхідно виготовити. При цьому існують норми витрати всіх комплектуючих та вихідних матеріалів на одиницю продукції.
В нашому випадку потреби в матеріальних ресурсах визначаються за формулою:
(1.11)
де – потреба ві-х матеріальних ресурсах;
– витратний коефіцієнт на виробництво одиниці готової продукції (дивись таблицю 1.4);
– загальний об’єм необхідної для виробництва сировини (встановлено попередніми розрахунками).
Норма витрати на виробництво і-го компонента продукції повинна враховувати втрати вихідних матеріалів при транспортуванні, при навантаженні, розвантаженні, складуванні та безпосередньо при виробництві. Останнє можливо при відомій норми втрат розрахувати за фактичними витратами за минулий період.
Щоб виключити вплив на норму витрат недоцільних та нераціональних витрат використовують так звані прогресивні норми, які досягнуті в середньому на підприємствах тієї чи іншої галузі.
В курсовій роботі ці норми витрат наведені для різних видів виробництва в таблиці 1.1.
Таблиця 1.4
Норми витрат вихідних матеріалів на випуск одиниці продукції
№ з/п |
Тип вихідного матеріалу чи сировини |
Витратний коефіцієнт матеріалу чи сировини |
1 |
2 |
3 |
Виробництво збагаченої залізної руди | ||
1 |
Сира залізна руда |
0,85 |
2 |
Промислова сода |
0,28 |
3 |
Добавки |
0,13 |
4 |
Допоміжні матеріали |
0,12 |
Виробництво агломерату | ||
1 |
Рудна суміш |
0,803 |
2 |
Вапняк |
0,128 |
3 |
Коксовий дріб’язок |
0,109 |
4 |
Окалина |
0,18 |
Виробництво доменного чавуну | ||
1 |
Агломерат |
0,572 |
2 |
Обпалені окатиші |
0,417 |
3 |
Кокс |
0,029 |
4 |
Допоміжні матеріали (кокс, антрацит) |
0,062 |
Виробництво конвертерної сталі | ||
1 |
Доменний чавун |
0,451 |
2 |
Металевий брухт |
0,383 |
3 |
Феросплави |
0,055 |
4 |
Вапно |
0,156 |
Виробництво сталі з металобрухту | ||
1 |
Металобрухт |
0,652 |
2 |
Феросплави |
0,311 |
3 |
Антрацит |
0,230 |
4 |
Вапно |
0,147 |
Виробництво залізобетонних виробів (ЗБВ) | ||
1 |
Щебінь гранітний |
0,350 |
2 |
Пісок митий річковий |
0,350 |
3 |
Цемент марки М-400 |
0,250 |
4 |
Арматура з чорних металів |
0,220 |
Виробництво хлібопродукції | ||
1 |
Борошно пшеничне |
0,825 |
2 |
Дріжджі |
0,165 |
3 |
Рослинні жири |
0,170 |
4 |
Сіль кам’яна |
0,105 |
Виробництво скла | ||
1 |
Пісок митий |
0,607 |
2 |
Сода кальцинована |
0,348 |
3 |
Шпат плавиковий |
0,130 |
4 |
Шлаки |
0,115 |
Виробництво феросплавів | ||
1 |
Руда марганцева |
0,611 |
2 |
Кокс |
0,315 |
3 |
Антрацит |
0,011 |
4 |
Металобрухт |
0,100 |
Виробництво коксу | ||
1 |
Вугільний концентрат |
0,653 |
2 |
Кам’яновугільна смола |
0,315 |
3 |
Сірчана кислота |
0,230 |
4 |
Бензол |
0,142 |
Визначимо необхідну кількість сировинних складових для виготовлення феросплавів:
руда марганцева - ;
кокс - ;
антрацит -
Для виключення можливих помилок (які є наслідком закруглення при обчисленнях), необхідну кількість останньої складової пропонується розрахувати наступним чином:
металобрухт -
Як видно з одержаного результату кількість металобрухту розрахована за залишковим принципом (0,469 млн.т.) відрізняється від розрахованої через витратні ставки (). Для зменшення цієї різниці пропонується підвищити точність розрахунку, залишаючи більше знаків після коми.