- •Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Організація роботи сортувальної станції
- •1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції
- •2 Структура управління станцією. Оперативне планування поїзної та вантажної роботи станції. Визначення розрахункових обсягів роботи станції
- •2.1 Структура управління станцією
- •2.2 Оперативне планування поїзної та вантажної роботи станції
- •2.3 Визначення розрахункових обсягів роботи станції
- •Транзитні поїздопотоки та поїздопотоки у розформування станції н
- •Місцеві вагонопотоки станції н
- •Вагонопотоки станції н с переробкою
- •3 Розробка технології роботи станції
- •3.1 Нормування елементів гіркової технології
- •3.2 Побудова технологічних графіків роботи гірки
- •3.3 Нормування операцій по завершенню формування поїздів і їх перестановки до парку відправлення
- •3.3.1 Розрахунок норми часу на завершення формування одногрупних поїздів
- •3.3.2 Розрахунок норми часу на завершення формування двогрупних поїздів
- •3.3.3 Розрахунок норми часу на формування збірних поїздів
- •3.3.4 Розрахунок норми часу на перестановку составів у парк відправлення.
- •Розрахунок тривалості перестановки составів у парк відправлення
- •3.4 Визначення тривалості обслуговування поїздів бригадами пто
- •3.4.1 Парк прийому
- •Явочна кількість робітників пто в парку прийому
- •Значення коефіцієнту
- •3.4.2 Парк відправлення та приймально-відправні парки
- •Явочна кількість робітників пто в парку прийому
- •Значення коефіцієнту
- •3.5 Технологічні графіки обробки поїздів на станції
- •4 Визначення кількості маневрових локомотивів
- •5 Організація роботи станційного технологічного центрУ обробКи поїзної інформації і перевізних документів
- •6 Перевірка колійного розвитку парків станції
- •6.1 Визначення потрібної кількості колій парках прийому, відправлення та транзитних
- •Кількість колій у парку приймання сортувальної станції
- •Кількість колій у парку відправлення або транзитних сортувальних станції
- •6.2 Визначення потрібної кількості колій у сортувальному парку
- •Кількість колій у сортувальному парку
- •7 Технологія роботи з місцевими вагонами
- •План подачі вагонів на добу
- •8 Побудова добового плана-Графіка роботи станції і розрахунок його показників.
- •8.1 Розробка добового плану-графіка роботи станції
- •8.2 Визначення основних показників функціонування станції
- •– Простій транзитного вагона без переробки
- •– Простій транзитного вагона з переробкою
- •– Середньозважена величина простою транзитного вагона
- •Значення коефіцієнтів а та б для визначення технологічної норми часу на розформування-формування составів на витяжних коліях
- •Нормативи часу та, хв, на піврейси перестановки
- •Нормативи часу насуву состава на сортувальну гірку
- •Швидкість розпуску состава з гірки
- •Додаток б Умовні позначення до добового-плану графіку
- •Додаток в
- •Додаток г Правила оформлення пояснювальної записки до курсового проекту
3 Розробка технології роботи станції
3.1 Нормування елементів гіркової технології
При послідовному розташуванні парків прийому і сортувального тривалість розформування состава визначається за формулою
, (3.1)
де – тривалість заїзду;
–тривалість насуву;
– тривалість розпуску;
– тривалість осаджування.
Маневрові операції з заїзду гіркового локомотива в парк прибуття до составу включають два холостих піврейса – від вершини гірки за горловину парку прибуття () та назад до хвоста составу ():
, (3.2)
де – нормативні коефіцієнти, які визначаються в залежності від довжини маневрових піврейсівта, див. табл. А.3.
Тривалість насуву составу з парку прибуття на гірку визначається в залежності від відстані від розділової стрілки гіркової витяжної колії до вершини гірки () за табл. А.4.
Тривалість розпуску составу з гірки визначається за формулою
, (3.3)
де – довжина вагона, в розрахунках прийняти 15 м;
– число відчепів у составі, що розформовується;
– середня швидкість розпуску состава з гірки, яка залежить від технічного оснащення гірки (механізована чи немеханізована), середньої кількості вагонів у відчепі та визначаєтьсяза табл. А.5.
Тривалість осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації «вікон» на коліях сортувального парку визначається за формулою
. (3.4)
3.2 Побудова технологічних графіків роботи гірки
Технологічний графік роботи гірки являє собою графічне відбиття процесів розформування составів. На спеціальній сітці, де по вертикалі відкладається час, а по горизонталі елементи гіркової технології (заїзд, насув, розпуск, осаджування, а у необхідних випадках і витягування), послідовно відтворюється робота двох гіркової локомотивів по потоково-кільцевому способу. Осаджування виконується після трьох або чотирьох розпусків. Приклади технологічного графіка роботи гірки з однією колією розпуску та двома коліями насуву наведено на рис. 3.1 [2, 4].
Рисунок 3.1 Технологічний графік роботи гірки
На графіку повинно бути побудовано два гіркових цикли. Гірковий технологічний цикл це час заняття гірки по розпуску групи составів від одного осаджування до іншого. Після цього знаходиться середнє значення технологічного циклу роботи гірки
, (3.5)
а також гірковий технологічний інтервал
, (3.6)
де – технологічний цикл роботи гірки;
– кількість составів, що розформовується на гірці протягом одного циклу роботи гірки.
Крім технологічного графіка роботи гірки з двома локомотивами з осаджуванням в курсовому проекті необхідно побудувати технологічний графік роботи гірки без осаджування, на якому повинно бути відображено десять розпусків (див. рис. 3.2). Для цього графіку необхідно визначити середній гірковий технологічний інтервал в умовах роботи без осаджування.
Рисунок 3.2 Технологічний графік роботи гірки без осаджування
Переробна спроможність сортувальної гірки визначається за формулою
де – тривалість технологічних перерв у роботі гірки (ремонт, зміна локомотивних бригад, повторне сортування та ін.), прийняти 90 хв;
– час заняття гірки закінченням формування, якщо не передбачається виконувати закінчення формування через гірку, то цей час дорівнює 0 хв.
Завантаження гірки визначається за формулою:
де – відповідно кількість транзитних вагонів з переробкою та місцевих вагонів по станції за добу.