Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
36 питання.docx
Скачиваний:
68
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
43.45 Кб
Скачать

3.2 Шляхи підвищення оборотності оборотних активів досліджуваного підприємства

Удосконалення механізму управління оборотними коштами підприємства є одним з головних чинників підвищення економічної ефективності виробництва на сучасному етапі розвитку економіки. В умовах соціально-економічної нестабільності та мінливості інфраструктури важливе місце в поточній повсякденній роботі фінансового менеджера займає управління оборотними коштами, тому що саме тут криються основні причини успіхів і невдач всіх виробничо-комерційних операцій організації [28, 11].

Раціональне використання оборотних коштів в умовах їх хронічного дефіциту є одним з пріоритетних напрямків діяльності підприємств, в основі якого правильне керування оборотними коштами і запасами; розробка і впровадження заходів, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню руху оборотних коштів. Підприємства у випадку ефективного управління оборотними коштами і запасами досягатимуть випереджального економічного стану, збалансованого по ліквідності і прибутковості.

Прискорення оборотності оборотних коштів досягається різними заходами.

На стадії створення виробничих запасів такими шляхами можуть бути:

-впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

-наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

-широке використання прямих тривалих зв'язків;

-розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

-комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах [17, 483].

На стадії незавершеного виробництва:

-прискорення науково-технічного прогресу, упровадження прогресивної техніки і технології;

-розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

-удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування дешевих конструктивних матеріалів;

-удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

-збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом [17, 485].

Для прискорення періоду оборотності дебіторської заборгованості звичайно вживають таких заходів:

-надання знижок покупцям за скорочення термінів погашення заборгованості, щоб спонукати їх оплатити рахунки до встановленого терміну оплати;

-введення штрафних санкцій за прострочення платежу;

-оформлення угоди з покупцями комерційним векселем з одержанням певного процента за відстрочку платежу;

-відпуск товарів покупцям на умовах передоплати;

-використання механізму факторингу і т.д.[30].

Варто памятати, що ефективність формування та використання оборотних коштів зумовлена певними особливостями управління їх основними структурними елементами: запасами, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами.

Основними методами контролю є:

-нормування, що включає в себе аналітичний, коефіцієнтний і прямий методи розрахунку оптимального рівня запасів;

-контроль запасів, що передбачає використання методів АВС і XYZ та методу економічно обґрунтованих потреб [31].

Визначення величини оборотних коштів за аналітичним методом передбачає ґрунтовний аналіз фактичних запасів, коригування їх величини та вилучення надлишків, якщо вони є на підприємстві.

Коефіцієнтний метод полягає у визначенні чинності нормативів власних оборотних коштів на початку розрахункового періоду, з урахуванням показників виробництва цього періоду.

Метод прямого розрахунку дозволяє визначити фактичну потребу підприємства в запасах на встановлений період.

Метод економічно обґрунтованих потреб оснований на мінімізації сукупних організаційних витрат із закупівлі та збереження запасів на підприємстві. Він дає можливість розрахувати витрати по зберіганню запасів, розміщення замовлень та витрати із збереження запасів на складах.

Метод АВС є найбільш простим способом управління запасами і передбачає їх розподіл на три категорії: А - найважливіші, які включають 20% запасів; 80% - продажу, В - важливі, що діляться на 30% запасів; 15% - продажу, С - менш важливі, до яких відносять 50% - запасів; 5% - продажу. Особливістю цього методу є те, що порівняно мала група запасів може мати найбільшу вартість.

Метод ХYZ полягає у поділі запасів залежно від попиту і точності прогнозування величини споживання товарів. Цей метод оснований на розподілі ресурсів підприємства на певні категорії:

) Х - для ресурсів характерна стабільна величина споживання і прогнозу. Значення коефіцієнта варіації знаходиться в інтервалі від 0 до 10%.

) Y - ресурси характеризуються визначеною величиною споживання відповідно до чинників, які на них впливають, наприклад, сезонні коливання, акції, надлишок товарів, чи дефіцит, і середніми можливостями їх прогнозування. Значення коефіцієнта варіації - від 10 до 25%.

) Z - характеризується малим рівнем споживання товарів і невисокою точністю прогнозування. Значення коефіцієнта варіації - понад 25%.

Особливістю методу XYZ є визначення коефіцієнта варіації попиту, який дозволяє визначити ступінь однорідності сукупності і подібності в ній окремих значень [31].

Отже, основними шляхами прискорення оборотності оборотних активів є:

-скорочення тривалості операційного циклу за рахунок підвищення продуктивності праці, використання новітніх технологій, повнішого і ефективнішого використання трудових і матеріальних ресурсів

-поліпшення організації матеріально-технічного постачання з метою безперебійного забезпечення операційної діяльності необхідними матеріальними ресурсами і скорочення часу перебування капіталу в запасах;

-прискорення процесу відвантаження продукції, реалізації товарів і оформлення розрахункових документів;

-скорочення часу перебування коштів у дебіторській заборгованості;

-підвищення рівня маркетингових досліджень, спрямованих на прискорення просування готової продукції (товарів, робіт, послуг).

-розробку і впровадження в практику роботи окремих служб підприємства сучасних методик керування оборотними коштами;

-контроль за поточним станом найважливіших складників оборотних активів у процесі виробничої й комерційної діяльності підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]