5.4 Заходи зі створення безпечних та здорових умов праці, передбачені проектом

Для створення безпечних та здорових умов праці на дільниці гідролізного одержання диоксиду цирконію проектом передбачається:

- автоматизація виробничих процесів, в даному випадку, встановлення витратомірів для забезпечення контролю по витратам речовин, встановлення приборів, слідкуючих за рівнем речовини у дозаторах, а також приборів, слідкуючих за значенням тиску. Забезпечення автоматизації процесу має позитивний вплив на стан охорони праці, так як автоматизація передбачає менше втручання з боку людини і тим самим створює більш безпечні умови праці;

- механізація тяжких та трудомістких процесів, заміна ручної праці механізованою;

- дистанційне керування обладнанням, передбачене схемою автоматизації виробництва, встановлене, з метою створення безпечних умов праці;

- наявність термоізоляції на реакторах-гідролізерах, а також трубопроводах та комунікаціях;

- огородження небезпечних зон, частин апаратів, що рухаються, площадок, етажерок;

- захист від шкідливих дій шуму та вібрації, встановленням шумонепронекних перетинок та встановлення вібруючого обладнання на окремі ізольовані площадки відповідно;

- забезпечення електробезпеки, згідно нормативних документів, що передбачає використання захисного заземлення: принцип його дії полягає в тому, що між заземленим корпусом електрообладнання та землею утворюється металеве поєднання малого опору, тому струм, який проходить крізь тіло людини, стає безпечним для його життя. Захисне заземлення здійснюється за допомогою трубчастих електродів діаметром 0,03 м, які розміщуються в місцях розташування обладнання, що потребує заземлення, а саме, насоси, які мають електричні приводи. Для з’єднання електродів використовують сталеву штибу прямокутного перерізу не менше 4х12 мм.

Опір розтікання струму одного вертикального електроду розраховується за формулою: ,

де  - питомий опір ґрунту (суглинок) у місці розташування заземлювачів, Ом∙м;

 = 120 Ом∙м;

l – довжина трубчастого електрода, м; l = 2,7 м;

d – діаметр трубчастого електрода, м; d = 0,035 м;

t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м.

,

де t₀ – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; приймаємо t₀ = 0,6 м.

м,

Ом

Попередня кількість заземлювачів без урахування з’єднувальної штиби:

,

де R_доп – допустимий опір заземлюючого пристрою, узятий відповідно з ПБЕ залежно від напруги струму, який подано на електропристрій, R_доп = 4 Ом.

шт.

Необхідна кількість вертикальних електродів:

,

де – коефіцієнт використання вертикальних електродів;, якийураховує обопільне екранування.

шт.

Знаючи кількість заземлювачів знайдемо довжину з’єднувальної штиби: ,

де а – відношення відстані між заземлювачами до їх довжини, а = 1.

м

Тоді, опір розтікання струму з’єднувальної штиби без урахування екранування: ,

де в – ширина з’єднувальної штиби, м; в=0,035 м.

Ом

Загальний опір заземлюючого пристрою, який складається із опору вертикальних електродів та опору з’єднувальної штиби:

де – коефіцієнт використання з’єднувальної штиби,=0,62.

Ом

Порівняємо отримане значення R_З з R_доп: R_З= 2,6 Ом; R_доп= 4 Ом; R_З ≤ R_доп, що відповідає вимогам ПУЕ.

- головні вимоги захисту від статичної електрики приведені у нормативних документах [8]. Для попередження накопичування зарядів статичної електрики на дільниці гідролізного одержання оксисульфата цирконію використовуються такі заходи: заземлення всіх металевих і струмопровідних частин обладнання з опором заземлюючого пристрою до 100 Ом та зволоження повітря в приміщенні з діелектриками;

- відповідно [9], забезпечення приміщень дільниці освітленням: природним боковим (через віконні пройми в зовнішіх стінах) та штучним;

Вид робіт, що виконуються в приміщеннях цеху відноситься до VIII-а розряду зорових робіт.

Коефіцієнт природного освітлення (КПО), згідно [9], в залежності від точності робіт та географічного розташування (IV пояс світового клімату) визначається:

де m – коефіцієнт світлового клімату; m = 0,9;

С – коефіцієнт сонячного клімату; С = 0,75;

- значення КПО, %; = 0,3.

%

Штучне загальне освітлення дозволяє освітлювати всю площу приміщення та окремі робочі ділянки.

Для штучного освітлення приймаємо світильник типу РСП 11400-002 з типом джерела світла ДРЛ-400 та потужністю 400 Вт.

Необхідна кількість світильників розраховується по коефіцієнту використання світлового потоку:

де Е_min – мінімальна нормативна освітленість для VIII-а розряду зорових робіт, лк, Е_min = 75 лк;

F – світловий потік однієї лампи, лм; F = 5600 лм;

S – площа приміщення, м²; S = 864 м²;

K – коефіцієнт запасу; K = 1,8;

Z – поправочний коефіцієнт світильника; Z = 1,2;

n – кількість ламп у світильнику; n = 1;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для визначення коефіцієнта використання освітлювальної установки проведемо розрахунок показника приміщення:

де а – довжина приміщення, м; а = 36 м;

b – ширина приміщення, м; b = 24 м;

Н – висота підвіски світильника над робочою поверхньою, м;

Н = 9,75м.

Стіни та стеля пофарбовані в середній колір, для якого коефіцієнт відбиття стелі _с=50%, стін _ст=30%.

Отже, u = 46%.

Кількість світильників:

Приймаємо 56 світильників РСП 11400-002.

Проектом передбачається аварійне освітлення, яке призначене для освітлення виробничих приміщень при відключенні робочого освітлення. Воно повинно бути достатнім для безпечного виходу людей та продовження роботи на відкритих площадках у випадках, коли відключається робоче.

Найменша освітленість робочих поверхонь, що потребують обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5% освітленості, котра нормована для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині та не менше 1 лк для території підприємства. Для аварійного освітлення використовуються світильники РСП 11400-002, що відрізняються від світильників робочого освітлення спеціально нанесеними на них позначками;

- для забезпечення нормальних метеорологічних умов в приміщенні цеху передбачається змішана система вентиляції;

Природний рух повітря в приміщенні здійснюється внаслідок різниці його густини зовні та з середини будівлі, а також під дією різниці тиску зовнішнього повітря з підвітряного та надвітерного боку будівлі. Штучна вентиляція здійснюється за допомогою вентиляторів.

Розрахуємо об’єм повітря для вентиляції приміщення з урахуванням того, що кратність повітрообміну для більшості приміщень хімічних виробництв складає від 3 до 10 год^-1:

де К – кратність повітрообміну, год^-1; К = 9 год^-1;

V – об’єм повітря для вентиляції, м³/год;

V_прим – об’єм приміщення, м³; V_прим = 8640 м³;

Звідки:

м³/год

Обираємо вентилятор центробіжний типу В-Ц14-46 з підвищеним тиском, продуктивністю 50000 м³/год, номер вентилятора вісім, тиск 1400 Па, частота обертів 970 об/хв.; електродвигун типу 4А200L6, потужністю 30 кВт і частотою обертання 970 об/хв.

- обладнання цеху повинне бути розташоване на відстані, яка передбачає вільний доступ до цього обладнання з метою його обслуговування або на випадок ремонту, а також відстані між обладнанням та стінами будівлі і інших споруд, передбаченою схемою компонування цеху;

- вся робота, пов’язана з небезпечними речовинами такими, як: солянокислий розчин цирконію, сірчана кислота та оксисульфат цирконію повинна проводитись у спеціальному одязі та взутті, захисних окулярах, гумових (кислотостійких) рукавичках; при роботі з сірчаною кислотою в окремих випадках застосовують фільтруючий протигаз марки В. Всі ці засоби індивідуального захисту повинні видаватись працівнику на підприємстві;

- для забезпечення безпечних та здорових умов праці, робочий час працівника не повинен перевищувати 40 годин на тиждень. Також на протязі робочого дня передбачається обідня перерва. Відпустка повинна надаватись раз на рік терміном не менш, ніж 24 доби. Для працівників нічної зміни передбачаються вихідні дні між змінами.