2. Стратегічний план підприємства: економічна сутність, структура, порядок розробки, види стратегій

На сучасному етапі розвитку економічної сфери буття неперервність життєвого циклу підприємства може бути забезпечена лише шляхом збереження та розширення його конкурентних переваг в умовах постійно зростаючого рівня конкуренції між господарюючими суб’єктами. Забезпечення необхідного рівня зазначених переваг в економічних системах різних рівнів, де переважають нецінові способи ведення конкурентної боротьби, потребує значних коштів стосується самих засад організації й здійснення господарської діяльності підприємств. Вирішення цієї глобальної проблеми на підприємствах, що здійснюють підприємницьку діяльність, потребує застосування стратегічного планування.

Особливості стратегічного планування полягають у характері цілей та засобів їх досягнення, що визначаються у відповідному виді плану господарської діяльності підприємства, а також порядку його розробки.

На передплановій стадії розробки стратегічного плану:

• на етапі концепції визначається довгострокова мета господарської діяльності підприємства;

• на етапі прогнозу здійснюється стратегічний аналіз зовнішнього середовища (діагностика негативного та позитивного впливу на діяльність підприємства політичних, економічних, науково-технічних, соціальних та міжнародних чинників).

На плановій стадії розробки стратегічного плану визначаються:

• стратегічні цілі господарської діяльності підприємства;

• комплекс заходів щодо реалізації зазначених цілей (зміна організаційно-правової форми підприємства, його розмірів, територіальних масштабів господарської діяльності; структури капіталу, видів організаційної та виробничої структури, системи управління).

Програма, яка розробляється на плановій стадії, – це стратегія господарської діяльності підприємства.

Стратегія господарської діяльності підприємства – це генеральна комплексна програма його дій, яка визначає довгостроковий напрямок його функціонування.

Стратегічний план підприємства – це вид плану господарської діяльності підприємства, головне завдання якого полягає у розробці його стратегії.

Стратегічний план підприємства готується силами спеціального функціонального управлінського підрозділу за централізованою схемою.

Процес розробки стратегії включає три етапи:

• вибір базової стратегії;

• розробка альтернативних стратегій;

• вибір генеральної стратегії.

Залежно від фази життєвого циклу базові стратегії стратегічного плану підприємства класифікують:

• зростання;

• стабілізації;

• виживання.

Класифікація альтернативних стратегій базової стратегії зростання:

• мінімізації витрат;

• диференціації;

• диверсифікації;

• сегментації діяльності;

• інновації.

Конкретизація альтернативних стратегій здійснюється через функціональні або субстратегії підприємства, у складі яких виділяють наступні типи:

1) маркетингову;

2) науково-дослідних робіт;

3) виробничу;

4) ресурсну:

• організаційну;

• технічного розвитку;

• матеріально-технічного забезпечення;

• кадрів та соціального розвитку;

• інвестиційну;

• фінансову.

Класифікація методів вибору генеральної стратегій підприємства:

1) одно продуктового аналізу (для моно профільних підприємств):

• PIMS (вплив стратегічних чинників на основні показники діяльності підприємства);

• кривих освоєння (залежність обсягу витрат від обсягу виробництва);

• життєвого циклу виробу;

2) портфельного аналізу (матричний):

• БКГ (взаємозв’язок між темпом зростання обсягу продукції підприємства та контрольованою ним часткою ринку);

• Мак-Кінсі (конкурентна позиція підприємства та привабливість ринку);

• метод Портера (стратегічні переваги та стратегічні цілі);

• консультаційної групи «Артур Д. Літлл» (стадія життєвого циклу та конкурентна позиція);

• консультаційної групи «Шелл» (потенційний ринок та потужності підприємства).