Структура викладення розділу «охорона праці» у дипломних проектах (роботах) бакалаврів

1.1 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

Навести перелік всіх груп факторів, властивих даному виробничому підрозділу.

Навести перелік речовин та матеріалів (при їх наявності), що застосовуються в проектованому виробництві (навести перелік та характеристику хімічних сполук, які входять до складу сировини, реактивів, напівпродуктів, та отриманих речовин, що застосовуються у виробництві). Вказати такі речовини, які здатні витікати, випаровуватися та забруднювати повітря робочої зони. Навести показники речовин: токсичність, характер дії на організм, гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, клас небезпеки [1, 2].

Наявність та характеристика біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: макро- та мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності, вплив їх на організм людини стосовно конкретних умов виробництва [3].

Наявність фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: їх інтенсивність та можливі наслідки впливу на організм людини.

Навести перелік обладнання з рухомими та обертомими частинами, залізничного, авто- та електротранспорту, робочих місць на підвищенні та/або поблизу поглиблень (колодязів, траншей та ін.), які можуть викликати появу механічних травм.

Визначити необхідність застосування у виробничому процесі, тип та робочі параметри посудин, що працюють під надлишковим тиском, їх можливий вплив на обладнання та виробничий персонал у аварійних ситуаціях.

Вказати на застосування процесів нагріву (охолодження), апаратів, комунікацій, які будуть нагріті (охолоджені) до температур (…ºС), що може спричинити опіки (обмороження) або інші порушення стану здоров’я працюючих.

Навести перелік обладнання, яке є джерелом шуму та вібрації, використовує ультразвук, можливі наслідки їх впливу на організм людини, обладнання та будівельні конструкції.

Визначити види використовуваної електричної енергії (електрострум, електричні, магнітні поля) та параметри їх інтенсивності, види електрообладнання та умови приміщень (майданчиків), де воно розміщене; можливість та наслідки їх впливу на організм людини.

При наявності інших фізичних небезпечних та шкідливих факторів проектованого об’єкта (їх перелік наведено в додатку Б), вказати джерело фактора (тип обладнання, параметри процесу), його інтенсивність та характер можливих наслідків впливу на організм людини.

1.2 Профілактичні заходи з охорони праці

Розглядаючи попередньо викладені особливості проектованого об’єкту, запропонувати перелік потрібних заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці виробничого персоналу (використання засобів колективного та індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху, шкіри та інших, шляхи евакуації).

Навести розрахунок штучного освітлення в робочому приміщенні (додаток Б) згідно номеру варіанту (порядковий номер студента в учбовому журналі).

Навести розрахунок товщини звукоізолюючої перегородки між допоміжними та основними виробничими приміщеннями згідно номеру варіанту (порядковий номер студента в учбовому журналі).

ДОДАТОК А

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ

ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ [3]

1.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються за природою дії на наступні групи:

– фізичні;

– хімічні;

– біологічні;

– психофізіологічні.

1.1.1 Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються на наступні:

– рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

– підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

– підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

– підвищений рівень шуму на робочому місці;

– підвищений рівень вібрації;

– підвищений рівень інфразвукових коливань;

– підвищений рівень ультразвуку;

– підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні і його різка зміна;

– підвищена або знижена вологість повітря;

– підвищена або знижена рухливість повітря;

– підвищена або знижена іонізація повітря;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруженість електричного поля;

– підвищена напруженість магнітного поля;

– відсутність або нестача природного світла;

– недостатня освітленість робочої зони;

– підвищена яскравість світла;

– знижена контрастність;

– пряма і відбита блискість;

– підвищена пульсація світлового потоку;

– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

– підвищений рівень інфрачервоної радіації;

– гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

– розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);

– невагомість.

1.1.2 Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються:

за характером дії на організм людини на:

– токсичні;

– подразливі;

– сенсибілізуючі;

– канцерогенні;

– мутагенні;

– такі, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через:

– органи дихання;

– шлунково-кишковий тракт;

– шкірні покриви і слизисті оболонки.

1.1.3 Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають наступні біологічні об'єкти:

– патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, прості) і продукти їх життєдіяльності.

– макроорганізми (рослини і тварини).

1.1.4 Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники за характером дії підрозділяються на наступні:

а) фізичні перевантаження;

б) нервово-психічні перевантаження.

1.1.4.1 Фізичні перевантаження підрозділяються на:

– статичні;

– динамічні.

1.1.4.2 Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:

– розумове перенапруження;

– перенапруження аналізаторів;

– монотонність праці;

– емоційні перевантаження.

ДОДАТОК Б

РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Розрахунок виконують у наступній послідовності.

Штучне освітлення розраховується в залежності від розмірів (табл.. Б. 1) і призначення освітлюваного приміщення. Спочатку встановлюється розряд зорової роботи, у відповідності з яким вибирають норму освітленості (дивись табл. Б.2).

Потім вибирають тип освітлювального пристрою (світильника) та потужність електролампи. При цьому для виробничих приміщень висотою до 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами низького тиску (табл. Б.6). При висоті приміщення понад 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами високого тиску (табл. Б.5).

Показник приміщення  розраховується за формулою:

(Б.1)

де a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

Необхідна кількість світильників для виробничих приміщень визначається з формули:

(Б.2)

де Е – нормативна освітленість для даного розряду зорових робіт, лк, (табл. Б.2);

S – площа приміщення, м²;

К – коефіцієнт запасу, 1,31,5;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, 1,11,3;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику, лм (табл. Б.5);

n – кількість ламп у світильнику, 1;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки (у долях одиниці).

Коефіцієнт використання освітлювальної установки u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення  та коефіцієнтів відбиття стін та стелі.

Коефіцієнти відбиття стелі та стін залежать від їх кольору. _стелі=70%, _стін=50% – стеля й стіни пофарбовані у світлий колір; _стелі=50%, _стін=30% – стеля й стіни пофарбовані у середній колір; _стелі=30%, _стін=10% – стеля й стіни пофарбовані у темний колір.

Значення коефіцієнтів використання для світильників наведені в таблиці Б.4. При величині показника приміщення  > 5 коефіцієнти використання приймати як при  = 5.

Прийняти до установки кількість світильників, яка являє собою найближче ціле кратне число та вказати тип світильника і лампи.

Таблиця Б.1 – Вихідні дані для розрахунку освітлення

№ п/п	Виробниче приміщення				Розряд зорової роботи
	Тип	Розміри, м
		довжина	ширина	висота
1	Операторна	6	6	3,6	ІІ г
2		6	6	4,5
3		12	6	3,6
4		12	6	4,5
5		12	12	3,6
6		12	12	4,5	VI
7	Основне виробниче	12	6	3,6
8		12	6	7,2
9		12	12	3,6
10		12	12	7,2
11		24	12	3,6
12		24	12	7,2
13	Склад виробів	24	24	3,6	VIІІ а
14		24	24	7,2
15		36	12	3,6
16		36	12	7,2
17		36	24	3,6
18		36	24	7,2
19	Основне виробниче	48	24	7,2
20		48	24	8,4	VI
21		48	36	7,2
22		48	36	8,4
23		48	36	10,8
24		60	24	7,2
25		60	24	8,4
26		60	24	10,8
27		60	30	7,2
28	Склад виробів	60	30	8,4	VIІІ а
29		60	30	10,8
30		72	12	7,2
31		72	24	7,2
32		72	24	8,4
33		72	24	10,8
34		72	30	7,2
35		72	30	8,4
36		72	30	10,8

Таблиця Б.2 – Норми освітленості при штучному освітленні приміщень

Характе-ристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Зорова робота		Контраст об'єкта розрізнення з фоном	Характе-ристика фону	Освітленість при загаль-ному освіт-ленні, лк
		Розряд	Під-розряд
Дуже високої точності	Від 0,15 до 0,3	ІІ	а	Малий	Темний	1250
			б	Малий Середній	Середній Темний	750
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	500
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	300
Високої точності	Від 0,3 до 0,5	ІІІ	а	Малий	Темний	500
			б	Малий Середній	Середній Темний	300
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	300
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	200
Середньої точності	Від 0,5 до 1	ІV	а	Малий	Темний	300
			б	Малий Середній	Середній Темний	200
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	200
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	150
Груба (дуже малої точності)	Більше 5	VI		Незалежно від характеристик фону та контрасту об'єкту з фоном		150
Загальний нагляд за ходом виробничого процесу: постійний		VIII	а	Те ж		75
періодичний при постійному перебуванні людей у приміщенні			б	Те ж		50
періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні			в	Те ж		30

Таблиця Б.4 – Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з газорозрядними лампами стелі, % 70 50 30 стін, % 50 30 10  Коефіцієнт використання, % 0,5 25 23 22 0,6 31 29 26 0,7 35 33 30 0,8 38 36 32 0,9 41 38 35 1,0 43 40 37 1,1 45 42 39 1,25 47 44 41 1,5 50 46 44 1,75 52 49 47 2,0 54 50 48 2,25 56 52 50 2,5 57 53 51 3,0 59 54 52 3,5 60 56 54 4,0 61 56 55 5,0 63 58 57

Таблиця Б.5 – Характеристика світильників з газорозрядними лампами високого тиску Тип світильника Лампа Тип Світловий потік, лм РПП01–125 РСП 20х250–121 РСП 20х400–141 РСП 20х700–141 ДРЛ–125 ДРЛ–250 ДРЛ–400 ДРЛ–700 5600 12500 22000 38500 ГПП01–125 ГСП04В–250 ГСП04В–400 ГСП08В–1000 ГСП08В–2000 ДРИ–125 ДРИ–250 ДРИ–400 ДРИ–1000 ДРИ–2000 5800 12500 32000 90000 20000 ЖПП01–70 ЖПП01–100 ЖСП04В–250 ЖСП04В–400 ДНаТ–70 ДНаТ–100 ДНаТ–250 ДНаТ–400 5800 9500 25000 50000 Таблиця Б.6 – Характеристика світильників з газорозрядними лампами низького тиску Тип світильника Лампа Тип Світловий потік, лм ЛСП 02В–118 ЛБ–18 1100 ЛСП 02В–120 ЛБ–20 1180 ЛСП 02В–136 ЛБ–36 3050 ЛСП 02В–140 ЛБ–40 3100 ЛСП 02В–158 ЛБ–58 4700 ЛСП 02В–165 ЛБ–65 4800

2

ДОДАТОК В

РОЗРАХУНОК ЗВУКОІЗОЛЯЦІЇ

Розрахувати товщину звукоізолюючої перегородки із будівельного матеріалу (табл. В. 4) між приміщенням із розумовою діяльністю (табл. В. 2) та дільницею із шумним виробничим обладнанням (табл. В. 1).

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають загальний рівень звукового тиску, від усіх джерел шуму із однаковими рівнями звукового тиску, дБ:

(В.1)

де L_i – рівень звукового тиску і-того виду обладнання, дБ (табл. В.1);

n – кількість обладнання і-того виду, шт. (табл. В.1).

Таблиця 4.1 – Рівні шуму обладнання основного виробничого приміщення

№ варіа-нта	Рівень шуму, дБ	Кількість, шт.		№ варіа-нта	Рівень шуму, дБ	Кількість, шт.
1	100	2		19	113	2
2		3		20		3
3		4		21		4
4		5		22		5
5		6		23		6
6		7		24		7
7	105	2		25	116	2
8		3		26		3
9		4		27		4
10		5		28		5
11		6		29		6
12		7		30		7
13	110	2		31	120	2
14		3		32		3
15		4		33		4
16		5		34		5
17		6		35		6
18		7		36		7

Знайдену величину порівнюють із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні (табл. В.2) і визначають потрібну звукоізолюючу здатність перегородки R, дБ:

(В.2)

Звукоізолююча здатність перегородки залежить від властивостей будівельного матеріалу, із якого виконано перегородку, дБ:

(В.3)

де m_e — еквівалентна поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м².

Знайдемо поверхневу густину будівельного матеріалу, кг/м²:

(В.4)

де k – коефіцієнт, який залежить від типу матеріалу (табл. В.3).

Потрібну товщину звукоізолюючої перегородки знаходять із співвідношення, м:

(В.5)

де ρ – густина будівельного матеріалу перегородки, кг/м³ (табл. В.3).

Наприкінці слід зазначити тип матеріалу та товщину звукоізолюючої перегородки.

Таблиця В.2 – Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях

Вид трудової діяльності, робоче місце	Lдоп, дБ
Аналітичні роботи в лабораторіях (дослідницькі та випробувальні лабораторії)	60
Операторська, диспетчерська робота (щитові КВПіА, операторські)	65

Таблиця В.3 – Конструкційні властивості будівельних матеріалів

Тип матеріалу	Густина, кг/м3	К
Порожниста цегла	840	1,7
Силікатна цегла	1800	1,1
Керамзитобетон	1200	1,5
Перлітобетон	950	1,9
Аглопоритобетон	1300	1,3
Шлакобетон	1700	1,2
Пемзобетон	1300	1,3
Бетон на вулканічному туфі	1600	1,1