III. Логічна функція или(…) Повертає „истина”, якщо хоча б один з аргументів має значення „истина”; повертає „ложь”, якщо всі аргументи мають значення „ложь”. Синтаксис:
ИЛИ(логическое_значение1;логическое_значение2; ...)
Логическое_значение1, логическое_значение2, ... – від 1 до 30 перевірних умов, які можуть мати значення або „ИСТИНА”, або „ЛОЖЬ”.
– Аргументи повинні приймати логічні значення („ИСТИНА” або „ЛОЖЬ”) або бути масивамиабо посиланнями, що містять логічні значення.
– Якщо аргумент, який є посиланням або масивом, містить текст або порожні комірки, то такі значення ігноруються.
– Якщо заданий інтервал не містить логічних значень, то функція „ИЛИ(…)” повертає значення помилки #ЗНАЧ!.
Приклад 1.
|
|
A |
B |
|
1 |
Формула |
Опис (результат) |
|
2 |
=ИЛИ(ИСТИНА) |
Один аргумент має значення „ИСТИНА” (ИСТИНА) |
|
3 |
=ИЛИ(1+1=1;2+2=5) |
Всі аргументи приймають значення „ЛОЖЬ” (ЛОЖЬ) |
|
4 |
=ИЛИ(ИСТИНА;ЛОЖЬ;ИСТИНА) |
Принаймні один аргумент має значення „ИСТИНА” (ИСТИНА) |
Лабораторна робота №3
Тема: Використання механізму „Пошук рішення”
Пошук рішень є частка блока задач, який іноді називають „аналіз „що-якщо”. Процедура пошуку рішення дозволяє знайти оптимальне значення формули, що міститься в комірці, яка називається цільовою. Ця процедура працює з групою комірок, що прямо чи не прямо зв’язані з формулою в цільовій комірці. Щоб одержати заданий результат за формулою, що міститься в цільовій комірці, процедура змінює значення в спливаючих комірках. Щоб звузити множину значень, присутніх в моделі, використовують обмеження. Ці обмеження можуть посилатися на інші спливаючі комірки.
Процедуру пошуку рішення можна використовувати для визначення значення спливаючої комірки, яке відповідає екстремуму залежної комірки – наприклад можна змінити обсяг запланованого бюджету реклами і побачити, як це вплине на проектну суму витрат.
Приклад 1: Структура виробництва зі зменшенням норми прибутку.
Ваше підприємство випускає телевізори, стерео- та акустичні системи, використовуючи загальний склад комплектуючих. В зв’язку з обмеженням запасу необхідно знайти оптимальне співвідношення обсягів випуску виробів. Потрібно враховувати зменшення питомого прибутку при збільшенні обсягів виробництва в зв’язку з додатковими витратами на збут.
|
|
A |
B |
C |
D |
E |
F |
G |
H |
|
8 |
|
|
|
Телевизор |
Стерео |
Ак .сист. |
|
|
|
9 |
|
|
Количество-> |
100 |
100 |
100 |
|
|
|
10 |
Наим. изд. |
Склад |
Использ. |
|
|
|
|
|
|
11 |
Шасси |
450 |
200 |
1 |
1 |
0 |
|
|
|
12 |
Кинескоп |
250 |
100 |
1 |
0 |
0 |
|
Уменьшение |
|
13 |
Динамик |
800 |
500 |
2 |
2 |
1 |
|
коэфф. |
|
14 |
Блок пит. |
450 |
200 |
1 |
1 |
0 |
|
отдачи |
|
15 |
Элек. плата |
600 |
400 |
2 |
1 |
1 |
|
0,9 |
|
16 |
|
|
|
Прибыль: |
|
|
| |
|
17 |
|
|
По видам изделий |
4 732 |
3 155 |
2 208 |
|
|
|
18 |
|
|
Всего |
10 095 |
|
|
|
|
Ця модель включає дані по кільком виробам, в яких використані загальні комплектуючі, кожному з яких відповідає своя норма прибутку. Запас комплектуючих обмежений і задача зводиться до визначення кількості кожного виду виробів для отримання найбільшого прибутку.
Параметри задачі
|
Результат |
D18 |
Ціль - одержання найбільшого прибутку. |
|
Дані, що змінюються |
D9:F9 |
Кількість виробляємих виробів кожного виду. |
|
Обмеження |
C11:C15<=B11:B15 |
Кількість використаних комплектуючих не повинна перевищувати їх запасу на складі. |
|
Кордонні умови |
В9:А9Ю=0 |
кількість виробів повинна бути більше 0 |
|
D17 |
=75*МАКС(D9;0)^$H$15 |
|
|
E17 |
=50*МАКС(D9;0)^$H$15 |
|
|
F17 |
=35*МАКС(D9;0)^$H$15 |
|
|
D18 |
=СУММ(D17:F17) |
|
В формулу прибутку на виріб в комірках D17:F17 входить коефіцієнт H15, що враховує зменшення прибутку зі збільшенням обсягу. В H15 міститься 0,9, що робить задачу нелінійною. Зміна H15 на 1,0 (якщо прибуток не залежить від обсягу виробництва) і повторно запустити процес пошуку рішення, знайдене раніше оптимальне рішення буде іншим. Така зміна робить задачу лінійною.
