особливі задатки та їхній розвиток (здібності математичні, технічні, літературно-лінгвістичні, художньо-творчі, спортивні та ін.).

Розрізняють також теоретичні, для яких характерна визначальна схильність людини до абстрактно-логічного мислення, і практичні, які лежать в основі схильності до конкретно-практичних дій. Поєднання цих здібностей властиве лише різнобічно обдарованим людям.

Поділяють всі здібності нанавчальні, котрі впливають на успішність педагогічного процесу, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, і творчі, пов’язані з успішністю у створенні здобутків матеріальної і духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів. Вищий ступінь творчих проявів здібностей особистості, які обумовлюють створення чогось принципово нового і видатного для спільноти людей, називається геніальністю, а вищий ступінь здібностей особистості у визначеній діяльності(наприклад, у спілкуванні) називають талантом.

Можуть бути також здібності до спілкування, тобто до взаємодії з людьми, і предметно-діяльнісні здібності до діяльності, пов’язаної із взаємодією людей з природою, технікою, знаковою системою, художніми образами та ін. Відповідно до цього говорять про схильність людини до тієї чи іншої професії.

Людина, яка здатна до багатьох або різних видів діяльності і спілкування, має загальну обдарованість, тобто характеризується єдністю загальних здібностей, що обумовлюють діапазон її інтелектуальних можливостей, рівень і своєрідність діяльності та спілкування.

Природну основу будь-яких здібностей становлять задатки. Задатки – це деякі генетичні детерміновані(вроджені) анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що становлять індивідуально-природну основу (передумову) формування і розвитку здібностей. Здібності можуть мати різний рівень розвитку.

Виділяють такі рівні здібностей: 1) репродуктивний, котрий забезпечує високе уміння засвоювати готові знання, опановувати сформованими зразками діяльності і спілкування; 2) творчий, що забезпечує створення нового, оригінального. Але варто також враховувати, що репродуктивний рівень містить елементи творчого і навпаки.

3. Типології особистості

Конституційну або клінічну типологію особистостізапропону-

вав Е. Кречмер на основі виділення чотирьох основних типів конституції статури (уроджені особливості статури людини визначаються динамікою внутрішньоутробного розвитку дитини з трьох зародкових шарів (внутрішній, середній, зовнішній).

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

36

Перший тип статури – астенік (переважно розвинений зовнішній зародковий шар) – людина тендітної статури, із плоскою грудною кліткою, вузькими плечима, худими кінцівками, але добре розвиненою нервовою системою, головним мозком.

Другий тип статури – пікнік (переважно розвинений внутрішній зародковий шар) – людина невеликого або середнього зросту, з вираженою жировою тканиною, випуклою грудною кліткою, з великим животом, круглою головою на короткій шиї.

Третій тип статури – атлетик (переважно розвинений середній зародковий шар) – людина з розвиненим міцним скелетом, вираженою мускулатурою, пропорційною міцною статурою, широким плечовим поясом.

Четвертий тип статури – дипластік – людина з неправильною статурою.

З виділеними типами побудови тіла Кречмер співвідніс визначені типи особистості.

Астенічну статуру має шизотимік, він замкнутий, схильний до міркувань, до абстракції, важко пристосовується до навколишнього середовища, уразливий. Серед шизотиміків Е. Кречмер виділив різновид ідеалістів-мрійників, холодних владних натур та егоїстів, “сухарів” і безвладних. У шизотиміків відбувається коливання між чутливістю і холодністю, між загостреністю і тупістю почуття(“скривдить іншого і при цьому образиться сам”). Їх можна поділити на такі групи: 1) чисті ідеалісти і моралісти, 2) деспоти і фанатики, 3) люди холодного розрахунку.

Пікнічну статуру має циклотимік, його емоції коливаються між радістю і сумом, він товариський, відвертий, добродушний, реалістичний у поглядах. Серед циклотиміків Е. Кречмер виділяє такий різновид: веселі базіки, спокійні гумористи, сентиментальні тихоні, безтурботні аматори життя, активні практики. Серед циклотиміків, можна виділити такі типи історичних лідерів: 1) хоробрі борці, народні герої, 2) активні організатори великого масштабу, 3) зразкові політики.

Атлетичну статуру мають іскотиміки, вони бувають двох видів: 1) енергійний, різкий, упевнений у собі; 2) агресивний або маловразливий, зі стриманими жестами і мімікою, з невисокою гнучкістю мислення.

Е. Кречмер співвідносить тип статури з психічними захворюваннями, причому припускає, що між нормальною людиною та психічним захворюванням немає різкої межі: біотипи індивідуальності нормальної людини (циклотимік, шизотимік) можуть перерости в аномалії характеру (циклоїд, шизоїд), а потім і в психічне захворювання(маніакальнодепресивний психоз, шизофренія).

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

37

На основі аналізу клінічного матеріалу виділяють такітипи патологічних варіантів характеру, від особливостей яких страждає сама людина або ті, що її оточують.

Шизоїдний тип характеризується внутрішньою відірваністю від зовнішнього світу, відсутністю внутрішньої послідовності у всій психіці; це дивні і незрозумілі люди, від яких не знаєш, чого чекати, вони байдужі до інших і дуже вразливі. Шизоїд ігнорує те, що не відповідає його уявленням, свої вимоги висуває незалежно від реальності, у нього своя логіка, і це позначається на його мисленні, що має індивідуальний, іноді дуже оригінальний характер; він замкнутий, дратівливий, уникає спілкування.

Циклоїдний тип характеризується багаторазовою зміною періодів повного розквіту сил, енергії, здоров’я, гарного настрою і періодів депресії, туги, зниженої працездатності. Ці часті зміни психічних станів стомлюють людину, роблять її поведінку суперечливою.

Гіпертимний тип – це постійно веселі, безтурботні, життєрадісні люди, в яких постійно гарний настрій, незалежно від обставин життя (“патологічний щасливчик”), підвищена активність, енергійність, але спрямована часто на неадекватні цілі(алкоголізм, наркотики, сексуальні зв’язки, хуліганство та ін.).

Сенситивний тип характеризується постійно зниженим настроєм,

вусьому бачить тільки похмурі сторони, життя здається тяжким, безглуздим. Вони песимістичні, надзвичайно вразливі, швидко втомлюються фізично, можуть бути дуже чуйними, добрими, якщо потрапляють

ватмосферу співчуття з боку близьких, але, залишившись наодинці, знову впадають у зневіру.

Психастенічний тип характеризується нерішучістю, боязливістю, постійною схильністю до сумнівів, людей цього типу мучить страх за себе, за рідних, для зменшення тривоги і страхів вони вірять у забобони, придумують свої прикмети і ритуали дій, щоб “захистити себе від нещасть”.

Епілептоїдний тип характеризується дратівливістю, нетерпимістю до думки навколишніх, зовсім не виносить заперечень, зауважень, у родині часто тирани, легко впадають у гнів, не можуть стриматися, виражають свій гнів у сварках, рукоприкладстві, втрачаючи часом контроль над власними діями до повної неосудності.

Конформний тип характеризується прагненням наслідувати інших, “бути як усі”, освоювати стандарти поведінки, поглядів, думок, властивих даній соціальній групі, не маючи власної позиції.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

38

Можна помітити, що люди думають по-різному, і розходження відповідають трьом основним сферам сенсорного досвіду: візуальній,

аудіальній і кінестетичній.

Візуальний тип. Уся сприйнята інформація уявляється цьому типові людей у вигляді яскравих картин, зорових образів. Розповідаючи щось, ці люди часто жестикулюють, ніби малюють у повітрі образи, що уявляються їм. У розмові часто користуються фразами: “Ось погляньте…”, “Давайте уявимо...”, “Я ясно бачу, що...”, “Рішення уже вимальовується...”. У момент згадування ці люди дивляться нібито прямо перед собою, вгору, вліво вгору або вправо вгору.

Аудіальний тип. Ці люди вживають в основному аудіальні слова: “Я чую, що ви говорите…”, “Тоді пролунав дзвоник…”, “Мені співзвучно це…”, “Ось послухайте...”, “Це звучить так...” та ін. Те, що людина цього типу згадує, вона ніби чує внутрішнім голосом. При спогаді погляд звернений вправо, вліво або вліво-вниз.

Кінестетичний тип. Ці люди добре запам’ятовують відчуття, рухи. Згадуючи, ці люди спочатку відтворюють, повторюють рухи і відчуття тіла. Вони дивляться вниз або вправо-вниз. У розмові в основному використовують кінестетичні слова: “Узяти, схопити, відчути, важкий…”, “Я почуваю, що...”, “Мені важко…”, “Не можу схопити думку...” та ін.

Природно, кожна людина володіє усіма видами згадування, але одна з трьох систем надання свідомості інформації звичайно розвинена краще від інших. При згадуванні образів з менш розвиненої системи людина, звичайно, спирається на більш розвинену, провідну систему.

Провідна сенсорна система людини здійснює свій вплив на сумісність та ефективність спілкування з іншими людьми. Визначити основну сенсорну систему іншої людини можна, звертаючи увагу на слова, що позначають процеси (дієслова, прислівники і прикметники), що інша людина використовує, щоб описати свій внутрішній досвід. Якщо ви хочете встановити гарний контакт із людиною, ви можете використовувати ті ж самі процесуальні слова, що й вона. Якщо ви хочете встановити дистанцію, то можете навмисно вживати слова з іншої системи уявлень, відмінної від системи співрозмовника. Але в житті ми часто погано розуміємо один одного, зокрема тому, що не збігаються наші актуалізовані сенсорні системи.

Яскраво виражені візуалісти, кінестетики, аудіалісти мають також свої специфічні особливості в поведінці, типі тіла і рухах, у мові, подиху й ін.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

39

Психогеометрія як система психологічних типівсклалася в США.

Автор цієї системи С. Деллінгер – фахівець із соціально-психологічної підготовки управлінських кадрів. Психогеометрія – система аналізу типології особистості на основі спостереження за поведінкою людини, віддає перевагу вибору людиною якої-небудь геометричної фігури.

Розташувавши подані геометричні фігури в порядку їхньої значущості, за фігурою, яка знаходиться на першому місці, можна визначити основні домінуючі особливості особистості та поведінки.

Які ж основні психологічні характеристики поведінки?

Квадрат: організованість, пунктуальність, чітке дотримання правил, інструкцій, аналітичність мислення, уважність до дітей, орієнтація на факти, потяг до писемної мови, акуратність, охайність, раціональність, обережність, сухість, холодність, практичність, ощадливість, завзятість, наполегливість, твердість у рішеннях, терплячість, працьовитість, професійна ерудиція, слабкий політик, вузьке коло друзів і знайомих.

Трикутник: лідер, прагнення до влади, честолюбство, установка на перемогу, прагматизм, орієнтація на суть проблеми, впевненість у собі, рішучість, імпульсивність, сила почуттів, сміливість, неприборкана енергія, схильність до ризику, висока працездатність, буйні розваги, нетерплячість, чудовий політик, дотепність, широке коло спілкування, вузьке коло близьких і друзів.

Прямокутник: мінливість, непослідовність, невизначеність, збудженість, допитливість, позитивна установка до всього нового, сміливість, низька самооцінка, невпевненість у собі, довірливість, нервозність, швидкі, різкі коливання настрою, уникнення конфліктів, безпам’ятність, схильність втрачати речі, непунктуальність, нові друзі, імітація поведінки інших людей (“спроби виконання ролей”), тенденція до застуди, травм, дорожньо-транспортних випадків.

Коло: висока потреба в спілкуванні, контактність, доброзичливість, турбота про інших, щедрість, здатність до співпереживання, гарна інтуїція, спокій, схильність до самозвинувачення і меланхолії, емоційна чутливість, довірливість, орієнтація на думку навколишніх, нерішучість, слабкий політик, балакучість, здатність умовляти, переконувати інших, сентиментальність, потяг до минулого, схильність до громадської роботи, гнучкий розпорядок дня, широке коло друзів і знайомих.

Зиґзаґ: бажання змін, креативність, потяг до знань, чудова інтуїція, одержимість своїми ідеями, мрійність, спрямованість у майбутнє, позитивна установка до всього нового, захопленість, ентузіазм, безпосередність, непрактичність, імпульсивність, мінливість настрою, прагнення

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

40

працювати наодинці, відраза до “паперової” роботи, душа компанії, дотепність, безлад у фінансових питаннях.

Одна з найважливіших характеристик особистості – ступінь незалежності, самостійності й активності людини в досягненні своїх цілей, розвиток особистої відповідальності за події, що відбуваються з ним. Уперше методи дослідження цієї характеристики розроблені в60-х роках ХХ ст. у США. Найбільш відомою є шкала “локусу контролю” Д. Роттера. Ця шкала заснована на таких положеннях: люди розрізняються між собою за тим, де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Можливі два локуси контролю і відповідно два типи людей: екстернали та інтернали.

Людина є екстерналом тоді, коли думає, що події, що відбуваються з нею, є результатом дії зовнішніх сил, випадків, обставин, інших людей тощо. Екстернали частіше пасивні, песимістичні, почувають, що від них нічого не залежить, усе залежить від обставин, а вони мало що значать у цьому житті, і навіть свої успіхи, досягнення і радощі приписують зовнішнім обставинам, везінню, щасливій долі або допомозі інших людей.

Людина є інтерналом, коли інтерпретує значущі події як результат власних зусиль. Інтернали вважають, що більшість важливих подій їхнього життя були результатом їхніх власних дій, і почувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їхнє життя в цілому. Вони вважають, що домоглися самі всього найкращого, що було і є в їхньому житті, що вони здатні з успіхом досягати своїх цілей і в майбутньому. Але вони беруть на себе відповідальність і за всі негативні дії, схильні обвинувачувати себе в невдачах, неприємностях, страждан-

нях. Такі люди вважають свої дії важливим фактором в організації власної діяльності, у відносинах, що складаються в колективі.

Інтернал вважає себе відповідальним за події сімейного життя, у сімейних проблемах обвинувачує не дружину, а насамперед самого себе, прагне змінити себе. Така людина вважає за необхідне контролювати свої неформальні відносини з іншими людьми, викликати до себе повагу, симпатію, активно формувати своє коло спілкування. Інтернал вважає себе багато в чому відповідальним і за своє здоров’я. У хворобі обвинувачує самого себе і думає, що видужання багато в чому залежить від його дій, а не від лікарів. Таким чином, інтерналу властиві активна життєва позиція, незалежність і відповідальність за себе.

Людина типу інтернал частіше в житті“переможець”, екстернал – “переможений”, у них різні життєві сценарії, різне ставлення до себе й інших людей.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

41