Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА

Курс лекцій

Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

усіх спеціальностей всіх форм навчання

Суми ДВНЗ “УАБС НБУ”

2010

УДК 17(073) П86

Рекомендовано до видання методичною радою Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № 1 від 16.09.2009.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, протокол № 1 від 31.08.2009.

Укладачі:

канд. психол. наук, доц. кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

С.О. Ніколаєнко;

канд. психол. наук, доц. кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

С.І. Ніколаєнко

Рецензенти:

кандидат психологічних наук, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

А.Є. Улунова;

кандидат педагогічних наук, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

Т.Б. Тарасова

Відповідальний за випуск

д-р філос. наук, проф., зав. кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

І.П. Мозговий

Психологія та педагогіка [Текст] : курс лекцій / [уклад. : С. О. НіколаП86 єнко, С. І. Ніколаєнко] ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. – Суми :

ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 171 с.

Курс лекцій підготовлений з урахуванням нових вимог Болонської декларації, тому деякі питання виносяться на самостійне вивчення. Метою видання є пояснення студентам деяких складних питань курсу і надання допомоги в досягненні продуктивного засвоєння психологічних знань.

Призначений для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня“бакалавр” усіх спеціальностей всіх форм навчання.

УДК 17(073)

©ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, 2010

ВСТУП

Психологію та педагогіку як науки глибоко вивчають і ,тіхто спеціально займається ними для вирішення професійних завдань, тобто психологи та педагоги, і ті, кому вони необхідні для роботи з людьми в професійній діяльності. “Психологія та педагогіка” як система наукових знань, що викладається в процесі підготовки майбутніх працівників, потрібна економістам у їх напруженій, в інтелектуальному

іемоційному відношенні, професійній діяльності. Тому “Психологія та педагогіка” розглядається як важлива дисципліна для підготовки працівників економічної сфери.

Потреба передавати досвід від покоління до покоління з’явилась, поряд з іншими потребами людини, на самому ранньому етапі виникнення суспільства. Тому практика виховання та навчання спочатку визначалась як передавання життєвого досвіду людини від старшого покоління молодшому. Заняття вихованням було таким же суспільним явищем, як і будь-яка інша діяльність людини: мисливство, збирання плодів, виготовлення знарядь праці. Розвивалась людина, ускладнювався її соціальний досвід, а разом з тим ускладнювався процес навчання. Знання про досвід навчання спочатку були ненауковими.

На початку виникнення педагогіки педагогічна думка оформляється у вигляді окремих суджень і висловлювань– своєрідних педагогічних заповідей. Їх темою були правила поведінки, стосунки між батьками і дітьми. До того, як зародилась писемність, ці судження мали усне буття

ідо нашого часу дійшли у вигляді прислів’їв, приказок, афоризмів, крилатих виразів. Джерела народної педагогіки ми знаходимо в казках, у билинах, піснях, частушках, прислів’ях і приказках, наговорах, колискових піснях і піснях-хороводах, загадках, народних прикметах. У подальшому вони набули більш чіткого понятійного вигляду.

Так, наприклад, відомо багато українських і російських прислів’їв і приказок, що мають педагогічне призначення: “Не скрізь сила, де вміння, а де вміння, там терпіння”, “Чого в другого не любиш, того і сам не роби”, “З ким хліб-сіль водиш, на того і походиш”, “Добре братство – сильне багатство”, “Природу не потрібно нівечити, а потрібно любити”, “Корінь навчання гіркий, зате плід солодкий”, “Наука не пиво, в рот не віллєш”, “Вік живи – вік учись”, “Повторення – мати навчання”, “Від розумного навчишся, від дурного розучишся”.

Ісьогодні широко використовується народна педагогіка. Хто дорослішає, той і повчає, бо самого повчали. Отже, і певний досвід передається таким чином. Але ситуація в суспільстві, підвищення освітніх вимог до спеціаліста вимагають наукового підходу до навчання та

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

4

виховання. При цьому самовиховання та самостійне навчання також вимагають серйозного підходу до їх організації.

У другій половині ХХ ст. відбувається постіндустріальна революція, яка характеризується вибухом нової інформації, новими, більш досконалими, технологіями виробництва. Так, якщо на початку ХХ ст. обсяг наукової інформації подвоювався через20 років, то в другій половині – спочатку через 10 років, а наприкінці століття – через 5, а в окремих галузях через 3 і менше років. Лише в сфері пізнання про людину з 1990 року з’явилося майже 90 % нової інформації.

Докорінно змінюється стратегія підготовки фахівців з вищою освітою. Головним для спеціаліста стає самостійний пошук і відбір наукової інформації, яку оперативно потрібно включати в діяльність. Це означає, що сучасний студент повинен самостійно навчатися і в процесі професійної підготовки навчитися вчитися. Вміння вчитися містить у собі розуміння теорії навчання, закономірностей і принципів, методів і форм навчання. Але перш ніж виникла теорія, у суспільстві, яке розвивається, з’являються перші спроби організувати цілеспрямовану підготовку людини до самостійного життя. Далі накопичується досвід передавання суспільно-історичного надбання, культури від старшого покоління молодому. Спочатку досвід настанов, повчань, викладу знань, навчання узагальнюється на побутовому рівні, пізніше створюються теорії навчання.

У цивілізованих країнах цінності саморозвитку, самоосвіти, самовиховання давно увійшли в “тіло і кров” сучасної культури. До того ж технічні засоби автоматизації деяких процесів розумової праці - від крили широкі можливості для творчості. У цих умовах освіченим стає той фахівець, який не тільки поповнює свої знання, а й виявляє творчість при вирішенні професійних проблем.

Важливо зрозуміти і те, що конкурентоспроможність фахівця з вищою освітою сьогодні базується не на сумі засвоєних під час навчання знань, а на вмінні їх творчо застосовувати та здатності самостійно поповнювати і здобувати. Звідси необхідність нових відкриттів у педагогіці, збільшення їх останнім часом і застосування в практиці навчання та виховання.

Проте високий професіоналізм фахівця повинен поєднуватися з розумінням наслідків своєї діяльності для суспільства, з відповідальністю перед ним (і навіть перед людством загалом). Сучасна людина технічно спроможна скоїти щось жахливе навіть у масштабах усієї планети. Стає зрозуміло, що підготовка фахівця з вищою освітою – це насамперед становлення його як особистості, людини гуманної, відповідальної, з громадянськими та моральними якостями.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

5

Науково-технічний прогрес не має прямого зв’язку з духовним прогресом. Забезпечення останнього передбачає також реформування виховної роботи, а саме: моральної культури фахівця; розробки нових методів правової, політичної, моральної культури фахівця; розробки нових методів виховання у вищій школі. У результаті здобуття вищої освіти фахівець повинен чітко уявляти не лише що, як і чому треба щось робити, а й навіщо, задля чого.

Але без участі самого студента неможливо забезпечити прогрес у справі виховання. Педагогічні знання допоможуть молодій людині переконатися в необхідності збагачуватись не тільки інтелектуально, але й духовно, займаючись самовихованням і використовуючи знання із педагогіки.

Отже, психологічні і педагогічні знання мають важливе значення для покращення справи підготовки майбутнього професіонала. Це означає, що реформування системи вищої освіти в Україні повинно бути пов’язане із дисциплінами психолого-педагогічного циклу. Вивчення “Психології та педагогіки” забезпечує створення базових знань і створює передумови для правильної організації навчання кожного студента та майбутньої професійної діяльності.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

6