DPZK_2012

УДК 342(477)(075.8) К64

Рекомендовано до видання методичною радою юридичного факультету Державного вищого навчального закладу «Українська

академія банківської справи Національного банку України», протокол № 3 від 08.11.2012.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри державно-правових дисциплін, протокол № 3 від 05.11.2012.

Укладач:

І.В.Тимошенко, кандидат юридичних наук, ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»

Рецензенти:

С.С. Шоптенко, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри юридичних дисциплін Сумської філії Харківського

Національного Університету Внутрішніх Справ

В.В. Сухонос, кандидат юридичних наук, професор кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ «Українська академія банківської

справи НБУ»

Конституційне (державне) право зарубіжних країн [Текст] :

К64 Навчально-методичний посібник / [уклад. І.В. Тимошенко] ; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми :

ВВП «Мрія» ТОВ, 2012. – 72 с.

Видання містить зміст дисципліни за темами, передбачений навчальним планом, тематику лекційних та семінарських занять, методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, тематику рефератів та орієнтовний перелік екзаменаційних питань, а також список рекомендованої літератури.

Призначене для студентів 2 курсу юридичного факультету денної форми навчання.

УДК 342(477)(075.8)

© Тимошенко І.В., 2012

2

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ……………………………………………………………........4

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ…………………………….….…7

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ………………………………………………………..22

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ…..……………………………………….……….…..26

1.Основи теорії конституції…………………………………............26

2.Конституційно-правовий статус людини і громадянина....……..28

3.Конституційно-правовий статус політичних інститутів………...30

4.Форми правління і державні режими у зарубіжних країнах…………................................................................................32

5.Інститути прямої демократії в зарубіжних країнах……….….…34

6.Парламенти в зарубіжних країнах………………………….…….37

7.Виконавча влада: глава держави і уряд…………………………..39

8.Судова влада в зарубіжних країнах……………………….….…..41

9.Конституційно-правовий статус збройних сил та конституційне регулювання питань оборони………………….……………….....43

10.Територіальна організація публічної влади в зарубіжних країнах……………………………………………………………....45

11.Основи конституційного права США………………………....….46

12.Основи конституційного права Великобританії…………...…….49

13.Основи конституційного устрою Франції…………………….….51

14.Основи державного права Німеччини…………………………....53

15.Основи конституційного права Японії……………………….......56

16.Основи конституційного права Російської Федерації……..……57

17.Основи конституційного права КНР...…………………….….….59

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ…………………………………….….….….….62

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ…………………...67 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………........70

3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

«Конституційне (державне) право зарубіжних країн» є правовою дисципліною, що входить до основних навчальних курсів, невід’ємною частиною і необхідним елементом вищої юридичної освіти, оскільки є необхідним для отримання правового виховання, підвищення загальної культури студентів та набуття базової правової освіти.

Необхідність курсу зумовлюється тим, що вивчення конституційно-правових інститутів і методів конституційного регулювання, з’ясування їх позитивних і негативних сторін дає змогу актуалізувати проблеми вдосконалення конституційно-правового регулювання в Україні та інших країнах з урахуванням їх конкретних умов розвитку на підставі знань конституційної теорії і практики різних держав.

Курс передбачає вивчення основних інститутів конституційного права зарубіжних країн (Загальна частина, що має в основному теоретичне значення) і основи конституційного права окремо взятих країн, що представляють різні правові системи сучасності (Особлива частина).

Метою курсу є поглиблення теоретичних знань щодо способів правового регулювання статусу особи, про різні конституційні принципи економічної, соціальної і політичної систем суспільства, про основи його духовного життя, про різні форми правління, територіально-політичного устрою держави, системи державних органів і органів місцевого самоврядування.

Завданнями курсу «Конституційне (державне) право зарубіжних країн» є формування у студентів знань теоретичних основ конституційного права зарубіжних країн, надання студентам допомоги у з’ясуванні проблем становлення державності та правових систем різних країн світу та їх конкретного втілення у практиці конституціоналізму в зарубіжних країнах, ознайомити студентів з науковими працями провідних закордонних та українських юристівнауковців з метою розширення юридичного світогляду, формування правового мислення.

Загальна кваліфікаційна характеристика курсу:

∙напрям підготовки – «Правознавство»;

∙кваліфікаційний рівень слухачів – бакалавр;

∙період викладання – 1 семестр;

∙кількість кредитів за ECTS – 5;

4

∙кількість змістовних модулів – 2.

Міжпредметні зв’язки курсу мають місце з теорією держави і права у частині визначення суті понять, конституційним правом України у контексті аналогій при вирішенні питань конституційного права, курсом історії держави і права зарубіжних країн при дослідженні історії розвитку конституціоналізму. Вивчення навчальної дисципліни «Конституційне право України» базується на попередніх знаннях студентів, які вони отримали з інших курсів, і дає фундаментальні знання для вивчення інших галузей права, зокрема, курсу порівняльне право, для якого курс «Конституційне право зарубіжних країн» є базовим, політології, адміністративного (в повній мірі), цивільного, трудового та ін. галузей права (частково).

Формами учбового процесу з курсу «Конституційне право зарубіжних країн» є лекції та семінарські заняття. Значна частина часу, відведеного на вивчення курсу, виноситься на самостійне та індивідуальне опрацювання. По закінченню вивчення курсу навчальною програмою передбачений іспит.

Оцінювання студентів здійснюється за 100-бальною шкалою, шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX, F) та національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). За результатами вивчення курсу та повного виконання навчальної програми студентом може бути набрано до 100 балів, з них – до 50 балів за результатами поточного модульного контролю та до 50 балів за результатами підсумкового контролю знань у формі іспиту.

Визначення підсумкової оцінки з дисципліни: А (а1 +а2) +В =С

А - кількість балів, яку студент отримав протягом семестру (складається із суми двох ПМК (а1+а2)

В - кількість балів, яку студент отримав під час екзамену (в межах

50)

С - підсумкова кількість балів (в межах 100)

а1 – кількість балів, яку студент отримав протягом 1 модулю (в межах 25)

а2 – кількість балів, які студент отримав протягом 2 модулю (в межах 25).

а1, а2 визначаються за формулою:

а1(2) = S / Smax * 25, де

S – сума балів, яку протягом модулю набрав студент за всіма формами роботи;

Smax - сума балів, яку студент протягом модулю міг набрати, якби виконав всі форми роботи та отримав максимальну оцінку з кожного з них.

5

Підсумкова оцінка знань студентів визначається виходячи із загальної кількості балів, набраних за результатами поточного модульного контролю та складення іспиту, на основі наведеної шкали:

6

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1: «ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА»

Тема 1. «Поняття конституційного (державного) права зарубіжних країн»

Терміни «конституційне право» і «державне право» та їх співвідношення. Суспільні відносини як особливий предмет регулювання. Зміст конституційного права та фактори, що впливають на нього. Визначення конституційного права. Методи регулювання конституційно-правових відносин: метод зобов’язання, метод заборон, метод дозволу, ін. Система конституційного права. Загальні принципи конституційного права. Правовий статус суб’єктів конституційного права. Конституційно-правові відносини та їх специфіка. Основні

Р. Гнейса та ін. Внесок у розвиток конституційного права Л. Дюгі, М. Оріу, В. Орландо, Д. Браса, С. Лоу, Г. Еллінека. Представники сучасної науки конституційного права: Ж. Бюрдо, М. Дюверже,

Л. Трайб, Т. Маунц, Г. Навяскі, К. Хессе, К. фон Байме та ін. Характерні риси західної науки конституційного права. Співвідношення науки конституційного права з політологією.

Конституційне (державне) право зарубіжних країн у системі підготовки спеціаліста-юриста. Обсяг і зміст конституційного права як навчальної дисципліни. Загальна і особлива частина та їх характеристика. Значення конституційного права зарубіжних країн у формуванні фахівця.

Тема 2. «Основи теорії конституції»

Визначення конституції. Конституція юридична і фактична. Вища юридична сила конституції у формальному та матеріальному

7

розумінні. Соціально-політична сутність конституції. Функції конституції (юридична, політична, ідеологічна, соціальна та ін.). Об’єкти конституційного регулювання: права та свободи людини і громадянина, організація вищої влади, політико-територіальний устрій тощо. Розвиток змісту конституцій у сфері прав і свобод, посилення виконавчої влади, регулювання статусу економічних і соціальних органів держави, ролі держави, парламентаризму, конституційного контролю, міжнародних відносин. Дія конституції. Пряма дія конституційних норм.

Форма конституцій. Структура конституцій. Особливість писаних некодифікованих конституцій стосовно системи викладення матеріалу. Мова конституцій в європейських країнах з романською правовою системою, в германській правовій системі, англосаксонській правовій системі. Стиль конституційних текстів (суворий документальний і високий стилі).

Способи прийняття конституцій (октройовані, договірні, народні) та їх характеристика. Установчі збори і їх роль у розробці конституції. Значення референдуму при прийнятті конституції. Зміна конституцій. Суб’єкти права ініціативи конституційного перегляду.

Класифікація по змісту і характеру конституцій: по оформлюваному політичному режиму (демократичні, авторитарні, тоталітарні); по формі правління (монархічні, республіканські); по установленій формі політико-територіального устрою (федеративні, унітарні); по порядку зміни конституції (гнучкі, жорсткі, змішаного типу); по формі (писані, змішані, ненаписані); інші класифікації (октройовані, народні тощо).

Поняття конституційного контролю (нагляду). Історія виникнення конституційного контролю. Американська та європейська системи конституційного контролю.

Тема 3. «Конституційно-правовий статус людини і громадянина»

Права людини як основа конституціоналізму. Права людини як інститут конституційного права та міжнародного права. Дуалізм громадянського і політичного суспільств та його вплив на права людини. Різниця між правами людини і правами громадянина та її відбиття у конституціях. Права, свободи і обов’язки (юридичні). Способи конституційного формулювання прав і свобод (позитивний і негативний). Класифікація прав, свобод і обов’язків; людини і громадянина права, свободи і обов’язки; індивідуальні і колективні;

8

основні і додаткові; за змістом (особисті, або громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні). Рівність прав, свобод і обов’язків. Обмеження прав і свобод і їх конституційні формули (загальні і конкретні) застереження. Гарантії прав і свобод і їх категорії (внутрішньодержавні і міжнародно-правові).

Поняття громадянства. Набуття громадянства по народженню (філіація) на основі принципів «права крові» або «права ґрунту». Прийняття в громадянство іноземця по його заяві (натуралізація) та його особливості. Поновлення у громадянстві та його відмінність від натуралізації. Вибір громадянства (оптація). Припинення громадянства та його причини (відмова від громадянства, втрата громадянства, позбавлення громадянства, оптація іншого громадянства) і особливості їх застосування. Особи без громадянства. Біпатризм (подвійне громадянство). Режим іноземців. Особливості правового статусу іноземців. Притулок, висилка із країни, видача іноземній держави.

Тема 4. «Конституційно-правові основи суспільного ладу»

Визначення суспільного ладу. Структура суспільного ладу. Класифікація суспільного ладу на 4 основні підсистеми. Взаємодія підсистем як предмет правового регулювання. Співвідношення суспільного ладу і конституційного права. Особливості конституційноправового регулювання політичних і суспільних відносин. Особливості судового захисту норм конституцій, що регулюють основи суспільного ладу.

Система економічних суспільних відносин. Відносини власності, виробництва, обміну, розподілу і споживання. Принципи економічного ладу. Обсяг і характер конституційно-правового регулювання відносин власності.

Соціальна система, соціальна система і соціальні правовідносини. Соціальні конфлікти і необхідність своєчасного прогресивного розвитку конституційного права і інших галузей права. Особливість правового регулювання права на самовизначення. Заохочення і охорона шлюбу і сім’ї. Конституційні гарантії прав і інтересів дітей. Державна політика у сфері екології, охорони здоров’я і соціального забезпечення. Конституційне регулювання проблем раціонального природокористування. Охорона пам’ятників історії і культури як обов’язок держави. Охорона життя і здоров’я людини.

Політична влада. Держава і система місцевого самоврядування як інститути публічної влади. Політичний процес. Політична і правова культура. Матеріальна і духовна культура, політична і правова

9

свідомість. Поняття «політичний режим». Типологія політичних режимів.

Тема 5. «Конституційно-правовий статус політичних інститутів»

Поняття держави як конституційно-правового інституту. Функції держави у демократичному суспільстві (політична, економічна, соціальна, ідеологічна) і тенденції їх розвитку. Характеристика правової держави. Елементи правової держави. Конституційні принципи внутрішньої політики держави і особливості їх конституційно-правового регулювання. Конституційні принципи зовнішньої політики держави. Пріоритет норм міжнародного права перед правом національним. Конституційні принципи організації держави. Державний механізм. Принцип народного суверенітету. Система «стримувань і противаг».

Поняття і сутність політичних партій. Роль партій у суспільстві. Відмінність політичних партій від інших суспільних об’єднань. Електорат як соціальна база партії. Функції політичних партій (розробка політичного курсу; рекрутування нових членів, мобілізація виборців, підбір лідерів і просування їх на керівні посади; участь партій у формуванні і контролі за діяльністю органів влади; національна інтеграція; ідеологічна та комунікативна функції). Соціально-політична класифікація партій. Партійні системи (багатопартійна, система фіксованого законом числа партій, двопартійна і однопартійна система). Фінансування політичних партій.

Тема 6. «Форми правління і державні режими в зарубіжних країнах»

Поняття форми держави. Елементи форми держави. Форми правління в зарубіжних країнах. Монархії і республіки як основні форми правління, відмінності між ними. Монархія та її різновиди. Абсолютна монархія, її ознаки. Конституційна (обмежена) монархія: дуалістична монархія, її ознаки; парламентарна монархія, її ознаки. Особливі види монархій.

Республіка та її різновиди. Президентська республіка, її ознаки. Суперпрезидентська республіка. Парламентська республіка, її ознаки. Змішані республіки.

Форми державного (територіально-політичного) устрою. Унітарні держави, принципи їх організації Види унітарних держав

10