- •Серія «Вища освіта в Україні»
- •Від авторів
- •Передмова
- •Таблиця 1. Розподіл смертельних випадків по галузях виробництва
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків загального травматизму по областях України
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків зі смертельними наслідками по областях України
- •Частина і. Правові та організаційні питання охорони праці розділ 1. Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1. 6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.2. Служба охорони праці підприємства
- •2.3. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.4. Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом
- •2.5. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.6. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.7. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Навчання працівників з питань охорони праці
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 4. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація за несприятливі умови праці
- •4.1. Оцінка стану охорони праці па підприємстві
- •4. 2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Соціальні та економічні питання охорони праці
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •5.3. Витрати на покращення умов і охорону праці
- •Основні витрати, що призначені на поліпшення умов і охорону праці
- •5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці
- •5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
- •Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
- •5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх запобігання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.3. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Контрольні запитання
- •Частина II. Фізіологія та психологія праці
- •Розділ 7. Праця та її фізіолого-психолопчні особливості
- •7.1. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •7.2. Значення адаптації в трудовому процесі
- •7.3. Показники тяжкості та напруженості трудового процесу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники
- •8.1. Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •8.2. Вплив втоми на безпеку праці
- •8.3. Вплив стресу на безпеку праці
- •Розділ 9. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •9.1. Мотивація безпеки праці
- •9.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •9.3. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Контрольні запитання
- •Частина III. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 10. Повітря робочої зони
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •10.3. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату та практичне їх визначення
- •10.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Контрольні запитання
- •Розділ 11. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування та визначення
- •11.1. Поняття "чисте повітря"
- •11.2. Шкідливі речовини та їх небезпека
- •11.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •11.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •11.5. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •11.6. Пилове забруднення повітря
- •11.7. Методи визначення запиленості повітря
- •11.8. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Контрольні запитання
- •Розділ 12. Освітлення виробничих приміщень
- •12.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •12.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •12.3. Природне освітлення, його нормування та розрахунок
- •12.4. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Значення коефіцієнта, к3
- •Таблиця 12.1. Нормоване природне освітлення (сНиП іі-4-79)
- •Таблиця 12.2. Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Таблиця 12.3. Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •Таблиця 12.4. Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)
- •Таблиця 12.5. Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 13. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук
- •13.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •13.2. Гігієнічне нормування шуму
- •13.3. Вібрація
- •13.4. Захист від шуму та вібрації
- •13.5. Ультразвук
- •13.6. Інфразвук
- •Контрольні запитання
- •Розділ 14. Іонізуюче випромінювання
- •14.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •14.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •14.4. Норми радіаційної безпеки
- •Гдд та мд для трьох груп органів
- •Норми радіаційної безпеки
- •14.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 15. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •15.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •Номенклатура діапазонів частот емп
- •15.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •15.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •15.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •Результати впливу пк на користувачів
- •15.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •15.6. Безпечні рівні випромінювань
- •Допустимі рівні випромінювань моніторів пк
- •Контрольні запитання
- •16. Випромінювання оптичного діапазону
- •16.1. Інфрачервоне випромінювання
- •16.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Допустима густина потоку енергії
- •16.3. Лазерне випромінювання
- •Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 17. Охорона праці користувачів пк
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт
- •Норми мікроклімату для приміщень з втд еом та пем*
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт*
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот*
- •Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
- •17.1. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт
- •17.2. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт
- •17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Контрольні запитання
- •Частина IV. Безпека процесів праці розділ 18. Електробезпека
- •18.1. Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки
- •18.2. Особливості електротравматизму. Електричний струм як чинник небезпеки
- •18.3. Дія електричного струму на організм людини
- •18.4. Види електротравм
- •18.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •18.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •18.7. Причини електротравм
- •18.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •18.9. Фізичні основи електробезпеки
- •18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Види, терміни та параметри експлуатаційних випробувань ізолюючих електрозахисних засобів
- •Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м
- •18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 19. Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки
- •19.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •19.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •19.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •19.4. Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •19.5. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Маркування балонів
- •19.6. Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів
- •19.7. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 20. Правила безпеки при виконанні вантажних та транспортувальних робіт
- •20.1. Правила безпеки при монтажі та експлуатації транспортних машин та транспортних засобів
- •20.2. Підйомно-транспортувальні машини, механізми та пристрої. Вимоги безпеки
- •20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації
- •20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •? Контрольні запитання
- •Частина V. Пожежна безпека розділ 21. Основні поняття та складові пожежної безпеки
- •21.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •21.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •21.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки (блок 1 рис. 21.1)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 22. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •22.1. Процес горіння, його форми та види
- •22.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану
- •22.3. Самозаймання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 23. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •Контрольні запитання
- •Розділ 24. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта
- •? Контрольні запитання
- •Частина VI. Перша долікарська допомога при нещасних випадках розділ 25. Надання першої долікарської допомоги
- •25.1. Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги
- •Ознаки життя або клінічної смерті
- •Медикаменти і засоби для надання медичної допомоги
- •25.2. Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання і серцевої діяльності
- •25.3. Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 26. Допомога при інших видах травм та нещасних випадках
- •26.1. Допомога при утопленні
- •26.2. Допомога при ураженні блискавкою
- •26.3. Допомога при ураженні електричним струмом
- •26.4. Допомога при сонячному ударі
- •26.5. Допомога при тепловому ударі
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
Частина II. Фізіологія та психологія праці
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74, небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
В умовах промислового виробництва залежно від особливостей технологічного процесу, застосованих матеріалів, обладнання, продукції, що випускається, на людину в процесі праці переважно діють фізичні, хімічні й біологічні небезпечні та шкідливі чинники. Тому при вивченні питань захисту працівників та заходів щодо організації охорони праці цим чинникам приділяється значна увага.
Проте, у сучасному виробництві на людину діє, крім різноманітних несприятливих чинників зовнішнього виробничого середовища, ще й велика кількість психофізіологічних чинників, зумовлених фізичними та нервово-психічними перевантаженнями працівника, його індивідуальними якостями та психічним станом.
Автоматизація, механізація та комп'ютеризація виробничих процесів, різке зростання швидкості та об'ємів виробничих, інформаційних та соціальних взаємодій у сучасному виробництві збільшили навантаження на центральну нервову систему працівника, і психофізіологічні фактори стали належати до ряду найважливіших небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Крім того, сучасний етап реформування економіки України та перехід до ринкових відносин характеризується збільшенням частки підприємств, організацій, установ невиробничої сфери, де переважає розумова праця, під час якої домінують психофізіологічні навантаження.
Отже, вивчення комплексу психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів трудової діяльності та захисту від їх дії на сьогодні актуальним питанням охорони праці.
Розділ 7. Праця та її фізіолого-психолопчні особливості
Праця людини є функціональним процесом, в якому використовуються фізіологічні та психологічні якості працівника. В процес праці залучаються всі органи й системи організму людини - мозок, м'язи, судини, серце, легені та ін. При цьому витрачається нервова та м'язова енергія. Отже, праця - це фізіологічний процес витрачання людської енергії. Крім того, в про цесі праці активізуються усі психічні функції людини: сприймання, мислення, пам'ять, відчуття, уява, вольові якості, уважність. зацікавленість, задоволення, зосередженість, напруження, стомлення тощо.
У процесі праці людина сприймає і переробляє інформацію, в тому числі інформацію про наявність шкідливих і небезпечних чинників на робочому місці; приймає і реалізує рішення; осмислює різні варіанти дій; використовує засвоєні знання, навички і вміння; аналізує відповідність умов, знарядь та предметів пращ правилам, нормам; прогнозує можливі ситуації; оптимально мобілізує свої резервні можливості; концентрує вольові зусилля на досягненні поставленої мети і в цілях підвищення безпеки праці Також у процесі праці реалізується комунікативна функція психіки, яка виявляється у спілкуванні працівників і є основою між особистих відносин, способом організації спільної діяльності та методом пізнання людини людиною. В ній враховуються індивіду альні властивості особистості, які проявляються у відмінностях поведінки людей у тих чи інших небезпечних ситуаціях.
Отже, можна зробити висновок, що праця - це сукупність фізіологічних та психічних процесів, які спонукають, програмують і регулюють діяльність людини.
У процесі праці відбувається функціональне напруження людини, яке зумовлене двома видами навантажень: м'язовими і нервовими.
М'язові навантаження, як правило, визначаються робочою позою, характером робочих рухів, напруженням фізіологічних функцій тих органів, які задіяні при виконанні робіт стоячи або сидячи. Динамічні навантаження зумовлені м'язовими навантаженнями при переміщенні у просторі тіла або його частин.
Нервові навантаження зумовлені напругою уваги, пам'яті, сенсорного апарату, активізацією процесів мислення та емоційної сфери.
Залежно від співвідношення м'язових і нервових навантажень праця поділяється на фізичну, з перевагою м'язових навантажень, і розумову, з перевагою навантажень на кору головного мозку, пов'язаних із вищими психічними функціями. Цей поділ є умовним, тому що будь-яка праця містить у собі зазначені компоненти і являє собою єдиний нервово-м'язовий процес. Співвідношення затрат м'язової та нервової енергії, виконавських і творчих функцій, механічних дій і операцій мислення у трудовому процесі характеризують зміст праці.
Фізична праця відрізняється великими витратами енергії, швидким стомленням та відносно низькою продуктивністю. При роботі м'язів підсилюється кровообіг, що прискорює постачання поживних речовини і кисню, видалення продуктів розпаду. В організмі настають фізіологічні зміни, які забезпечують м'язову діяльність. Ін підвищенням тяжкості фізичної праці збільшується вживання кисню. Кожній людині відповідає свій показник максимального споживання кисню (МСК). Чим вище МСК, тим вища працездатність, стійкість до впливу екстремальних факторів. Звичайно МСК не перевищує 3-4 л/хв. Під час виконання дуже важкої роботи постачання кисню в організм досягає своєї межі, але потреба в цьому стає ще більшою і не задовольняється в процесі роботи. В цей момент в організмі виникає стан кисневої недостатності - гіпоксія.
Помірна гіпоксія тренує організм, але якщо важка фізична праця триває довго, або якщо людина не звикла до великих навантажень, і її дихальна та серцево-судинна системи погано забезпечують роботу м'язів - гіпоксія стає ушкоджуючим чинником.
М'язова робота супроводжується змінами і в обміні речовин, які, в свою чергу, позначаються на складі крові. Суттєвим чинником, що впливає на склад крові, є порушення водного і водно-сольового балансу. В зв'язку з цим підвищується концентрація солі в рідкій частині крові (плазмі). Крім того, енергетичні витрати в процесі праці передбачають надходження у кров різних продуктів розпаду речовин, що призводить до зміни складу крові.
У сфері матеріального виробництва працівники здійснюють трудову діяльність із переважною часткою фізичної праці. У сфері управління, надання послуг, виробництва ідеологічної та науково-технічної продукції працівники здійснюють трудову діяльність із переважною часткою розумової праці. Важливою ознакою розумової праці є те, що результатами діяльності працівників є не матеріальні речі, а плани, програми, ідеї, проекти, управлінські рішення, інформація, послуги тощо.
На відміну від фізичної, розумова праця супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не свідчить про її легкість. Основним працюючим органом під час такого виду праці виступає мозок. При інтенсивній інтелектуальній діяльності потреба мозку в енергії підвищується і становить 15-20% від загального об'єму енергії, яка витрачається в організмі. При цьому вживання кисню 100 г кори головного мозку в 5 разів більше, ніж скелетними м'язами тієї ж ваги при максимальному фізичному навантаженні. При читанні вголос витрати енергії підвищуються на 48%; при публічному виступі - на 94%; при роботі операторів обчислювальних машин - на 60-100%. Під час розумової праці значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи, прийом і переробка інформації, виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, зростає роль функцій уваги, пам'яті, навантаження на зоровий та слуховий аналізатори.
Для розумової праці характерні: велика кількість стресів, мала рухливість, вимушена статична поза - все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршення постачання мозку киснем, зростання потреби в глюкозі. При розумовій праці погіршується робота органів зору: стійкість ясного бачення, гострота зору, адаптаційна можливість ока.
Розумовій праці властивий найбільший ступінь зосередження уваги - в середньому у 5-10 разів вище ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму - втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до по рушення нормального фізіологічного функціонування організму. При розумовій праці мають місце зсуви в вегетативних функціях людини: підвищення кров'яного тиску, зміни електрокардіограми, вентиляції легень і вживання кисню, підвищення температури тіла.
Після закінчення розумової праці втома залишається довше, ніж після фізичної праці, однак навіть у стані перевтоми працівники здатні довгий час виконувати свої обов'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності. Як правило, під час розумової праці важко вимкнути механізм переробки інформації навіть під час відпочинку; люди працюють не лише 8-12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвердженням так званої інформативної теорії, згідно якої, людина під час сну перероблює інформацію, отриману в період активної бадьорості.
Кожний вид праці характеризується певним рівнем загальної рухової активності працівника, вимагає вибіркової, специфічної психічної активності, пов'язаної з пізнанням, сприйняттям, спілкуванням тощо.