Тема 2: Сутність контролю. Дискусійні питання

Основні питання:

2.1.Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах.

2.2. Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.

2.3. Контроль як функція управління.

2.4. Економічний контроль та його зміст.

2.5. Державні органи економічного контролю в Україні.

2.1. Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах

Трансформаційні процеси, пов’язані з проголошенням незалежності України, викликали необхідність роздержавлення власності. У зв’язку з цим спостерігається стрімка поява нових суб’єктів господарювання, кожен з яких є підконтрольним.

Постійне збільшення кількості різних господарюючих суб’єктів у сучасних умовах спричинило і збільшення кількості економічних правопорушень та злочинів.

Так, динаміка виявлених незаконних, нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, а також недоотримання фінансових ресурсів у 2004 та 2005 роках наведена на рис. 4.

Рис.4. Динаміка виявлених незаконних, нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, а також недоотримання фінансових ресурсів у 2004 та 2005 роках [56, с.7]

Потреба в ефективній боротьбі з зазначеними правопорушеннями обумовлюють необхідність контролю на сучасному етапі розвитку української економіки. Так, на сьогодні, діяльність всіх без виключення господарюючих субєктів контролюють різноманітні контролюючі органи: Контрольно-ревізійне управління, Державна податкова адміністрація та її інспекції, Державне казначейство України, аудиторські фірми тощо.

Залежно від завдань, які ставляться перед органами контролю, переважає та чи інша його форма: фінансовий контроль, державний аудит, бюджетний, казначейський, податковий контроль, незалежний аудиторський контроль, контроль та аудит в банках тощо.

Кожна з зазначених форм контролю відіграє власну роль, має власні особливості організації, здійснення, власний понятійний апарат та потребує підвищення ефективності, дієвості та профілактичної спрямованості.

В загальному вигляді, контроль призначений встановлювати правильність, законність, доцільність та ефективність діяльності підприємств, установ та організацій. Сучасний стан контролю можна охарактеризувати як стан розвитку та постійного поширення, але деякі аспекти його здійснення потребують найскорішого вдосконалення.

Так, основним фактором, що гальмує розвиток контролю на сучасному етапі є невизначеність законодавчої бази взагалі, та відсутність Закону України „Про фінансовий контроль” зокрема.

Діяльність субєктів контролю має ретельно регламентуватись законодавчими актами. Більше того, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, діяльність органів державного і муніципального фінансового контролю, їх посадових осіб повинна здійснюватись лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України [1].

Тобто контроль має бути максимально повно і точно визначений, врегульований і регламентований, щоб унеможливити заподіяння шкоди особі, суспільству чи державі.

Але на сьогодні законодавством не врегульовані не тільки окремі аспекти здійснення контролю, а й взагалі відсутнє його визначення.

В свою чергу, це викликає дублювання функцій та паралелізм в роботі контролюючих органів, і як наслідок – зниження ефективності ревізій та перевірок, тому що в деяких сегментах економіки контролю забагато, а в інших – навпаки.

Таким чином, в сучасних умовах необхідність контролю обумовлена потребою в ефективній боротьбі з економічними злочинами та правопорушеннями, кількість яких постійно зростає разом зі зростанням кількості господарюючих субєктів. В сучасних умовах контроль постійно поширюється та розповсюджується: утворюються нові контролюючі органи, нові форми здійснення, але гальмує його розвиток незадовільний стан законодавчої бази з питання контролю та ревізії. Значення контролю в сучасних умовах достатньо велике. З одного боку, він забезпечує своєчасне поповнення бюджету, веде боротьбу з економічними злочинами та правопорушеннями, з іншого сприяє підвищенню ефективності діяльності окремих господарюючих субєктів через виявлення, усунення та попереджання порушень.