0887579_C36AB_denisyuk_v_p_repeta_v_k_gaeva_k_a_kleshnya_n_o_visha_matemat
.pdfТ.5 ЗАВДАННЯ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ
ІСАМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1.Для значень аргументу x1 = 1, x2 = 2, x3 = 3, x4 = 4, x5 = 5, x6 = 6 здобуті значення функції y1 , y2 , y3 , y4 , y5 , y6 (табл. 5.26). Установіть ме-
тодом найменших квадратів функціональну залежність між х та у і визначте параметри емпіричної формули.
Таблиця 5.26
Номер задачі |
у1 |
у2 |
у3 |
у4 |
y5 |
y6 |
1 |
2,2 |
4,5 |
6,7 |
9 |
11 |
13,5 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
4,9 |
7,9 |
11,1 |
14,1 |
17 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
0 |
–2 |
–6 |
–11 |
–18 |
–26,5 |
|
|
|
|
|
|
|
Відповіді
1. y = 2,23x. 2. y = 3,023x − 1,081. 3. y = −0,75x2 + 0,85.
Т.5 ІНДИВІДУАЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Для значень аргументу x1 = 1, x2 = 2, x3 = 3, x4 = 4, x5 = 5 отримані значення функції y1, …, y5 (табл. 5.27). Побудуйте методом найменших квадратів функцію y = ax + b, що наближає експериментальні дані, а також графік цієї функції.
|
|
|
|
|
Таблиця 5.27 |
|
|
|
|
|
|
№ варіанта |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
y5 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2,8 |
3,7 |
2,6 |
4,1 |
5,1 |
2 |
4,9 |
3,6 |
4.1 |
2,0 |
0,8 |
3 |
3,4 |
4,3 |
5,1 |
6,2 |
7,0 |
|
|
|
|
|
|
4 |
4,1 |
5.2 |
6,0 |
7,5 |
8,1 |
|
|
|
|
|
|
5 |
5,2 |
10,5 |
14,4 |
18,9 |
24,3 |
6 |
4,5 |
4,9 |
6,0 |
7,1 |
7,7 |
|
|
|
|
|
|
7 |
2,9 |
3,1 |
4,1 |
4.9 |
6,1 |
|
|
|
|
|
|
8 |
5,3 |
6,1 |
6,8 |
7,5 |
8,5 |
9 |
5,8 |
4,9 |
4,4 |
3,9 |
3,6 |
10 |
2,7 |
5,2 |
7,4 |
8,2 |
9,6 |
|
|
|
|
|
431 |
Закінчення табл. 5.27
№ варіанта |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
y5 |
|
|
|
|
|
|
11 |
1,2 |
–0,3 |
–1,4 |
–3,5 |
–4,8 |
|
|
|
|
|
|
12 |
–1,3 |
1,5 |
3,2 |
5,6 |
6,5 |
|
|
|
|
|
|
13 |
3,4 |
4,1 |
4,8 |
5,6 |
7,8 |
14 |
5,4 |
3,8 |
3,2 |
1,7 |
1,4 |
15 |
4,5 |
6,3 |
10,8 |
14 |
15,5 |
16 |
3,7 |
4,5 |
6,6 |
7,4 |
7,8 |
17 |
2,6 |
1,2 |
–0,8 |
–3,6 |
–4,7 |
18 |
4,5 |
10,1 |
12,2 |
18,2 |
20,3 |
|
|
|
|
|
|
19 |
6,3 |
4,7 |
4,2 |
2,7 |
1,8 |
|
|
|
|
|
|
20 |
5,6 |
8,2 |
7,5 |
8,4 |
10,8 |
|
|
|
|
|
|
21 |
3,1 |
4,5 |
5,4 |
5,9 |
7,1 |
22 |
4,4 |
5,5 |
6,3 |
7,8 |
8,4 |
23 |
3,9 |
2,8 |
1,9 |
0,6 |
– 0,5 |
24 |
3,6 |
4,7 |
5,5 |
6,8 |
7,5 |
25 |
5,7 |
5,1 |
4,5 |
3,9 |
3,3 |
26 |
4,7 |
3,9 |
2,6 |
1,7 |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
27 |
5,2 |
6,1 |
7,0 |
8,4 |
8,9 |
|
|
|
|
|
|
28 |
3,0 |
3,8 |
4,2 |
5,1 |
5,9 |
29 |
5,2 |
4,5 |
4,0 |
3,2 |
1,9 |
30 |
3,8 |
2,7 |
1,6 |
0,8 |
– 0,3 |
Тема 6. ЧИСЕЛЬНЕ ІНТЕГРУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
Метод Ейлера. Метод Рунге—Кутта.
Література: [6], [10, гл. 6, с. 121—133], [11], [18, гл. 6, с. 265—296].
Т.6 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
6.1. Метод Ейлера
Нехай треба розв’язати задачу Коші, тобто знайти такий розв’язок ди-
ференціального рівняння |
|
y′ = f(x, y), |
(5.43) |
432 |
|
вимагають фактичного обчислення лише значень правої частини рівняння (5.43), без використання її похідних. Саме такими і є методи Рунге−Кутта.
Найпоширенішим на практиці є метод Рунге−Кутта четвертого порядку точності. Як і в методі Ейлера відрізок [x0 ; x] розбивають на n рівних
частин. Обчислення проводять за формулами:
|
|
|
yi+1 |
≈ yi + |
1 |
(k1(i) |
+ 2k2(i) + 2k3(i) + k4(i) ), |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
6 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
(i) |
|
||
|
k(i) |
= h · f(xi, yi), |
|
k(i) |
= h f |
x |
+ |
, y |
+ |
k1 |
|
|
, |
|||||||
|
|
|
||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
i |
2 |
i |
2 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
|
(i) |
|
|
|
|
(xi |
+ h, yi + k3(i) ) |
|||||
|
k3(i) = h |
f xi |
+ |
, yi + |
k2 |
|
, k4(i) = h f |
|||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
( i = 1, |
|
n ). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
2, ..., |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Похибка на кожному кроці цього методу має порядок h5, а сумарна похибка методу на всьому інтервалі ― h4. Таким чином, якщо число точок розбиття збільшити у 10 разів, то точність підвищиться в 10 000 разів.
|
Т.6 |
ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ |
||||||||||
1. Використовуючи методи Ейлера та Рунге−Кутта, проінтегруйте ди- |
||||||||||||
ференціальне рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
dy |
= – ycos3x |
|
|
|
|
(5.44) |
|||
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
на проміжку x [0; 2] за початкової умови |
y(0) = 1 (x0 = 0, y0 = 1). |
|||||||||||
Розв’язання. Задане рівняння зручне для ілюстрації тим, що воно має |
||||||||||||
аналітичний розв’язок, який шукається відокремленням змінних: |
||||||||||||
|
dy |
= – cos3xdx, dlny = – |
1 dsin3x, lny = – |
sin 3x |
+ C, |
|||||||
|
y |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
|
||||
|
|
|
− |
sin 3x |
+C |
− |
sin 3x |
|
|
|||
|
|
y = e |
3 |
|
= C1 e |
3 , |
|
(5.45) |
де С та С1 – довільні сталі, які пов’язані між собою очевидним співвідношенням С1 = еС. Вираз (5.45) є загальним розв’язком диференціального рі-
434
Порівняємо одержані результати з точним розв’язком (5.46). Для цього обчислимо за формулою (5.46) значення функції y(x) у точках розбиття
відрізка [0; 2] . Як видно з табл. 5.30, наближений розв’язок обчислений методомРунге—Куттапрактично збігається зточним розв’язкомзадачіКоші.
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5.30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
xi |
|
yi |
|
yi |
|
yi |
|
(аналітичний |
|
(за методом Рунге— |
||||||
|
(за методом Ейлера) |
|||||||
|
|
|
розв’язок (6.7) |
|
|
Кутта) |
||
|
|
|
|
|
|
|||
0 |
0 |
|
1,000 |
|
1,000 |
|
1,000 |
|
1 |
0,200 |
|
0,828 |
|
0,800 |
|
0,828 |
|
2 |
0,400 |
|
0,733 |
|
0,668 |
|
0,733 |
|
3 |
0,600 |
|
0.723 |
|
0,620 |
|
0,723 |
|
4 |
0,800 |
|
0,798 |
|
0,648 |
|
0,798 |
|
5 |
1,000 |
|
0,954 |
|
0,743 |
|
0,954 |
|
6 |
1,200 |
|
1,159 |
|
0,890 |
|
1,159 |
|
7 |
1,400 |
|
1,337 |
|
1,050 |
|
1,337 |
|
8 |
1,600 |
|
1,394 |
|
1,153 |
|
1,394 |
|
9 |
1,800 |
|
1,294 |
|
1,133 |
|
1,294 |
|
10 |
2,000 |
|
1,098 |
|
0,989 |
|
1,098 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Т.6 |
ЗАВДАННЯ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ |
||||
|
|
|
|
І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ |
|
|
||
1. Проінтегруйте рівняння y′= |
y(1 – x) на проміжку |
[0; 1] за умови |
y(0) = 1, використовуючи методи Ейлера та Рунге–Кутта (крок h = 0,1; то-
|
|
|
x− |
1 |
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
чний розв’язок y = e |
2 |
|
). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1. Див. табл. 5.31. |
|
|
|
|
Відповіді |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5.31 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод |
x |
0 |
0,1 |
|
|
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ейлера |
|
1,000 |
1,105 |
|
1,208 |
1,309 |
1,404 |
1,491 |
1,567 |
1,631 |
1,681 |
1,715 |
1,732 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рунге– |
y |
1,000 |
1,099 |
|
1,197 |
1,290 |
1,377 |
1,455 |
1,522 |
1,576 |
1,616 |
1,640 |
1,648 |
|
Кутта |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Точний |
|
1,000 |
1,099 |
|
1,197 |
1,290 |
1,377 |
1,455 |
1,522 |
1,576 |
1,.616 |
1,640 |
1,648 |
|
розв’язок |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
436
Закінчення табл. 32
Номер |
Диференціальне |
Інтервал |
|
Початкова |
|
варіанта |
рівняння |
інтегрування |
|
умова |
|
|
|
|
|
|
|
21 |
y′ = y2cosx |
x [2; 4] |
x0 = 2, |
y0 = 3 |
|
22 |
y′ = y sin4x |
x [1; 2] |
x0 = 1, |
y0 = 3 |
|
|
|
|
|
|
|
23 |
y′ = yln2x |
x [5; 7] |
x0 = 5, |
y0 = 4 |
|
24 |
y′ = 5y2x |
x [6; 8] |
x0 = 6, |
y0 = 2 |
|
25 |
y′ = 3yx3 |
x [2; 3] |
x0 = 2, |
y0 = 5 |
|
26 |
y′ = (xy)2 |
x [3; 5] |
x0 = 3, |
y0 = 1 |
|
27 |
y′ = y3x2 |
x [1; 3] |
x0 |
= 1, |
y0 = 3 |
28 |
(х2+1)y′ = 2ху |
x [1; 2] |
x0 |
= 1, |
y0 = 2 |
29 |
(х–1)y′ = 2у |
x [2; 4] |
x0 |
= 2, |
y0 = 4 |
30 |
y′ = y3x – 2 |
x [1; 3] |
x0 |
= 1, |
y0 = 3 |
438
|
|
|
|
ДОДАТКИ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І. Основні правила диференціювання. Нехай u(x), v(x) — диферен- |
||||||||||||||
ційовні в точці х функції, С — стала. Тоді виконуються формули: |
|
|||||||||||||
1. (u + v)′ = u′ + v′. |
2. (uv)′ = u′v + uv′. |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
′ |
|
′ |
− uv |
′ |
|
|
|
||
3. (Cu)′ = Cu′. |
u |
|
u v |
|
|
|
|
|||||||
4. |
= |
v |
2 |
|
(v ≠ 0) . |
|
||||||||
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|||
ІІ. Похідна складеної функції. Якщо функція |
|
|
y = f (u) має |
похідну в |
||||||||||
точці u , а функція u = g(x) |
— в точці x , то складена функція y = f (g(x)) |
|||||||||||||
диференційовна в точці x , причому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
y′ = f ′(u) g′(x) . |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ІІІ. Формули диференціювання основних елементарних функцій |
||||||||||||||
1. (C)′ = 0 |
|
|
|
2. (xn )′ = nxn−1 |
|
|
|
|
||||||
3. ( x )′ = |
1 |
|
1 |
′ |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
4. |
|
= − |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||
2 |
|
x |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|||
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
5. (ax )′ = ax ln a |
6. (ex )′ = ex |
|
|
|
|
|
|
|||||||
7. (loga x)′= |
|
1 |
8. (ln x)′= 1 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
x ln a |
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
||
9. (sin x)′ = cos x |
10. (cos x)′ =−sin x |
|
||||||||||||
11. (tg x)′ = |
|
1 |
|
12. (ctg x)′ =− |
1 |
|
|
|
||||||
cos2 x |
|
|
|
|
|
|
sin2 x |
|
||||||
13. (arcsin x)′ = |
1 |
14. (arccos x)′ =− |
|
1 |
|
|||||||||
|
|
|
1−x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1−x2 |
|
15. (arctg x)′ = |
1 |
1 |
16. (arcctg x)′ =− |
|
1 |
|
||||||||
|
|
+ x2 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
+ x2 |
|
||
17. (sh x)′ = ch x |
18. (ch x)′ = sh x |
|
|
|
|
|||||||||
19. (th x)′ = |
1 |
|
20. (cth x)′ =− |
1 |
|
|
|
|||||||
ch2 x |
|
|
|
|
|
|
sh2 x |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
439 |
ІV. Диференціал dy |
функції y = f (x) |
|
у точці x : |
dy = f ′(x)dx . |
|||||||||||||||||||||||||
V. Таблиця інтегралів основних елементарних функцій |
|
||||||||||||||||||||||||||||
1. |
∫ 0dx = C . |
|
|
|
2. |
∫ dx = x + C . |
|
|
|
||||||||||||||||||||
3. |
∫ xn dx = xn+1 |
+ C , n ≠ −1 . |
4. |
∫ dx |
|
|
= ln | x | + C . |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n + 1 |
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
∫ a |
x |
du |
= |
|
ax |
+ C . |
|
|
6. |
∫ ex dx = ex + C . |
|
|
|
|||||||||||||||
|
ln a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7. |
∫ sin xdx = − cos x + C . |
8. |
∫ cos xdx = sin x + C . |
|
|
||||||||||||||||||||||||
9. |
∫ |
|
dx |
|
|
|
= tg x + C . |
|
|
10. |
∫ |
|
dx |
|
= − ctg x + C . |
|
|||||||||||||
cos |
2 |
|
|
x |
|
|
sin |
2 |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
||||||||||
11. |
∫ |
x |
2 dx |
|
2 |
|
= 1 arctg |
x + C . |
12. |
∫ |
x |
2 dx |
|
2 |
= 1 ln |
x − a + C . |
|
||||||||||||
|
|
|
|
+ a |
|
|
a |
|
a |
|
|
|
− a |
|
2a |
x + a |
|
||||||||||||
13. |
∫ |
|
|
|
|
dx |
|
|
= arcsin |
x + C . |
14. |
∫ |
|
|
|
dx |
|
= ln x + |
x2 ± a2 |
+ C . |
|||||||||
|
|
|
a |
2 |
|
− x |
2 |
|
|
a |
|
|
|
x |
2 |
|
± a |
2 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
15. |
∫ sh xdx = ch x + C . |
|
|
16. |
∫ ch xdx = sh x + C . |
|
|
||||||||||||||||||||||
17. |
∫ |
|
dx2 |
x |
= th x + C . |
|
|
18. |
∫ |
|
dx2 |
x |
= − cth x + C . |
|
|||||||||||||||
|
|
ch |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sh |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
19. |
∫ tg xdx = − ln | cos x | + C . |
20. |
∫ctg xdx = ln | sin x | + C . |
|
|||||||||||||||||||||||||
VI. Таблиця зображень основних функцій оригіналів |
|
№ |
Оригінал |
Зображення |
|
|
|
1 |
η(t) |
|
|
1 |
|
|
|
|
p |
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
2 |
η(t − t |
0 ) |
e−t0 p |
|
||
|
p |
|
||||
|
|
|
|
|
3 |
tn |
n! |
|
|
pn+1 |
|
|||
|
|
|
|
|
4 |
eαt |
|
1 |
|
|
p − α |
|
||
|
|
|
|
440