Варіант 18

1. Мовний етикет. Стандартні етикетні ситуації та їхнє мовне оформлення.

2. Практичне завдання

2.1.У словниковому диктанті подано приклади бібліотечних термінів. Поміркуйте, чи доцільною є заміна українських терміносполучень на іншомовні терміни-однослови. Чому⁵?

Бібліографічна рідкість (раритет), посторінковий заголовок (колонтитул), старокнижник (букініст).

2.2.Випишіть із літератури вашого фаху 5 складнопідрядних речень. Терміни – слова або словосполучення, які називають наукові поняття галузі знань вашого фаху, підкресліть. Випишіть із термінологічного словника їхні дефініції.

2.3.З поданими словами складіть словосполучення, щоб, в одному випадкові, назване слово було терміном, а в іншому, – загальновживаним словом:човен, лапа, промінь, коліно, іскра.

2.4.До якого стилю належить поданий нижче текст? Назвіть його основні ознаки, мовні засоби та сферу використання.

Як вважає більшість славістів, епіцентром поширення слов’янських мов була Україна. “Те, що слов’янська прабатьківщина була між Карпатами, Придніпров’ям (заходячи далеко на лівий берег Дніпра) і Пінськими болотами, на території, де з найдавніших часів панує чисто слов’янська топоніміка, є в наш час загальновизнаним”, – стверджує російський мовознавець В. Кипарський. “Найвірогіднішою, на наш погляд, є гіпотеза про середньодніпровську-західнобузьку прабатьківщину слов’ян”, – уточнює інший російський мовознавець Ф. Філін. Це дає підстави припускати, що сучасна українська мова як автохтонна, найбільшою мірою і в найбільш чистому вигляді успадкувала ту мову, яка лягла в основу всіх слов’янських мов (За І. Ющуком).

2.5.Перекласти з російської мови на українську одну сторінку наукового тексту за обраною спеціальністю (будь-яку, на вибір). Користуйтеся перекладними російсько-українськими словниками.

Список рекомендованої літератури

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитися й правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської: – Львів: Світ, 1994. – 149 с.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К. : Рад. письмен., 1970. – 254с.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.–232 с.

4. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції: Мова та етика ділової комунікації: Навч. посіб. – К.: АртЕк, 2003. – 208 с.

5. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К. : Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.

6. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002 – 208 с. [Електронний ресурс]. Доступ до джерела: http://chitalka.info/gp_26/gp_26index.htm

7. Галузинська Л. І. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навч. посіб. / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – К. : Знання, 2008. – 430 с.

8. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. – 4-те вид. перероб. і доп. – К.: А. С. К., 2008. – 400 с.

9. Гриценко Т.Б. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. / Т. Б. Гриценко. – К. : ЦНЛ, 2010. – 624 с.

10. Грищенко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2003. – 536 с.

11. Д’яков А. С. та ін. Основи термінотворення: Семант. та соціолінгвіст. аспекти / Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2000. – 218 с.

12. Ділова українська мова : навч. посіб. / Т. М. Дячук, В. М. Варенко. – К. : НАУ, 2011. – 224 с.

13. Дороніна М. С. Культура ділового спілкування і партнерства: Навч. посіб. – Х.: ХНЕУ, 2008. – 204 с.

14. Етимологічний словник української мови: В 7-ми т. / Редкол. : О. С. Мельничук (гол. ред.). – К.: Наук. думка, 1982-2006.

15. Загнітко А. П., Данилюк І. Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 480 с.

16. Капелюшний А. С. Практична стилістика української мови : навч. посіб. – Вид. 2-е, перероб. – Львів : ПАІС, 2007. – 400 с.

17. Караванський Святослав. Секрети української мови: Науково-популярна розвідка. – К. : УКСП «Кобза», 1994. – 152 с.

18. Квитко И. С., Лейчик В. М., Кабанцев Г. Г. Терминоведчиские проблемы редактирования. – Львов : «Вища школа», 1986. – 150 с.

19. Кириченко Н. М., Лобода В. В. Російсько-український словник авіаційних термінів : У 2 т. / В. П. Бабак (ред.). – К. : Техніка, 2004.

20. Коваль А. Науковий стиль сучасної української літературної мови. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1970. – 306 с.

21. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К. : Либідь, 1992. – 279 с.

22. Коваль А.П. Культура ділового спілкування. – К. : Либідь, 1993. – 324 с.

23. Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (зовнішня історія української мови). – К.: “К.І.С.”, 2004. – 168 с.

24. Культура української мови: Довідник. /За ред. В. М. Русанівського. – К.: “Либідь”, 1990. – 302 с.

25. Культура фахового мовлення : навч. посіб. / Н. Д. Бабич, К. Ф. Герман, М. В. Скаб та ін.; Н. Д. Бабич (ред.). – Чернівці: Книги. – ХХІ, 2006. – 496 с.

26. Левченко О. Науковий стиль: культура мовлення: навч. посіб. / О. Левченко. – Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 204 с.

27. Масенко Л. Мова і суспільство. – К. : КМ Академія, 2004. – 163 с.

28. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: навч. посіб./ З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2009. – 352 с.

29. Мацько Л. І., Денискіна Г. О. Українська наукова мова (теорія і практика) : навч. посіб. – Тернопіль : Підруч., 2011. – 272 с.

30. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови: Підручник. – К. : Вища школа, 2005. – 462 с.

31. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів української мови. – К. : Знання, 1992. – 400 с.

32. Моргунюк В. С. Зауваження щодо опрацювання державних стандартів з науково-технічної термінології. – Препринт. – К. : Інститут проблем міцності, 1993. – 32 с.

33. Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К. : ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1997. – 303 с.

34. Огієнко І. І. Нариси з історії української мови . – К. : Абрис, 1991. – 272 с.

35. Огієнко І. Історія української літературної мови // Упор., автор передмови і коментарів М. С. Тимошик. – 2-е вид., випр. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 436 с.

36. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Українське ділове мовлення: навч. посібник. – К. : Либідь, 1997. – 296 с.

37. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство : підр.– Л. : Світ, 1994. – 216 с.

38. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. – К. : Наук. думка, 1976. – 288 с.

39. Погиба Л. Г., Грибіниченко Т. О., Баган М. П. Складання ділових паперів. Практикум : навч. посіб. – К. : Либідь, 2002. – 240 с.

40. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К. : Навч. книга-Богдан, 2000. – 246 с.

41. Савчин Т. О. Мова і ділове спілкування: норми, етикет, діловодство : Навч.-метод. посіб. для студ вищ. навч. закл. – Т. : Вид-во ТДПУ, 2002. – 264 с.

42. Селігей П. О. Науковий стиль української мови: ресурси оновлення. – Мовознавство, 2006. – № 2, 3. – С.174 – 185.

43. Семеног О. М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О. М. Семеног. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 216 с.

44. Словник іншомовних слів / С. П. Бибик, Г. М. Сюта, С. Я. Ярмоленко. – Х. : Фоліо, 2006. – 623 с.

45. Словник іншомовних слів // Л. О. Пустовіт та ін. (уклад.) . – К. : Довіра : УНВЦ “Рідна мова”, 2000. – 1017 с.

46. Словник-довідник з культури української мови /Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська та ін. – К. : Знання, 2006. – 367 с.

47. Українська мова : енциклопедія. – 3-тє вид. зі змін. і допов. – К. : В-во «Укр. енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2007. – 854 с.

48. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. і матеріали / Упоряд. : Л. Масенко та ін. – К. : Вид. дім “Києво-Могилянська акад.”, 2005. – 399 с.

49. Український орфографічний словник : Орфогр. словн. укр. мови : Близько 143 000 слів / Уклад. : М. М. Пещак та ін. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2002. – 1006 с.

50. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – 288 с. – С. 83-86.

51. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика : В 4 т. / Пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева. – М. : Прогресс, 1986-1987.

52. Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941) : Стан і статус. – Ч. : Рута, 1998. – 207 с.

53. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007. – 435 с.

54. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : підр. / Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К. : Атіка, 2007. – 592 с.

55. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням : підр. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2010. – 696 с.

56. Ющук І. П. Українська мова: Підруч. – К.: Либідь, 2003. – 640 с.

1 Цю вправу виконувати за таким зразком: корупція – підкуп посадової особи (сучасне термінологічне значення) [5, с.94], походить від лат. corruptio “підкуп; занепад; корупція; розклад”, пов’язаного з дієсловом corrumpo “псую, пошкоджую, розладную; зваблюю, розбещую”, утвореним з преф. co (n)- (cor) “з” і дієслова rumpo (rumpere) “розбиваю, ламаю, руйную” (Етимологічний словник української мови.– К.: Наукова думка, 1989. – Т.3.– С.45).

2 У словникову диктанті подано лексичні одиниці, що, з одного боку, були запропоновані для вживання в 20-х роках ХХ ст., а з іншого, які були змінені під впливом російської мови в 30-х роках ХХ ст.

3 Щоб правильно відповісти на це запитання, варто з’ясувати, які вимоги ставить сучасна наука до “ідеального терміна”. Яка ознака термінів (короткість чи багатокомпонентність) вважається вадою терміна?

4 Правильно відповісти на це питання ви зможете, якщо з’ясуєте, позитивним чи негативним явищем вважається багатозначність термінів.

5 Для того, щоб правильно відповісти на поставлене запитання, варто з’ясувати, яким термінам – коротким чи багатокомпонентним – надається перевага в термінографії та термінознавстві.