Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 2 - Адміністративні структури.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
126.46 Кб
Скачать

2. Повноваження глав держав відносно публічної адміністрації.

Глави держав – президенти і монархи – в тій чи іншій мірі впливають на організацію і функціонування органів публічної адміністрації. Міра такого впливу, як говорилося раніше, визначається формою державного правління, яка є в країні.

З цього загального правила виключенням на сьогодні є лише окремі парламентські монархії. Наприклад, в Швеції король не бере участі в роботі уряду і не підписує жодної урядової постанови.

Таким чином, повноваження глав урядів відносно публічної адміністрації відрізняються: від фактичної відсутності таких повноважень в окремих парламентських монархіях, де глава держави – не більш ніж історичний символ, - до президентських республік, в яких вся система органів публічної адміністрації їм підпорядкована.

Повноваження глав держав відносно публічної адміністрації можна умовно розділити на три групи:

- кадрові;

- організаційні;

- правотворчі.

Кадрові.

Глави держав призначають членів уряду і публічних службовців вищого рангу. Проте навіть в президентських республіках передбачена мінімальна участь парламентів в цьому процесі. Зокрема, відповідно до розділу 2 статті 2 Конституції США, президент має право призначити керівних осіб Сполучених Штатів відповідно до поради і згоди Сенату (верховної палати американського парламенту). У Франції, яку відносять до країн зі змішаною формою правління, президент призначає прем'єр-міністра, а за поданням останнього – і інших членів уряду. Також йому належить право припиняти їх повноваження. У парламентських республіках президент юридично не впливає на формування уряду, але може призначати на посаді публічної служби. Зокрема, відповідно до статті 60 Основного закону ФРН, президент призначає і звільняє федеральні службовців, оскільки інше не передбачене законом.

Підводячи підсумок, відзначимо, що кадрові повноваження глав держав досить значні в більшості зарубіжних держав, особливо в президентських і змішаних республіках.

Організаційні.

Перш за все відзначимо, що за загальним правилом глава держави не має права визначати і створювати або ліквідовувати органи публічної адміністрації. Це положення стосується навіть президентських республік, в яких глави держав, очолюючи виконавчу владу, мають істотні важелі впливу на всі адміністративні структури. Проте право створення або ліквідації органів публічної адміністрації належить парламентам. У законодавстві окремих держав парламентський спосіб формування організаційної структури органів публічної адміністрації відбивається безпосередньо в конституціях. Наприклад, статтею 79 Конституцій Чеської Республіки встановлено, що міністерства і інші адміністративні агентства можуть бути створені виключно законом.

З іншого боку, глави держав безпосередньо впливають на організацію діяльності публічної адміністрації, перш за все – урядів. В першу чергу це стосується президентських республік, хоча і в державах зі змішаною республіканською формою правління вони грають істотну роль в цьому питанні. Наприклад, відповідно до статті 9 Конституцій Французької Республіки президент головує в Раді Міністрів. Менш чітка норма міститься в статті 83 Конституції Російської Федерації, яка передбачає, що президент має право голосувати на засіданнях уряду.

Правотворчі.

Глави держав мають право приймати нормативно-правові акти, у тому числі відносно організації і функціонування органів публічної адміністрації. Проте, в країнах з парламентською і змішаною формою державного правління такі акти мають бути контрасигновані (схвалені і підписані) відповідним представником уряду. Наприклад, стаття 58 Основного Закону ФРН передбачає, що для набуття чинності наказів і розпоряджень Президента Республіки необхідна їх контрасигнація Федеральним Канцлером або відповідним федеральним міністром. Проте в багатьох країнах частина актів глав держав не вимагає додаткового схвалення. Зокрема, в Польщі не контрасигнуватимуть рішення президента про створення уряду і призначення його глави, про скликання засідань уряду і прийняття його відставки.

Здається очевидним, що акти глави держави мають значно більшу вагу для органів публічної адміністрації в президентських республіках.

Підсумовуючи, відзначимо, що вплив глави держави на органи публічної влади є дуже істотним. У президентських республіках вони юридично, а в багатьох країнах із змішаною формою державного правління – фактично очолюють систему цих органів.