2. Грошова реформа в Україні

Україна як молода суверення держава утворилась 24 серпня 1991 року. У винятково складних умовах становлення національної економіки вона першою почала формувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справи, опановувати складний механізм грошово-кредитних політики.

З 10 січня 1992 року в Україні запроваджено в обіг купони багаторазового використання як доповнення до рублевої готівкової маси (банкноти Держбанку СРСР, казначейські білети, розмінна монета) для хоча б відносного збалансування грошового обігу та відповідного обслуговування товарного ринку.

І лише з 12 листопада 1992 р., згідно з Указом президента України “Про реформу грошової системи України”, купоно-карбованець було впроваджено у сферу безготівкового обігу.

Купоно-карбованець отримав статус тимчасової національної валюти і став єдиним на території України офіційним засобом платежу. Так завершився перший етап грошової реформи.

Проте позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав і його знеціненя тривало. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкового господарства – функцію нагромадження. А без реалізації цієї функції не можна подолати кризу виробництва, зупинити інфляцію, вирішити складні питання, проблеми платіжного балансу.

Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України 1995 – першої половини 1996 р., забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:

• суттєво уповільнилась інфляція;

• було знищене так зване грошове нависання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;

• зміцнів та стабілізувавсякурс національної валюти;

• уповільнились темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

• зросла активність домогосподарств як суб’єктів економіки;

• зросли доходи та заощадження населення;

• поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.

Значне зниження темпів інфляцій розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. У червні й липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1%, а у серпні – 105,7% до попереднього місяця (за 109,4% у січні).

Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до додара США та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що разом зі зниженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію в Україні.

Грошові доходи населення в липні 1996 р. в порівнянні з червнем зросли на 26%.

Незважаючи на ревальвацію українського карбованця протягом першого півріччя 1996 р. експорт товарів та послуг у порівнянні з відповідним періодом 1995 р. зріс на 30,6%, що за повільнішого темпу зростання імпорту (27,3%) забезпечило зниження на 2,3% від’ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України і стало передумовою дальшого розвитку зовнішнього сектора економіки.

Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні було досягнуто послідовнішим і активнішим застосуванням ринкових механізмів, зокрема:запровадженням неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продажу державних цінних паперів, дальшою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності й валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити й кредити комерційних банків.

Головними завданнями грошової реформи були:

• заміна тимчасової грошової одиниці на національну валюту – гривню;

• заміна масштабу цін;

• створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

Характер реформи. Вибір прозорого варіанта та неконфіскаційноо типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

• забезпечення повної довіри населення до новоїнаціональної валюти, а отже, довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;

• утримання стабільності грошового, споживчого і валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;

• запобігання спекулятивним операціям під час обміну карбованців на гривні;

• створення прийнятного соціального клімату, зниження психологічного й соціального напруження в суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.

Готівковий обіг грошей на період реформи Національний банк України

Комерційні банки

1. Виплати: заробітна плата; стипендії; пенсії; допомога; перекази; інші грошові виплати.

2. Обмін: карбованець; гривня; іноземна валюта.

3. Платежі: вклади в банки товари; товари послуги; послуги комунальні платежі; комунальні платежі перекази; перекази вклади в банки.

Підготовка до грошової реформи.

25 серпня 1996 року президент України підписав Указ “Про грошову реформу в Укарїні”, відповідно до якого було проведено низку підготовчих заходів:

1. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків (понад 10 тис.). Для обслуговування пенсіонерів було залучено понад 14 тис. підприємств зв’язку. Створено близько 92 тис. комісій з обміну на підприємствах, в установах і організаціях. Цього було достатньо для забезпечення нормальної роботи з обміну карбованців на гривні.

2. Усі установи банків та підприємств зв’язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів (банкнот і монет) для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами із зображеннями банкнот і розмінної монети).

3. Проводилась широка роз’яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи.

4. Цілодобово працювали оперативні групи в банках.

Національний банк України мав визначити офіційний валютний (обмінний) курс гривні, зважаючи на валютний (обмінний курс) напередодні проведення грошової реформи та курс обміну українського карбованця на гривню. Кабінету Міністрів України було доручено визначити порядок оформлення державними цінними паперами сум компенсації населенню втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та установах колишнього Укрдержстраху станом на 2 січня 1992 р. Погашення цих цінних паперів передбачалось розпочати у 2000 р.

Створивши власну виробничу базу для виготовлення банкнот, Національний банк розпочав емісію гривневих купюр нового зразка. 14 серпня 1997 р. Правління банку прийняло постанову, згідно з якою, з метою створення умов для рекламування на міжнародному ринку технічних можливостей Банкнотно-монетного двору (виготовлення банкнот на рівні кращих світових стандартів із застосуванням на банкнотах нових сучасних елементів захисту), а 1 вересня 1997 р. в обіг вводились банкноти номіналом 1 та 2 гривні зразка 1995 р., 5 та 10 гривень зразка 1994 р., а також 20 гривень зразка 1995 р. з локальним багатотоновим водяним знаком. У наступні роки Національний банк здійснив і запровадив у обіг ще декілька емісій банкнот. З 1 вересня 1998 р. — 5 гривень зразка 1997 р. (підпис В. Ющенка); 8 листопада 2000 р.— 10 гривень зразка 2000 р., 20 листопада 2000 р. — 20 гривень зразка 2000 р., 5 березня 2001 р. — 5 гривень зразка 2001 р., 6 липня 2001 р. — 2 гривні зразка 2001 р. (на всіх — підпис голови Національного банку В. Стельмаха). З 22 серпня 2001 р. в обіг було запроваджено купюру вартістю 200 гривень, а з вересня 2006 р. — банкноту найвищого номіналу — 500 гривень. Наприкінці 2003 р. керівництво Національного банку України (голова Сергій Тигипко) розпочало випуск серії гривневих купюр нового зразка — 1 (з 1 грудня 2004 р.), 2 (з 28 вересня 2004 р.), 5 (з 14 червня 2004 р.), 10 (з 1 листопада 2004 р.), 20 (з 1 грудня 2003 р.) та 50 (з 29 березня 2004 р.), а згодом і 100 гривень. Змінились розміри купюр, їх колір та зображення. Суттєво поліпшився захист банкнот від фальшування. Після відставки з посади голови НБУ Віктора Ющенка (грудень 1999 р.) на банкнотах вміщувався підпис його наступника на цій посаді — Володимира Стельмаха, після його усунення — нового голови НБУ Сергія Тигипка, а з 16 грудня 2004 р. — знову Володимира Стельмаха.

За станом на 2 вересня 1996 року Національний банк випустив в обіг 338, 1 трлн. крб., з них 19, 1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319 трлн. крб. перебувало в готівковому обігу поза банками. Протягом реформи банківською системою було вилучено 97% емітованих до реформи карбованців (327, 9 трлн. крб.). За цей самий період Національний банк України ввів у готівковий обіг банкноти гривні на суму понад 3, 1 млрд. грн. Для порівняння за станом на 01. 08. 2012 у готівковому обігу країни перебувало готівки на загальну суму 219, 5 млрд. грн., у тому числі банкнот – 217, 9 млрд. грн. (2, 6 млрд. шт.). У той самий час надходження готівки до кас банків за січень – липень 2012 року становили 778, 3 млрд. грн.

Гривня на початку XXI ст.

Для стабільного розвитку економіки на початку десятиліття було прийняте рішення про прив'язку до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 ₴ до 1 долара США. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс ~ 5 гривень за долар встановився незмінним багато років. Як наслідок розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяють зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. НБУ постійно доводиться нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Мал. 1Обсяги готівкової гривні за роками (грошовий агрегат M0).

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змушувало одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5.19 до 5.05 ₴/дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу й сильно бентежили майже весь рік громадськість, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики.

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен перевищувати 3 ₴/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 ₴ за 1 дол. був би реальністю.

НБУ готується зробити гривню вільноконвертованою валютою. Національний банк України думає відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні, але відбутися це може не раніше 2009 року.

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930 ₴ за долар. Новий офіційний курс 8,7080 ₴ за долар став мінімальним за всю історію існування валюти. Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському. У січні 2014 року Нацбанк витратив $1,7 млрд на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення сутичок протестувальників і правоохоронців (після ухвалення Верховною Радою законів 16 січня) і подальшого розвитку Євромайдану. Утеча Віктора Януковича та російська інтервенція в Криму спричинили здешевлення української грошової одиниці до майже 10 грн/дол. за офіційним курсом.

Упродовж березня 2014 курс упав до 11 грн за долар, залишаючись приблизно на рівні 11-12 грн до липня, коли почалося чергове падіння після загострення ситуації на Донбасі. Максимум був 27 серпня — 13,89 гривні за долар за офіційним курсом. До кінця жовтня НБУ утримував вартість гривні на рівні близько 12,95 грн/дол., що експерти пояснювали прагненням зберегти електоральну підтримку влади перед виборами до парламенту 26 жовтня. Після них, на початку листопада 2014-го курс обвалився до показника 15-16 грн/дол. і був на такому рівні до січня наступного року.

З 5 лютого 2015 НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, а відтак, курс гривні до долара та інших валют визначатиметься міжбанківським валютним ринком. Це спричинило надшвидке здешевлення української валюти, яка за наступні три тижні подешевшала майже вдвічі— до 30,01 грн/дол. за курсом НБУ (26 лютого 2015). Це історичний мінімум гривні. У березні 2015-го курс вдалося стабілізувати на рівні 21-23 гривні за долар США.

Мал. 2 Вартість американського долара у гривнях (1996–2011 роки)

В останні роки Національний банк започаткував декілька нових серій монет. Серед них — "Народні музичні інструменти" (щорічно випускається одна п'ятигривнева біметалічна монета, наприклад, у 2003 р. з зображенням бандури), "Обрядові свята України" (щорічно одна п'ятигривнева мідно-нікелева монета, наприклад, у 2002 р. її присвячено святу Різдва Христового), "Літаки України" (щорічно карбується одна срібна 20- або 10-гривнева монета та одна мідно-нікелева 5-гривнева, наприклад, у 2004 р. на них вміщено зображення літака "Ан-140"). У 2004 р. започатковано нову серію — "Славетні роди України", в якій випущено 10-гривневу срібну монету "Родина Острозьких", яка містить 31,1 г чистого металу.

Продовжується емісія монет у серіях "Стародавні міста України" та "Пам'ятки архітектури України". У 2004 р. перша з них — срібна 10-гривневого номіналу —увіковічнює пам'ятку бароккової архітектури — собор святого Юра у Львові, а монети другої серії — мідно-нікелеві п'яти-гривневі — присвячено 2500-річчю м. Балаклави та 350-літтю м. Харкова.

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.

Починаючи з 2004 року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому аверсі монет розміщені зображення малого державного герба України, номінал та рік випуску.

Вартість американського долара у гривнях (1996–2011 роки)

У 2012 роцi вiйшли в обіг - банкноти третього покоління, зразків 2003-2007 років. Система їхнього захисту відповідає рівню банкнот провідних країн, зокрема задіяні оптико-змінні зображення.

В грошовому обороті України за станом на 1 серпня 2012 є 219,5 млрд грн готівки, готівки поза банками - 201,5 млрд грн.

Купоно - карбованець нас нічому не навчив

На долю попередньої вітчизняної грошової одиниці, купоно - карбованця, випали періоди гіперінфляції. Але й після введення у 1996 році гривні процеси, що призводять до зниження її вартості, відбуваються постійно та невідворотно. Звісно, є фахівці, які високо оцінюють проведену на тій година «грошову реформу». Але варто відверто визнати : під година грошової реформи відбувся лише обмін (деномінація) купоно - карбованців на гривню. Органічного поєднання грошової та фінансової політики так і не було досягнуте. Саме це і обумовило подальший кордебалет із національною валютою. Нагадаю, обмін купоно - карбованців на гривню відбувався за курсом 1 грн = 100 тис.крб. Обмінний курс тоді встановився близько 1,8 грн/$. Різка зміна курсу відбулася у 1998-99 рр., коли гривня сягнула 3,5 та 5 грн/$, а також у 2009–8 грн/$.Наприкінці 2014 - го обмінний курс НБУ сягнув майже 16 грн/$ та 20 грн/€. Тепер маємо ще майже удвічі вищий. При цьому шкірного разу відповідальність здебільшого покладають на Національний банк, а причинами визнають зовнішні фактори (у 1998 р.–падіння рубля, у 2009 р.–світова фінансова кризу, у 2014 р.–російська військова агресія худе).

Серед причин нинішнього падіння курсу гривні також називають безконтрольну емісію, роздуті державні витрати, високий дефіцит бюджету, невизначеність у подальших перспективах країни, відставку уряду Азарова і можливість відставки уряду Яценюка і всяке інше. Всі ці заподій реально мають вплив на економічну ситуацію в країні. Але тим часом у тіні лишається елементарна економічна закономірність : якщо ціни зростають, то обмінний курс національної валюти точно падатиме через зниження її реальної купівельної спроможності.І будь - які намагання НБУ утримати курс будуть марні.

Порівняймо динаміку офіційного індексу інфляції (індексу споживчих цін, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання) та середньорічного обмінного курсу НБУ. Неважко помітити, що реальне знецінення гривні (навіть незважаючи на явне заниження офіційного індексу інфляції) значно перевищує динаміку обмінного курсу, створюючи підстави для подальшої нестабільності національної грошової одиниці. Тобто чим менше можна купити за гривню, тим крутіше скаче в обмінниках долар/євро.

Зокрема, різке падіння курсу національної валюти до 8 UAH/USD наприкінці 2008 р. було закономірним наслідком зменшення купівельної спроможності гривні за період з кінця 1999 р., коли встановився курс близько 5 UAH/USD, бо з тихий пір ціни в Україні зросли в середньому в 1,5-2 вражай. Таке саме сталося і в 2008-2014 рр.спонукуючи обвал курсу гривні у попередньому році: гривня знецінилася–курс виріс. Шкірного разу процес зміни обмінного курсу носив об’єктивний характер і був наслідком реального знецінення національної грошової одиниці. І він не міг обвішай годину компенсуватися намаганнями НБУ стримувати валютний курс лише за рахунок активних операцій на валютному ринку.

Гривня «внутрішнього згорання»

Якщо проаналізувати динаміку індексу інфляції та індексу обмінного курсу гривні (див. мал.3) то чітко спостерігається кілька періодів, що мають різні показники, але схожий характер. Процес знецінення гривні можна прирівняти до принципу роботи двигуна внутрішнього згорання.

Прослідковуються наступні «такти» :

- поступове знецінення національної грошової одиниці через зростання цін;

- падіння обмінного курсу гривні внаслідок зниження її купівельної спроможності;

- нове зростання цін (і, відповідно, черговий етап знецінення гривні) внаслідок зміни обмінного курсу;

- чимдалі повторення зазначеного «циклу».

При цьому варто зазначити, що впродовж представленого «циклу» зниження купівельної спроможності гривні відбувається фактично двічі. Спочатку–внаслідок зростання цін за незмінності обмінного курсу, а потім, коли обмінний курс нібито «наздоганяє» реальне зниження купівельної спроможності національної грошової одиниці, ціни зростають ще разів, але вже внаслідок зміни обмінного курсу. Тобто спочатку інфляційний процес виступає причиною девальвації національної валюти, а потім вже девальвація спричиняє інфляцію. Можна було б казати про винахід такого собі «вічного двигуна» , наслідком безповоротної дії якого є згорання національної грошової одиниці України.

Девальвація гривні в Україні: політичні причини

2013 рік закінчувався для України досить сприятливим економіко-політичною подією: була прийнята україно-російська домовленість щодо надання кредиту та зниження розцінок на газ. Втім, над гривнею вже «скупчувалися хмари» — деяка напруга викликав проєвропейський «Майдан». Коли в столиці України розгорілися справжні баталії була прийнята україно-російська домовленість щодо надання кредиту та зниження розцінок на газ. Втім, над гривнею вже «скупчувалися хмари» — деяка напруга викликав проєвропейський «Майдан». Коли в столиці України розгорілися справжні баталії, курс гривні серйозно похитнувся. Девальвація гривні в новому році вже стала фактом. Які причини цього можна віднести до суто політичним?

— Негативний політичний імідж уряду в очах переважної більшості населення.

— Скандали навколо передбачуваної видобутку сланцевого газу, що послужили причиною для народних протестів.

— Відсутність чіткої позиції в уряді по євро - або проросійської орієнтації.

— Політичний розкол.

— Нездатність уряду врегулювати масові народні протести.

До негативних факторів, що негативно вплинув на курс гривні, слід віднести також інфляційні очікування, які самі по собі послаблює національну валюту. За даними Держстату, падіння промислового виробництва в Україні в січні склало 5%. Це свідчить про те, що почалася девальвація гривні обумовлена не тільки психологічними й політичними чинниками, а й реальними економічними проблемами.

Буде девальвація гривні продовжуватися – залежить від дій уряду і Нацбанку. Досі позитивних зрушень у цьому плані не спостерігається, що робить песимістичні прогнози трейдерів щодо 20%-ой девальвації гривні цілком реалістичними.

Девальвація гривні-2014: економічні фактори

Можна виділити такі економічні фактори, які обумовили девальвацію гривні в 2014 році:

— загальносвітові несприятливі тенденції для сировинних економік з низьким рівнем інновацій;

— скорочення українських валютних резервів;

— слабкість банківської системи (висока частка проблемних кредитів);

— несприятливі умови для розвитку малого бізнесу, банкрутство малих підприємств, догляд підприємців у «тінь»;

— значні зовнішні зобов'язання України.

Комплекс економічних чинників зумовив прогнози падіння курсу гривні протягом 2014 р. за різними оцінками до 8,5 – 9,5 грн за $1. Втім, очікування експертів були суттєво відкориговані політичною ситуацією в Україні, яку не можливо було спрогнозувати.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік

Основні засади грошово-кредитної політики розроблені Радою Національного банку України на виконання ст. 100 Конституції України і ст. 8, 9 та 24 Закону України "Про Національний банк України". Виконання Національним банком Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до ст. 100 Конституції України контролюється Радою Національного банку.

Згідно зі ст. 99 Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік містять її головну мету та показники діяльності Національного банку у середньостроковій перспективі, оцінюють реалізацію грошово-кредитної політики у 2014 - на початку 2015 року, визначають ключові стратегічні принципи монетарної політики Національного банку, основні завдання і показники на 2015 рік, а також окреслюють макроекономічні умови, ризики та тенденції грошово-кредитної і бюджетної сфер, які можуть справляти вплив на монетарну.

Національний банк України", вводить в обіг 28 квітня 2015 року пам'ятні монети "150 років Одеському національному університету.

Національний банк України вводить в обіг пам'ятні монети "70 років Перемоги. 1945 - 2015" номіналом 5 гривень 5 травня 2015 року та номіналом 1 гривня 7 травня 2015 року, що увічнюють подвиг українського народу.

9 березня 2015 року Національний банк ввів банкноту номіналом 100 гривень нового зразка. Вона буде в обігу разом з банкнотами старого зразка.

НБУ звертає увагу банків на те, що банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 відносяться до банкнот нового покоління - зразка 2014 і наступних років випуску, тому сортування та пакування їх при обробці повинне здійснюватися окремо від банкнот номіналом 100 гривень старого зразка.

Банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року є законним платіжним засобом на території України та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 100 гривень зразків 1996 та 2005 років.

Після введення в обіг нових банкнот номіналом 100 гривень громадянам не потрібно буде обмінювати банкноти цього номіналу попередніх зразків. Більш 574 мільйонів банкнот номіналом 100 гривень попередніх зразків, що на сьогодні в обігу, будуть залишатися законним платіжним засобом.

За словами Якова Смолія, при розробці оновленої банкноти номіналом 100 гривень були реалізовані найсучасніші світові технології, використовувані на Фабриці банкнотного паперу та Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Так на банкноті містяться два нових сучасні елементи захисту – «віконна» захисна стрічка і оптично змінний елемент SPARK.