1. Поняття грошового обороту та сфери застосування готівкових та безготівкових розрахунків.

1.1. Грошові кошти та організація розрахунків підприємств як складові

грошового обороту

Грошовий оборот– це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків.Грошовий оборот– це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві. Грошові потоки підприємства за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні і зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства, належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.Грошові розрахунки – платежі підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Розрахунки, які пов’язані із формуванням грошового обороту:

- Розрахунки, пов ‘язані із здійсненням витрат для забезпечення процесу виробництва

- Розрахунки, пов’язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг

- Розрахунки, пов’язані зі сплатою податків та інших обов’язкових платежів

- Розрахунки, пов’язані із здійсненням спільної діяльності

- Розрахунки, пов’язані з отриманням і погашенням кредитів, сплатою відсотків.

Грошові розрахунки підприємств усіх форм власності можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов’язаний з такими напрямками:

• забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

• реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

• сплата податків, обов’язкових відрахувань і зборів;

• забезпечення спільної діяльності підприємств.

Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (пере­казуванням) коштів з рахунка покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахун­ків між покупцем і постачальником продукції.

Принципи організації розрахунків:

Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов’язко­вого зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі).

Другий принцип полягає в тому, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку.

Третій принцип — принцип самостійного (без участі банків) ви­бору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах.

Четвертий принцип — кошти з рахунка підприємства списують­ся за розпорядженням його власника.

П’ятий принцип – поточні рахунки під­приємствам — суб’єктам підприємницької діяльності відкривають уста­нови банків тільки за умови повідомлення про це податковому органу.

Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

Восьмий принцип: розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачаль­ник — отримувач коштів повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк.