Рейсфедери

Розрізняють лінійні (одинарні, подвійні), обертові (кривоніжки), кругові (циркульні). Служать вони для накреслення ліній тушшю. Лінійний рейсфедер - для проведення ліній під лінійку чи лекало, обертовий - для накреслення кривих ліній від руки, круговий - для проведення дуг або кіл.

Одинарний рейсфедер (рис. 25, а) складається з двох металевих стулок, закріплених на ручці, які розсовуються за допомо­гою гвинта. Конструкція рейсфедерів може бути різною: з відкидними і поворотними стулками, полуторними, напівавтоматичними калібро­вими. Перші легко чистити (рис. 25, б, в), але вони швидко спрацьову­ються.

Рис.24.

Полуторний рейсфедер (рис. 25, г) використовують для проведен­ня товстих ліній. Його стулки ширші і довші. Між ними поміщєна пла­стинка таких же розмірів. Такий рейсфедер може набрати і утримати значно більше туші і за один прийом накреслювати таку кількість ліній такої ж товщини, яку звичайним рейсфедером накреслюють за два-три прийоми.

Подвійний рейсфедер складається з двох однакових, паралельно розміщених, нерухомо скріплених рейсфедерів, які мають одну спіль­ну ручку (рис. 25, ж). Крім гвинтів, якими регулюють товщину лінії кожного рейсфедера, є з'єднувальний гвинт, яким змінюють відстань між рейсфедерами. Подвійним рейсфедером креслять під лінійку кон­тури, що зображаються двома паралельними лініями: залізниці та автогужові дороги, канали, гірничі виробки тощо.

Рис. 25. Рейсфедери:

а – одинарний, б – з відкритою стулкою, в – з поворотною стулкою, г – полутогний, д – напівавтоматичний , ж – подвійний

Напівавтоматичні рейсфедер має порожнисту ручку, яку перед початком роботи наповнюють тушшю, при цьому попере­дньо відгвинчують перо рейсфедера. В процесі роботи туш по капіляр­ній трубці надходить до стулок. Для цього слід натиснути на головкуручки. Відчутною перевагою порівняно зі звичайним рейсфедером напівавтомат не відрізняється, але догляд за ним складніший: після роботи необхідно промити ручку і прочистити капілярну трубку.

Для накреслювання кривих ліній використовують спеціальний обертовий рейсфедер, котрий називають кривоніжкою. Вона складається зі стержня, пропущеного крізь порожнисту ручку (трубку). Стержень закінчується зігнутими стулками рейсфедера. На верхньому кінці стержня є нарізка з надітою на неї гайкою.

Ця гайка дає можливість або наглухо скріпити стержень з ручкою, тоді кривоніжкою можна працювати як звичайним рейсфедером, або, трохи відпустивши гайку, надати стержню можливість обертатися незалежно від обертання ручки і накреслювати плавні криві лінії.

Подвійна кривоніжка (Рис.26) улаштована за принципом по­двійного рейсфедера, але обидва її пера можуть обертатися незалежно від ручки. Нею накреслюють криволінійні контури, зображувані двома паралельними лініями.

Рис.26

Робота рейсфедером (Рис.27).Заправляють рейсфедер за допомогою сму­жки цупкого паперу або пластика. Такі смужки слід нарізувати зазда­легідь і в процесі роботи частіше міняти. Користуватися для заправки пером не рекомендується - можна зіпсувати стулки або забруднити їх залишками туші. Наповнюють рейсфедер тушшю за декілька прийомів краплями на половину відстані від кінця стулок до гвинта. При цьому кінці стулок зводять на відстань 0,2 - 0,3 мм, рейсфедер тримають правою рукою в положенні, близькому до горизонтального. Задану товщину лінії підбирають дослідним шляхом, пробуючи на окремому аркуші креслярського паперу. Прямі лінії накреслюють рейсфедером по скошеному краю лінійки повільно, щоб лінія встигала наливатися тушшю, з легким натиском і завжди зліва направо, кінці стулок мають рівномірно торкатися паперу. Тримають рейс­федер трьома пальцями гвинтом “від себе”, середній палець - на висоті гвинта. Натиск на рейсфедер має бути слабким, лінію проводити з рів­номірною невеликою швидкістю (50 см за 10-15 с), товсті лінії - повільніше, ніж тонкі. Якшо рейсфедер рухати швидше, то туш на папір поступатиме нерівномірно і в недостатній кількості. При цьому лінія буде слабко налитою і навіть переривистою. Починати вести лінію слід як тільки рейсфедер торкнеться паперу, а в кінці лінії різко відняти рейсфедер від паперу. Рейсфедер, нерухомо залишений на лінії, по­товщує її.

Рис. 27 Робота рейсфедером

Дуже товсті лінії накреслюють декількома прийомами. Якщо до­сить широкий розхил рейсфедера, спочатку накреслюють верхню час­тину лінії (верхня стулка рейсфедера суміщується з верхньою межею лінії). Потім накреслюють нижню частині лінії (нижня стулка пера рейсфедера суміщується з нижньою межею лінії). Якшо між цими лі­ніями с просвіт, його заповнюють аналогічним способом після того, як туш на лінії підсохне. Товсту лінію можна залити тушшю з допомогою пензлика. В такому разі попередньо накреслюють рейсфедером її межі.

Для накреслювання рейсфедером лінійного пунктиру необхідно зробити відповідну розграфку олівцем. В процесі роботи необхідно слідкувати, щоб стулки пера рейсфедера не зближувалися при натиску на лінійку, що буває, коли стулки довгі й тонкі.

Працюючись подвійним рейсфедером необхідно дотримуватися та­ких правил:

- перед накреслюванням паралельних ліній однакової товщини уста­новити трохи ширшу заданої товщину ліній і проміжок між ними;

- набрати туш у рейсфедер;

- відрегулювати за два-три прийоми товщину ліній (кожний раз регу­лювати обидва пера) та ширину проміжку;

- для накреслення ліній різної товщини слід, дотримуючись тих же правил, спочатку відрегулювати товщину товстої лінії, потім тонкої і, нарешті, величину проміжку.

Легко і рівномірно натискаючи на обидва пера, тримаючи середній палець на місці з'єднання пер рейсфедера, креслять лінії. При цьому слідкують, щоб пряма лінія, яка проходить через кінці пер рейсфедера, була перпендикулярна до ребра лінійки.

Для накреслювання кривих ліній служить кривоніжка. Основне призначення одинарної кривоніжки - накреслювання горизонталей тушшю або фарбою по рисунку на плані, виконаному олівцем. Тут в крквоніжку набирають так, як і в рейсфедер. Фарбу в кривоніжку на­бирають пензликом. Набравши туш (фарбу), підбирають потрібну то­вщину лінії, потім злегка відпускають верхню гайку і присгунають до роботи. Проміжок між ручкою і відпущеним пером має бути мінімаль­ним. У випадку великого проміжку кривоніжку незручно ставити на план і знімати з нього

Тримати кривоніжку слід за нижній кінець ручки перпендикулярно площині креслення, не торкаючись пальцями пера, яке обертається. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб кривоніжка і пальці, які її тримають, становили ойне ціле. Перо має рухатись за ручкою. Кривоніжку опускають на лінію, виконану олівцем, біля рам­ки плану або в розриві горизонталі біля надпису і в момент, коли перо торкається паперу, починають вести по лінії, дотримуючись всіх її вигинів. Закінчуючи накреслення горизонталі, кривоніжку, як і рейсфе­дер, слід відірвати від паперу, не припиняючи її поступального руху. У випадку замикання горизонталі, як і її продовження, слід залишати невеликий проміжок, щоб уникнути утворення вузла в місці стику. Ліквідують проміжок креслярським пером. Якщо рух кривоніжки утруднений і замість плавної кривої виходить ламана лінія, це означає, що кривоніжка не перпендикулярна кресленню і необхідно зразу ж відновити її правильне положення.

Накреслювання ліній кривоніжкою виконується в найзручнішому для даного момента напрямі. При цьому слід, щоб в полі зору було перо кривоніжки і лінія, проведена олівцем, по якій воно має рухатися. Рухати кривоніжку потрібно досить повільно, щоб лінії виходили на­сиченими, налитими.

Подвійна кривоніжка застосовується для накреслювання умовних знаків, зображуваних двома паралельними лініями однакової або різної товщини. В процесі роботи подвійною криаоніжкою дотримуються тих же правил, що й у випадку подвійного рейсфедера та одинарної кривоніжки.