Спеціальні лінійки і транспортири

Для проведення паралельних ліній через невеликі проміжки (від, 0,2 мм і більше) з великою точністю використовують пропорційні (си­нусні) лінійки. Комплект синусних лінійок широко застосовується в топографічному кресленні, оскільки лише за допомогою їх виконуєть­ся розграфлення олівцем при побудові на кресленні різних умовних знаків, написів назв, гарафірувальні роботи тушшю тощо.

Комплекс синусних лінійок виготовляють з металу або пластмаси. Він складається з двох лінійок (рис.19).

Одна лінійка - це прямокутник, на якому нанесений поперечний масштаб і сантиметрові поділки, які для зручності роботи доведені до обох країв лінійки. Друга лінійка - це прямокутний трикутник зі ско­шеним краєм по гіпотенузі і зрізаним гострим кутом (α = 5^˚ 44'30"), синус якого дорівнює 0,1.

Рис. 19. Загальний вигляд комплекту синусних лінійок

На трикутній лінійці нанесені поділки через 2 мм. Отже, найменша відстань між паралельними лініями, яка може бути одержана, дорівнює 0,2 мм. Щоб накреслити на креслярському папері дві паралельні лінії, віддалені одна від одної на заданій відстані, трикутну лінійку зі скошеним краєм розташовують на кресленні в заданому напрямі, а знизу щільно до неї приставляють прямокутну лінійку і суміщують штрихи обох лінійок. Обидві лінійки утримують лівою рукою, а пра­вою накреслюють лінію вздовж скошеного краю трикутної лінійки. Залишаючи прямокутну лінійку нерухомою, трикутну лінійку зміщу­ють праворуч на необхідну відстань і накреслюють другу лінію.

Припустимо, що трикутна лінійка була зміщена на 5 см, тоді від­стань між паралельними лініями буде в десять разів меншою, тобто 5 мм.

Отже, шоб накреслити декілька паралельних ліній, відстань між якими дорівнює 3 мм, трикутну лінійку слід переміщувати кожний раз праворуч на 3 см, а прямокутна лінійка весь час має залишатися неру­хомою.

Синусні лінійки, як й інші креслярські інструменти, потребують догляду, правильного поводження і мають зберігатися у футлярах.

Перед початком роботи лінійки протирають сукнинкою або гум­кою для чорнила, шоб вони не забруднювали папір креслення.

Треба оберігати ребра лінійок від ударів об металеві предмети, оскільки при цьому утворюються задирки та вм'ятини, які перешко­джають проведенню рівних ліній.

Для нанесення на планшеті рамок топографічних планів і сіток квадратів користуються спеціальними металевими лінійками — Дробишева і Бізяєва-Лизунова (ЛБЛ) (рис.20.).

В цих лінійках є вирізи через рівні відстані: в лінійці Дробишева -через 10 см, в ЛБЛ - через 8 см. Вирізи мають скошений край по дузі кола, радіус якого дорівнює відстані від нуль-пункта до даного вирізу.

Побудова рамки за допомогою вказаних лінійок базується на влас­тивості прямокутного трикутника (теорема Піфагора). Наприклад, ква­драт зі стороною в 50 см мас діагональ 70,711 см (50²+50³=70,711²) - з врахуванням цих розмірів виготовляють один з типів лінійки Дроби­шева. Розмір планшетів для топографічних планів масштабу 1:5000 -40*40 см², а для більших масштабів - 50*50 см².

Для побудови квадрата зі сторонами 32, 40 і 48 см використовують ЛБЛ. На одному скошеному краю лінійки нанесені поділки через 2 см і напис 1:50 000, на протилежному - через 2,381 см й напис 1:42 000 (старий масштаб: 1 дюйм - 1 верста); поділка 2,381 см відповідає од­ному кілометру при масштабі 1:42 000. Користуючись поділками, мо­жна згущати кілометрову сітку на планах. В комплект ЛБЛ входить штангенциркуль, а на лінійці награвійовано поперечний масштаб.

Рис. 20. Лінійки : а – Дробишева; б – ЛБЛ

Штангенциркуль(рис.21.) призначений для відкладання і вимірю­вання ліній довжиною від 20 до 600 мм і проведення дуг великих раді­усів.

Щоб виміряти задану відстань, штангенциркуль беруть двома ру­ками біля голок, ставлять кінці голок над поперечним масштабом і, пересовуючи праву голку з муфтою, спочатку вимірюють відстань на­ближено і закріплюють зажимним гвинтом муфту з голкою. Потім на­відним гвинтом ставлять ліву голку на потрібну поділку поперечного масштабу. Для цього є спеціальні металеві лінійки, на яких вигравіру­ваний поперечний масштаб. Замість голки можна вставити олівець або перо-рейсфедер.

Рис. 21. Штангенциркуль

Для вимірювання і побудови кутів користуються транспортиром (рис.22.).

Рис. 22. Транспортир

Побудову і вимірювання кутів більших 180º зручніше вико­нувати круглим транспортиром. Для виконання маркшейдерських або топографічних креслень застосовують транспортири з діаметрами від 120 До 200 мм. Транспортир має задовольняти такі вимоги: градусні (або півгралусні) поділки мають бути рівними між собою, центр транспортира має суміщатися з серединою нульового (0-180º)діаметра, котрий має бути паралельним зовнішньому краю лінійки транспортира.

В топографічному кресленні для проведення паралельних ліній, віддалених одна від одної на однаковій відстані, викорястовують різні штрихувальні прилади, від простих (трикутник і лінійка) і до напівав­томатів типу ПШ-1. Всі вони мають задовольняти одну вимогу: ребро трикутника (лінійки), по якому накреслюють лінії, повинне мати мож­ливість переміщуватися паралельно собі через рівні задані проміжки. За допомогою штрихувальних приладів накреслюють, головним чи­ном, умовні знаки солончаків і боліт, штрихують на плані вироблений простір, квартали населених пунктів і позначають деякі гірські породи.

Штрихувальним приладом напівавтоматичної дії ПШ-1 (рис.23) можна проводити паралельні лінії з різними інтервалами.

Рис. 23. Штрихувальний прилад ПШ-1

Прилад складається з основної планки 15, зубчастої рухомої рейки 17 і механізму переміщення в коробці 11. Уздовж основної планки зроблено паз, по якому переміщаються зубчаста рейка з напрямною лінійкою 16, сектором 2 з поділками 4 (0,2; 0,3: 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9; 1,0) і робочою лінійкою 6 з креслярською лінійкою 8, гвинт 1 - закріплювальний.

Числа біля поділок сектора відповідають ширині інтервалу в мі­ліметрах між лініями, що проводяться лише у разі, коли важіль уста­новлено на переміщення рейки на один зуб при суміщенні стрілки важеля 13 з нижньою поділкою (0,1) на коробці 11. Якщо важіль установити на переміщення рейки на два чи три зуби, то інтервали між проведеними лініями збільшаться в два чи три рази порівняно з указаними на поділках сектора. Така будова приладу за­безпечує проведення паралельних ліній з інтервалами в межах від 0,2 мм до 3 мм.

Порядок користування приладом такий:

- установити потрібний інтервал між паралельними лініями, для цього робочу лінійку 6 закріпити прорізом 5 проти відповідного штриха сек­тора гвинтом 3, а стрілку 13 важеля 14 поставити і закріпити гвинтом 7 проти відповідної позначкики на шкалі 12 коробки 11;

- установити прилад на креслення так, щоб креслярська лінійка поміс­тилася в тому місці, де передбачається накреслювати паралельні лінії, і зорієнтувати її відповідно напрямкам на кресленні;

- гвинти з голками втиснути в креслення з таким зусиллям, щоб голки увійшли в папір і основна планка не рухалась;

- накреслити першу лінію уздовж скошеного краю робочої лінійки-потім пальцем лівої руки плавно натиснути на важіль 14 і накреслити другу лінію і т. д.

- в момент часу, коли рейка з робочою лінійкою переміститься право­руч до упора, корпус 10 відтяпгути за виступ і рукою пересунути лі­нійки в зворотному напрямі, після цього врилад установити на іншому місці й продовжувати роботу.