III. Основні засади кредитних відносин

3.1. Види та форми кредитів

Кредити, які можуть надаватися позичальникам Банком поділяються:

• за строками користування

- короткострокові (до одного року);

- довгострокові (понад один рік).

• за ступенем ризику

- стандартні;

- з підвищеним ризиком;

• за забезпеченням

- забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

- гарантовані (Урядом, органами державної влади та управління, банками, іншими фінансовими установами та іншими юридичними особами);

- з іншим забезпеченням (порукою, страхуванням кредитного ризику);

- незабезпечені (бланкові).

• за методами надання

- у разовому порядку;

- відповідно до умов відкритої кредитної лінії;

- відповідно до дозволеного овердрафту по поточному рахунку;

- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов‘язання);

• за строками погашення

• водночас;

• у розстрочку (за встановленим графіком або ануїтетними платежами);

- з достроковим погашенням (за вимогою Банку або за заявою позичальника);

- після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

3.2. Основні засади кредитних відносин

3.2.1. Правовою підставою для здійснення Банком кредитування є наявність ліцензії (дозволу) Національного банку України на здійснення операції по розміщенню залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Надання кредиту може здійснюватися тільки від імені юридичної особи, яка має ліцензію на здійснення даного виду операцій.

Філії Банку можуть надавати кредит позичальникам за наявності дозволу Центрального апарату (з відповідним погодженням його з Національним банком) на розміщення залучених ресурсів від імені ВАТ “Державний ощадний банк України” на умовах, встановлених Банком та на власний ризик, а також належним чином оформленої довіреності на керівника установи та при наявності структурного підрозділу (фахівця), функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов’язаними з кредитуванням.

3.2.2. Для здійснення кредитних операцій Центральний апарат визначає основні напрями кредитної та процентної політики і доводить до регіональних управлінь:

- обсяг повноважень кредитних комітетів регіональних управлінь, в межах яких вони можуть самостійно приймати рішення при здійсненні кредитних операцій;

- розмір великого та максимального кредитних ризиків на одного позичальника;

- поточні напрями в кредитуванні, строки кредитування, обсяг активних операцій (ліміт), у межах якого філії можуть здійснювати надання кредитів позичальникам та його пролонгацію;

- розмір мінімальних відсоткових ставок за кредитами;

- методику оцінки фінансового стану позичальників та ступеня ризику кредитної операції;

• порядок списання безнадійної заборгованості;

• тарифи за надання послуг при кредитуванні;

• інші регулятори та фінансові інструменти кредитних відносин з метою реалізації зваженої кредитної політики.

3.2.3. Кредит надається на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.

Принципи повернення, строковості і платності означають, що кредит має бути повернений позичальником Банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною платою за користування ним.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у Банку права на предмет застави або інше забезпечення для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Цільовий характер використання кредиту передбачає вкладання кредитних коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

3.2.4. Кредити в іноземній валюті надаються юридичним особам - резидентам, фізичним особам – резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю. При цьому допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню на міжбанківському валютному ринку України або в іншу іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України чи на міжнародних валютних ринках згідно з умовами укладених кредитних договорів.

3.2.5. Кредити, що надаються Банком, забезпечуються заставою майна (майнових прав), що належить позичальнику або третій особі (майновому поручителю) на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Надання в заставу майна, що є державною власністю і закріплене за підприємствами та установами на праві повного господарського відання або оперативного управління, здійснюється відповідно до Закону України “Про заставу”, Закону України “Про власність” та чинного законодавства України з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном.

Обсяг забезпечення має бути достатнім для відшкодування заборгованості у разі невиконання позичальником своїх зобов‘язань за кредитним договором. Прийнятність та достатність забезпечення з урахуванням вимог щодо формування резерву під кредитні операції визначаються відповідним кредитним комітетом, який уповноважений приймати рішення щодо надання кредиту.

Крім того в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором можуть укладатися договори гарантії, поруки та страхування кредитного ризику. Ці договори повинні містити в собі умову, яка передбачає дійсність договору до повного виконання зобов’язань за кредитним договором.

3.2.6. З метою розширення спектра кредитних послуг, які можуть надаватися Банком для широкого кола позичальників, Центральний апарат може розробляти роздрібні стандартизовані кредитні продукти, в яких передбачаються правила, схеми, умови та технологія надання цих послуг. При розробці та затвердженні роздрібних стандартизованих кредитних продуктів Центральний апарат може встановлювати порядок, який передбачає особливі (в т.ч. спрощені) процедури та умови кредитування (скорочення пакета документів, які подає позичальник, скорочення показників для визначення кредитного ризику, спрощена процедура розгляду пакета документів та прийняття рішень кредитним комітетом та ін.), ніж це передбачено цим положенням.

3.2.7. Рішення про надання кредиту позичальнику або встановлення ліміту кредитування для групи позичальників, яким кредити надаються за роздрібними стандартизованими продуктами, приймає кредитний комітет в межах повноважень, встановлених Центральним апаратом.

3.2.8. З метою акумуляції кредитних ресурсів, як в національній так і в іноземній валюті, для здійснення кредитування програм із значними обсягами, зменшення кредитних ризиків, дотримання нормативного показника максимального розміру ризику на одного позичальника Банк може об'єднуватися з іншими банками для здійснення консорціумного кредитування.

Рішення про вступ до консорціуму приймає кредитний комітет Центрального апарату та/або правління Банку в межах повноважень.