- •2. Охарактеризуйте основні категорії теорії національної безпеки держави.
- •3. Розкрийте сутність рівнів національної безпеки: безпеки особистості, безпеки суспільства, безпеки держави.
- •4. Дайте коротку характеристику видам національної безпеки: безпеки політичної, економічної, соціальної, воєнної, екологічної, науково-технологічної, інформаційної.
- •5. Що таке система забезпечення національної безпеки?
- •6. Назвіть об’єкти та суб’єкти національної безпеки.
- •7. Розкрийте сутність поняття інформаційна безпека на рівнях інформаційної безпеки особистості, суспільства, держави.(л2)
- •8. Сформулюйте основні принципи інформаційної безпеки держави.
- •10. Охарактеризуйте основні форми забезпечення інформаційної безпеки держави.
- •11. Сформулюйте поняття інформаційне протиборства.
- •12. Що таке інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-
- •13. Дайте характеристику поняттю інформаційний тероризм.
- •14. Розкрийте поняття інформаційної війни.
- •15. Дайте характеристику поняття інформаційний злочин.
- •16. Охарактеризуйте короткий зміст концепції інформаційної війни.
- •17. Назвіть органи інформаційної війни.
- •18. Назвіть основні форми інформаційної війни.(л3)
- •20. Охарактеризуйте засоби ураження інформаційних комп’ютерних систем.
- •21. Що таке комп’ютерний вірус?
- •22. Назвіть фактори, що впливають на зміст інформаційної боротьби.
- •23. Назвіть основні заходи інформаційної боротьби.
- •24. Дайте класифікацію основних способів інформаційної боротьби.
- •25. Назвіть основні форми інформаційної боротьби.
- •26. У чому суть найпростіших способів оцінки ефективності інформаційної боротьби?
- •27. Розкрийте сутність визначення психологічної війни.
- •28. Назвіть основні види психологічних впливів.
- •29. Дайте коротку характеристику основних етапів психологічного впливу.
- •30. Назвіть основні види та сутність психологічних операцій.
- •31. Як можна оцінити ефективність психологічного впливу?
- •32. На які сфери психіки здійснюється психологічний вплив?
- •33. Назвіть форми психологічної війни.
- •34. Назвіть та охарактеризуйте особливі способи та прийоми психологічної війни.
- •35. Назвіть основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави.
- •36. Дайте визначення державної інформаційної політики.
- •37. Сформулюйте основні напрями інформаційної політики держави.
- •38. Назвіть основні аспекти програми входження держави в інформаційне суспільство.
Запитання до модульного контролю №1
Дайте характеристику суті поняття національна безпека держави.
Безпека [security] — стан, при якому кому-небудь, чому-небудь не загрожує небезпека будь-якого виду, існує захист від небезпеки.
Національна безпека [national security] — це категорія політичної науки (політології), яка характеризує стан соціальних інститутів, який забезпечує їхню ефективну діяльність для підтримки оптимальних умов існування особистості та суспільства. Вона відображає зв'язок безпеки з нацією.
Нація [nation] (від лат. natio — народ, плем'я) — це стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв'язками певної формації та характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів у суспільній свідомості та суспільній психології.
Життєво важливі інтереси — сукупність потреб, задовольняння яких надійно забезпечує існування та можливості прогресивного розвитку особистості, суспільства й держави.
Особистість [personality] — це людина як суб'єкт відносин і свідомої діяльності. До життєво важливих інтересів особистості відносяться, насамперед, права та свободи людини й громадянина, в тому числі інформаційні.
Суспільство [society] — це сукупність форм сумісної діяльності людей, що утворилися в процесі історичного розвитку. Життєво важливі інтереси суспільства зв'язані зі створенням і розвитком вільного, гуманного, високоосвіченого, гармонійного суспільства, заснованого на принципах демократії, бережливого відношення до своїх традицій і національного надбання, суспільства, що підтримує і всіляко охороняє основний свій осередок — сім’ю.
Держава [State] — сукупність офіційних органів влади в цій чи іншій країні, основний заклад і спосіб політико-правової організації життя суспільства на чолі з одноосібним або колективним правителем, органами виконавчої та інших видів влади і вертикальною системою управління, за допомогою якої здійснюється влада, охороняється існуючий лад, забезпечується нормальне життя людей.
Устрій держави оформлюється та закріплюється в конституції і відповідних нормах права. Основні ознаки держави:
• наявність особливої системи органів і закладів (механізмів), які здійснюють владні функції (внутрішні й зовнішні);
• право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих державою;
• певна територія з населенням, на яку розповсюджується юрисдикція даної держави.
Життєво важливі інтереси держави базуються на принципах сильної держави, її територіальної цілісності, незалежності й суверенітету.
Як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз національна безпека держави є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей.
2. Охарактеризуйте основні категорії теорії національної безпеки держави.
Теорія національної безпеки [national security theory] — це наука, яка поєднує в собі прикладні аспекти соціальних, воєнних, гуманітарних, технічних, психологічних, біологічних та інших наук із метою дослідження суті, змісту, методів, форм і засобів забезпечення безпеки особистості, суспільства та держави. Основними категоріями, які складають зміст теорії національної безпеки, є:
• національна безпека;
• концепція національної безпеки;
• національні інтереси;
• загрози національній безпеці;
• обпекти національної безпеки;
• суб'єкти національної безпеки;
• принципи національної безпеки;
• функції національної безпеки;
• фактори забезпечення національної безпеки;
• характеристика національної безпеки;
• форми, методи та засоби забезпечення національної безпеки.
• система (складові) національної безпеки.
Концепція національної безпеки
Основна ідея теорії та практики забезпечення національної безпеки держави формулюється в концепції національної безпеки.
Концепція [concept, conception] (від лат. conceptio — сприйняття) слугує юридичним актом, який містить керівні принципи та цільові настанови щодо шляхів, засобів та методів захисту життєво важливих інтересів людини, групи, суспільства та держави. Мета концепції національної безпеки — забезпечення єдності принципів формування й проведення державної політики національної безпеки, зокрема, поєднання підходів щодо формування відповідної законодавчої та нормативної бази (наприклад, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки); координування загальнодержавних дій щодо забезпечення безпеки на місцевому (регіональному), національному та міжнародному рівнях.
Концепція (основи державної політики) національної безпеки України схвалена Верховною Радою України 16 січня 1997 р. Концепція складається з п'яти частин:
1. Загальні положення й принципи.
2. Національні інтереси України.
3. Загрози національній безпеці України.
4. Основні напрями державної політики національної безпеки України.
5. Система забезпечення національної безпеки України.
У зв'язку з цим основні категорії національною безпеки можна розглядати у їхньому зв'язку з діючою концепцією та виходячи з формулювання узагальненого поняття національної безпеки.
Національна безпека - це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Національні інтереси держави
Національні інтереси держави відображають фундаментальні цінності та прагнення народу, його потреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення й способи задоволення.
Національні інтереси держави та їх пріоритетність обумовлюються конкретною ситуацією, що складається в країні та за її межами.
Пріоритетними національними інтересами демократичної держави:
• створення громадянського суспільства, підвищення ефективності органів державної влади та місцевого самоврядування, розвиток демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод людини;
• досягнення національної злагоди, політичної й соціальної стабільності, гарантування прав титульної (заголовної) нації та національних меншин;
• забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості кордонів;
• створення самодостатньої соціальне орієнтованої ринкової економіки;
• забезпечення екологічно та технологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;
• збереження та підвищення науково-технологічного потенціалу;
• зміцнення генофонду народу, його фізичного й морального здоров'я та інтелектуального потенціалу;
• розвиток нації, історичної свідомості та національної гідності;
• розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності громадян усіх національностей, що складають народ держави;
• налагодження рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами, інтегрування у світову спільноту.
Загрози національній безпеці держави
Загроза [threat] — це можлива небезпека, тобто здатність заподіяти будь-яку шкоду, призвести до будь-якого нещастя.
Стан безпеки визначається характером зовнішніх і внутрішніх загроз.
До зовнішніх загроз належать:
• прагнення деяких держав (коаліцій держав) до встановлення свого воєнно-політичного впливу в окремих регіонах світу та їх схильність до розв'язання конфліктів силовими методами;
• існуючі та потенційні осередки локальних війн і збройних конфліктів у безпосередній близькості до кордонів держави;
• можливість підриву стабільності внаслідок порушення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, міжнародних домовленостей у галузі обмежень і скорочення озброєнь, якісного та кількісного нарощування озброєнь іншими державами;
• збереження чи створення у регіонах, суміжних із державою, значних угруповань збройних сил інших держав (коаліцій держав), які перевищують їхню оборонну потребу;
• наявність у деяких держав великих арсеналів ядерної та інших видів зброї масового знищення;
• виникнення збройних конфліктів у сусідніх державах, в які може бути втягнута держава;
• порушення прав і свобод людини у сусідніх державах та спровоковані ними некеровані міграційні процеси.
До внутрішніх загроз звичайно відносять:
• деградацію технологічного та промислового потенціалу;
• відсутність стабільних воєнно-економічних зв'язків з іншими державами;
• неконтрольоване вивезення капіталу та певної стратегічно важливої сировини за межі держави;
• зростання масштабів корупції в органах державної влади, проникнення в них злочинних елементів, що у свою чергу негативно впливає на воєнну сферу;
• незаконний експорт озброєнь та новітніх технологічних розробок.
Основні можливі загрози національній безпеці держави проявляються у найбільш важливих сферах її життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технічній, інформаційній.
У політичній сфері:
• посягання на конституційний лад і державний суверенітет;
• утручання у внутрішні справи з боку інших держав;
• наявність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у певних політичних сил;
• масові порушення прав громадян у державі та за її межами;
• загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;
• порушення принципу розподілу влади;
• невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування;
• відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, правопорядку, боротьби із злочинністю, особливо її організованими формами, та тероризмом.
В економічній сфері:
• неефективність системи державного регулювання економічних відносин;
• наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників, перешкод установленню ринкових відносин;
• невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн;
• економічна ізоляція держави від світової економічної системи;
• неконтрольований відплив за межі держави інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів;
• криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур;
У соціальній сфері:
• низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств населення, наявність великої кількості громадян працездатного віку, не зайнятих у суспільне корисній діяльності;
• суспільно-політичне протистояння окремих соціальних верств населення або регіонів держави;
• падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони;
• тенденції моральної та духовної деградації у суспільстві;
• неконтрольовані міграційні процеси в країні.
У воєнній сфері:
• посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність держави;
• нарощування поблизу кордонів держави угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;
• воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх країнах;
• можливість застосування проти держави ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення;
• зниження рівня боєздатності Воєнної організації держави;
• політизація силових структур держави;
• створення та функціонування незаконних збройних формувань. В екологічній сфері:
• значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території держави, негативні наслідки екологічних катастроф;
• неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;
• неконтрольоване ввезення екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів;
• негативні екологічні наслідки оборонної та військової діяльності.
У науково-технологічній сфері:
• невизначеність державної науково-технологічної політики;
• відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі держави;
• науково-технологічне відставання від розвинених країн;
• зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів.
В інформаційній сфері:
• невиваженість державної політики та відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері;
• повільність входження у світовий інформаційний простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про державу;
• інформаційна експансія з боку інших держав;
• витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави;
• запровадження цензури.
Об’єкти національної безпеки
Головними об'єктами національної безпеки є:
• громадянин — його права й свободи;
• суспільство — його духовні та матеріальні цінності;
• держава — її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість кордонів.
Принципи забезпечення національної безпеки
Основними принципами забезпечення національної безпеки є:
• пріоритет прав людини;
• верховенство права;
• пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;
• адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;
• демократичний цивільний контроль за воєнною сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення національної безпеки;
• додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їхня взаємна відповідальність;
• чітке розмежування повноважень органів державної влади.
Методи та засоби забезпечення національної безпеки
Реалізація принципів забезпечення національної безпеки можлива за рахунок створення системи безпеки, основним функціями якої повинні стати:
• виявлення й прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об'єктів безпеки;
• здійснення комплексу оперативних та довготривалих заходів щодо попередження й нейтралізації загроз;
• створення й підтримання у готовності сил та засобів забезпечення національної безпеки у повсякденних умовах або при надзвичайних ситуаціях;
• здійснення системи заходів щодо нормального функціонування об'єктів безпеки в регіонах, які постраждали в результаті виникнення надзвичайної ситуації;
• участь у заходах із забезпечення безпеки за межами держави згідно з міжнародними договорами й угодами, що укладені даною державою.
Національна безпека держави досягається шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у таких сферах, як політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна тощо.
Конкретні засоби й шляхи забезпечення національної безпеки держави обумовлюються пріоритетністю національних інтересів, необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру й масштабам загроз цим інтересам, і ґрунтуються на засадах правової демократичної держави.
Характеристики національної безпеки
До числа найважливіших характеристик національної безпеки відносяться такі її риси, які є основними показниками зовнішнього і внутрішнього аспектів національної безпеки і виступають необхідними умовами або вимогами її існування та збереження.
Зовнішній аспект національної безпеки характеризують такі риси: національний суверенітет, національна незалежність, національні особливості, територіальна цілісність, непорушність кордонів, державна могутність тощо.
Внутрішній аспект національної безпеки характеризують такі риси: прогресивність національного розвитку, політична стабільність, демократичний плюралізм, національна єдність, національна злагода, соціальна справедливість, суспільне благополуччя тощо.