Непритомність

Непритомність - короткотривала втрата свідомості, зумовлена гострим недокрів'ям головного мозку, що виникло внаслідок психогенного або рефлекторного впливу на регуляцію кровообігу.

Виділяють 3 стадії непритомності:

 пресинкопе - слабкість, шум у вухах, потемніння в очах, пітливість і інші вегетативні розлади;

 втрата свідомості зпадінням;

 вихід з непритомності.

Причини: переляк, сильні емоції, вигляд крові, сильний біль, інтоксикація, інфекція, крововтрата, різка зміна положення тіла.

Клінічно проявляється запамороченням, дзвоном у вухах, нудотою, короткотривалою (до 1 хв.) втратою свідомості, хворий різко блідне, вкривається потом, пульс уповільнюється.

Невідкладна допомога:

1. Надати хворому зручне горизонтальне положення, піднявши нижні кінцівки під кутом 30-45°.

2. Забезпечити вільне дихання - розстебнути комір, пояс, зняти стискаючий одяг, провітрити приміщення.

3. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи (нашатирний спирт, ефір, оцет) , збризнути обличчя і груди холодною водою, поплескати по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником.

4. Ввести під шкіру 0.1-0.5 мл кордіаміну або 0.25-1 мл 10% розчину кофеїну бензонату натрію, або 0.1-0.5 мл 5% розчину ефедрину гідрохлориду.

5. При тривалій непритомності розтерти верхні і нижні кінцівки, обкласти хворого грілками, після відновлення свідомості напоїти гарячим чаєм, заспокоїти.

Колапс

Колапс - гостровиникаюча судинна недостатність, яка характеризується падінням судинного тонусу та зменшенням об'єму циркулюючої крові і проявляється різким зниженням артеріального та венозного тиску, ознаками гіпоксії головного мозку і пригніченням життєво важливих функцій.

Причини: гіповолемія (кровотеча, депонування крові), наднирникова недостатність, больовий синдром, інфекційні захворювання, часто серцева слабість.

Клініка: характерно раптове погіршення стану дитини: виникає різка блідість шкіри з мармуровим відтінком, тіло вкривається холодним потом, з'являється ціаноз губ. Температура знижена, свідомість затьмарена або відсутня. Дихання часте, поверхневе, відзначається тахікардія. Тони серця гучні, хлопаючі, вени спадаються. Тяжкість стану відповідає ступеню зниження артеріального тиску.

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі

1. Надати хворому зручне горизонтальне положення,

піднявши нижні кінцівки під кутом 30-45°. 2. Забезпечити вільне дихання - розстебнути комір, пояс, зняти стискаючий одяг, провітрити приміщення.

3. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи (нашатирний спирт, ефір, оцет), збризнути обличчя і груди холодною водою, поплескати по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником.

4. Руки і ноги розтерти шматком суконної тканини або легко помасажувати. Прикласти грілки до кінцівок і накрити хворого ковдрою.

5. Ввести під шкіру 0.1-0.5 мл кордіаміну або 0.25-1 мл 10% розчину кофеїну бензонату натрію, або 0.1-0.5 мл 5% розчину ефедрину гідрохлориду.

Анафілактичний шок

Анафілактичний шок - це алергічна реакція негайного типу у відповідь на введення лікарських препаратів, сироваток, вакцин, а також на укуси комах чи змій.

Основними клінічними проявами анафілактичного шоку є:

-  порушення гемодинаміки;

-  порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха);

-  порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота,   блювання,  пронос);

- шкірний висип (кропив’янка, інші екзантеми, набряк Квінке);

Клінічна картина анафілактичного шоку в деяких випадках може бути  схожою з психопатологічними станами (обмороки, втрата свідомості тощо), анафілактоїдними реакціями, що обумовлені виділенням медіаторів алергії  без попередньої імунологічної реакції, за рахунок надмірного вживання їжі, продуктів з високим вмістом гістаміну.  Дуже рідко імітувати шок можуть різні коматозні стани, холодова алергія, аспірація, інфаркт, емболії, спонтанний пневмоторакс, ортостатичний колапс, гіпервентиляційний синдром.

Медикаментозний анафілактичний шок (МАШ)  - найбільш важкий генералізований прояв МА, обумовлений перебігом імунологічної реакції 1 типу з виділенням великої кількості цитокінів, що супроводжується вираженими порушеннями діяльності різних  органів і систем  (серцево-судинної,  нервової,  дихальної тощо).

Найбільш часто МАШ розвивається на введення рентгенконтрастних діагностичних препаратів, пеніцилінів, похідних піразолону, вітамінів групи В.   При парентеральному введенні препаратів ЛАШ розвивається негайно, при пероральному – через 30-60 хвилин.

В зв'язку з переважним включенням тих чи інших патогенетичних  механізмів перебіг МАШ може варіювати. А.С. Лопатін (1983) виділяє  типову форму МАШ,  а також варіанти: гемодинамічний,  асфіктичний, церебральний і абдомінальний.  В структурі всіх форм МАШ частота цих варіантів складає,  відповідно, 55,4%,  20,0%,  51, 5 %,  8,1%,  5,0%.

При типовій формі МАШ хворі інколи не встигають повідомити про погіршення самопочуття, можуть відчувати жар, зрідка -  нудоту, блювоту. При об'єктивному огляді відмічається гіперемія чи блідість шкіри, висип, набряк губ, повік. У хворих нерідко розвиваються судоми кінцівок, потім - неконтрольовані сечовиділення і дефекація. Пульс, як правило, слабкий,  частий,  тони серця глухі. Дихання частіше всього поверхневе, часте, з дистанційними хрипами. При аускультації можуть вислуховуватися свистячі хрипи,  які інколи зникають  на  фоні задишки, що посилюється.

При гемодинамічном варіанті МАШ на перший план виходять симптоми порушення  діяльності  серцево-судинної  системи, спостерігається спазм (блідість) чи розширення (гіперемія) периферичних судин. Артеріальний тиск знижений.

Асфіктичний варіант МАШ проявляється  гострою  дихальною недостатністю, яка обумовлена бронхоспазмом, набряком слизової оболонки бронхів.

Церебральний варіант  МАШ характеризується переважанням порушень у діяльності ЦНС: психомоторним збудженням, порушенням свідомості, судомами, епілептиформними припадками, рідше - симптомами набряку мозкової тканини.

 При абдомінальному  варіанті  МАШ основні ознаки - різкий біль в животі, симптоми подразнення очеревини. Можливою є поява загрудинного болю, що симулює інфаркт міокарду.

     Виділяється також  5  типів  перебігу  МАШ:  гострий злоякісний (летальність - 88,6%),  гострий доброякісний ( летальність - 6%), затяжний (летальність - 8,6%), рецидивуючий (летальність - 14,3%),  абортивний (летальність - 0%). Загалом, летальність при МАШ складає 0,48%  всіх випадків.

Лікування анафілактичного шоку на догоспітальному етапі

1. Негайно припинити подальше поступання в організм алергізуючих речовин:

а) припинити введення ліків;

б) накласти джгут проксимальніше місця ін'єкції або укусу комах;

в) місце введення алергену обколоти 0.1% розчином адреналіну гідрохлориду (0.3-0.5 мл) або 1% розчином мезатону, розведеного в 3-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

г) у випадку потрапляння алергізуючих речовин на слизові (ніс або очі)слід промити їх проточною водою та закапати розчином адреналіну, при вживанні харчового або лікарського алергену через рот – необхідно положити дитину на бік, промити шлунок теплою водою, дати проносне;

д) якщо анафілактичний шок викликаний пеніциліном, внутрім'язово вводять пеніціліназу в дозі 1 000 000 ОД.

2. Для профілактики аспірації блювотними масами, дитину вкладають на бік, висунувши нижню щелепу вперед і здійснюють евакуацію шлункового вмісту зондом.

3. Хворого зігрівають грілками, забезпечують доступ свіжого повітря, проводять оксигенотерапію.

4. Негайно вводять глюкокортикоїди: преднізолон (3-5 мг/кг) , гідрокортизон 5-Ю мг/кг у вену або в м'яз.

5. Паралельно у м'яз вводять антигістамінні препарати: піпольфен, димедрол, супрастін.

6. Закритий масаж серця, штучна вентиляція легень при необхідності.

7. Термінова госпіталізація у реанімаційне відділення.